Рішення

від 10.02.2025 по справі 404/4963/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/4963/24

Номер провадження 2/404/1385/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Павелко І.Л.

за участі секретаря - Коваленко А.О.,Андон`єва В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в позовному провадженні м. Кропивницькому цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 адвоката Данилюк Надії Володимирівни до ОСОБА_2 третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні , -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Данилюк Надія Володимирівна звернулася з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просить усунення перешкод у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та її вихованні.

Просить встановити наступні способи у вихованні доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 :

особисті побачення з дитиною щосереди з 17 години до ранку четверга, без присутности батька ОСОБА_2 та без обмеження місця;

особисті побачення з дитиною щонеділі з 09.00 години ранку до 19.00 години ,без присутности батька ОСОБА_2 та без обмеження місця;

особисте спілкування за допомогою мобільного телефону, а також з використанням інтернет - технологій у будь який день тижня з 9-00 год. До 21 год. з дотриманням режиму дня дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

особисте побачення ОСОБА_1 з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у день народження дитини, святкові дні _Різдво, Новий рік з 15.00 до 17.00 години;

встановити один раз на рік можливість спільного відпочинку з дитиною не менше 14 календарних днів з погодженням дат відпочинку з батьком дитини , але без присутності батька;

у період канікул доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 половина з календарних днів канікул без присутності батька ОСОБА_2 ;

щоліта півтора місяця в період канікул доньки ,без присутності батька ОСОБА_2 ;

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач та її представник зазначає, що сторони є батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої визначено відповідно до рішення Кіровського районного суд м. Кіровограда разом з батьком ОСОБА_2 .

Відповідач чинить перешкоди у спілкуванні позивачки з донькою, тому вона вимушено звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.06.2024 року провадження у зазначеній справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та у справі призначено підготовче засідання.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.11.2024 року закрито підготовче засідання і призначений судовий розгляд по суті.

Ухвалою суду від 10.01.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання про призначення судової психологічної експертизи.

Ухвалою суду від 05.02.2025 року відмовлено в задоволенні відводу.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав за виключенням того, щоб дитину не давати позивачці з ночівлею та на тривалий час на канікулах.

Представник відповідача підтримала думку відповідача.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав висновок органу опіки та піклування.

Суд, заслухавши пояснення сторін їх представників, представника третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

За приписами ст. 7 СК України, яка встановлює загальні засади регулювання сімейних відносин, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386(ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, передбачено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

У відповідності до вимог ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Конвенція про права дитини в пункті 3 статті 9 закріпила принцип, за яким держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У відповідності до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Як визначено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 141 СК України на батьків покладені рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Право батька, матері та дитини на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежено законом, закріплено положеннями ст. 153 СК України.

При цьому, у відповідності до положень ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, в той час як батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні, та мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Як визначено частинами 1-3 статті 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК України передбачено порядок вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Так, за її змістом орган опіки та піклування за заявою матері, батька дитини визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод (ч. 1 ст. 159 СК України).

Втакому випадку,як визначеноприписами ч.2ст.159СК України,суд визначаєспособи участіодного збатьків увихованнідитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Відтак, правовий аналіз вказаних вище положень законодавства дає підстави для висновку, що участь суду при вирішенні питання щодо способу участі батька у вихованні дітей є необхідною у випадку наявності перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, яка створюється одним з батьків іншому, зокрема, у випадку ухилення від виконання рішення органу опіки та піклування.

Згідно з ч. 2 ст. 159 СК України, під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

За правилами ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а суд, вирішуючи спір, зобов`язаний надати суб`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Разом з тим, стаття 129 Конституції України як одну із основних засад судочинства визначає змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відтак, обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силу ст.12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Тому при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини, які полягають зокрема в забезпеченні її розвитку у стійкому середовищі.

А встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що були свідками того як ОСОБА_7 спілкувалася з позивачкою. Дитина дуже прихильна до своєї матері. За місцем проживання позивачки свідки не були.

Доводи представника відповідача про те,що зі сторони позивачки було застосування насильства до доньки яка то приложила рукою до губок дитини в судовому засіданні не підтверджено. Батько дитини - відповідач по справі повідомив на запитання суду ,що до поліції з цим питанням не звертався.

Відеозапис , який було надано стороною відповідача, де дівчинка плаче, було предметом дослідження на опікунській раді і відповідачу було зроблено зауваження з приводу того,що він повинен був заспокоювати доньку , а не знімати на телефон.

Сам відповідач в судовому засіданні повідомив,що він сказав доньки почекати поки він ввімкне телефон і продовжити плакати.

Позивачка орендує приватний будинок де є всі зручності, об лаштована кімната для доньки про зазначено в акті обстеження працівниками управління з питань захисту дітей від 23.01.2025 року.

Окрім наведеного, суд вважає, що реалізація одним із батьків свого права на спілкування з дитиною у будь-якому разі не повинна перешкоджати нормальному розвиткові дитини.

Більш того, позивач, яка є матір`ю дитини, піклується про доньку та любить її, активно і стабільно проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною.

Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право матері на спілкування із неповнолітньою донькою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у спосіб, визначений висновком органу опіки та піклування Кропивницької міської ради затверджений рішенням виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 26.11.2024 року №1208, чи обставин, які б свідчили про спілкування матері з донькою, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, не встановлено, а тому враховуючи інтереси дитини, вік дитини, стан дитини, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Суд враховуючи інтереси дитини, враховуючи висновок органу опіки та піклування вважає за можливе збільшити участь матері у вихованні дитини відповідно до заявлених позовних вимог, як то спільний відпочинок на канікулах, спілкування в телефонному режимі, особисте побачення на день народження та на свята.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивачки витрати на сплату судового збору за подання позовної вимоги в розмірі 1 211, 20 грн.

На підставі ст.ст.157,158,195 СК України, керуючись ст.ст. 15,30,141,256 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника ОСОБА_1 адвоката Данилюк Надії Володимирівни - задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 наступні способи участі у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 :

шоденне спілкування з дитиною в телефонному режимі, а саме дзвінки, «смс» з використанням інтернет - технологій у будь який день тижня з дотриманням режиму дня дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

з 13.00 години до 18.00 години щовівторка та щочетверга, без присутности батька ОСОБА_2 та без обмеження місця;

з 10.00 години до 20.00 години суботи другого та четвертого тижня місяця, без присутности батька ОСОБА_2 та без обмеження місця;

Особисте побачення ОСОБА_1 з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у день народження дитини, святкові дні _Різдво, Новий рік з 15.00 до 17.00 години без присутності батька ОСОБА_2 ;

у період канікул доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 половина з календарних днів канікул без присутності батька ОСОБА_2 ;

щоліта півтора місяця в період канікул доньки на відпочинок та оздоровлення без присутності батька ОСОБА_2 ;

Спільний відпочинок з дитиною визначити за попередньою домовленістю між батьками та з урахуванням стану здоров`я дитини.

У разі неможливості спілкування з дитиною у визначений час, перенести зустріч з дитиною на наступні дні за домовленістю з матір' ю.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн.

Рішеннясуду набираєзаконної силипісля закінченнястроку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк на оскарження обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

третя особа: управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, місцезнаходження вул. В.Перспективна, 41, 25006.

Повний текст рішення складено 20.02.2025 року.

Суддя Кіровського І. Л. Павелко

районного суду

м.Кіровограда