Постанова

від 19.02.2025 по справі 300/8564/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 300/8564/24 пров. № А/857/2959/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 300/8564/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ТЕХНІКА ЗАЕЗ до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними,

місце ухвалення судового рішення м. Івано-ФранківськРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїГлавач І.А.дата складання повного тексту рішенняне зазначена

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна техніка "ЗАЕЗ" (надалі, також позивач, ТОВ "Будівельна техніка "ЗАЕЗ"), в інтересах якого діє адвокат АО "Лекс Консалтинг" Костюк Володимир Богданович, звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також відповідач 1), Державної податкової служби України (надалі, також відповідач 2), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС України в Івано-Франківській області, а саме рішення №11205666/35276915 від 11.06.2024 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 13.05.2024;

- зобов`язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного подання, податкову накладну ТОВ "Будівельна техніка "ЗАЕЗ", а саме податкову накладну №2 від 13.05.2024.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 300/8564/24 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №11205666/35276915 від 11.06.2024 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної №2 від 13.05.2024.

Зобов`язано Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного подання, податкову накладну №2 від 13.05.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна техніка "ЗАЕЗ" (код ЄДРПОУ 35276915, вул. Кобилянської, буд. 36А, м. Івано-Франківськ, 76018).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна техніка "ЗАЕЗ" (код ЄДРПОУ 35276915, вул. Кобилянської, буд. 36А, м. Івано-Франківськ, 76018) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна техніка "ЗАЕЗ" (код ЄДРПОУ 35276915, вул. Кобилянської, буд. 36А, м. Івано-Франківськ, 76018) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов залишити без розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги вказує, що з урахуванням правової позиції, відображеній у постановах Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18, від 03.12.2020 року у справі №1.380.2019.005981, від 12.01.2022 року у справі 1.380.2019.005982, від 21.07.2022 року у справі №380/3951/20, позовна заява ТзОВ «Будівельна техніка «ЗАЕЗ» була подана до суду першої інстанції з пропущенням процесуальних строків, передбачених 122 статтею Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), а тому відсутні підстави для її розгляду.

Про наявність оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області №11205666/35276915 від 11.06.2024 року позивач дізнався 11.06.2024 року, оскільки вказане рішення надсилається на адресу платника податків у день його прийняття.

Після цього, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, передбаченою нормами Податкового кодексу України, та подав до ДПС України скарги на рішення Комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області №11205666/35276915 від 11.06.2024.

За результатом розгляду скарги ДПС України прийняла рішення №40497/35276915/2 від 28.06.2024 року, примірник отримано позивачем 28.06.2024 року (дана обставина самостійно визнається платником у тексті позовної заяви), про залишення скарги без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Строк звернення до суду з позовом закінчився 30 вересня 2024 року. Причини через які суд поновив позивачу строк звернення до суду на переконання відповідача не є поважними, позаяк відсутність керівника повинно супроводжуватися наданням повноважень іншій особі на представництво інтересів такої юридичної особи в тому числі і перед контролюючими органами та судовими органами (подання звітності, сплата податків, звернення до суду, тощо). При цьому судом ураховано, що позивачем не надано жодних доказів, які свідчили б про перебування керівника позивача в зоні ведення бойових дій або в інших небезпечних, недоступних місцях впродовж усього терміну, що унеможливлювало ним призначення уповноваженої особи на представництво інтересів позивача. Більше того, позивачем у період з 12.06.2024 по 05.08.2024 року активно надсилались на реєстрації інші податкові накладні через систему Автоматизована система "Єдине вікно подання електронної звітності" ДПС України. Отож відповідач зазначає, що позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду у встановлений законом строк, адже вживав активні дії щодо реєстрації інших податкових накладних у період відсутності директора підприємства, що у свою чергу свідчить про наявність у Позивача іншої уповноваженої особи для представництва інтересів ТзОВ «Будівельна техніка «ЗАЕЗ».

Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до квитанцій від 28.05.2024 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі ПН №2 від 13.05.2024 контролюючим органом запропоновано надати документи та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На думку представника відповідачів, платник податку сам має визначити, які первинні документи необхідно надати на підтвердження реальності господарської операції, адже зміст господарської операції, у зв`язку з виконанням якої відбувається реєстрація ПН, контролюючому органу невідомий. 28.05.2024 позивачем подано повідомлення №1 про надання пояснень та копії документів щодо спірної податкової накладної №2 від 13.05.2024, які були передані на розгляд комісії, за наслідками чого було надіслано повідомлення №11138121/35276915 від 30.05.2024 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної, а саме копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; первинних документів щодо зберігання продукції, транспортування продукції, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахування наявності певних типових форм та галузевої специфіки, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних. У графі "Додаткова інформація" зазначено: для підтвердження, зазначеної у податковій накладній запропоновано надати акт звірки взаєморозрахунків із покупцем, документів про наявність місць зберігання придбаної техніки (договори оренди, акти наданих послуг, акти прийому-передачі), документів щодо перевезень придбаної техніки (CMR, договору з перевізником, акту наданих послуг та документів про їх оплату). 05.06.2024 ТОВ "Будівельна техніка "ЗАЕЗ" скористалося правом подання додаткових пояснень та документів, які були винесені на розгляд комісії. Відтак, за наслідками розгляду отриманих від платника документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, контролюючим органом прийнято рішення №11205666/35276915 від 11.06.2024 про відмову в реєстрації ПН №2 від 13.05.2024.

Відповідач також звернув увагу, що відповідно до п. 10 Порядку №520 передбачено, що в разі ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отримані повідомлення комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Таким чином, на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації податкової накладної.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що:

приведені позивачем обставини причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом є поважними, у зв`язку з чим позивачу поновлено пропущений строк звернення до суду;

причини відмови у реєстрації податкової накладної є загальними, неконкретизованими та неоднозначними, а оскаржуване рішення є невмотивованим, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення. Прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Будівельна техніка "ЗАЕЗ" зареєстровано 28.08.2007 у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області та є платником податку на додану вартість (а.с.13).

Видами діяльності ТОВ "Будівельна техніка "ЗАЕЗ" є: 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва (основний); 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами 27.20 Виробництво батарей і акумуляторів; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням.

16.04.2024 між позивачем (Постачальник) та ТОВ "УКРКРЕЙДА-ОРГАНІК" (Покупець) був підписаний договір поставки №03/04/24 (надалі, також Договір) разом із додатком №1 від 16.04.2024 до договору поставки №03/04/24 від 16.04.2024 (а.с.14-17,18).

Відповідно до пункту 3.1. Договору ціна на товар, що поставляється за цим Договором, зазначається у додатках до цього Договору. Ціна Товару є твердою та зміні не підлягає.

Згідно пункту 8.2. Договору, Покупець здійснює оплату Товару на умовах, передбачених Додатками до цього Договору.

Так згідно додатку №1 до Договору від 16.04.2024 (а.с.18), позивач зобов`язувався поставити і передати у власність Покупця наступний товар:

1. телескопічний навантажувач: марка/модель JCB 531 70, стан: бувший у вжитку, рік випуску - 2017, кількість відпрацьованих мотогодин - 2402, загальною вартістю з ПДВ - 2 403 000,00 грн; додаткове обладнання - ковш (новий), загальною вартістю з ПДВ - 60 000,00 грн;

2. ваговий термінал ARDU (новий) (виробництва Україна), загальною вартістю з ПДВ - 63 200,40 грн. в наступній комплектації: базовий комплект; принтер; GPS з функцією GPRS; монтаж та навчання.

Загальна вартість товарів склала з ПДВ 2 526 200,40 грн.

Відповідно до пункту 2 додатку №1 від 16.04.2024 до Договору, умови оплати за товар такі: 80% передплата на розрахунковий рахунок Постачальника; 20% після отримання товару на підприємстві та після реєстрації податкових накладних.

Надалі, у відповідності до Договору був підписаний акт прийому - передачі наданих послуг б/н від 28.05.2024 (а.с.19), відповідно до якого, позивачем (Постачальником) було передано, а Покупцем прийнято один телескопічний навантажувач марка/модель JCB 531 70, стан: бувший у вжитку, рік випуску- 2017, кількість відпрацьованих мотогодин 2402; додаткове обладнання - ковш (новий).

