Ухвала від 18.02.2025 по справі 303/1512/21

Справа № 303/1512/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/236/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_6 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.03.2023 року у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_9 ,

представника потерпілого АТ «Укрпошта» ОСОБА_10 ,

захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

встановила:

цим вироком ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 187 КК України та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки з покладенням відповідних обов`язків.

Запобіжний захід ОСОБА_7 у виді застави залишено до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки з покладенням відповідних обов`язків.

Цивільний позов АТ «Укрпошта» до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задоволено.

Визначено стягнути з ОСОБА_7 на користь АТ «Укрпошта» в особі Закарпатської дирекції АТ «Укрпошта» (м.Ужгород,пл.Поштова,4) матеріальну шкоду у розмірі 8927,00 гривень.

Скасовано арешти, накладені ухвалами слідчих суддів Мукачівського міськрайонного суду від 01.03.2022 у справі №303/5641/21, від 08.06.2021 та 10.06.2021 у справі №303/4653/21.

Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.

Вироком суду обвинувачені визнані винними у тому, що, ОСОБА_7 , в період часу з 16 год. 50 хв. 22 травня 2021 року по 07 год. 45 хв. 25 травня 2021року, точна дата та час досудовим розслідування не встановлена, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, маючи на меті викрадення чужого майна, шляхом пошкодження навісного замка та віджиму вхідних дверей, проник до середини приміщення відділення поштового зв`язку «Дерцен» акціонерного товариства «Укрпошта», що розташоване за адресою: Мукачівський район, село Дерцен, вулиця Ракоці, 179, звідки таємно викрав комп`ютер моноблок марки «ASUS» моделі «А4110», вартість якого становить 8927,00 гривень, чим самим завдав потерпілому АТ «Укрпошта» (код ЄДРПОУ 21560045) матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_7 , в ніч на 04.06.2021, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, шляхом пошкодження навісного замка на в`їзних воротах території розташованої по вул. Ужгородська, 165Г, в м. Мукачево, відчинили ворота та на пристосованому легковому автомобілі ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , який тимчасово перебував у володінні ОСОБА_7 , заїхали на територію недіючого заводу торгівельного обладнання, де шляхом пошкодження петлі на дерев`яних дверях приміщення адміністративної будівлі заводу торгівельного обладнання, проникли в середину, звідки з різних кімнат будівлі винесли та завантажили в припаркований на території причіп марки «П2» (без реєстраційних знаків) належне ОСОБА_13 на праві приватної власності майно, а саме: чотирнадцять бамбукових огорож, вартість яких, становить 7022,44 гривень; два столи виготовлені із бамбука, вартість яких становить 3375,67 гривень;; чотири полотна з ротангу, вартість яких становить 1060,00 гривень; два бамбукові килими, вартість яких становить 1115,00 гривень; двадцять дев`ять нижніх частин крісел Папсан виготовлених із ротанга, вартість яких становить 41967,74 гривень; тридцять одну верхню частину крісел Папсан виготовлених із ротанга, вартість яких становить 52322,93 гривень.

Після чого, під`єднали автомобільний причеп марки «П2», вартість якого становить 2340,00 гривень, належний потерпілому ОСОБА_13 завантажений викраденим майном до легкового автомобіля ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 та виїхали з території разом із викраденим майном.

В результаті крадіжки, своїми умисними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 таємно викрали від потерпілого ОСОБА_13 майна на загальну суму 109203,74 гривні.

Окрім цього, ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що у невстановлений досудовим розслідуванням день та час у нього, за попередньою змовою з невстановленими особами, матеріали відносно яких органом досудовим розслідуванням виділені в окреме провадження, виник корисний умисел направлений на вчинення особливо тяжкого злочину - розбійного нападу, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами з каси будівлі ТзОВ Альянс Логістик: м. Мукачево, вул. Берегівська - об`їзна, буд.№6.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_7 за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких органом досудового розслідування виділені в окреме провадження 09.09.2020 близько 20:50 години на автомобілі марки FORD Focus д.н.з. НОМЕР_2 , сірого кольору, безперешкодно заїхали на територію ТзОВ Альянс Логістик, яке знаходиться за адресою: вул. Берегівська - об`їздна, буд.№6 в м.Мукачево, де припаркували вказаний автомобіль, при цьому двигун не вимикали. Дочекавшись поки всі робітники вказаного товариства розійдуться, ОСОБА_7 разом із невстановленою досудовим слідством особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, шляхом вільного доступу, зайшли до приміщення та піднялися на другий поверх, до кабінету з надписом Виконавчий директор, в якому в той час знаходилася касир товариства ОСОБА_14 та рахувала грошові кошти, які їй напередодні здали торгові агенти.

