Постанова

від 21.01.2025 по справі 460/6490/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/6490/24 пров. № А/857/28174/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання: Гладкій С.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №460/6490/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІ ТРАНС» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (головуючий суддя першої інстанції Дорошенко Н.О., час ухвалення - 17:22 год, місце ухвалення м. Рівне, дата складання повного тексту-11.10.2024),-

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «АГРІ ТРАНС» звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 2364/17000704 від 11.03.2024 про застосування пені в розмірі 1023724,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом, допущені при оформленні документів під час документальної перевірки допущені порушення, зокрема порушення порядку прийняття податкового повідомлення-рішення, які на думку платника податків є істотними. Також заперечив порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки внаслідок форс-мажорних обставин сторони зовнішньоекономічного контракту дійшли згоди про зменшення ціни товару, що експортувався позивачем. Наголосив, що розрахунки між сторонами контракту з урахуванням нової погодженої ціни були проведені в повному обсязі своєчасно.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 11.03.2024 № 2364/17000704. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІ ТРАНС» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 12284,70 грн та витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що судом не враховано, що позивачем не надано належних та допустимих доказів допущених контролюючим органом порушень, відсутності порушення, що встановлено актом перевірки, а тому висновки суду є незаконними та необґрунтованими.

Натомість контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «АГРІ ТРАНС» граничних строків розрахунків, встановлених НБУ по Контракту на суму 88 622,50 євро на 99 днів (з 24.09.2023 по 31.12.2023).

Вказує, що позивачем не надано висновку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження граничних строків розрахунків за Контрактом, а судом вказані обставини не враховані та документів, що підтверджують звернення до судових органів про стягнення з нерезидента заборгованості за Контрактом.

Також вказує на те, що частиною 6 ст. 13 Закону № 2473 встановлено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

ТОВ «АГРІ ТРАНС» надано сертифікат Рівненської торгово-промислової палати від 20.12.2023 № 5600-23-4792 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обов`язку (зобов`язання). Вказаним сертифікатом Рівненська торгово-промислова палата засвідчує форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили): через широкомасштабну збройну агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні, порушення транспортних логістичних шляхів для доставки товарів за кордон, значні затримки на кордоні з Польщею в пунктах пропуску при експорті зернових культур з України, введення обмеження польською стороною на приймання сільськогосподарської продукції з України, що в свою чергу, призвело до запровадження Укрзалізницею ряду конвенційних заборон і обмежень на перевезення вантажів до Польщі, значно вплинуло на неможливість своєчасного виконання зобов`язань за Контрактом. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання: 22.03.2023, дата закінчення: тривають на 20.12.2023. Крім того, ТОВ «АГРІ ТРАНС» надано висновок Рівненської торгово-промислової палати про наявність причинно-наслідкового зв`язку впливу форс-мажорних обставин на виконання умов Контракту.

Проте вважає, що судом не надано оцінки, що ТОВ «АГРІ ТРАНС» до перевірки не надано документів уповноваженого органу Польщі, якими підтверджено підстави для зменшення ціни зазначеної в контракті від 06.03.2023 № 06032023.

Також апелянт зазначає про те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що сторони не звертались до лабораторії СЖС з метою визначення якісних показників Товару (як це передбачено умовами Контракту), а Покупець здійснював такий аналіз самостійно та ТОВ «АГРІ ТРАНС» не надано документів, які належним чином підтверджують наявність підстав для перегляду ціни товару по Контракту, укладеного з нерезидентом «Firma Handlowa Rafal Karp» Польща.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 10000,00 гри., то вважає рішення суду необґрунтованим, оскільки договір про надання правової допомоги містить лише загальний перелік послуг, які можуть надаватись адвокатом позивачу та серед долучених адвокатом до заяви документів відсутні докази тих обставин, що витрати, визначені в рахунку були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІ ТРАНС» подало відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Також стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати на правову допомогу, надану Позивачу на стадії апеляційного провадження.

В судовому зсіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІ ТРАНС» зареєстроване 26.07.2018 Дубенською районною державною адміністрацією, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Рівненській області, Дубенська державна податкова інспекція (Дубенський район).