Згідно з випискою по рахунках АТ АКБ "Львів", на виконання умов Договору, згідно рахунку-фактури №3-00000003 від 08.05.2024, ТОВ "УКРКРЕЙДА ОРГАНІК" 13.05.2024 здійснило оплату на розрахунковий рахунок позивача 80% передплати в розмірі 2105167,00 грн, з урахуванням ПДВ (а.с.25).

Позивачем виписано на суму передплати податкову накладну №1 від 15.05.2024, яку було зареєстровано відповідно до квитанції № 9142055686 від 27.05.2024 (а.с.20,21).

Проте, при виписці зазначеної вище податкової накладної, позивачем була допущена механічна помилка, а саме зазначено не коректну дату (в податковій накладній №1 зазначено дату - 15.05.2024, хоча правильною є дата - 13.05.2024).

28.05.2024, виправляючи помилку, допущену при реєстрації накладної №1, позивач сформував податкову накладу №2 (а.с.22) на попередню оплату за товар, вказавши правильну дату - 13.05.2024, але її реєстрацію було зупинено.

Так, відповідно до Квитанції про зупинення реєстрації Податкової накладної №2 від 13.05.2024 (а.с.23):

"Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 13.05.2024 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 8427, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1. Критеріїв ризикованості здійснення операцій (додаток 3). Додатково повідомляємо: показник "D"=1.9782%, "Рпоточ"=350861,17. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.".

На виконання вимог контролюючого органу, 28.05.2024 позивачем направлено пояснення (а.с.24) та копії наступних документів: листа - пояснення № 1 7/24 від 28.05.2024; договору № 03/04/24 від 16.04.2024 та додатку №1; банківської виписки за 13.05.2024; ВМД 24UA206020008246U0 від 13.05.2024 (а.с.14-17,24,25,26).

30.05.2024 комісією з реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних надіслано повідомлення №11138121/35276915 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у якому запропоновано надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, первинних документів щодо зберігання продукції, транспортування продукції, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, інших документів, що підтверджують інформацію зазначену у податковій накладній (а.с.27-28,86-87).

05.06.2024 позивачем подано до контролюючого органу повідомлення №1 про надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2 від 13.05.2024 та долучено 14 додатків: накладна на реалізацію товару, акт приймання-передачі товару, оборотно-сальдова відомість по розрахунках із покупцем, документи по придбанню та перевезення товару і оборотно-сальдові відомості по розрахунках з постачальником і перевізником (договір ЗЕД, оплата по банку, ОСВ по розрахунку з нерезидентом, договір на перевезення, CMR, Акт наданих послуг і факт оплати перевізнику, ОСВ по розрахунках з перевізником, договір оренди складу на зберігання придбаної техніки).

11.06.2024 комісією з реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №11205666/35276915 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 13.05.2024, у зв`язку з: "ненадання/ часткове ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Додаткова інформація: для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній не надано копій документів про наявність місць зберігання придбаної техніки (договори оренди, акти наданих послуг, акти прийому-передачі), документів щодо перевезень реалізованої техніки; видаткова накладна на реалізацію від 28.05.2024 № 3 00000003 не містить інформації про посадових осіб покупця, які брали участь у господарській операції." (а.с.29,88).

21.06.2024 ТОВ "Будівельна техніка "ЗАЕЗ" направило пояснення №19/24 (а.с.30), в яких вказало щодо інформації про місця зберігання, то позивачем подано договір оренди складу б/н від 28.08.2017, але в даній господарській операції товар був переданий покупцю одразу після розмитнення (товар на зберіганні не знаходився - відповідно акти приймання-передачі відсутні). Перевезення здійснювалося перевізником згідно замовлення СХЗ-21052024-001-01 від 21.05.2024 з пунктом доставки товару за адресою покупця, позивачем товар був переданий покупцю на умовах постачання FCA (зазначено в пункті 4.2 Договору поставки №03/04/24 від 16.04.2024). В поданій копії накладної дійсно відсутня інформація про підписанта хоча в копії акту прийманні-передачі реалізованого товару інформація про підписанта присутня (документи доповнюють один одного і дають можливість ідентифікувати посадову особу підписанта), тому позивачем було надано копію Накладної №З-00000003 від 28.05.2024 з ідентифікацією особи підписанта.

