Постанова

від 06.02.2025 по справі 307/529/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/529/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 лютого 2025 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослоя Г.Г.,

суддів: Кожух О.А., Мацунича М.В.,

з участю секретаря: Ормош О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 05 червня 2024 року у справі №307/529/24 (Головуючий: Сойма М.М.), -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», про визнання недійсним наказу директораФілії «Мокрянське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»№ 6-к від 24 січня 2024 року «Про накладення дисциплінарного стягнення шляхом звільнення лісничого Усть-Чорнянського лісництва ОСОБА_1 »,про поновлення на роботі на посаді лісничого Усть-Чорнянського лісництва Філії «Мокрянське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» тапро стягненнясереднього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивує тим, що у липні 2003 року позивач прийнятий на посаду лісничого Усть-Чорнянського лісництва Мокрянського ДЛГ у порядку переведення з Усть-Чорнянського ДЛМГ у зв`язку з реорганізацією господарства, та продовжував працювати і після реорганізації Мокрянського ДЛГ та його приєднання до ДП «Ліси України», і перетворення у Філію «Мокрянське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України». У наказі № 6-К від 24 січня 2024 року «Про накладення дисциплінарного стягнення шляхом звільнення лісничого Усть-Чорнянського лісництва ОСОБА_1 » відповідач констатував, що мали місце виявлені комісіями факти незаконної рубки дерев, відведення дерев у рубку були проведені з грубим порушенням лісового законодавства, та недотримання ним п. 10 та п. 15 посадової інструкції лісничого в частині обов`язку координувати майстрів дільниць щодо ведення лісового господарства, вести систематичний контроль за виконанням майстрами лісу дорученої роботи, нести повну відповідальність за стан охорони лісу від лісопорушень, забезпечити додержання Порядку спеціального використання лісових ресурсів України, та вирішив за неналежне виконання та невиконання ним посадових обов`язків щодо координації та контролю майстрів майстерської діяльності лісництва щодо недопущення незаконних рубок, щодо здійснення заготівлі деревини у відповідності до вимог чинного законодавства на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України звільнити його з 24 січня 2024 року з роботи.

Винесенню оспорюваного наказу передував наказ директора Філії «Мокрянське лісомисливське господарство»Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» № 214від 04 жовтня 2023 року, яким, враховуючи, що лісничим Усть-Чорнянського лісництва ОСОБА_1 не забезпечено виконання робіт в повному обсязі в терміни, визначені вимогами наказів по філії від 13 лютого 2023 року за № 22 «Про підготовку до пожежо-небезпечного періоду 2023 року», від 10 березня 2023 року № 41 «Про благоустрій території біля контор лісництв та лісового фонду Філії» , лісничому Усть-Чорнянського лісництва ОСОБА_1 за неналежне виконання наказів керівництва Філії, порушення ст. 139 КЗпП України, оголошено догану.

Вважає, що оспорюваний наказ не містить чітких формулювань суті та обставин допущеного проступку, відсутні докази вини позивачки та наявності причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і неналежним виконанням покладених на позивача трудових обов`язків, а містяться лише загальні, а не конкретні посилання на порушення останнього положень посадової інструкції, тому не можна дійти однозначних висновків про доведення вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку і накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив задовольнити заявлені ним позовні вимоги.

