Рішення

від 06.02.2025 по справі 456/2345/24

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/2345/24

Провадження № 2/456/119/2025

РІШЕННЯ

іменем України

06 лютого 2025 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бучківської В. Л. ,

при секретарі Коцур А.І.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Долішної М.В.

представника третьої особи Більської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийське АТП"</a>, треті особи Моршинська міська рада, Львівська обласна державна адміністрація про визнання незаконними дій та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Підстава позову(позиціяпозивача). Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії перевізника ТОВ «Стрийське АТП», стягнути з ТОВ «Стрийське АТП» на його користь 30 000,00 грн. моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначає, що він є інвалідом ІІ групи загального захворювання, маючи пільгове «Посвідчення реабілітованого та потерпілого від політичних репресій на території України», а також перебуваючи в соціальному статусі пенсіонера, він має право на безкоштовний проїзд на автобусних маршрутах загального користування на території Львівської області. Законом України «Про автомобільний транспорт» встановлено право пасажира, який користується пільгами на транспорті, безпосередньо скористатися пільговим проїздом, пред`явивши водієві автобуса посвідчення встановленого зразка. Однак, ігноруючи законодавчі приписи, перевізник який обслуговує приміські маршрути, які проходять по території Стрийської міської територіальної громади та Моршинської територіальної громади, не здійснює пільгове перевезення передбачених законом категорій громадян, порушуючи законні права та інтереси громадян, що гарантовані державою на безоплатний проїзд. Так, 29.02.2024 та 01.04.2024 водій за маршрутом «Моршин-Стрий» вимагав в нього кошти за проїзд. Кожного разу він зобов`язаний доказувати своє право на пільговий проїзд і у відповідь чує образи, вимоги покинути автобус або сплатити за проїзд. Дана ситуація для нього є принизливою, у присутності інших пасажирів водії принижують його честь та гідність та завдають душевних страждань, чим йому завдана моральна шкода.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що водії Стрийського АТП поводять себе зухвало, при здійсненні перевезень маршрутом «Стрий-Моршин-Лисовичі» не відчиняють йому двері автобуса, часто принижувають його честь та гідність, вимагають кошти за проїзд, тому він змушений звернутися до суду.