На підтвердження вказаних обставин, до пояснення позивачем були додані наступні документи: лист-пояснення № 19/24 від 21.06.2024, договір №03/04/24 від 16.04.2024 та додаток №1, банківська виписка за 13.05.2024, ВМД 24UA206020008246U0 від 28.05.2024, контракт 2/24 від 08.04.2024, Інвойс 3836 від 08.04.2024, платіж в іноземній валюті від 15.05.2024, ОСВ по рахунку 632 з BARNES PLANT б/н від 05.06.2024, договір на перевезення СХЗ 21052024-001 від 21.05.2024, рахунок на оплату перевезення 166 від 28.05.2024, акт транспортування 166 від 28.05.2024, заявка на перевезення СХЗ-21052024-001-01 від 21.05.2024, CMR 162294 від 27.05.2024, банківська виписка за 29.05.2024, ОСВ по рахунку 631 з ФОП Салдак, договір про оренду склада б/н від 28.08.2017, акт приймання-передачі б/н від 28.05.2024, накладна №З-00000003 від 28.05.2024, ОСВ по рахунку 361 з ТОВ "УКРКРЕЙДА-ОРГАНІК" від 05.06.2024 (а.с.31-47).

28.08.2024 податковим органом прийнято рішення, яким залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 11.06.2024 без змін. Підставою для прийняття такого рішення такого рішення стало ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури, інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Досліджуючи доводи скаржника з приводу пропуску позивачем строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, колегією суддів ураховано, що пунктом 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАСУ) передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України врегульовано питання оскарження рішень контролюючих органів. Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (пункт 56.18 статті 56 ПК України).

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Слід зазначити, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування не є рішенням про нарахування грошового зобов`язання в розумінні ст.102 та п.56.18. Податкового кодексу України, якими встановлюється право та строки оскарження рішень про визначення грошових зобов`язань, а тому для оскарження рішень про відмову у реєстрації податкової накладної, на яке в силу наведеного не поширюються правила п. 56.18 та ст.102 ПК України, застосовується загальний строк звернення до суду шестимісячний строк (три місяці у разі адміністративного оскарження), який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, сформульовано у постанові Верховного Суду, прийнятої у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року за справою №640/20468/18.

Верховний Суд звернув увагу, що різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю у підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Верховний Суд у постанові №640/20468/18 від 11.10.2019 сформував такий правовий висновок, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частини 4 статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічні висновки щодо застосування тримісячного строку з аналогічного спору викладені у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 року у справі №1.380.2019.005981, від 12.01.2022 року у справі № 1.380.2019.005982, від 21.07.2022 р. у справі № 380/3951/20.

З матеріалів справи убачається, а сторонами не заперечуються обставини, що копію рішення №40497/35276915/2 за результатами розгляду його скарги, позивач отримав 28.06.2024, а отже строк звернення до суду із цим позовом розпочався 28.06.2024 та сплив 29.09.2024.

З даним адміністративним позовом до Івано-Франківського окружного адміністративного суду позивач звернувся 05.11.2024, що підтверджується відтиском штемпеля АТ "Укрпошта" на конверті, що вказує на пропуск тримісячного строку звернення до суду, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з порушенням.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 за справою №0940/2276/18 визначила, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про поновлення строків, покликаючись на те, що відповідальною особою за діяльність ТОВ "Будівельна техніка "ЗАЕЗ" є директор ОСОБА_1 , який у період з 01.07.2024 по 21.10.2024 перебував у службовому відрядженні в місті Києві для участі у перемовинах та пошуку нових клієнтів для здійснення Товариством своєї господарської діяльності, що підтверджується відповідними наказами про відрядження ОСОБА_1 у вказаний період. Крім цього позивач вказав, що перебуваючи в Києві, директор ОСОБА_1 здійснював постійний догляд та займався лікуванням свого батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є інвалідом 2 групи, позаяк він потребував постійного стороннього догляду. Також позивач вказав, що регіон де ОСОБА_1 перебував із своїм батьком не є безпечним у зв`язку із агресією російської федерації проти України, оскільки місто Київ в той період часу потрапляв під постійні обстріли ракетами та шахедами, що в свою чергу несло пряму небезпеку для життя і здоров`я. Під час повітряних тривог, які в даному регіоні відбувалися досить часто була необхідність перебування в укриттях, куди постійно добиратися із хворим 79 річним батьком є надзвичайно складно та стресово.

