Рішення

від 12.02.2025 по справі 644/5892/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

12.02.2025

Справа № 644/ 5892 /24

н/п 2/644/ 731 /25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 лютого 2025 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Сітало А.К.,

за участю секретаря Трач М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про розірвання договорів оренди земельних ділянок,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить: 1) розірвати договір оренди землі № 4 від 14.11.2019 року укладений між ним та ФО-П ОСОБА_2 , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.12.2019 року, номер запису про інше речове право 34875319; 2) розірвати договір оренди землі № 5 від 14.11.2019 року укладений між ним та ФО-П ОСОБА_2 , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.12.2019 року, номер запису про інше речове право 34875823.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 2,1228 га, кадастровий номер 6325782500:02:002:0093, та площею 6,7941 га 6325782500:02:002:0094 розташованих на території Шевченківської селищної ради Куп`янського району Харківської області (колишня назва Борівська сільська рада Шевченківського району Харківської області) згідно державного акта про право власності на земельну ділянку серії ХР № 031165, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 30.08.2004 року за №328.

Згідно договорів оренди землі №4 та №5, які укладені між ОСОБА_1 та ФО-П ОСОБА_2 14.11.2019 року, які були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.12.2019, номер запису про інше речове право 34875319 та номер запису про інше речове право 34875823 на земельні ділянки площею 2,1228 га, кадастровий номер 6325782500:02:002:0093, та площею 6,7941 га 6325782500:02:002:0094, були передані в оренду відповідачу.

Відповідно до пунктів 9 та 11 даних договорів відповідач зобов`язався виплачувати орендну плату в грошовій формі - один раз на рік, до 31 грудня поточного року у розмірі 6% від грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата виплачується після утримання з неї та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Згідно пунктів 9 та 11 вказаних договорів, орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

На даний час відповідачем не сплачено орендну плату за вказаними договорами оренди землі за 2022-2023 роки.

Орендодавець неодноразово звертався в письмовій формі до відповідача про намір розірвати договори оренди землі у зв`язку з невиплатою останнім заборгованості за вище зазначеними договорами, але до цього часу орендну плату йому не сплачено.

Порушення строків виплати орендної плати за користування даними земельними ділянками, є порушенням статті 526 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання мають виконуватися належним чином, у передбачений договором термін та спосіб.

Як зазначено в п.9 договорів оренди землі, орендна плата виплачується саме після утримання з неї та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Земельні ділянки, які перебувають в оренді відповідача знаходяться на території Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області.

Позивач вважає, що може захистити своє право шляхом розірвання договорів оренди землі.

Ухвалою суду від 30.09.2024 року відкрито провадження та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Копія даної ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами направлена відповідачу на останню відому адресу місця реєстрації, що підтверджується поштовими повідомленнями, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки ухвала суду про відкриття провадження направлялась відповідачу на останню відому адресу місця реєстрації, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення строку для подання відзиву.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суду не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Представник позивача Ярошенко Г.О. в своїй заяві просила справу розглядати за її відсутності та задовольнити позовні вимоги повністю. Проти розгляду справи в заочному порядку не заперечувала.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами, у зв`язку з відсутністю клопотання сторін про інше, відповідно до положень ст. ст. 274-279 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Статтею 14 Конституції Українивизначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За ч. 4ст. 373 ЦК Українивласник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно з ч. 1ст. 407 ЦК Україниправо користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Приписамист.1Закону України«Про орендуземлі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Вказане кореспондується з ч. 1ст. 93 ЗК Україниправо оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Приписамист. 6 Закону України «Про оренду землі»орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбаченихЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, Господарським, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

У положеннях ст. 13Закону України «Про оренду землі»прописано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Правилами ч. 2ст. 124 Земельного кодексу Українивстановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Отже, законодавством унормовано, що користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Частиною 1ст. 626 ЦК Українизакріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що вбачається з ч. 1ст. 628 ЦК України.

Одночасно, договір є обов`язковим для виконання сторонами, як закріпленост. 629 ЦК України.

Заст. 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зіст.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 1, 2ст. 651 ЦК України).

Положення ч. 3, 4ст. 31 Закону України «Про оренду землі» передбачають, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина першастатті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першоюстатті 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 2,1228 га, кадастровий номер 6325782500:02:002:0093, та площею 6,7941 га 6325782500:02:002:0094 розташованих на території Шевченківської селищної ради Куп`янського району Харківської області (колишня назва Борівська сільська рада Шевченківського району Харківської області) згідно державного акта про право власності на земельну ділянку серії ХР № 031165, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 30.08.2004 року за № 328.

14.11.2019 року між ОСОБА_1 та ФО-П ОСОБА_2 укладено договори оренди землі №4 та №5, які були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.12.2019, номер запису про інше речове право 34875319 та 34875823 на земельні ділянки площею 2,1228 га, кадастровий номер 6325782500:02:002:0093, та площею 6,7941 га кадастровий номер 6325782500:02:002:0094, та були передані в оренду відповідачу ФО-П ОСОБА_2 .