Між ТОВ «АГРІ ТРАНС» (Продавець) та фірмою - нерезидентом Firma Handlowa Rafal Karp Польща (Покупець) укладено зовнішньоекономічний експортний контракт від 06.03.2023 № 06032023 (далі - Контракт), відповідно до якого Продавець зобов`язується поставити Покупцеві Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість прийнятого Товару: кукурудза, походження Україна, рік врожаю 2022, насипом у залізничних вагонах; кількість 3600 метричних тон; ціна 205 євро за одну метричну тону на умовах DAP Izov-Hrubieszow. Країна отримувача (імпорту) - Польща. Загальна сума Контракту 738 000,00 євро. Строк поставки з місця відвантаження: 15.03.2023-20.04.2023 (а.с. 59-62).

На виконання умов Контракту, відповідно до рахунків-фактур № 1 від 21.03.2023, № 2 від 23.03.2023, № 3 від 28.03.2023, № 4 від 28.03.2023, в яких ціна товару вказана 205 євро за одну МТ (а.с. 63-66), ТОВ «АГРІ ТРАНС» здійснено відвантаження товару в кількості 3544,9 т на суму 726 704,50 євро згідно з митними деклараціями типу ЕК10АА:

№ 23UA204020011379U7 від 21.03.2023 в кількості 1191,05 т на суму 244165,25 євро /9558703,29 грн (граничний строк надходження валютної виручки 16.09.2023),

№ 23UA204020011907U0 від 23.03.2023 в кількості 583 т на суму 119515,00 євро /4712046,20 грн (граничний строк надходження валютної виручки 18.09.2023),

№ 23UA204020012528U3 від 28.03.2023 в кількості 1181,65 т на суму 242238,25 євро /9541740,44 грн (граничний строк надходження валютної виручки 23.09.2023),

№ 23UA204020012625U3 від 28.03.2023 в кількості 589,2 т на суму 120786,00 євро /4757748,46 грн (граничний строк надходження валютної виручки 23.09.2023) (а.с. 67-74).

Згідно з додатком від 28.06.2023 № 1/1 до договору від 06.03.2023 № 06032023:

« 1. Сторони Контракту дійшли згоди про зменшення ціни за поставлений товар «кукурудза», який 22.05.2023 був доставлений залізничним транспортом на умовах DAP Izov-Hrubieszow до станції Глухів (ДХС:064113). Товар «кукурудза» мав підвищений вміст показника DON, що робить її товаром неналежної якості. Для доведення товару до відповідного стандарту потребуються додаткові фінансові витрати.

2. Згідно договору № 06032023 ціна становила 205 євро за одну метричну тону, отже враховуючи вищевикладене сторони дійшли згоди щодо зменшення ціни та встановили нову фіксовану ціну 180 євро за одну метричну тону.

3. Оплата повинна бути здійснена до 04.07.2023. Датою оплати вважається дата відправлення коштів у системі SWIFT» (а.с. 85).

Внаслідок зменшення ціни за одиницю товару загальна вартість відвантаженого позивачем контрагенту нерезиденту товару становить 638082,00 євро (тобто на 88622,50 євро менше, ніж було передбачено Контрактом при його укладенні).

У зв`язку зі зміною ціни товару продавець виписав покупцю рахунки-фактури № 1 від 21.03.2023, № 2 від 23.03.2023, № 3 від 28.03.2023, № 4 від 28.03.2023, в яких ціна товару вказана 180 євро за одну МТ (а.с. 86-89).

Валютна виручка за відвантажений товар надійшла від нерезидента Firma Handlowa Rafal Karp, Польща, на валютний рахунок ТОВ «АГРІ ТРАНС» згідно з платіжними документами від 28.06.2023 та від 05.07.2023 на загальну суму 638 082,00 євро.

Уповноваженим банком АТ «Прокредит Банк» відповідно до Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, на виконання статей 12 і 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» повідомлено ГУ ДПС у Рівненській області про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком граничні строки валютної виручки від експортованої продукції ТОВ «АГРІ ТРАНС» по експортному контракту № 06032023 від 06.03.2023 за період з 06.03.2023 по 31.12.2023.