Крім того позивач зазначив, що фактично директор зміг приступити до виконання своїх обов`язків в повній мірі, після закінчення лікування батьками та повернення в місто Івано-Франківськ, де він одразу, не зволікаючи, 22.10.2024 уклав із Адвокатським об`єднанням "Лекс Консалтинг" замовлення на надання правової допомоги щодо підготовки позовної заяви про оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 13.05.2024.

Суд першої інстанції зважив на вказане клопотання позивача та визнав приведені позивачем причини поважними та поновив йому строк звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку такому судовому рішенню та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції урахував, що за змістом правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022 за справою №990/102/22:

«…введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного станув Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».

При цьому судом апеляційної інстанції установлено, що:

-Івано-Франківський окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану та безперервно здійснював свою діяльність протягом 2022 -2024рр. Також суд не здобув доказів (а позивач їх не надав), які б свідчили про зупинення роботи установ, підприємств та організацій на території Івано-Франківської області у період 2022-2024 рр у зв`язку із введення воєнного стану, в тому числі і підприємства позивача;

-позивач знаходиться на території Івано-Франківської області, яка не знаходиться в зоні активного ведення бойових дій, а обстріли вказаної території носять вкрай періодичний та не тривалий характер, який не призводить до неможливості ведення господарської діяльності та захисту порушених прав юридичними особами, які знаходяться на її території;

-позивачем не надано жодних доказів, які свідчили б про тривалу відсутність енергопостачання та постійну відсутність послуг зв`язку на території Івано-Франківської області та м. Києва;

-за даними засобів масової інформації та відомостей загальнодоступних державних ресурсів і матеріалів цієї справи не убачається обставин, які вказували, що період перебування керівника ОСОБА_1 , з 01.07.2024 по 21.10.2024 у службовому відрядженні в місті Києві супроводжувався безперервними обстрілами вказаної території за наявності яких вказаний керівник не мав можливості вирішити питання щодо призначення уповноваженої особи на період його відсутності для представництва інтересів позивача;

-оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області №11205666/35276915 від 11.06.2024 року позивач отримав 11.06.2024 року та відразу оскаржив його до ДПС України;

-рішення ДПС України №40497/35276915/2 від 28.06.2024 року про залишення скарги позивача без задоволення було отримано позивачем до моменту відбуття керівника ОСОБА_1 у відрядження, а зокрема 28.06.2024 року (дана обставина самостійно визнається платником у тексті позовної заяви).

Як наслідок, відбуваючи у відрядження та впродовж всього строку перебування у відрядженні керівник позивача знав, що з 11.06.2024 року про наявність оскаржуваного рішення, у скасуванні якого позивачу було відмовлено, про що він дізнався 28.06.2024 року, проте жодних дій направлених на оскарження вказаного рішення до суду у вказаний період не здійснив.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку позивачем є юридична особа- ТОВ "Будівельна техніка "ЗАЕЗ", а відтак діяльність юридичної особи не може залежати від обставин службового відрядження його керівника та догляду ним за хворим батьком, позаяк відсутність керівника повинно супроводжуватися наданням повноважень іншій особі на представництво інтересів такої юридичної особи в тому числі і перед контролюючими органами та судовими органами (подання звітності, сплата податків, звернення до суду, ведення господарської діяльності, тощо).