Позиція відповідача. 09.08.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає, що вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, з позовом не погоджується, тому в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що відповідно до ст. 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» особи з інвалідністю І та ІІ групи, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю І групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі) за наявності посвідчення чи довідки, зазначених у цьому Законі, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду також електронного квитка, який видається на безоплатній основі. Функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду передбачена Законом України «Про автомобільний транспорт» та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті». Наведене також регулюється Законом України «Про автомобільний транспорт», зокрема статтею 41, яка визначає, що при впровадженні автоматизованої системи оплати проїзду в певній громаді, право пільгового проїзду в цій громаді надається виключно на основі зареєстрованого електронного квитка. 07.07.2022 виконавчий комітет Стрийської міської ради ухвалив рішення №270 «Про впровадження автоматизованої системи оплати проїзду в міському та приміському пасажирському автомобільному транспорті на території Стрийської міської територіальної громади». Систему автоматизованої оплати проїзду запровадили на всіх 23 приміських маршрутах, п`яти міських, а також на 17-ти, які виходять за межі Стрийської МТГ (Моршинська ТГ та Грабовецько-Дулібівська ТГ), встановили на транспортні засоби відповідні валідатори. Відтак, з липня 2022 року пільговий проїзд у громадському транспорті Стрийської громади здійснюється виключно при наявності електронного квитка, зокрема й на кількох приміських маршрутах, які виходять за межі Стрийської ОТГ, частково проходять по населених пунктах Стрийської ОТГ. Пенсійні та пільгові посвідчення для безкоштовного проїзду у маршрутці не діють. ТзОВ «Стрийське АТП» на виконання чинного законодавства та Договорів щоденно здійснює пільгові перевезення та фіксує кількість перевезених пільгових категорій. Відтак, усі пільгові категорії, які мають персоналізовані картки, обов`язково мають здійснити валідацію проїзду, зайшовши у транспортний засіб. Пільгова картка, що не була завалідована при вході, не дає права на безоплатний проїзд. Якщо картка не валідується з технічних причин, у такому випадку необхідно скористатись готівковою оплатою у водія. Статтею 91 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки, зокрема на: місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення; компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян (п. б) та г) ст. 91 Бюджетного кодексу України). Таким чином, фінансування втрат громадського транспорту від перевезення пільговиків покладено на органи місцевої влади та місцевого самоврядування. Місцеві органи виконавчої влади самостійно передбачають видатки, забезпечуючи при цьому контроль за ефективним і цільовим використанням коштів на зазначену мету. Тривалий час, Моршинською міською радою здійснювалась компенсація витрат за перевезення пільгових категорій громадян та відповідно позивач, здійснюючи валідування своєї пільгової картки користувався транспортом відповідача. 30.01.2024 Моршинською міською радою було прийнято рішення №791 «Про внесення змін до заходів Програми соціального захисту та соціального забезпечення населення Моршинської територіальної громади на 2024 рік», яким передбачено виділення коштів з бюджету громади до обласного бюджету для відшкодування пільгового проїзду автомобільним транспортом окремим категоріям громадян з метою подальшого відшкодування перевізнику. Згідно з вказаними змінами обсяг фінансування становить 2 000,00 грн. Відтак можливість пільговика скористатись пільговою поїздкою залежить від встановлених лімітів поїздок особи та певного фінансування згідно з рішенням органу місцевого самоврядування, в даному випадку Моршинської міської ради, яка повинна відповідати за свої дії згідно з вимогами позивача. Крім цього, позивачем не надано жодного належного доказу щодо існування факту події, внаслідок якої відповідачем позивачу було завдано шкоди, не обгрунтувано належними доказами погіршення стану його здоров`я, а у зв`язку із цим, душевних страждань, спричинених саме у зв`язку із діями ТОВ «Стрийське АТП». Таким чином, заподіяння моральної шкоди позивачу не доведено, оскільки відсутній факт спричинення шкоди саме відповідачем, протиправності дій чи рішень заподіювача шкоди, його бездіяльності, а отже і причинно-наслідкового зв`язку між фактом спричинення шкоди та протиправною бездіяльністю, на які посилається позивач, вини відповідача.

Представник відповідача адвокат Долішна М.В. в судовому засіданні заперечила позов з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та повідомила, що Моршинська міська рада не забезпечує компенсацію за пільговий проїзд, а перевізник не може самостійно здійснювати перевезення пільгової категорії громадян. Крім цього зазначила, що ТОВ «Стрийське АТП» здійснює перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті загального користування (Стрий - Моршин), який не виходить за межі області, та не є міським маршрутом, що виключає можливість надання позивачу права безкоштовного пільгового проїзду відповідно до ст. 6 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», вважає, що позивач має право на 50% знижку вартості проїзду відповідно до ст.38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Позиція третіх осіб. 15.11.2024 на адресу суду надійшли пояснення представника Моршинської міської ради Ільницького Р.Я. в яких вказала, зокрема про те, що наказом управління транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації від 13.10.2023 №55 «Про визначення перевізників-переможців конкурсу з перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути)» ТОВ «Стрийське АТП» визнано переможцем конкурсу з перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Львівської області (внутрішньообласні маршрути) та проходять через Моршинську територіальну громаду, а саме: «Стрий-Лисовичі», «Стрий-Долішнє ч/з Горішнє», «Стрий-Горішнє ч/з Долішнє», «Стрий-Великі Дідушичі ч/з Моршин». Львівською обласною державною адміністрацією було укладено договір №87/23 від 17.10.2023 з ТОВ «Стрийське АТП» на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, які не виходять за межі області а саме: №483 «Стрий АС-З Лисовичі», де було відмовлено позивачу в пільговому перевезенні. Проте з 01 лютого 2024 року і по сьогодні, перевізник безпідставно та незаконно відмовляє у безоплатному проїзді особам з інвалідністю, пенсіонерам по віку, ветеранам Збройних сил України та іншим пільговим категорія громадян та вимагає у них кошти за проїзд. Окрім цього, оскільки встановлено факт безпідставної відмови перевізника y здійсненні пільгового перевезення позивача, який має відповідне право визначене законом, вважає, що стягнення моральної шкоди із відповідача на користь позивача є обгрунтованим.