Увійшовши до кабінету, двері до якого були у привідчиненому стані, невстановлена досудовим слідством особа, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, дістала із-за спини металевий предмет чорного кольору, з виду схожий на пістолет, та намагався вдарити касира ОСОБА_15 , однак остання вчасно зреагувала та ухилилась від удару. Після чого невстановлена досудовим слідством особа, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, схопила своєю рукою за обидві руки ОСОБА_15 та іншою рукою в якій тримала металевий предмет, з виду схожий на пістолет приклала його до шиї касира ОСОБА_14 де в той час ОСОБА_7 діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою відкритого викрадення чужого майна почав відкрито викрадати грошові кошти. В подальшому розуміючи, що ОСОБА_7 позбавлений можливості самостійно заволодіти всією сумою грошових коштів, невстановлена досудовим слідством особа відштовхнула касира ОСОБА_14 в іншу сторону, тим часом самостійно схопила картонну коробку в середині якої знаходились грошові кошти та разом з ОСОБА_7 почали вибігати з приміщення вказаного кабінету. Вибігши з будівлі ТзОВ Альянс Логістік ОСОБА_7 разом із невстановленою досудовим слідством особою сіли до салону автомобіля марки Ford Focus д.н.з. НОМЕР_2 сірого кольору та поїхали в сторону вулиці Пряшівська - об`їздна, що в м. Мукачево.

Користуючись раптовістю та зухвалістю своїх дій, ОСОБА_7 разом з невстановленими на даний час особами, незаконно заволоділи грошовими коштами, які належали ТзОВ Альянс Логістік на загальну суму 527098,00 гривень.

В мотивах виправдання обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, суд першої інстанції зазначив, що поясненнями свідків, зокрема, щодо місцеперебування ОСОБА_7 під час вчинення розбійного нападу (близько 20 години 50 хвилин), не підтверджується причетність ОСОБА_7 до вчинення розбійного нападу та використання нападниками автомобіля марки Ford Focus для нападу, а свідок ОСОБА_14 , яка була безпосереднім очевидцем розбійного нападу, під час допиту заперечила схожість ОСОБА_7 з нападниками. Крім того, суд визнав протокол огляду місця події від 09.09.2020, а також похідні від нього висновки експертиз Закарпатського НДЕКЦ за №3/335 від 21.09.2020 та Вінницького НДЕКЦ за № 497 від 25.09.2020, недопустимими доказами у зв`язку з порушенням органом досудового розслідування вимог КПК України щодо недотримання правової процедури вилучення зазначених в даному протоколі речей, предметів та слідової інформації, що не виключає можливість стороннього доступу до вилученого. Враховуючи наведене, стороною обвинуваченняне наданоналежних,допустимих тадостатніх доказівна підтвердженнявинуватості ОСОБА_7 у скоєннікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.187КК України.

Прокурор у своїй апеляційній скарзі просить скасувати вирок та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.185 КК України, і призначити покарання за ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 років, за ч.3 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення покарання менш суворим більш суворим, призначити остаточне покарання у вигляді 8 років позбавлення волі. ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Крім того, просить повторно дослідити докази у справі.

В мотивах апеляційної скарги покликається на те, що судом першої інстанції помилково визнано недопустимими доказами протокол огляду місця події від 09.09.2020, висновки експерта Закарпатського НДЕКЦ від 21.09.2020 та Вінницького НДЕКЦ від 25.09.2020, які є похідними від ОМП від 09.09.2020. Зазначає, що судом першої інстанції належно не досліджено подані стороною обвинувачення докази на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, зокрема, покази свідків та письмові докази. Крім того, звертає увагу, що у оскаржуваному рішенні не наведено мотивів, із яких суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинувачених без відбування покарання у виді позбавлення волі з огляду на конкретні обставини вчинення ними двох злочинів проти власності та попередні неодноразові судимості за вчинення умисних злочинів.