Більше того, позивачем не заперечуються приведені відповідачем обставини з приводу того, що у період з 12.06.2024 по 05.08.2024 року ТОВ "Будівельна техніка "ЗАЕЗ" здійснювала надсилання на реєстрацію податкових накладних через систему Автоматизована система "Єдине вікно подання електронної звітності" ДПС України, версія 2.3.8.110, відповідно до квитанцій про зупинення податкових накладних:

§ квитанція від 02 липня 2024 року про зупинення реєстрації податкової накладної

№1 від 12.06.2024 року;

§ квитанція від 30 липня 2024 року про зупинення реєстрації податкової накладної

№1 від 12.07.2024 року;

§ квитанція від 30 липня 2024 року про зупинення реєстрації податкової накладної

№2 від 15.07.2024 року;

§ квитанція від 04 вересня 2024 року про зупинення реєстрації податкової накладної

№1 від 05.08.2024 року.

Отож, факт перебування керівника позивача у службовому відрядженні та догляд ним за батьком не був перешкодою для здійснення позивачем, як юридичною особою господарської діяльності у вказаний період, наслідком якої є подання на реєстрацію податкових накладних.

При цьому, будучи достеменно обізнаним про наявність оскаржуваного рішення та наявність рішення ДПС України про відмову у задоволенні скарги на вказане рішення, позивач не надав жодних доказів, які свідчили б що впродовж усього терміну перебування позивачем у службовому відрядженні з 01.07.2024 по 21.10.2024 року існували непереборні об`єктивні обставини, за яких призначення на вказаний період уповноваженої особи на представництво інтересів ТОВ "Будівельна техніка "ЗАЕЗ", або звернення до суду з цим позовом у межах установленого строку було об`єктивно неможливим.

Такі доводи скаржника та висновки суду апеляційної інстанції узгоджується із висновком, викладеним у постанові Касаційного адміністративного суду у складі колегії суддів Верховного Суду від 08.08.2024 року у справі №440/15583/23, відповідно до якого: «Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Введений в Україні воєнний стан, звичайно, ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й без підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що при оцінці поважності причин пропущення процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування; місце проживання/місцезнаходження скаржника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території; посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати закінчення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідною заявою/клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини. Таким чином, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в усіх абсолютно випадках».

Як підсумок колегія суддів зазначає, що указані позивачем обставини, пов`язані з воєнним станом в Україні та тривалого перебуванням керівника у відрядженні до міста Київ, могли утруднити дотримання установленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, водночас у цьому питанні необхідно ураховувати й інші обставини.

Отож зазначена позивачем обставина, щодо перебування керівника в тривалому службовому відрядженні та догляду ним за батьком у період який супроводжується веденням позивачем активної господарської діяльності не може вважатися поважною причиною пропуску строку у межах цієї справи. Адже неналежна організація процесу з оскарження рішень контролюючих органів з боку відповідальних осіб та невиконання позивачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити поновлення строків на звернення до суду з цим адміністративним позовом, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Підсумовуючи викладене колегія суддів зазначає, що приведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом не є такими, що відносяться до об`єктивних непереборних обставин, які не залежали від волі позивача, як юридичної особи та її керівника.

Як наслідок, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність поважних причин для поновлення позивачу строку звернення до суду з цим позовом.

Інших об`єктивних та непереборних обставин, які перешкоджали позивачу звернутися до суду з даним позовом в установлені строки, в ході апеляційного розгляду скарги позивачем не приведено та не підтверджено їх наявність належними доказами.

Підстави для скасування рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позовної заяви без розгляду у відповідній частині, визначені у ст. 319 КАС України, а зокрема частиною 1 вказаної статті установлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Згідно п.8 ч. 1 ст. 240 КАС, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 та 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції слід скасувати з прийняттям постанови про залишення адміністративного позову без розгляду.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами які стосуються суті справи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі про залишення адміністративного позову без розгляду.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 319, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 300/8564/24 скасувати.

Ухвалити постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ТЕХНІКА ЗАЕЗ до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними - у справі № 300/8564/24 -залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення. Порядок, строки та підстави подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції визначено ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос