Постанова

від 19.02.2025 по справі 380/13847/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 380/13847/22

провадження № К/990/26742/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Каверіна Сергія Миколайовича на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Хобор Р. Б., суддів: Бруновської Н. В., Шавеля Р. М.

І. Суть спору

1. У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить:

1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неперерахунку та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2020 року включно, визначеної як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року № 1078 (далі - Порядку № 1078);

1.2. зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну суму індексації грошового забезпечення у розмірі 4461,48 грн за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2020 року визначену як різниця між сумою індексації і розміром підвищення її грошового доходу відповідно абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , де відповідач не в повному розмірі нараховував та виплачував йому індексацію грошового забезпечення.

Позовні вимоги стосовно періоду з 01 березня 2018 року по 04 березня 2020 року, тобто по дату виключення зі списків особового складу, позивач обґрунтовує тим, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року був меншим за суму індексації грошового забезпечення, яка склалася в тому місяці, тож в силу абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 відповідач був зобов`язаний із 01 березня 2018 року виплачувати їй фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі 4461,48 гривень щомісяця як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, однак цього обов`язку відповідач не виконав.

Вважаючи, що відповідач повинен здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 22 лютого 2019 року, виходячи з фіксованої величини 4461,48 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом з метою захисту своїх прав.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та згідно з наказом командира начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03 лютого 2020 року № 93-ос «Про особовий склад» старшину ОСОБА_1 , інспектора прикордонного контролю 2 категорії 5 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 - аеропорт» І категорії (тип А), звільнено з військової служби в запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та наказом від 04 лютого 2020 року № 35-ос виключено зі списків особового складу загону (а.с. 8-9).

4. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 19 жовтня 2021 року у справі № 380/12777/21 визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2018 року по лютий 2018 року включно з урахуванням квітня 2017 року як базового місяця. Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2018 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 січня 2022 року у справі № 380/12777/21 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_3 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 380/12777/21 повернув скаржнику.

5. На виконання судового рішення відповідач нарахував індексацію грошового забезпечення, зокрема у січні 2018 року у розмірі 4258,75 грн та у лютому 2018 року у розмірі 4258,75 грн.

6. Разом з тим, позивач вважає, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2020 року з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року за № 1078, виходячи з фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4461,48 грн., тому звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

7. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року позов задоволено.

7.1. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо неперерахунку та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2020 року включно, визначеної як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078.

7.2. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну суму індексації грошового забезпечення у розмірі 4461,48 грн за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2020 року, визначену як різниця між сумою індексації і розміром підвищення її грошового доходу відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078.

8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2020 року, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, із виплатою індексації-різниці.

9. Восьмий апеляційний адміністративний суд від 28 червня 2024 року скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року та ухвалив нове, яким позов задовольнив частково.

9.1. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2020 року відповідно до вимог пункту 5 Порядку № 1078.

9.2. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2020 року, відповідно до вимог пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням виплачених сум.

10. Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи вказане рішення, виходячи з того, що з 01 грудня 2015 року базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення є місяць, у якому підвищено посадовий оклад військовослужбовця.

Апеляційний суд встановив те, що зміна посадових окладів, з урахуванням періоду проходження військової служби позивача відбулась 01 січня 2008 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова № 1294) та 01 березня 2018 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що базовим місяцем для обчислення індексації за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2020 року є березень 2018 року.

Крім цього, апеляційний суд звернув увагу на те, що нарахування й виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Апеляційний суд зауважив, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078, позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. У разі ж якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Крім того, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо неврахування відповідачем при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2020 року вимог пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»).

Водночас апеляційний суд вказав на передчасність висновку суду першої інстанції щодо зобов`язання відповідача виплатити індексацію-різниці, не давши можливості відповідачу, в межах своїх повноважень, визначити чи має позивач на неї право. Також апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень, визначивши позивачу конкретну суму індексації-різниці, яку має виплатити відповідач.