08.01.2025 на адресу суду надійшли пояснення Моршинської міської ради до відзиву на позов, в яких представник позивача вказує на те, що у відзиві на позов ТОВ «Стрийське АТП» стверджує, що підставою для надання перевізником послуг з пільгового перевезення пасажирів є здійснення пільговим категоріям пасажирів валідації проїзду, зайшовши в транспортний засіб. Пільгова картка, що не була завалідована при вході, не дає права на безоплатний проїзд. Незаволідовані поїздки - це недоотримання перевізником компенсації за пільгові перевезення пасажирів. Таке твердження позивача є хибним. За змістом п.2 ст.49 ЗУ «Про автомобільний транспорт» договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, з моменту посадки в автобус. Відповідно до вимог ст. 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищено інвалідів в Україні» вбачається, що, зокрема, інваліди І групи мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі). Звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається. Із системного аналізу викладених фактичних обставин справи та норм законодавства вбачається, що позивач, як особа з інвалідністю 2 групи, на підставі ст. 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів Україні» має право на безоплатний проїзд, зокрема, автобусами приміських міжміських маршрутів, незалежно від відстані та місця проживання. Разом з тим, відповідачу як автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом (ст.3 ЗУ «Про автомобільний транспорт»). Отже, в даному випадку, відмова відповідача у здійсненні пільгового перевезення позивача, який має відповідне право, яке встановлене законом є неправомірною, чим допущено порушення прав останнього. Моршинська міська рада не погоджується із висновками відповідача про те що види та обсяги пільгових перевезень визначаються саме договором, який регламентує відшкодування перевізнику витрат на пільгові перевезення, оскільки такі висновки суперечать положенням ст. 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», яка встановлює право відповідного пільговика на безкоштовний проїзд не ставлячи його реалізацію у залежність від вирішення питання про відшкодування перевізнику відповідних витрат, а також вимогам частини 2 цієї ж статті, якими передбачено, що звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається. Також, посилання відповідача на те, що перевезення пільговика можливе за наслідками валідації пільгової картки, не відповідає нормам ст. 37, ст.42 ЗУ «Про автомобільний транспорт», пункту 145 Правил перевезення, ст. 38-1 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та є безпідставним, так як система автоматизованого обліку оплати проїзду встановлена відповідачем з порушенням умов договору перевезення укладеного з Львівською ОДА та розпоряджень Львівської ОДА. Відтак, у відповідача не було законних підстав вимагати у позивача валідації пільгової картки. Щодо обов`язку органу місцевого самоврядування на здійснення компенсацій виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян зазначає наступне. До 2017 року в Державному бюджеті України передбачалися видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян, визначених законодавством. Таке положення було відображено у статті 102 Бюджетного кодексу України, згідно із частиною першою якої видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті «б» пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу (тобто на державні програми соціального захисту), проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту в поряд визначеному КМУ. Норми, викладені в абзаці п`ятому підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 89 БК України, як і в статті 102 БК України, були виключені на підставі Закону України від 20.12.2016 № 1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», який набрав чинності 01.01.2017. Проте, за висновками Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду зроблених у Постанові від 09.06.2023 у справі №916/3938/21, це означає автоматичне поширення випадків здійснення видатків за підпунктом пункту 3 частини першої статті 91 БК України на видатки, які здійснювалися вилученою нормою. За підпунктом «є» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України в чинній редакції до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на інші програми в галузі соціального захисту соціального забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Наразі такий перелік не затверджений, що, однак, не змінює фактичного існування програм в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що забезпечую виконання загальнодержавних функцій, та не звільняє державу від здійснення видатків для забезпечення реалізації таких програм. З аналізу законодавства, що регулює питання пільгового перевезення пасажирів та практики Верховного Суду вбачається, що відповідач незаконно відмовив у пільговому перевезенні позивачу.

