Рішення

від 20.02.2025 по справі 444/5060/24

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/5060/24

Провадження № 2/444/502/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Стець М.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Львівської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу особі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд із позовом в якому просить встановити юридичний факт належності правовстановлюючого документа, а саме, що Держаний Акт на право власності на земельну ділянку серія І-ЛВ № 045209, котрий виданий ОСОБА_2 , виданий ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно, а саме на земельну ділянку згідно Держаного Акту на право власності на земельну ділянку серія І-ЛВ № 045209 від 08.12.2001 року. Позивач звернувся в Рава Руську державну нотаріальну контору Львівської області для отримання свідоцтва про права на спадщину. Державний нотаріус Рава Руської державної нотаріальної контори Львівської області завів спадкову справу, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. Проте відмовив Позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки не встановлений факт, що має юридичне значення, а саме: у Держаному Акті на право власності на земельну ділянку серія І- ЛВ № 045209 від 08.12.2001 року по батькові власника (спадкодавця) земельної ділянки вказане як « ОСОБА_4 », а в свідоцтві про смерть « ОСОБА_5 ». Додатково надав довідку, котра підтверджує, що Держаний Акт на право власності на земельну ділянку серія І- ЛВ № 045209 від 08.12.2001 року, котрий виданий ОСОБА_2 , належить ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити.

Представник відповідача, Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак із Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника. Зазначили, що проти позову не заперечують, справу просять розглянути на розсуд суду.

А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, її представника та представника відповідача, які не з`явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнали їх, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Упостанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"міститься роз`яснення про те, що суди при прийнятті заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть розглядати їх в порядку окремого провадження, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право (пункти 1 і 3).

Відповідно до п. 2постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Так як встановлення юридичного факту належності правовстановлюючих документів, а саме державних актів, пов`язане із спадкуванням та можливим подальшим вирішенням спору про право, встановлення факту, що має юридичне значення може вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб (спадкоємців), а тому суд проводить розгляд справи про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючих документів саме в порядку позовного провадження.

Суд враховує, що прийняття рішення суду про встановлення факту належності правовстановлюючих документів необхідне позивачу для усунення помилки та подальшого спадкування права власності на земельну ділянку після смерті матері ОСОБА_3 , право власності останнього на які підтверджується саме державними актами на право приватної власності на землю, де і допущено помилку.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, ч. 2 ст.315ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Так, згідно з правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по батькові, місце чи час народження, місце проживання не відповідають записам у паспорті чи свідоцтві про народження або в інших документах, які хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Після її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно, а саме на земельну ділянку згідно Держаного Акту на право власності на земельну ділянку серія І-ЛВ № 045209 від 08.12.2001 року.

Позивач звернувся в Рава Руську державну нотаріальну контору Львівської області для отримання свідоцтва про права на спадщину.

Державний нотаріус Рава Руської державної нотаріальної контори Львівської області завів спадкову справу, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. Проте відмовив Позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки не встановлений факт, що має юридичне значення, а саме: у Держаному Акті на право власності на земельну ділянку серія І- ЛВ № 045209 від 08.12.2001 року по батькові власника (спадкодавця) земельної ділянки вказане як « ОСОБА_4 », а в свідоцтві про смерть « ОСОБА_5 ».

Із довідку № 1344 від 09.12.2024 видно, що такою підтверджується, що Держаний Акт на право власності на земельну ділянку серія І- ЛВ № 045209 від 08.12.2001 року, котрий виданий ОСОБА_2 , належить ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тобто суд приходить до висновку, що в державному акті на право приватної власності на землю було допущено помилку у написанні по батькові, а саме зазначено замість правильного « ОСОБА_5 », неправильне « ОСОБА_4 ».

Аналізуючи представлені документи, надаючи оцінку всім доказам в сукупності, суд приходить до висновку, що є всі підстави встановити юридичний факт належності правовстановлюючих документів.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 23, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Встановити юридичний факт належності правовстановлюючого документа, а саме, що Держаний Акт на право власності на земельну ділянку серія І-ЛВ № 045209, котрий виданий ОСОБА_2 , виданий ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Ясиновський Р. Б.