Рішенням Тячівського районного суду від 05 червня 2024 року у позові ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», Філії «Мокрянське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»,про визнання недійсним наказу директораФілії «Мокрянське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»№ 6-к від 24 січня 2024 року «Про накладення дисциплінарного стягнення шляхом звільнення лісничого Усть-Чорнянського лісництва ОСОБА_1 »,про поновлення на роботі на посаді лісничого Усть-Чорнянського лісництва Філії «Мокрянське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» тапро стягненнясереднього заробітку за час вимушеного прогулу,відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні, так як саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності і у наказі про звільнення ОСОБА_1 повинні були зазначити винні проступки, які могли бути вчинення ними після 10 жовтня 2023 року, тобто після оголошення догани. У даній справі, суд визнав не передбачені законодавством довідки зацікавлених посадовців Філії ( головного лісничого ОСОБА_2 та його сина ОСОБА_3 , провідного інженера з охорони лісу Філії належним доказом проведення ними умовної перевірки замість службового розслідування, визнав висновок зацікавленою особою про визначення винним ОСОБА_1 у неналежній координації дій лісо порушників (майстра лісу та майстра відділу відводів лісосік) та визнав що процедуру встановлення факту лісо порушення належною підставою для звільнення позивача, тобто за те, що майстер лісу не виявив і не зафіксував незаконну рубку дерев на відведеній і переданій йому у рубку ділянці лісу у його обході, а інший майстер з відводів зробив неякісний відвід лісосіки, що спричинило шкоду, лісничий винен у тому що не координував і не контролював цих осіб. Таке розуміння наказу вказує на відсутність причинного зв`язку між лісо порушеннями, що завдали шкоди та безпосередньою бездіяльністю лісничого, бо є причинний зв`язок між лісо порушеннями, шкодою від них та неналежним виконання майстрами свої обов`язків.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника відповідача ОСОБА_4 , який просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 01 червня 1995 прийнятий на роботу в Усть-Чорнянське лісництво ДП «Мокрянське лісомисливське господарство" та після реорганізації підприємства продовжував працювати у Філії «Мокрянське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на посаді лісничого Усть-Чорнянського лісництва Філії «Мокрянське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Наказом директораФілії «Мокрянське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 24 січня 2024 року за № 6-К«Про накладення дисциплінарного стягнення шляхом звільнення лісничого Усть-Чорнянського лісництва ОСОБА_1 » за неналежне виконання та невиконання свої посадових обов`язків, яке виявилось в неналежній координації та контролі майстрів майстерської діяльності лісництва щодо недопущення незаконних рубок, щодо здійснення заготівлі деревини у відповідності до вимог чинного законодавства, звільнено 24 січня 2024 року ОСОБА_1 із посади лісничогоУсть-Чорнянського лісництва Філії «Мокрянське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Винесенню оспорюваного наказу передував наказ директора Філії «Мокрянське лісомисливське господарство»Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» № 214від 04 жовтня 2023 року, яким, враховуючи, що лісничим Усть-Чорнянського лісництва ОСОБА_1 не забезпечено виконання робіт в повному обсязі в терміни, визначені вимогами наказів по філії від 13 лютого 2023 року за № 22 «Про підготовку до пожежо-небезпечного періоду 2023 року», від 10 березня 2023 року № 41 «Про благоустрій території біля контор лісництв та лісового фонду Філії» , лісничому Усть-Чорнянського лісництва Соймі Івану Івановичу за неналежне виконання наказів керівництва Філії, порушення ст. 139 КЗпП України, оголошено догану.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 22 КЗПП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно достатті 139КЗпП Українипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (стаття 147 КЗпП України).

Статтею 149 КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі №754/695/20 зазначено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на них трудовим договором, суди повинні з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 частини першої статті40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями147-1,148,149 КЗпП Україниправила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Отже, працівник може бути звільнений за пунктом 3 частини першої статті40 КЗпП Українилише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасоване та не втратило юридичної сили за давністю). При звільненні за пунктом 3 частини першої статті40 КЗпП Українипотрібно встановити: чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок, чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення та чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов`язків без поважних причин.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Під час розгляду справи роботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, яким він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року по справі № 9901/743/18 (провадження № 11-914/19).

Відповідно до положень статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Так, наказ відповідача № 214від 04 жовтня 2023 року, притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за невиконання в терміни визначені вимогам наказів по філії від 13 лютого 2023 року за № 22 «Про підготовку до пожежо-небезпечного періоду 2023 року», яким визначено остаточний термін виконання 28.02.2023 року та від 10 березня 2023 року № 41 «Про благоустрій території біля контор лісництв та лісового фонду Філії» із остаточним терміном виконання 31.05.2023 року.

У даному випадку притягнення до дисциплінарної відповідальності накладеного відповідачем у оголошенні догани ОСОБА_1 згідно наказу №214 від 04.10.2023 року відбулося у порушення вимог ст.. 148 КЗпП України і хоча не оскаржено, суд надає оцінку у сукупності із іншими доказами які містяться в матеріалах справи, що стали підставою для звільнення позивача за п 3 ч 1 ст. 40 КЗпП України.

Предметом цього спору є законність наказу директора Філії «Мокрянське лісомисливське господарство»Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 24 січня 2024 року за №6-К «Про накладення дисциплінарного стягнення шляхом звільнення лісничого Усть-Чорнянського лісництва ОСОБА_1 ».

Разом з тим, при постановленні наказу № 6-К від 24 січня 2024 року про звільнення ОСОБА_1 відповідач посилається на акт проведення контрольного заходу по лісництвам, довідки за результатами перевірки доцільності якості робіт з відведенням лісосік, приписів провідного спеціаліста, акту обстеження і які стверджують, що дійсно мала місце самовільна рубка.

Комісія виявила самовільну рубку 11 дерев із 280 інших у кварталі 36 виділ 15 де проводилася добровільно вибіркова рубка дерев за ознакою свіжий натес і самовільно зрубаної деревини на обстеженій ділянці не виявлено.

У Актах ревізорів, а ні в самому наказі не зазначено і не виявлено фактів бездіяльності лісничого ОСОБА_1 і відповідачем не взято до уваги пояснення позивача про проведення службового розстеження щодо встановлення осіб, причетних до незаконної рубки, якщо такі мали місце.

Судова колегія констатує, що для правомірного накладення дисциплінарного стягнення необхідна наявність сукупності таких умов, що порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають із правил внутрішнього трудового розпорядку.

Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності, ознакою порушення працівникам трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними та поведінкою правопорушника.

При винесенні наказу № 6-К від 24 січня 2024 року про звільнення ОСОБА_1 , відповідач не взяв до уваги, що позивач із 2003 року працює на посаді лісничого і за цей час жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності та надаючи оцінку наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 04.10.2023 р. і в подальшому звільнення позивача за п.3 ч 1 ст. 40 КЗпП України є передчасним та безпідставним, так як відсутня вина в діях чи бездіяльність та причинний зв`язок між ними і поведінкою позивача і відсутня систематичність невиконання позивачем без поважних причин обов`язків покладених на нього трудовим договором.

При постановленні рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не звернув увагу на вищезазначене і рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення у відповідності до п.п. 1,2,4 ч 1 ст. 376 ЦПК України, яким позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити із вищезазначених підстав.

За правилами частини 2 статті 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді відповідно до абз. 2 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, установленим із дотриманням вимог законодавства.

Кількість робочих днів за два місяці перед звільненням 24.01.2024 року ОСОБА_1 становила 36 днів, у грудні 2023 року визначено 21 робочий день, заробітна плата становила 23250 грн., у січні 2024 року визначено 16 робочих днів, заробітна плата становила 17714,28 грн., із розрахунку: 21+15=36 днів і 23250 + 17714,28=40 964,28 грн. 36 днів = 1137,9 грн..

Таким чином середньоденний щоденний заробіток за два останні місяці перед звільненням складає1135,90 грн. і загальна кількість робочих днів після звільнення і до дня ухвалення складає (25.01.2024-06.02.2025р)-276 днів. Розрахунок середнього заробітку за цей період наступний -276 днів *1137,9 грн. становить 314051грн. 04 коп., що складає розмір компенсації за час вимушеного прогулу.

Крім того, за результатами розгляду справи відповідно до ст..ст.133,141 ЦПК України підлягає стягненню з ДП «Ліси України» на користь держави 4351,71 грн. судового збору у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції і 6527,57 грн. судового збору у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 374,376,381-384 ЦПК України, ст..40 ч1 п.3, 147,148,149,235 КЗпП України, судова колегія

П О С Т А Н О В И ЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 05 червня 2024 року скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним наказ № 6 від 24.01.2024 року «Про накладення дисциплінарного стягнення шляхом звільнення лісничого Усть-Чорнянського лісництва ОСОБА_1 » філії Мокрянського лісомисливського господарства ДП «Ліси України» щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України у виді звільнення з роботи.

Поновити ОСОБА_1 на посаді лісничого Усть-Чорнянського лісництва філії «Мокрянське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України».

Стягнути із ДП «Ліси України» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 314051 грн. 04 коп. без врахування податків та платежів.

За результатом розгляду справи стягнути з ДП «Ліси України» на користь держави: 4351,71 грн. судового збору у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції;

6527,57 грн. судового збору у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 лютого 2025 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Закарпатського

апеляційного суду Г.Г. Собослой