Рішення

від 20.02.2025 по справі 451/1618/24

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

20 лютого 2025 рокуСправа №451/1618/24 Провадження № 2/451/50/25

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого судді Семенишин О.З.

секретар судового засідання Федорук І.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Радехові в залі суду цивільну справу №451/1618/24 за позовом ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно,

у с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції учасників процесу

19 листопада 2024 року адвокат Фрей Андріан Васильович звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовом до відповідача Лопатинської селищної ради про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

Позовні вимоги представник позивача обґрунтував тим, що під час видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилося після смерті гр. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Радехівською державною нотаріальною конторою було встановлено, що Державний акт на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №081629, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №12571, від 24.01.2001 видано після смерті спадкодавця. Таким чином, державний нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину. Син ОСОБА_3 - ОСОБА_4 фактично вступив у володіння та управління спадщиною та прийняв її, шляхом постійного проживання з спадкодавцем на момент відкриття спадщини (фактичне прийняття спадщини). Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла його дочка ОСОБА_1 , яка звернулася в Радехівську державну нотаріальну контору та відкрила спадкову справу. Інших спадкоємців до майна померлого не має.

З огляду на вищезазначене позивач не може реалізувати свої майнові права як спадкоємець у позасудовому порядку, а тому змушена звернутися з цим позовом до суду (а.с.3-9).

Заяви та клопотання учасників процесу та інші процесуальні дії у справі

Своєю ухвалою від 21 листопада 2024 року суд відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання (а.с.1-2).

Ухвалою судового засідання від 18 грудня 2024 року суд постановив витребувати у Львівського державного нотаріального архіву належним чином засвідчену копію спадкової справи №175/2005, відкриту у Радехівській державній нотаріальній конторі Львівської області після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.45).

9 січня 2025 року до суду поступила належним чином засвідчена копія спадкової справи №175/2005, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.61).

Суд своєю ухвалою від 28 січня 2025 року закрив підготовче судове засідання та призначив справу до судового розгляду по суті (а.с.39).

Ухвалою судового засідання від 3 лютого 2025 року суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 (а.с.104-105).

Представник позивача ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити (а.с.109-110).

Представник відповідача Лопатинської селищної ради в судове засідання не прибув, проте подав до суду заяву, у якій просив суд розгляд справи проводити без його участі та ухвалити рішення, що відповідатиме вимогам чинного законодавства України (а.с.53).

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не прибула, хоч про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена ( а.с.108,111).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалися сторони.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд не здійснює фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Установлені судом фактичні обставини справи

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла баба позивача ОСОБА_3 у віці 87 років в с.Березівка, Радехівського району Львівської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний актовий запис за №9 та підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим повторно Березівською сільською радою Радехівського району Львівської області 27 квітня 2000 року (а.с.17).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача ОСОБА_4 у віці 56 років в с. Миколаїв, Радехівського району Львівської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний актовий запис за №30, та підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданим Миколаївською сільською радою Радехівського району Львівської області 17 листопада 2004 року (а.с.20).

Відповідно до Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 , виданого 16 квітня 1976 року Миколаївською сільською радою Радехівського району Львівської області, ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с.Миколаїв Радехівського району Львівської області. Батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_7 (а.с.14).

Згідно із Свідоцтвом про укладення шлюбу, серії НОМЕР_4 , виданим 20 липня 1996 року Миколаївською сільською радою Радехівського району Львівської області, ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_8 20.07.1996, актовий запис №4, прізвище після реєстрації шлюбу чоловік « ОСОБА_4 », дружина « ОСОБА_1 » (а.с.16).

Як видно зі Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_5 , виданого 21 серпня 1968 року Березівською сільською радою Радехівського району Львівської області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в с.Березівка Радехівського району Львівської області. Батько - ОСОБА_10 , мати - ОСОБА_3 (а.с.15).