Відповідно до ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1, п. 78.2, п. 78.4 ст. 78, п. 81.1 ст. 81, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДПС у Рівненській області від 23.01.2024 № 153-п уповноваженими особами відповідача в період з 23.01.2024 по 25.01.2024 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АГРІ ТРАНС» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по експортному контракту № 06032023 від 06.03.2023 за період з 06.03.2023 по 31.12.2023.

Результати документальної перевірки оформлені актом від 01.02.2024 № 1167/17-00-07-01/42333699 (далі Акт документальної перевірки), відповідно до висновків якого проведеною перевіркою ТОВ «АГРІ ТРАНС» встановлено порушення частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII, зі змінами та доповненнями, та п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, зі змінами та доповненнями, а саме: порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки в сумі 88622,50 євро при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту від 06.03.2023 № 06032023 (а.с. 15-20).

Платник податків не погодився з висновками контролюючого органу та подав 23.02.2024 письмові заперечення на Акт документальної перевірки, у яких наголосив на тому, що сторонами контракту було змінено ціну товару у зв`язку із зміною його якісних характеристик, що сталися внаслідок форс-мажорних обставин, та долучив на підтвердження таких обставин копії виданих Рівненською торгово-промисловою палатою сертифікату про форс-мажорні обставини № 5600-23-4792 та висновку про наявність причинно-наслідкового зв`язку впливу форс-мажорних обставин на виконання умов Контракту (а.с. 23-25).

За наслідками розгляду вказаних заперечень і долучених до них додатків відповідач надіслав позивачу відповідь на заперечення за вих.№1338/Ж12/17-00-07-04 від 07.03.2024, якою висновки Акту документальної перевірки залишено без змін з покликанням на абз. 8 п. 12 розділу ІІІ Постанови Національного Банку України № 7 від 02.01.2019, та зазначено, що ТОВ «АГРІ ТРАНС» не надано документів уповноваженого органу, що підтверджує факт зміни якісних показників експортованого товару. Тому форс-мажорні обставини через ускладнення руху на українсько-польському кордоні не підтверджують вплив на зміну якості товару поставленого ТОВ «АГРІ ТРАНС» по контракту нерезиденту.

Головним управлінням ДПС у Рівненській області на підставі Акту перевірки від 01.02.2024 № 1167/Ж5/17-00-07-04/42333699 прийнято податкове повідомлення-рішення № 2364/17000704 від 11.03.2024 (з помилковим зазначенням дати 11.03.2023), яким до Товариства застосовано пеню в розмірі 1 023 724,35 грн за платежем: Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (а.с. 37-38).

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 11.03.2024 № 2364/17000704 до Державної податкової служби України (а.с. 32-36).

За наслідками адміністративного оскарження Державною податковою службою України прийнято рішення від 23.05.2024 № 15243/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення залишене без зміни, а скарга платника податків без задоволення (а.с. 48-53).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, Товариство звернулося з позовом до суду про його скасування.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що зміна ціни товару по Контракту відбулася правомірно і за наявності для того підстав, тому порушення строку розрахунків в даному випадку немає, що виключає правову підставу для застосування до позивача пені відповідно до ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції».

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд першої інстанції вважав, що допущені відповідачем процедурні порушення під час складання акту перевірки та оформлення податкового повідомлення-рішення не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення, а тому здійснитв перевірку обґрунтованості підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого (в даному випадку валютного) законодавства.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині висновків про правильне оформлення документів під час документальної перевірки та відсутність порушення порядку прийняття податкового повідомлення-рішення, позивачем не оскаржується суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки спірним правовідносинам у цій частині.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі Закон № 2473-VIII ), який встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства, з метою забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

Стаття 2 Закону № 2473-VIII визначає принципи валютного регулювання, в числі яких - свобода здійснення валютних операцій, що передбачає:

право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов`язання, пов`язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн;

право фізичних та юридичних осіб - резидентів придбавати валютні цінності, активи за кордоном, переміщувати через митний кордон України валютні цінності;

запровадження обмежень і заходів захисту виключно з підстав та у порядку, визначених законом, з метою забезпечення стабільності фінансової системи і рівноваги платіжного балансу України;

недопущення неправомірного і необґрунтованого втручання держави у валютні операції.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону № 2473-VIII порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Нормами ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VIII визначено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення НБУ № 5), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно з пунктом 14-1 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова НБУ № 18, зі змінами та доповненнями, внесеними Постановами Правління Національного банку України № 68 від 04.04.2022, № 113 від 07.06.2022, № 142 від 07.07.2022) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Водночас, пунктом 21 Постанови НБУ № 18 установлено, що протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечать цій постанові.

