Рішення

від 19.02.2025 по справі 175/18887/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/18887/24

Провадження № 2/175/2957/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"19" лютого 2025 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Вербицької К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України в особі Управління державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків,

ВСТАНОВИВ:

Державне агентство меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України в особі Управління державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області (місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Добровольців, 15, код ЄДРПОУ: 40995974) через свогопредставника звернулосядо Дніпропетровськогорайонного судуДніпропетровської областіз позовноюзаявою до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про відшкодування матеріальних збитків, завданих адміністративним правопорушенням.

В обгрунтування позовних вимог вказано, що 05.06.2024 року, о 17 год 00 хв., ОСОБА_1 , знаходячись на Дніпровському водосховищі за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с. Любимівка, вул. Богданова, здійснював незаконний вилов водних біоресурсів із застосуванням заборонених знарядь лову (сітка жилкова довжиною 30 м, висотою 1 м, 20 см, вічко 60х60), а саме здійснив вилов карасів у кількості 24 шт., сазан 1шт, яка була випущена у природнє середовище. Своїми протиправними діями ОСОБА_1 завдав збитків на суму 41650 грн. Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29.08.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, при цьому питання про відшкодування заподіяної шкоди вирішено не було.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12.12.2024 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції за адресою його проживання. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 року постановлено провести заочний розгляд справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

05.06.2024 року, о 17 год 00 хв., ОСОБА_1 , знаходячись на Дніпровському водосховищі за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с. Любимівка, вул. Богданова, здійснював незаконний вилов водних біоресурсів із застосуванням заборонених знарядь лову (сітка жилкова довжиною 30 м, висотою 1 м, 20 см, вічко 60х60), а саме здійснив вилов карасів у кількості 24 шт., сазан 1шт, яка була випущена у природнє середовище.

Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29.08.2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Згідно розрахунку збитків до протоколу серії ДП №00263 відносно ОСОБА_1 , своїми протиправними діями ОСОБА_1 завдав збитків на суму 41650 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.13. Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно ст.3Закону України«Про твариннийсвіт»,об`єктамитваринного світу,на якіпоширюється діяцього Закону,є: дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про тваринний світ» користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу; використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме зазначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі та додержання операторами вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів.

Згідно з вимогами ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, зокрема, подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Згідно ст.12Закону України«Про охоронунавколишнього природногосередовища»,громадяни Українизобов`язані: а)берегти природу,охороняти,раціонально використовуватиїї багатствавідповідно довимог законодавствапро охоронунавколишнього природногосередовища; б)здійснювати діяльністьз додержаннямвимог екологічноїбезпеки,інших екологічнихнормативів талімітів використанняприродних ресурсів; в)не порушуватиекологічні праваі законніінтереси іншихсуб`єктів; г)вносити штрафиза екологічніправопорушення; д)компенсувати шкоду,заподіяну забрудненнямта іншимнегативним впливомна навколишнєприродне середовище. Громадяни України зобов`язані виконувати й інші обов`язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законів України.

Пунктом 3.15«Правил любительськогоі спортивногорибальства»,затверджених наказомДержавного комітетурибного господарстваУкраїни від15лютого 1999року №19,забороняється ловводних живихресурсів: із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені в статті 1166 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за ст.1166ЦК України доказуванню підлягає факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Суд бере до уваги те, що факт незаконного вилову риби та спричинення, тим самим, майнової шкоди державі, встановлений постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29.08.2024 року, яка набрала законної сили та у відповідності до ч. 6 ст. 82 ЦПК України є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена постанова суду.

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку про наявність підстав для відшкодування шкоди, вартість якої розрахована у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів № 1209 від 21 листопада 2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» (в редакції, чинній на момент вчинення правопорушення).

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд доходить висновку, що протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, а також причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками є доведеною, у зв`язку з чим позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.

Керуючись ст.ст. 19, 27, 82, 89, 141, 258, 263, 265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України в особі Управління державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Управління державного агентства меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області, матеріальні збитки, завдані рибному господарству у розмірі 41650 грн 00 коп. (сорок одна тисяча шістсот п`ятдесят гривень) за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Дн-кій обл/м.Дніпро/24062100, код отримувача ЄДРПОУ - 37988155, розрахунковий рахунок - UA988999980333169331000004569, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації бюджету - 24062100.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Управління державного агентства меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області, сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Дн-кій обл/м.Дніпро/24062100, код отримувача ЄДРПОУ - 37988155, розрахунковий рахунок - UA988999980333169331000004569, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації бюджету - 24062100.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішеннянабирає законноїсили,якщо протягомстроків,встановлених ЦПКУкраїни,не поданізаява проперегляд заочногорішення абоапеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи.

Суддя Т. С. Журавель