До початку апеляційного розгляду справи прокурор ОСОБА_9 подав зміни до апеляційної скарги, в яких просив змінити прохальну частину поданої апеляційної скарги, а саме скасувати оскаржуваний вирок у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу зі змінами, пояснення засудженого та доводи захисників, які не заперечили проти задоволення зміненої апеляційної скарги, думку представника потерпілого, який підтримав апеляційну скаргу зі змінами, дослідивши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги зі змінами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставами для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, серед іншого, є застосування закону, який не підлягає застосуванню, та незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Водночас, вимогами п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України передбачено, що у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи виправданою зазначаються формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Основною підставою визнання невинуватим ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, було визнання судом першої інстанції недопустимими доказами протоколу огляду місця події від 09.09.2020, а також похідних від нього висновків експертиз Закарпатського НДЕКЦ за №3/335 від 21.09.2020 та Вінницького НДЕКЦ за № 497 від 25.09.2020.

Приймаючи таке рішення, суд покликався на порушення органом досудового розслідування вимог КПК України щодо недотримання правової процедури вилучення зазначених в даному протоколі речей, предметів та слідової інформації, що не виключає можливість стороннього доступу до вилученого.

При цьому, положеннями ч. 1 ст. 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Як передбачено ч. 1 ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Водночас, з ч.1 ст. 86 КПК України вбачається, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, статтею 87 КПК України конкретизовано, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Також зазначеною статтею визначено, які конкретно діяння суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; порушення права на перехресний допит.

Недопустимими є також докази, що були отримані: з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії; під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

З наведеного вбачається, що порушення органом досудового розслідування вимог КПК України щодо недотримання правової процедури вилучення зазначених в протоколі речей, предметів та слідової інформації, на яке покликався суд в оскаржуваному вироку, не входить до переліку підстав визнання доказів недопустимими.

Натомість, на переконання колегії суддів, вказане могло би бути підставою для визнання доказу неналежним, оскільки йде мова про достовірність чи недостовірність даних протоколу огляду місця події від 09.09.2020, з огляду на недотримання правової процедури вилучення зазначених в даному протоколі речей, предметів та слідової інформації в частині можливості стороннього доступу до вилученого, а також можливість чи неможливість використання в подальшому даних висновків експертиз, які були похідними від протоколу огляду.

Вказані обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції, чим допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки суд застосував закон, який не підлягає застосуванню, та не застосував закон, який підлягає застосуванню.

Поряд з цим, суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що в протоколі огляду місця події від 09.09.2020 слідчим послідовно описано окремі об`єкти (предмети, сліди, речові докази) із зазначенням їх місцезнаходження, ознак і застосованих способів виявлення, вилучення та фіксації, а відтак слідчим жодним чином не порушено вимог ст.227 КПК України при складанні вказаного протоколу.

Зазначені обставини, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, є обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а тому мають важливе значення для встановлення наявності чи відсутності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Відтак, зазначений протокол огляду місця події від 09.09.2020 та висновки експерта Закарпатського НДЕКЦ від 21.09.2020 та Вінницького НДЕКЦ від 25.09.2020 підлягають належному повторному дослідженню судом під час розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Таким чином, суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили йому ухвалити законний та обґрунтований вирок та унеможливлює, відповідно до вимог ст.404 КПК України, перевірку цих обставин судом апеляційної інстанції, а тому колегія суддів вважає, що вирок суду слід скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Під час нового судового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати ухвалу суду апеляційної інстанції, перевірити в судовому засіданні доводи, викладені в апеляційній скарзі, та ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 412, 413, 415, 419 КПК України, колегія суддів,

постановила:

апеляційну скаргу прокурора Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_6 задовольнити.

Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.03.2023 року відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 скасувати і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Запобіжний захід у виді застави обвинуваченому ОСОБА_7 продовжити до проведення підготовчого судового засідання, але на строк не більше 60 днів.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4