Відповідно до пп. 1 п. 7 розд. II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 (далі - Інструкція НБУ № 7), банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.

Згідно з пп. 1, 2 п. 9 розд. III Інструкції НБУ № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: 1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог); 2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 162 розділу IV цієї Інструкції.

При цьому ч. 4 ст. 13 Закону № 2473-VIII встановлено, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VIII встановлено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі Відповідач не заперечує і не спростовує факту настання і існування форс-мажорних обставин, які впливали на можливість виконання сторонами вищевказаного контракту їх зобов`язань.

Тобто сам по собі факт існування форс-мажору не заперечується контролюючим органом, натомість єдина причина по якій такий факт не враховується Відповідачем це те, що до перевірки Позивачем не було надано на підтвердження вказаного форс-мажору документів уповноваженого органу Польщі, а надано лише документи Рівненської торгово-промислової палати.

Колегія суддів апеляційного суду вважає такі доводи апелянта невірними з огляду на наступне.

Як встановлено судом, після завершення митного оформлення товару за Контрактом та в межах встановленого строку розрахунків Товариством та контрагентом-нерезидентом «Firma Handlowa Rafal Karp» було укладено додаток від 28.06.2023 № 1/1 до договору від 06.03.2023 № 06032023, згідно з яким сторони Контракту дійшли згоди про зменшення ціни за поставлений товар (205 євро за одну метричну тону), встановили нову фіксовану ціну 180 євро за одну метричну тону, а також погодили, що оплата повинна бути здійснена до 04.07.2023.

При цьому, зменшення ціни товару сторони мотивували тим, що товар «кукурудза», який 22.05.2023 був доставлений залізничним транспортом на умовах DAP Izov-Hrubieszow до станції Глухів (ДХС:064113), мав підвищений вміст показника DON (мікотоксин), що робить її товаром неналежної якості, а для доведення товару до відповідного стандарту потребуються додаткові фінансові витрати.

Оцінюючи правомірність зменшення господарюючими суб`єктами ціни товару за зовнішньоекономічним контрактом, що мало наслідком зменшення загальної суми коштів, яка мала надійти та фактично надійшла Товариству від контрагента-нерезидента, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 12 Інструкції НБУ № 7 зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов`язань за договором: 1) відбувається перегляд ціни товарів у зв`язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Рішення про таку невідповідність приймається Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті або іншим органом, уповноваженим розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору; 2) відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору; 3) товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено - на суму їх вартості (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резидентові). Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події; 4) відбувається повне або часткове повернення резиденту товару, що був поставлений нерезиденту за експортним договором, у зв`язку з повним або частковим невиконанням сторонами взаємних зобов`язань за експортним договором - на суму вартості такого товару, оформленого МД типу ІМ-40 Імпорт, ІМ-41 Реімпорт, ІМ-51 Переробка на митній території, ІМ-75 Відмова на користь держави, ІМ-76 Знищення або руйнування та за наявності відповідної інформації в реєстрі МД; 5) відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму цих коштів; 6) здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України - на суму сплачених податків. Здійснення такого оподаткування має бути підтверджено поясненнями (інформацією, документами). Банк для цілей підпункту 6 пункту 12 розділу III цієї Інструкції має право також вимагати в резидента підтвердження податкового органу країни нерезидента щодо сплати відповідної суми податків; 7) відбувається оплата нерезидентом фізичній особі-резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов`язань за експортним договором резидента - суб`єкта господарської діяльності, коштами в готівковій іноземній валюті експлуатаційних витрат, пов`язаних з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резидентові - стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов`язань останнього за цим договором, - на суму використаних коштів. Отримання від нерезидента готівкової іноземної валюти на експлуатаційні витрати, пов`язані з обслуговуванням транспортного засобу резидента за кордоном, та використання цих коштів на зазначені цілі має бути підтверджено відповідними документами; 8) відбувається зміна умов експортного договору, за яким банком здійснюється валютний нагляд, унаслідок чого виконання нерезидентом зобов`язань за експортним договором резидента здійснюється шляхом поставки товару, - на суму зобов`язань, які виконуються шляхом поставки товару. Наявність таких обставин має бути підтверджена копією документа, згідно з яким унесені зміни до відповідного експортного договору.