Відповідно до пунктів 9 та 11 даних договорів відповідач зобов`язався виплачувати орендну плату в грошовій формі - один раз на рік, до 31 грудня поточного року у розмірі 6% від грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата виплачується після утримання з неї та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Згідно пунктів 9 та 11 вказаних договорів, орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

З матеріалів доданих до позову вбачається, що відповідачем не сплачено орендну плату за вказаними договорами оренди землі за 2022-2023 роки.

Матеріали справи містять копії листів, які адресовані ФО-П ОСОБА_2 в яких ОСОБА_1 зазначено про намір розірвання договорів оренди землі оскільки орендарем не виплачується орендна плата за землю за 2022 2023 роки. Також, орендодавцем зазначено, що земельні ділянки не оброблені, захаращені бур`янами, що порушує умови договору оренди землі.

З відповіді Головного управління ДПС у Харківській області від 01.05.2024 року вбачається, що ФО-П ОСОБА_2 протягом 2022-2023 років звітність до податкової інспекції не подавав та податки не сплачував.

Згідно акту про встановлення факту не проживання особи за місцем реєстрації № 2 від 22.05.2024 року, складеного старостами Борівського старостинського округу, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але з вересня 2022 року на території Борівського старостинського округу не проживає.

Сам фактсистематичного порушеннядоговору орендиземельної ділянкищодо сплатиорендної платиє підставоюдля розірваннятакого договору,незважаючи нате,чи виплаченав подальшомузаборгованість,оскільки згіднозі статті526ЦК Українизобов`язання маєвиконуватися належнимчином відповіднодо умовдоговору тавимог цьогоКодексу,інших актівцивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Такий висновок встановлений в Постанові ВС від 14 листопада 2018 року у справі № 484/301/18. Суд зазначив, що оскільки встановлено факт систематичної несплати орендної плати, відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі», частини першої статті 141 ЗК України, статті 651 ЦК України та умов договору це є правовою підставою для розірвання договору.

Статтею 206 Земельного Кодексу Українивизначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За ч. 2ст. 409 ЦК Українивласник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Згідно з ч. 1ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1, 2, 3ст. 21 Закону України «Про оренду землі»оренднаплата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За ч. 1ст. 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, а також на підставах, визначенихЗемельним Кодексом Українита іншими законами України.

Підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (п. д ч. 1ст. 141 Земельного Кодексу України).

За п. 41 договору оренди земельної ділянки за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно дозакону та цього договору.

Зазначений пункт Договору сторонами не оспорювався та у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

Таким чином, підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Вирішуючи питаннящодо розірваннядоговору орендиземлі №4та №5,які укладені14.11.2019року між ОСОБА_1 та ФО-П ОСОБА_2 та зареєстрованів Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майно23.12.2019,номер записупро іншеречове право34875319та 34875823земельної ділянкиплощею 2,1228га,кадастровий номер6325782500:02:002:0093,та земельноїділянки площею6,7941га кадастровийномер 6325782500:02:002:0094,з підставсистематичного невиконанняорендарем істотноїумови цьогодоговору щодовнесення орендноїплати устроки встановленідоговором,суд доходитьвисновку,про наявністьдостатніх підставдля задоволенняпозову,оскільки відповідачемне надано доказів на спростування доводів позивача, щодо сплати орендної плати за 2022-2023 роки у строк, визначений договорами оренди.

Факт систематичного порушення договору оренди щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору, як свідчить усталена судова практика Верховного Суду.

У зв`язку з вище викладеним, наявні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав систематичного невиконання орендарем істотної умови цього договору щодо внесення орендної плати.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували належне виконання відповідачем умов договорів оренди в частині сплати орендної плати позивачу належним чином, тобто у визначений умовами договору оренди термін, чи то направлення коштів поштовим переказом на адресу орендодавця, чи то розміщення зазначених коштів на депозитному рахунку нотаріуса, чи інше, доказів відмови позивача від отримання орендної плати.

Пунктом 7Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»власник земельної ділянки або землекористувачможевимагати усуненнябудь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьоюстатті 152 ЗКшляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позивачем надані докази про наявність правових підстав для розірвання договору оренди землі №4 від 14 листопада 2019 року, кадастровий номер 6325782500:02:002:0093, та договору оренди землі №5 від 14 листопада 2019 року, кадастровий номер 6325782500:02:002:0094.

Відповідно до п. 4 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розподіл судових витрат, суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.3,15,16,407,409,525,626,627,628,629,651,762 ЦК України, ст.1,2,6,13,21,31,32 Закону України «Про оренду землі», ст.93,124,141,206, 373 ЗК України,Постановою пленуму Верховного суду від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст. ст. 10, 12, 81, 95, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про розірвання договорів оренди земельних ділянок задовольнити.

Розірвати договір оренди землі укладений між ОСОБА_1 та ФО-П ОСОБА_2 14 листопада 2019 року за №4, кадастровий номер 6325782500:02:002:0093, площею 2,1228 га зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.12.2019, номер запису про інше речове право 34875319 та договір оренди землі №5 від 14 листопада 2019 року, кадастровий номер 6325782500:02:002:0094, площею 6,7941 га., зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.12.2019, номер запису про інше речове право 34875823.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення до Харківського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 17.02.2025 року.

Суддя: А. К. Сітало