Із Довідки №463 від 11.09.2024, виданої старостою Миколаївського старостинського округу Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області (а.с.19), видно, що гр. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , до дня смерті проживала і була зареєстрована на АДРЕСА_1 ., в селі Миколаїв Червоноградського району Львівської області Разом із нею на день її смерті в житловому будинку були зареєстровані: син - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; внучка - ОСОБА_1 ; зять - ОСОБА_8 ; правнучка - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Отже, після смерті - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , її син ОСОБА_4 фактично вступив у володіння та управління спадщиною та прийняв її, шляхом постійного проживання з спадкодавцем на момент відкриття спадщини (фактичне прийняття спадщини), про що свідчить Довідка сільської ради № 463 від 11.09.2024.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №78424997 від 19.09.2024, виданого Соснівською державною нотаріальною конторою Львівської області, видно, що спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , - не заводилися та не видавалися, тобто за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.18).

Після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 відкрилася спадщина та залишилось наступне спадкове майно, а саме: земельні ділянки загальною площею 1,7885 га, на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, що видно з Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №081629, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 12571 від 24.01.2001 (а.с.21, 21 зворот).

Відповідно до плану зовнішніх меж земельної ділянки, встановлено, що спадкодавцю було передано такі земельні ділянки: земельна ділянка загальною площею 1,6938 га, кадастровий номер: 4623983000:04:000:0955; земельна ділянка загальною площею 0,0947 га, кадастровий номер: 4623983000:07:000:1238.

Відповідно до Рішення Радехівської районної ради Львівської області ХІІ сесії ІІІ демократичного скликання від 23 червня 2000 року, про затвердження проекту передачі земельних часток (паїв) в натурі та видачу державних актів на право приватної власності на землю громадянам сіл Миколаїв, Адамівка, Стирківці Миколаївської сільської ради, було затверджено проект передачі земельних часток (паїв) в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам сіл Миколаїв, Адамівка, Стирківці Миколаївської сільської ради на площі - 1671,62 га з них ріллі - 1503,34 га, кормових угідь - 168,28 га; прийнято рішення передати у приватну власність громадянам сіл Миколаїв, Адамівка, Стирківці земельні частки (паї) згідно додатку №1, та видати їм державні акти на право приватної власності на землю (а.с.22).

Відповідно до списку громадян (додаток №1), що додається до даного Рішення вбачається, що у даному списку за №279 зазначений Спадкодавець_1 - ОСОБА_3 , якій було передано земельні ділянки загальною площею 1,7885 га, а саме ділянка площею - 1,6938 га, - рілля та 0,0947 га, - кормові угіддя (а.с.22 зворот, 23).

Як видно з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7100204542024 від 27.02.2024, земельній ділянці загальною площею 1,6938 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Миколаївської сільської ради Червоноградського (колишнього Радехівського) району, Львівської області присвоєний кадастровий номер 4623983000:04:000:0955 (а.с.26-27).

Відповідно до витягу № НВ-9949221252024 від 25.09.2024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером: 4623983000:04:000:0955 має нормативно грошову оцінку в розмірі - 43 707,51 грн (а.с.28).

Із Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2100116602024 від 26.02.2024, видно, що земельній ділянці загальною площею 0,0947 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Миколаївської сільської ради Червоноградського (колишнього Радехівського) району Львівської області присвоєно кадастровий номер 4623983000:07:000:1238 (а.с.24-25).

Відповідно до витягу № НВ-9949221612024 від 25.09.2024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером: 4623983000:07:000:1238 має нормативно грошову оцінку в розмірі - 717,22 грн (а.с.29).

Отже, загальна оцінка земельних ділянок відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серії ІІІ- ЛВ №081629 від 24.01.2001, становить 44 424,73 грн.

Із Постанови Радехівської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальних дій, видно, що під час розгляду документів, що подала 19.09.2024 гр. ОСОБА_1 , встановлено, що свідоцтво про право на спадщину на майно, що залишилося після смерті гр. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельні ділянки надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Миколаївської сільської ради Червоноградського району (колишнього Радехівського), Львівської області, не можливо видати, оскільки Державний акт на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №081629, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №12571 від 24.01.2001, виданий після смерті спадкодавця, а відповідно до ст. 9 Цивільного кодексу УРСР, що був чинним на той час, правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю (а.с.30, 30 зворот).