Отже, окрім випадків, за яких відповідно до ч. 6 та 7 ст. 13 Закону № 2473-VIII відбувається подовження чи зупинення строків зовнішньоекономічних розрахунків, чинне валютне законодавство встановлює випадки, за яких є правомірним при дотриманні необхідних умов зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента за зовнішньоекономічним контрактом, зокрема, якщо перегляд ціни товарів відбувається унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. В такому разі зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.

Судом також встановлено, що озивач здійснив відвантаження Товару нерезиденту:

- за рахунком-фактурою (комерційним інвойсом) №1 від 21.03.2023 в кількості 1191,05т, які були завантажені у залізничні вагони №95797924, 95450714, 95529483, 95539011, 95527115, 95667119, 53200242, 95754586, 95379368, 95388369, 95532206, 95969127, 95450722, 95644050, 95645701, 95446779, 95352605, 95646881, 95524369, 53203584;

- за рахунком-фактурою (комерційним інвойсом) №2 від 23.03.2023 в кількості 583,000т, які були завантажені у залізничні вагони №95372983, 95531927, 95542049, 95799243, 95389003, 95347084, 95523171, 95621538, 95449765, 95524567;

- за рахунком-фактурою (комерційним інвойсом) №3 від 28.03.2023 в кількості 1181,650т, які були завантажені у залізничні вагони №95450177, 95366779, 95792248, 95695524, 95666855, 95526711, 95755567, 58564840, 95651881, 95681532, 95756854, 95451704, 95792156, 95649828, 95637203, 95345906, 95356978, 59775791,95615217, 95538047;

- за рахунком-фактурою (комерційним інвойсом) №4 від 28.03.2023 в кількості 574,380т, які були завантажені у залізничні вагони №95529079, 95453312, 95532909, 58562513, 95641734, 95928768, 95631784, 95614202, 95361275, 95354015.

Для здійснення перевезення товару до покупця залізничним транспортом позивач залучив перевізника ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» (код ЄДРПОУ 41564379) згідно з договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 101022-01 від 10.10.2022 (а.с. 75-77, 78-79).

В подальшому урядом Польщі було введено обмеження, які стосувалися приймання сільськогосподарської продукції з України, і такі обставини є загальновідомими.

Зокрема, 15.04.2023 Міністром розвитку і технологій Республіки Польща було прийнято постанову про встановлення заборони до 30 червня 2023 року на імпорт товарів, що походять з території України на територію Республіки Польща сільськогосподарських продуктів, в подальшому 21.04.2023 Міністром розвитку і технологій Республіки Польща було прийнято розпорядження, яким до 30 червня 2023 року встановлено заборону на ввезення на територію Республіки Польща продуктів, що походять з території України або ввозяться з території України з визначеними у розпорядженні винятками (а.с. 90-97).

15.04.2023 Міністерство аграрної політики та продовольства України на офіційному веб-сайті розмістило інформацію про «…прийняття польськими колегами рішення про тимчасове обмеження експорту в/та через територію Польщі (в тому числі транзитом) сільськогосподарських товарів з України».

02.05.2023 Міністерство аграрної політики та продовольства України на офіційному сайті оприлюднило інформацію про те, що 02.05.2024 за рішенням Єврокомісії Польща (серед інших країн) взяла на себе зобов`язання скасувати односторонні заходи щодо агропродукції, яка надходить з України, але кукурудза експортуватися не буде до 05.06.2023 (а.с. 98-105).

У зв`язку з вказаними діями польських органів влади Укрзалізницею було запроваджено ряд конвенційних заборон і обмежень на перевезення вантажів до Польщі, про що було повідомлено телеграмами ЦДЗ/127 від 13.04.2023 та ЦДЗ/129 від 18.04.2023 (а.с. 125, 126).