Представник Моршинської міської ради Більська Л.В. в судовому засіданні пояснила, що перевізник постійно порушує правила перевезення автомобільним транспортом, в тому числі, правила перевезення пільгової категорії громадян. До перевізника неодноразово застосовувалися адміністративні стягнення, складалися протоколи, акти правопорушень. Моршинська міська рада отримала близько 300 звернень щодо відмови перевізника у перевезенні громадян, які мають право на пільговий проїзд.

Представник Львівської обласної державної адміністрації, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, хоча неодноразово повідомлявся про час і місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Показання свідка. Свідок ОСОБА_2 в судовомузасіданні повідомив,що 01.04.2024 він їхав автобусом до м. Стрий та показав посвідчення інваліда ІІ групи, водій відмовив йому в безкоштовному перевезенні, вказавши, що пільги тільки для людей з інвалідністю І групи і учасників бойових дій. В м. Моршин в автобус зайшов позивач, показав водію посвідчення, однак йому також було відмовлено в перевезенні. Тоді між позивачем та водієм почалась суперечка, в результаті позивач змушений був вийти з автобуса. Він неодноразово звертався зі скаргами на перевізника, оскільки водії ведуть себе неправильно, не видають квитки, відмовляють в перевезенні інвалідам.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.09.2024 залучено Моршинську міську раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору до участі у справі з позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Стрийське АТП», третя особа Моршинська міська рада про визнання незаконними дій, захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31.10.2024 залучено Львівську обласну державну адміністрацію в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору до участі у справі з позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Стрийське АТП», третя особа Моршинська міська рада про визнання незаконними дій, захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04.12.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку позивача, представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України судрозглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1,2ст.77, ч.2 ст.78, ч.1 ст.95 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.6 ст.81, ч.1 ст.89 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 вбачається, що такий видано 10 жовтня 2000 року Стрийським МРВ УМВС України у Львівській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.5/.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримує пенсію за віком, є інвалідом ІІ групи загального захворювання /а.с.7/.

Відповідно до посвідчення №126-19/П від 03.11.2016, ОСОБА_1 має право на пільги, передбачені рішенням Львівської обласної ради та Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україна» безстроково /а.с.8/.

Відповідно до рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.03.2023, частково задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ «Стрийське АТП», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Стрийська районна військова адміністрація про визнання незаконним дій, захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди, визнано протиправними дії перевізника Товариства з обмеженою відповідальність «Стрийське АТП» щодо безпідставної відмови ОСОБА_1 в безоплатному проїзді в приміських маршрутах загального користування. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийське АТП» на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в сумі 5000,00 грн. /а.с.9-14/.

Постановою Львівського апеляційного суду від 26.06.2023, апеляційну скаргу ТОВ «Стрийське АТП» залишено без задоволення, рішення Стрийського міськрайонного суду від 03.03.2023 без змін /а.с.24-25/.

З відповіді Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації №13-685/0/2-24 від 08.03.2024 вбачається, що на звернення ОСОБА_1 на «Гарячу лінію» від 29.02.2024 №228292 щодо перевізника ТОВ «Стрийське АТП» за маршрутом №483 «Стрий-Лисовичі» департаментом було проведено роз`яснювальну роботу, в результаті якої зобов`язано провести з даним водієм позаплановий інструктаж щодо неухильного дотримання Правил перевезення пасажирів автомобільним транспортом /а.с.27/.

Відповідно дорішення №87від 16.02.2016ІІІ сесіїVІІскликання Львівськоїобласної ради«Про безоплатнийпроїзд ветеранівнаціонально-визвольноїборотьби вавтомобільному транспортізагального користування»,надано право безоплатного проїзду на території Львівської області в автомобільному транспорті загального користування ветеранам національно-визвольної боротьби, учасникам бойових дій УПА, політв`язням, реабілітованим та потерпілим від політичних репресій за посвідченнями встановленого зразка /а.с.28/.