Відповідно до копії спадкової справи №175/2005 ОСОБА_1 прийняла спадщину за законом після смерті батька на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на час її відкриття постійно проживала разом з ним, та звернулася в органи нотаріату із заявою про прийняття спадщини в установлений законом строк (а.с.64,75). Дочка спадкодавця ОСОБА_2 відмовилася від належної їй частки спадщини на користь позивача, подавши в Радехівську державну нотаріальну контору заяву від 12.05.2005 (а.с.68). Докази про інших спадкоємців за законом, які прийняли спадщину або претендують на неї, в матеріалах спадкової справи відсутні (а.с.62-101).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому відповідно до вимог ст. 12, 229 ЦПК України ці докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права на спадкування за заповітом і неможливістю реалізації цього права через відмову нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину, оскільки Державний акт на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №081629 від 24 січня 2001 року, виданий після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .

Позиція суду

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13, 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Норми права, які застосував суд, та мотивована оцінка наведених сторонами аргументів

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами щодо спадкування, суд застосовує норми Цивільного кодексу України (ЦК України) та Цивільного кодексу Української РСР (ЦК УРСР).

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що Цивільний Кодекс застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникало відповідно до норм ст. 529-531 УРСР.

Тобто, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року (набрання чинності ЦК України), застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Таким чином, на спадкові правовідносини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , поширюються норми ЦК УРСР, оскільки спадщина відкрилася до 1 січня 2004 року.

На підставі ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно зі ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

З огляду на ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно зі статтями549, 554 ЦК Української РСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. В разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (статті 528 та 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 305/235/17.

Зважаючи на встановлені обставини у справі ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вступивши у фактичне володіння та управління спадковим майно.

На спадкові правовідносини після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , поширюються норми ЦК України.

Відповідно до ст. 1216 та 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У розумінні ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийнята спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_1 прийняла спадщину за законом після смерті батька на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на час її відкриття постійно проживала разом з ним, та звернулася в органи нотаріату із заявою про прийняття спадщини в установлений законом строк. Дочка ОСОБА_2 відмовилася від належної їй частки спадщини на користь позивача. Докази про інших спадкоємців за законом, які прийняли спадщину або претендують на неї, в матеріалах справи відсутні.

Як зазначив ВС КЦС у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19, належним способом захисту, якщо вбачаються перешкоди в оформленні спадкових прав в нотаріальному порядку, є звернення сторони до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

За правилами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Положення ст. 81, 131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки в нотаріальній конторі не може, суд дійшов висновку, що позовні вимоги сторони позивача про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такі потрібно задовольнити.

Щодо розподілу судових витрат

У зв`язку з клопотанням позивача, суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 81, 82, 89, 141, 211, 229, 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України; на підставі ст. 33 Конституції України; ст. 16, 29, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1261, 1268, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України; ст. 524, 525, 526, 529, 549, 554 ЦК УРСР; ст. 81, 131 ЗК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, загальною площею 1,6938 га, кадастровий номер - 4623983000:04:000:0955; земельну ділянку, загальною площею 0,0947 га, кадастровий номер - 4623983000:07:000:1238, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який в свою чергу прийняв спадщину шляхом вступу у володіння і управління спадковим майном від своєї мами ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належали їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №081629, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №12571 від 24.01.2000.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони та інші учасники у справі

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Фрей Андріан Васильович, адреса: проспект Відродження, 14, місто Радехів, Червоноградський район, Львівська область, 80200.

Відповідач: Лопатинська селищна рада, ЄДРПОУ: 04369819, адреса місцезнаходження: вулиця Центральна, 15А, селище Лопатин, Шептицький район, Львівська область, 80261.

Третя особа: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлено 20 лютого 2025 року.