Рішення

від 18.02.2025 по справі 650/5094/24

ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/5094/24

провадження № 2/650/516/25

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - Сікора О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бериславського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом в якому просить зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом скасування та вилучення запису про обтяження арешт нерухомого майна, зареєстрованого 09.11.2009 року реєстраційний номер обтяження: 9226191, реєстратор: Херсонська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження: Постанова АА 4555798 від 09.11.2009 року, ВДВС Бериславського РУЮ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , який з 17 липня 2000 року був власником квартири АДРЕСА_1 .

Після смерті чоловіка, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Бериславського районного нотаріального округу Херсонської області Жолуденко О.О. з проханням видати Свідоцтво про право на спадщину за законом на вищезазначену квартиру, але в ході підготовки документів до видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану квартиру, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було виявлено арешт на вказане майно, власником якої колись була ОСОБА_3 . Тому, приватним нотаріусом було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом та рекомендовано звернутися до суду з позовом про скасування та вилучення арешту на свою квартиру.

Зазначений арешт був вчинений помилково, так як на момент арешту квартири АДРЕСА_1 , саме чоловік позивача вже 9 років був її законним власником. Крім того, продаж даної квартири здійснив ОСОБА_4 , котрий володів даною квартирою з 1997 року. Хто така ОСОБА_3 та яке відношення вона має до квартири, яка законно було придбана та належала чоловіку позивача з 2000 року - не відомо.

Існуюча заборона на нерухоме майно унеможливлює розпорядження ним з боку власника, чим суттєво звужуються його права як власника майна, оскільки він позбавлений права продати, подарувати або іншим чином відчужувати майно, на яке накладена заборона, тому позивач звернувся з вказаним позов до суду для захисту своїх прав.

На судовому засіданні позивач підтримав вимоги позову, просив їх задовольнити.

Представник відповідача на судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи викладені в позовній заяві суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померчоловік позивача ОСОБА_2 ,що підтверджуєтьсясвідоцтвом просмерть Серії НОМЕР_1 від 07 березня 2024 року, виданим Великоолександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що 07.03.2024 року складено відповідний актовий запис № 83.

З 17 липня 2000 року померлий був власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу № 0109-П від 17.07.2000 року, який зареєстрований в Херсонському міжміському БТІ в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 147.

Після смерті чоловіка, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Бериславського районного нотаріального округу Херсонської області Жолуденко О.О. з проханням видати Свідоцтво про право на спадщину за законом на вищезазначену квартиру, але в ході підготовки документів до видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану квартиру, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було виявлено арешт на квартиру, за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої колись була ОСОБА_3 . Арешт зареєстрований 09 листопада 2009 року за № 9226191 Херсонською філією державного підприємства «Інформаційний центр» міністерства юстиції України на підставі Постанови АА 4555798 від 09.11.2009 року ВДВС Бериславського РУЮ. Тому, приватним нотаріусом було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом та рекомендовано звернутися до суду з позовом про скасування та вилучення арешту на свою квартиру.

Зазначений арешт був вчинений помилково, так як на момент арешту квартири АДРЕСА_1 , саме чоловік позивача вже 9 років був її законним власником. Крім того, продаж даної квартири нам здійснив ОСОБА_4 , котрий володів даною квартирою з 1997 року. Хто така ОСОБА_3 та яке відношення вона має до квартири, яка законно було придбана та належала чоловіку позивача з 2000 року - не відомо. Про даний арешт ОСОБА_1 дізналась вперше саме в приватного нотаріуса у 2024 році.

Існуюча заборона на нерухоме майно унеможливлює розпорядження ним з боку власника, чим суттєво звужуються його права як власника майна, оскільки він позбавлений права продати, подарувати або іншим чином відчужувати майно, на яке накладена заборона.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до вимог статей 319, 321, 391 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права чи обмежений у його здійсненні. Також власник майна може вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналася 17.07.97 р., закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За таких обставин наявність нескасованого арешту на нерухоме майно протягом тривалого часу (15 років) є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Так, наявність вказаного арешту порушує право як спадкоємця, внаслідок чого, ОСОБА_1 позбавлена права оформити на себе спадщину та в повному обсязі користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що право власності на вищевказане нерухоме майно порушується існуючою забороною, а тому воно підлягає судовому захисту шляхом задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 179, 209, 212 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Бериславського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом скасування та вилучення запису про обтяження арешт нерухомого майна, зареєстрованого 09.11.2009 року реєстраційний номер обтяження: 9226191, реєстратор: Херсонська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження: Постанова АА 4555798 від 09.11.2009 року, ВДВС Бериславського РУЮ.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Суддя: О.О. Сікора