Відповідно до договору №1 про компенсацію втрат від перевезень окремих категорій громадян, що мають право на пільговий проїзд на приміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять через населені пункти Моршинської міської територіальної громади від 29.01.2024, такий укладено між ТзОВ «Стрийське АТП» (Перевізник), Моршинською міською радою (Замовник) та Управлінням праці та соціального захисту населення Моршинської міської ради (Головний розпорядник), які діють на підставі Закону України від 05.04.2001 «Про автомобільний транспорт», постанов Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 141 «Про внесення змін до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», від 08.11.2006 № 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», на виконання рішення сесії Моршинської міської ради від 22.12.2020 №21 «Про затвердження Програми соціального захисту та соціального забезпечення населення Моршинської міської територіальної громади на 2021-2025 роки та Заходів, щодо їх виконання» (зі змінами), рішення сесії Моршинської міської ради від 14.12.2023 № 750 «Про бюджет Моршинської міської територіальної громади на 2024 рік», інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері перевезення пасажирів автомобільним транспортом. Відповідно до п.1.1. Розділу 1, даний Договір регламентує відносини Сторін щодо проведення компенсаційних виплат Головним розпорядником Перевізнику фактично понесених збитків від перевезень окремих категорій громадян Моршинської міської територіальної громади, що мають право на пільговий проїзд на приміських автобусних маршрутах загального користування «Стрий-Лисовичі», «Стрий-Долішнє ч/з Горішнє», «Стрий-Горішнє ч/з Долішнє», «Стрий-Великі Дідушичі», «Стрий-Моршин-Великі Дідушичі», що частково проходять по населених пунктах Моршинської міської територіальної громади (додаток 1) відповідно до чинного законодавства в 2024 році, в межах суми визначеної п.1.4. Договору. Фінансування проводиться по КПКВ 0813033 «Компенсаційні виплати на пільговий проїзд автомобільним транспортом окремим категоріям громадян» в межах коштів, затверджених в бюджеті Моршинської міської територіальної громади на 2024 рік /а.с.66-/69/.

Відповідно до договору № 87/23 з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області від 17.10.2023, такий укладено між Львівською обласною державною адміністрацією (Організатор) та ТзОВ «Стрийське АТП» (Перевізник). Предметом договору є надання Організатором право Перевізнику на перевезення пасажирів у звичайному режимі руху на приміському автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області, № 483 Стрий АС-3 - Лисовичі - 4 РУТА 22 (2018 р.в.) рівень екологічної норми Євро-5, автобус пристосований для перевезення осіб з інвалідністю, 1 РУТА 22 (2020 р.в.) рівень екологічної норми Євро-5, автобус пристосований для перевезення осіб з інвалідністю, резервний автобус 1 РУТА 22 (2020 р.в.) рівень екологічної норми Євро-5, автобус пристосований для перевезення осіб з інвалідністю /а.с.74-75/.

З відповіді Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації №13-1400/0/2-24 від 15.05.2024 вбачається, що на звернення ОСОБА_1 на «Гарячу лінію» від 03.05.2024 №236969 щодо перевізника ТОВ «Стрийське АТП» за маршрутом №483 «Стрий-Лисовичі» департаментом було проведено роз`яснювальну роботу, в результаті якої зобов`язано провести з усіма водіями позапланові інструктажі щодо неухильного дотримання Правил перевезення пасажирів автомобільним транспортом, в частині здійснення посадки-висадки пасажирів на зупинках, які затверджені відповідно до дозвільних документів та які не суперечать ПДР /а.с.76/.

Відповідно до наказу №55 від 13.10.2023 «Про визначення перевізників-переможців конкурсу з перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути)», визнано переможцями конкурсу з перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Львівської області (внутрішньообласні маршрути), автомобільних перевізників згідно з додатком 1 /а.с.89-91/.

