Рішення

від 20.02.2025 по справі 705/4726/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/4726/24

2/705/752/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2025 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Гудзенко В.Л.

при секретарі судового засідання Юрченко А.І.

розглянувши увідкритомусудовому засіданнівм.Уманьцивільнусправу запозовом ОСОБА_1 ,що поданийпредставником позивача адвокатомГупало М.М.,до Паланськоїсільської радипро визнанняправаназемельну частку(пай)впорядкуспадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Паланської сільської ради про визнанняправа наземельну частку(пай)в порядкуспадкування. В позовній заяві зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . Після його смерті позивач, яка є єдиним спадкоємцем за заповітом, звернулася до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області, де було заведено спадкову справу № 1101 за 2000 рік. Після смерті батька позивачу було видано свідоцтво про смерть на ім`я « ОСОБА_2 ». Позивач зверталася до відділу ДРАЦС з приводу наявності помилки у написанні прізвища її батька та Відділом були внесені зміни до актового запису про смерть. За життя ОСОБА_2 після розпаювання земель КСПП «Перемога» отримав право на земельну ділянку про що йому було видано відповідний сертифікат. 27.05.2024 позивач звернулася до нотаріуса Другої уманської державної нотаріальної контори з метою видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак нотаріусом позивачу було відмовлено у видачі такого свідоцтва у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу, а саме сертифікату на право на земельну частку (пай). На адвокатський запит ГУ Держгеокадастру у Черкаській області вказало, що згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну ділянку (пай) КСПП «Перемога» с.Юрківка Уманського району Черкаської області наявний запис № 13 від 03.07.1996 щодо реєстрації на ім`я ОСОБА_2 сертифікату на право на земельну часту (пай) серії ЧР № 005038 та наявний підпис власника сертифіката про його отримання. Примірник сертифіката відсутній, так як він був виготовлений в одному примірнику. На підставі вище викладено просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку (пай) в розмірі 3,07 в умовнихкадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території с.Юрківка Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача Паланської сільської ради надійшов відзив на позов, в якому вказано, що ОСОБА_2 мав у власності земельну ділянку на підставі сертифікату на земельну частку (пай). З відповіді ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 30.01.2023 та долучених копій до неї, не можливо ідентифікувати особу ОСОБА_2 , оскільки не вказано уточнюючих даних таких як: дата народження, ідентифікаційний номер платника податків, точна адреса проживання. Тому існує ймовірність, що в зазначених додатках вказана інша особа. Позивач не надав докази про встановлення відповідності особи ОСОБА_3 (померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є батьком ОСОБА_1 ) та особи ОСОБА_2 , який зазначений в списку осіб для обчислення розміру середньої земельної частки по КПСГП «Перемога» с. Юрківка та в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку(пай), які видаються громадянам з колективної та інших форм власності. Крім того, долучений до позовної заяви державний акт на право колективної власності на землю з додатками є неналежно засвідченими копіями документів, які не можливо визнати доказами у справі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, довірила свої інтереси в суді представляти адвокату Гупало М.М.

Представник позивача- адвокат Гупало М.М. в судове засідання не з`явився, на адресу суду подав заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити у його відсутність, позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Паланської сільської ради в судове засідання не з`явився, на адресу суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечують.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , що видане повторно Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 4.

Як зазначає позивач, після смерті її батька, ОСОБА_2 , вона звернулася до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області, де було заведено спадкову справу № 1101 за 2000 рік.

Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , серії НОМЕР_2 від 29.12.1964. В послідуючому позивач ОСОБА_4 змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 02.07.1988) та з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » (свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 03.12.1997).

Як зазначає позивач, після смерті батька ОСОБА_2 , їй було видано свідоцтво про смерть на ім`я « ОСОБА_2 », тому вона звернулася до відділу ДРАЦС з приводу внесення змін до актового запису про смерть № 4.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану № 00039564481 від 06.05.2023, реєстратором Уманського відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Уманському району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), внесено зміни до актового запису цивільного стану та прізвище померлого « ОСОБА_5 » змінено на « ОСОБА_5 ».

Постановою державного нотаріуса Другої Уманської державної нотаріальної контори Великої К.С. від 27.05.2024, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на право на земельну часту (пай) із земель колективної власності КСПП «Перемога» с.Юрківка Уманського району Черкаської області розміром 3,07 га в умовних кадастрових гектарах, належного ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на майно.

