Рішення

від 12.02.2025 по справі 753/21634/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21634/24

провадження № 2/753/3174/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мицик Ю.С.,

з секретарем Власенком Д.А.,

учасники справи не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради, про гарантування збереження житлових прав малолітньої дитини

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач), як законний представник малолітнього ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), про гарантування збереження житлових прав малолітньої дитини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з березня.2002 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали проживати у фактичних сімейних відносинах (цивільному шлюбі) у квартирі АДРЕСА_1 . Вказана квартира належить відповідачці ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25.03.2002.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син - ОСОБА_3 . ОСОБА_2 почала вимагати від позивача надання згоди на продаж квартири без юридичної гарантії збереження права на житло малолітнього сина та зняття його з реєстрації за зазначеною вище адресою. Натомість, будь яких даних про те, що малолітню дитину буде забезпечено належною житловою площею не існує. За вимогами позову позивач просить: заборонити ОСОБА_2 відчужувати квартиру АДРЕСА_1 без нотаріально оформленої заяви ОСОБА_1 на продаж зазначеної квартири; зобов`язати ОСОБА_2 до моменту відчуження вказаної квартири отримати нотаріально оформлену згоду ОСОБА_1 на цю дію.

Ухвалою суду від 14.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

16.01.2025 в підготовче засідання учасники справи не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

16.01.2025 від позивача через систему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

06.01.2025 від представника Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації в особі виконуючого обов`язки начальника служби Сергія Мегеть до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника третьої особи.

Відповідачка в підготовчі засідання призначені на 10.12.2024 та 16.01.2025 двічі поспіль не з`явилась. На адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) направлялись судові повістки, копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками, однак на адресу суду повернулись конверти із відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Додатково на вебпорталі Судова влада України розміщено оголошення про виклик до Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_2 для розгляду цивільної справи №753/21634/24.

Ухвалою суду від 16.01.2025 було закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

12.02.2025 від позивача через систему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка про причини неявки суд не повідомила, із заявами та клопотаннями до суду не зверталась, відзив у встановлений судом строк не подала.

Треті особи про причини неявки представників в судове засідання не повідомили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням частини другої статті 247 ЦПК України.

Оцінюючи наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Згідно зі статтею 154 СК України батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.

Вирішуючи спір, суд має пересвідчитися у належності особі, яка звернулася за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Отже, з урахуванням процитованих приписів правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Частиною другою статті 59 СК України передбачено, що при розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов`язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім`ї, які відповідно до закону мають право користування ним.

Згідно з частиною другою, третьою статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем, органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до частини першої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25.03.2002 (а.с. 7).

Сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

ОСОБА_3 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 з 23.12.2011 (а.с. 9).

Позивач вказував на те, що відповідач має намір продати належну їй квартиру без юридичної гарантії збереження права на житло малолітнього сина та зняти його з реєстрації.

Згідно частини 1, 2 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Подібні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 28.11.2019 у справі № 918/150/19, від 26.01.2022 у справі № 921/787/20 від 14.06.2022 у справі № 904/3870/21, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21.

За результатами розгляду даної цивільної справи судом не встановлено фактів, які б свідчили про порушення чи реальну ймовірність порушення житлових прав малолітнього ОСОБА_3 , на захист якого було подано вказаний позов, діями відповідача, яке підлягало б захисту, а тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі через безпідставність та необґрунтованість вимог.

У відповідності до вимог статті 141 ЦПК України у разі відмови в задоволені позову судові витрати по справі залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 10, 13, 76 - 82, 89, 141, 258, 263, 354 ЦПК України, суд,

У х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради, про гарантування збереження житлових прав малолітньої дитини відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ Ю.С.МИЦИК