З листа Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті за №3778/33/23-24 від 25.11.2024 вбачається, що відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області розглянуто звернення ОСОБА_1 від 14.11.2024 № б/н, яке зареєстровано у системі електронного документообігу Державної служби України з безпеки на транспорті від 20.11.2024 за №2330/M/0/11-24, щодо ймовірного порушення законодавства про автомобільний транспорт при наданні послуг пасажирських перевезень на маршруті загального користування «Стрий Лисовичі», надіслане листом Моршинської міської ради від 14.11.2024 № 963 (далі звернення). В ході проведення заходів державного нагляду (контролю) було виявлено факт порушення, який стосується безпідставної відмови у реалізації права пільгового проїзду громадянина, якому згідно із законодавством надане таке право, чим порушено вимоги закону України «Про автомобільний транспорт». У відповідності до пункту 21 Порядку, щодо автомобільного перевізника було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом /а.с.168-169/.

Вирішуючи позовні вимоги, судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

Статтею 15 ЦК Українивстановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.2ст.16 ЦК Україниспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого: визнання права; відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 24 Конституції Українивизначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно дост. 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»особи з інвалідністю I та II групи, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі) за наявності посвідчення чи довідки, зазначених у цьому Законі, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Відповідно дост. 6 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», якщо реабілітована відповідно до цьогоЗаконуособа стала особою з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонером, їй надається також право на безплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі) та на автомобільному транспорті загального користування (за винятком таксі) в сільській місцевості в межах адміністративного району за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Відповідно дост. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»документами для регулярних пасажирських перевезень для пасажира є квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Згідно з ч.ч.1, 4ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт»пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Згідно зіст. 41 Закону України «Про автомобільний транспорт»пасажир зобов`язаний мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, за наявності права пільгового проїзду - відповідне посвідчення.

Відповідно дост. 42 Закону України «Про автомобільний транспорт»договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус.

Таким чином,Законом України «Про автомобільний транспорт»встановлено право пасажира, який користується пільгами на транспорті, безпосередньо скористатися пільговим проїздом, пред`явивши водієві автобуса посвідчення встановленого зразка.

Відповідно дост. 67 Закону України «Про місцеве самоврядування»держава фінансово забезпечує здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади у повному обсязі за рахунок закріплення за відповідними місцевими бюджетами джерел доходів бюджету, надання трансфертів з державного бюджету, а також передання органам місцевого самоврядування відповідних об`єктів державної власності.

Рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов`язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Вказані рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами, компенсуються державою.

Згіднозі ст. 77 Бюджетного Кодексувідповідно до частин дев`ятої і десятої статті 75 цього Кодексу Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідні місцеві ради при затвердженні місцевих бюджетів мають врахувати обсяги міжбюджетних трансфертів та інші положення (необхідні для формування місцевих бюджетів), затверджені Верховною Радою України при прийнятті проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні. Місцеві бюджети затверджуються рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради до 25 грудня (включно) року, що передує плановому.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є пенсіонером та особою з інвалідністю ІІ групи довічно (загальне захворювання), що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 .

Окрім цього, ОСОБА_1 має посвідчення №126-19/п (з правом на пільги) від 03.11.2016, видане Львівською обласною радою, на підставі якого останній має право на пільги, передбачені рішенням Львівської обласної ради та Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».

В судовому засіданні встановлено, що водіями ТОВ «Стрийське АТП» позивачу неодноразово було відмовлено у пільговому проїзді в приміських маршрутках загального користування, у зв`язку з цим позивач звертався на «гарячу лінію» з відповідними заявами.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив, що був свідком того, як в м. Моршин ОСОБА_1 зайшов в автобус, однак при пред`явленні посвідчення, водій перевізника ТОВ «Стрийське АТП» відмовив останньому в пільговому перевезенні, в результаті чого ОСОБА_1 змушений був вийти з автобуса.

Слід також зазначити, що представник Моршинської міської ради в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги ОСОБА_1 та повідомила про те, що Моршинська міська рада отримує чисельні скарги від мешканців громади на дії перевізника ТОВ «Стрийське АТП», який відмовляє особам з інвалідністю у пільговому перевезенні та вимагає кошти за проїзд.