З огляду на вказані обставини товар «кукурудза» тривалий час не міг бути доставлений до покупця, вивантаження вагонів з вантажем проведено в період з 26.05.2023 по 30.05.2023, що підтверджується листом ТОВ «Грейнсвард» вих.№0910/КВ-17 від 09.10.2023 копіями залізничних накладних, реєстром вивантаження та звітами про перетин кордону (а.с. 107-124).

Внаслідок тривалого простою залізничних вагонів з вантажем на кордоні товар зазнав якісних змін.

Покупець під час приймання товару здійснив перевірку якісних показників товару, виявив утворення зіпсованого зерна і підвищення рівня мікотоксинів внаслідок конденсації зерна у вагонах, за результатами лабораторних аналізів показник DON в межах 5400-6300ppb (за умовами контракту не повинен перевищувати 2000ppb).

Як наслідок вказаної обставини, 22.05.2023 покупець направив позивачу лист/акт рекламацію вих. №5, в якій з огляду на погіршення якості товару погодив приймання зерна кукурудзи виключно у випадку застосування знижки у ціні в розмірі 3,5 євро/т за кожні наступні 500ppb понад базовий показник.

Позивач вказав, що з метою мінімізації збитків, враховуючи додаткові можливі фінансові витрати та ризики при непогодженні ціни товару, у тому числі при вирішенні можливого судового спору з контрагентом-нерезидентом, він погодив запропоновану ціну товару, у зв`язку з чим сторони зовнішньоекономічного контракту уклали Додаток № 1/1 від 28.06.2023 до контракту від 06.03.2023 про зменшення ціни товару з 205 євро до 180 євро за одну метричну тону кукурудзи.

Матеріалами справи підтверджується, що розрахунки за новою погодженою ціною нерезидент здійснив в повній сумі та своєчасно.

Як уже зазначалось вище, Рівненською торгово-промисловою палатою видано ТОВ «АГРІ ТРАНС» Сертифікат від 20.12.2023 № 5600-23-4792 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обов`язку (зобов`язання) Товариства поставити Товар покупцю за Контрактом у термін до 20.04.2023: через широкомасштабну збройну агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні, порушення транспортних логістичних шляхів для доставки товарів за кордон, значні затримки на кордоні з Польщею в пунктах пропуску при експорті зернових культур з України, введення обмеження польською стороною на приймання сільськогосподарської продукції з України, що в свою чергу, призвело до запровадження Укрзалізницею ряду конвенційних заборон і обмежень на перевезення вантажів до Польщі, значно вплинуло на неможливість своєчасного виконання зобов`язань за Контрактом. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання: 22.03.2023, дата закінчення: тривають на 20.12.2023 (а.с. 54-55).

Також висновком Рівненської торгово-промислової палати від 20.02.2024 № 56.01/65 про наявність причинно-наслідкового зв`язку впливу форс-мажорних обставин на виконання умов Контракту підтверджується наявність впливу форс-мажорних обставин на належне виконання Товариством договірних зобов`язань за Контрактом № 06032023 від 06.03.2023(а.с. 56-58).

Вищевказані документи в повному обсязі були надані Товариством під час документальної перевірки, описані в акті документальної перевірки.

Факт існування форс-мажору не заперечується контролюючим органом, натомість єдина причина по якій такий факт не враховується Відповідачем це те, що до перевірки Позивачем не було надано на підтвердження вказаного форс-мажору документів уповноваженого органу Польщі, а надано лише документи Рівненської торгово-промислової палати.

Колегія суддів апеляційного суду вважає такі доводи апелянта невірними з оглядутна наступне.

Так, абзацом третім (підпункт 2) пункту 12 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція №7) визначено, що зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару допускається у разі перегляду ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Вказаною нормою визначено, що зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.

Тобто, підтвердження форс-мажору могло бути здійснено уповноваженим органом однієї із наступних країн: України - так як це країна місцезнаходження постачальника (Позивача); Польщі - так як це країна місцезнаходження покупця (Firma Handlowa Rafal Karp); Великої Британії - так як право Англії відповідно до пункту 16.1 Контракту застосовується до відносин за цим Контрактом.