IV. Касаційне оскарження

11. Представник позивача - Каверін С. М. подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої, підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

12. Так, автор скарги посилається на неврахування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні висновків Верховного Суду щодо застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, викладених у постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22, від 06 липня 2023 року у справі № 240/23550/21, від 14 травня 2024 року у справі № 420/659/23, від 20 червня 2024 року у справі № 620/14086/23 у подібних правовідносинах.

Стверджує, що нормами абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, що набрала чинності з грудня 2015 року) запроваджено нові єдині підходи щодо розрахунку індексації (які полягали в тому, що для виплати індексації-різниці потрібно враховувати розмір підвищення грошового доходу та суму індексації що склалася у місяці підвищення посадових окладів, і встановити, чи перевищує розмір підвищення - суму індексації).

Наголошує, що апеляційний суд фактично не дослідив та не встановив чи розмір підвищення грошового доходу позивача перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу (березень 2018 року), чим саме ігнорує норми абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та заявлені позовні вимоги.

13. Верховний Суд ухвалою від 30 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою представника позивача - адвоката Каверіна Сергія Миколайовича на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2024 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

14. Представник Військової частини НОМЕР_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

15. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

18. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ).

19. Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

20. Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

21. Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

22. Відповідно до пункту 1 Порядку № 1078 цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

23. Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

24. Пунктом 2 Порядку № 1078 обумовлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

25. У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

26. За приписами пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

VI. Позиція Верховного Суду

27. Аналіз наведених правових норм свідчить, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

28. При цьому, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

29. З огляду на те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, тому механізм індексації має універсальний характер.

30. Правове ж регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

31. У постановах від 04 травня 2023 року у справі № 640/29759/21, від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, Верховний Суд вказав, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

32. Спірні правовідносини, які склались у цій справі, стосуються нарахування та виплати позивачу фіксованої індексації грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2020 року (день звільнення) відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

33. Верховний Суд у постанові від 27 квітня 2021 року у справі № 380/1513/20 зазначив, що механізм індексації має універсальний характер, оскільки індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

34. Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян та виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право отримати індексацію грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 у справі № 825/874/17, від 19 червня 2019 у справі № 825/1987/17, від 19 липня 2019 у справі № 240/4911/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, від 05 лютого 2020 у справі № 825/565/17.

35. Так, Порядком № 1078 визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.

З 01 грудня 2015 року положення Порядку №1078 діють зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну зі зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.

З 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4);

у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац 5).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

36. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 дає підстави для висновку, що нарахування та виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

37. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, на які вказує представник позивача в своїй касаційній скарзі, з урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

38. Отже, враховуючи абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078, військовослужбовець має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

39. Верховний Суд неодноразово викладав правовий висновок, відповідно до якого у березні 2018 року як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі (постанови від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі № 260/6386/21 із подібними правовідносинами, яка підлягає врахуванню під час касаційного перегляду судових рішень у цій справі).

Верховний Суд також зазначав, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

40. Як стверджує позивач та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2020 року (день звільнення). Водночас позивач наполягає на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідачем проігноровано.

41. У цьому контексті варто зазначити, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

42. Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Від встановлення відповідних даних залежить правильність розрахунку грошового забезпечення та відповідно розміру індексації-різниці, належної до виплати.

43. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 16 січня 2025 року у справі № 160/19515/23.

44. У справі ж, що розглядається, суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, не встановив інформацію про отримане грошове забезпечення позивача у лютому та березні 2018 року (оклад за військове звання, посадовий оклад, надбавку за вислугу років, надбавку за виконання особливо важливих завдань, премію, щомісячну додаткову грошову винагороду і т.д.) без урахування складових, що мають разовий характер.

45. З огляду на приписи статті 242 КАС України обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

46. Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

47. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

48. Своєю чергою, суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.

49. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог із направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

50. Суду під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права.

ІV. Судові витрати

51. Оскільки справа повертається на новий судовий розгляд, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Каверіна Сергія Миколайовича задовольнити.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2024 року скасувати, а справу № 380/13847/22 направити до цього ж суду на новий судовий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

О. Р. Радишевська