З матеріалів справи вбачається, що 17 жовтня 2023 року між Львівською обласною державною адміністрацією та ТОВ «Стрийське АТП» було укладено договір №87/23 з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області, відповідно до умов якого Львівською обласною державною адміністрацією надано ТОВ «Стрийське АТП» право на перевезення пасажирів у звичайному режимі руху на приміському автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області, № 483 Стрий АС-3 - Лисовичі - 4 РУТА 22 (2018 р.в.) рівень екологічної норми Євро-5, автобус пристосований для перевезення осіб з інвалідністю, 1 РУТА 22 (2020 р.в.) рівень екологічної норми Євро-5, автобус пристосований для перевезення осіб з інвалідністю, резервний автобус 1 РУТА 22 (2020 р.в.) рівень екологічної норми Євро-5, автобус пристосований для перевезення осіб з інвалідністю. ТОВ «Стрийське АТП» взяло на себе зобов`язання надавати транспортні послуги населенню на умовах, передбачених чинним законодавством та цим Договором.

29.01.2024 між ТзОВ «Стрийське АТП» (Перевізник), Моршинською міською радою (Замовник) та Управлінням праці та соціального захисту населення Моршинської міської ради (Головний розпорядник) укладено договір №1 про компенсацію втрат від перевезень окремих категорій громадян, що мають право на пільговий проїзд на приміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять через населені пункти Моршинської міської територіальної громади, який регламентує відносини Сторін щодо проведення компенсаційних виплат Головним розпорядником Перевізнику фактично понесених збитків від перевезень окремих категорій громадян Моршинської міської територіальної громади, що мають право на пільговий проїзд на приміських автобусних маршрутах загального користування «Стрий-Лисовичі», «Стрий-Долішнє ч/з Горішнє», «Стрий-Горішнє ч/з Долішнє», «Стрий-Великі Дідушичі», «Стрий-Моршин-Великі Дідушичі», що частково проходять по населених пунктах Моршинської міської територіальної громади (додаток 1) відповідно до чинного законодавства в 2024 році, в межах суми визначеної п.1.4. Договору. Фінансування проводиться по КПКВ 0813033 «Компенсаційні виплати на пільговий проїзд автомобільним транспортом окремим категоріям громадян» в межах коштів, затверджених в бюджеті Моршинської міської територіальної громади на 2024 рік.

Суд критично оцінює твердження представника відповідача, що позивач відповідно до ст.38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» має право на 50% знижку вартості проїзду в період з 01 жовтня по 15 травня, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 №354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування»було введено безплатний проїзд для пенсіонерів за віком на міському пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі).

Пунктом 1-1 вказаної постанови установлено, що право на безплатний проїзд надається за наявності посвідчення встановленого зразка чи довідки, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який зареєстрований у зазначеній системі і видається на безоплатній основі.

Згідноз постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.1994 №555чинністьпостанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 року №354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування»було поширено на інвалідів.

Відповідно до ст.38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» особи з інвалідністю I та II групи, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі) за наявності посвідчення чи довідки, зазначених у цьому Законі, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю першої групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, морського, внутрішнього водного та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

Звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається.

Статтею 38-2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що пільги, передбачені цим Законом, зберігаються за особами з інвалідністю та дітьми з інвалідністю незалежно від виду виплачуваної пенсії або допомоги, призначеної замість пенсії.

У випадках, коли іншими нормативно-правовими актами передбачені норми, що підвищують встановлений цим Законом рівень соціального захисту осіб з інвалідністю, застосовуються положення тих нормативно-правових актів, які визначають найбільший рівень соціального захисту осіб з інвалідністю.

Якщо особа з інвалідністю має право на одну і ту ж пільгу за цим Законом і одночасно за іншим нормативно-правовим актом, пільга їй надається лише за одним з них за її вибором (незалежно від підстави встановлення пільги).

Тобто, в даному випадку, позивач за його вибором мав право на безоплатний пільговий проїзд на приміському маршруті загального користування впродовж всього року на підставі п.1постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.1994 №555 «Про поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року №354»на інвалідів, окрім цього на позивача поширюється дія рішення Львівської обласної ради від 16 лютого 2016 року № 87 «Про безоплатний проїзд ветеранів національно-визвольної боротьби в автомобільному транспорті загального користування».