Отже, підтвердження форс-мажорних обставин могла здійснити торгово- промислова палата або інший уповноважений орган будь-якої з вказаних країн, а не лише Польщі, як вважає апелянт.

Правомочність Рівненської торгово-промислової плата видавати сертифікати щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) вбачається зі ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» уповноважені Торгово- промисловою платою регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини за зверненням суб`єкта господарської діяльності.

Крім цього, колегія суддів погоджується із доводами позивача про протиправність вимоги Відповідача у наданні документів уповноваженого органу Польщі на підтвердження форс-мажору в тому числі і з того, що події форс-мажору відбувалися саме на території України (хоч і у зв`язку із діями польської сторони), адже залізничні вагони внаслідок вищевказаних обставин перебували на території України і їх не пропускали на територію Польщі.

З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що документ, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, може бути виданий не лише органом, що розташований у країні, де знаходиться контрагент, а у будь-якій країні, де знаходиться або одна із сторін контракту, або у третій країні відповідно до договору, а відповідно в даному випадку документ, який виданий Рівненським ТПП є таким, що належним чином підтверджує існування форс-мажору і є підставою для зміни ціни товару, в тому числі в сторону зменшення, і такий документ є належним та достатнім, а контролюючий орган безпідставно його не врахував під час документальної перевірки та при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення, що і свідчить про протиправність такого рішення Відповідача.

Щодо зміни ціни товару.

Як уже зазначалось вище, пунктом 12 розділу ІІІ Інструкції НБУ №7, зокрема, абзацом третім (підпункт 2) визначено, що зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару допускається у разі перегляду ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів.

Вказаною нормою визначено, що зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.

З урахуванням наведених вище висновків суду, надані Товариством документи Рівненської торгово-промислової палати на підтвердження форс-мажорних обставин, були належними та достатніми, а контролюючий орган безпідставно їх не врахував під час документальної перевірки та при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Сторонами експортного контракту №06032023 від 06.03.2023 було дотримано вимог українського законодавства в частині, що стосується зміни ціни товару у зв`язку із зміною якісного стану товару до чого призвела дія форс-мажорних обставин.

Щодо доводів апелянта про те, що позивачем не вживались заходи щодо внесення змін до митної декларації, то колегія суддів вважає такі необґрунтованими, оскільки експортні митні декларації були подані декларантом Позивача у березні 2023 року в порядку електронного декларування (про що свідчить напис на МД, наявних в матеріалах справи) одразу після замитнення Товару і до моменту перетину кордону, а отже, показники і відомості, які вносилися до таких МД були достовірними і відповідали тим, що були на момент оформлення таких МД та окрім цього, здійснення коригувань у МД здійснюється у відповідності до п.37 Положення про митні декларації, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450, шляхом подання з метою сплати митних платежів у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової декларації та оформлення її митним органом); подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устатковання та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом; заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.

Натомість у даному випадку зміна ціни Товару відбулась у зв`язку із втратою ним якості, що було здійснено сторонами на підставі додаткової угоди до Контракту вже після завершення митного оформлення в країні Покупця.

Отже, наслідок зміна ціни товару по Контракту відбулася правомірно і за наявності для того підстав.

Також апелянт вказує на те, що сторони Контракту не зверталися до лабораторії СЖС з метою визначення якісних показників Товару (як це передбачено умовами Контракту), а Покупець здійснював такий аналіз самостійно.

Як встановлено судом, в п.4.3. Контракту сторони визначили, що метод аналізу якості відповідно до норм ЄС дійсного на момент аналізу.

В даному випадку при фактичному отриманні товару покупець здійснив власними силами аналіз якості Товару та виявив його неналежну якість, про що надіслав лист-рекламацію Товариству.

Пунктом 4.2. Контракту визначено, що незалежна лабораторія СЖС залучається лише тоді, коли Продавець незгоден з результатами аналізу сюрвеєра, а в даному випадку сторони контракту дійшли спільної згоди щодо вирішення спірної ситуації шляхом переговорів, без потреби залучення третіх осіб, і таке рішення було економічно обґрунтованим та спрямованим на мінімізацію збитків.

З огляду на вказане, суд першої інстанції правомірно не погодився з аргументами відповідача про необхідність визначення якісних показників товару лабораторією СЖС.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірно висновку, що порушення строку розрахунків в даному випадку немає, що виключає правову підставу для застосування до позивача пені відповідно до ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 11.03.2024 № 2364/17000704 вказаним вище критеріям не відповідає, тому є протиправним та підлягає скасуванню, а адміністративний позов задоволенню з наведених вище підстав.

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу.

Частинами першою та другою статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою цієї ж статті встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Представник позивача через підсистему «електронний суд» подав клопотання, у якому просить відшкодувати витрати на правову допомогу у розмірі 22000 грн та додає копії документів: договір про надання правової допомоги від 12.06.2024, проміжний акт про надану правничу допомогу станом на 02.09.2024, рахунок від 02.09.2024 на суму 22000 грн, ордер адвоката на участь у цій справі та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, видане Лавренчук Т.В.

Договором про надання правової допомоги від 12.06.2024, укладеним між Товариством та Адвокатське бюро «Миколи Бляшина», передбачено, що Адвокатське бюро зобов`язується надати правову допомогу Товариству щодо представництва його інтересів в податкових органах та в суді, зокрема, щодо оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 11.03.2024 № 2364/17000704, яка включає в себе: аналіз документів та обставин щодо вказаного предмета договору; збір і аналіз доказів, отримання та збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як джерело відомостей та докази у судовій справі; складання та підготовка процесуальних документів (позов, відповідь на відзив, клопотання тощо) та документів правового характеру для подачі до суду; представництво в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час всього розгляду судової справи. Також у пункті 3.1 вищезазначеного договору встановлено, що сторонами погоджено розмір гонорару за цим Договором за представництво в суді першої інстанції в розмірі 22000 грн. Пунктом 3.6 договору передбачено, що оплата гонорару здійснюється не пізніше 3 робочих днів з дня виставлення рахунку в безготівковому порядку.

Відповідно до проміжного звіту про надану правничу допомогу Адвокатським бюро «Миколи Бляшина» Товариству станом на 02.09.2024 по справі № 460/6490/24 складено опис правової допомоги, а саме: аналіз акту перевірки та документів Товариства на предмет визначення наявності правових підстав для оскарження податкового повідомлення-рішення, узгодження правової позиції з клієнтом - 1 год.; підготовка позовної заяви та узгодження проекту позову з Товариством, оформлення остаточної редакції позовної заяви, підготовка пакету документів (додатків), подання позову до суду - 2 год.; участь у судовому засіданні 17.07.2024 - 0 год. 24 хв.; аналіз відзиву, підготовка відповіді на відзив - 1 год.; участь у судовому засіданні 24.07.2024 - 0 год. 18 хв.; підготовка до участі в судовому засіданні на 07.08.2024 - 0 год. 30 хв.; участь у судовому засіданні 07.08.2024 - 1 год. 30 хв.; підготовлено письмові пояснення з додатковими доказами - 2 год.; участь у судовому засіданні 21.08.2024 - 0 год. 18 хв.; підготовка до участі у судовому засіданні на 02.09.2024 - 0 год. 30 хв.; всього 9 год. 30 хв. Крім того, витрачений час на дорогу для участі в судових засіданнях, всього 2 год.

02.09.2024 Адвокатським бюро "Миколи Бляшина" виставлено Товариству рахунок на суму 22000,00 грн на оплату гонорару за представництво в суді І інстанції в цій справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що беручи до уваги час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, а також заперечення відповідача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, заявлена до відшкодування сума витрат 22000 грн. є неспівмірною до наданих послуг.

Натомість оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу в даній справі, до 10000,00 грн, а решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.

Суд враховує, що у постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №460/6492/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда В. В. НіколінПовний текст постанови складено та підписано 17.02.2025 р. у зв`язку із перебуванням судді Гінди О.М. у відпустці з 28.01.2025 р. по 14.02.2025р.; судді Ніколіна В.В. з 06.02.2025р. по 14.02.2025р.