Не заслуговує на увагу також твердження відповідача, наведене у відзиві про те, що підставою для надання перевізником послуг з пільгового перевезення пасажирів є здійснення пільговим категоріям пасажирів валідації проїзду зайшовши в транспортний засіб.

Згідно з п.2 ст.49 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, з моменту посадки в автобус.

Відповідно до приписів ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт», пільгові перевезенняпасажирів,які відповіднодо законодавствакористуються такимиправами,забезпечують автомобільніперевізники,які здійснюютьперевезення пасажирівна автобуснихмаршрутах загальногокористування. Автомобільному перевізнику,який здійснюєперевезення пасажирівна автобуснихмаршрутах загальногокористування,забороняється відмовлятисявід пільговогоперевезення,крім випадків,передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно з приписами ч.4статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №728/2783/16-ц, провадження № 61-20729св18. Як зазначено у вказаній постанові, «…Тлумаченнястатті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт»свідчить, що відповідальність за безпідставну відмову від пільгового перевезення має покладатися на автомобільного перевізника. Це зумовлено тим, що саме йому забороняється відмовляти у пільговому перевезенні.»

Враховуючи наведене, суд вважає вимоги позивача про визнання протиправними дії перевізника ТОВ «Стрийське АТП» щодо безпідставної відмови позивачу в безоплатному проїзді в приміських маршрутах загального користування є підставними та підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У справі №404/9494/21 в постанові від 29.11.2023 Верховний Суд виснував, що Законом України «Про автомобільний транспорт»не встановлено право учасників перевезення відступати від норм, які встановлюють пільги і які передбачають безумовне право суб`єкта на безкоштовний проїзд.

Схожі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справ № 380/893/17-ц.

Відповідно до положеньст.23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідноз ст.1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;3) в інших випадках, встановлених законом.

В п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В постанові від 03.07.2024 у справі №203/4111/21, Верховний Суд вказав, що апеляційний суд обґрунтованого вказав на порушення прав позивачана безоплатний проїзд як особі з інвалідністю ІІ групи, гарантованогопостановою Кабінету Міністрів України «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» від 17 травня 1993 року № 354, та відповідно необхідність відшкодування моральної шкоди, зумовленої цим порушенням.Конкретний розмір моральної шкоди у кожному окремому випадку, встановлюється індивідуально з урахуванням обставин справи та на підставі здійсненої судами правової оцінки доказів, наданих учасниками справи на підтвердження своїх вимог та заперечень. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

Отже, протиправною поведінкою відповідача - відмовою у безоплатномупроїзді напасажирському транспортізагального користуванняна приміськихмаршрутах позивачу завдано певних моральних страждань, які полягали в приниженні його честі та гідності в присутності інших пасажирів, вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, зокрема, звернення за захистом свого порушеного права на пільговий проїзд до суду.

Врахувавши характер душевних страждань, отриманих внаслідок приниження честі та гідності позивача, обставини справи, принципи розумності та справедливості, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,89,206,259,264,265,268,279ЦПК України суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати протиправними дії перевізника Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийське АТП» щодо безпідставної відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в безоплатному проїзді в приміських маршрутах загального користування. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийське АТП» /код ЄДРПОУ 3492145, місцезнаходження: 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Болехівська, 2/ на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 / моральну шкоду в сумі 10000 /десять тисяч/ гривень 00 копійок.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стрийське АТП», код ЄДРПОУ 3492145, місцезнаходження: Львівська область, м. Стрий, вул. Болехівська, 3;

Представник відповідача: адвокат Долішна Марта Володимирівна, місцезнаходження: Львівська область, м. Стрий, вул. Багряного, 4а;

Треті особи: Моршинська міська рада, код ЄДРПОУ 04372448, місцезнаходження: Львівська область, м. Моршин, вул. І. Франка, 15;

Представник Моршинської міської ради Більська Любов Володимирівна, місцезнаходження: Львівська область, м. Моршин, вул. І. Франка, 15;

Львівська обласна державна адміністрація, код ЄДРПОУ 00022562, місцезнаходження: м. Львів, вул. Винниченка, 18.

Головуючий суддя В.Л.Бучківська