У листі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 29-23-0.3-380/2-23 від 30.01.2023, вказано, що згідно інформації, наданої Відділом №3 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСПП «Перемога» с. Юрківка, Уманського району Черкаської області наявний запис № 13 від 03.07.1996 щодо реєстрації на ім`я ОСОБА_2 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 005038 та наявний підпис власника сертифіката про його отримання. При цьому, примірник сертифікату у Відділі відсутній, оскільки він видавався в одному примірнику власнику земельної ділянки. Станом на 31.12.2012 відсутні відомості щодо видачі взамін сертифікату державного акту на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 .

Як вбачається з копії Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються громадянам з колективної та інших форм власності КСПП «Перемога» с. Юрківка, Уманського району за 1995 рік, ОСОБА_2 03.07.1996 видано сертифікат № 13 серії ЧР № 005038, розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах 3,07 га, підстава реєстрації № 236 від 20.06.1996.

Також у списках осіб для обчислення розміру середньої земельної частки по КПСГП «Перемога», с.Юрківка, міститься запис № 37, в якому записано особу ОСОБА_2 .

У 1994 році КСПП «Перемога» с.Юрківка Уманською районною Радою народних депутатів Уманського району Черкаської області видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ЧР № 15-5, землю передано для введення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Уманської районної ради № 17-21 від 28.12.1993.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК Українивизначено,щоцивільнесудочинство здійснюєтьсяназасадахзмагальності сторін.Учасникисправимають рівніправащодоздійснення всіхпроцесуальнихправта обов`язків,передбаченихзаконом. Кожнасторонаповиннадовести обставини,якімаютьзначення длясправиіна яківонапосилаєтьсяяк напідставусвоїхвимог абозаперечень,крімвипадків,встановленихцимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 13 ЦПК Українивизначає, що суд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідноч.2 ст. 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідност.76ЦПКУкраїни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

При цьому слід враховувати, що норми п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, згідно з якими цей ЦК України застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.ст. 529-531 ЦК УРСР (1963 року). При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК України 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця - ст. 525 ЦК УРСР.

Згідно зі ст. 548 ЦК УРСР (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» у разі, якщо позивач у шестимісячний строк для прийняття спадщини вступив в управління та володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Згідно з п. 5 цього Указу видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно з п. 17 розділу X Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Як передбачено ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року за № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) одержали всі особи, які входили до складу КСП на момент паювання землі і яких внесено до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Згідно із п. 2 вказаного Указу членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За правилами Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» моментом виникнення права на земельну частку (пай) є момент виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом.

Із змісту ст. 3 ЦК України випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як передбачено ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Захист прав на отримання земельних часток (паїв) при втраті сертифікату на земельну частку (пай) за аналогією закону здійснюється в порядку ст. 392 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності - шляхом пред`явлення позову про визнання права на земельну частку (пай).

Таким чином, право позивача за земельну частку (пай) знайшло підтвердження в ході судового розгляду справи, адже позивач, який є спадкоємцем за заповітом, після смерті батька ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вступила в спадщину, однак до кінця реалізувати своє право на спадкове майно не має можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

З досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_2 був членом КСПП «Перемога» с.Юрківка Уманського району, також був внесений у списки осіб для обчислення розміру середньої земельної частки по КПСГП «Перемога» (однак його прізвище було внесено, як ОСОБА_2 ), та у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються громадянам з колективної та інших форм власності КСПП «Перемога» с. Юрківка, Уманського району за 1995 рік, зафіксовано, що ОСОБА_2 03.07.1996 видано сертифікат № 13 серії ЧР № 005038, розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах 3,07 га, підстава реєстрації № 236 від 20.06.1996.

Враховуючи, що на час відкриття спадщини спадкодавцю ОСОБА_8 належало право на земельну частку (пай) та втрачено оригінал правовстановлюючого документу - сертифікат на право на земельну частку (пай), суд, керуючись ст. 16 ЦК України, дійшов висновку, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання за нею права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом.

На підставі наведеного ст.ст. 524, 525, 548, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 78, 89, 259, 263, 265, 352 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , що поданий представником позивача адвокатом Гупало М.М., до Паланської сільської ради про визнанняправа наземельну частку(пай)в порядкуспадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , в порядку спадкування за заповітом право на земельну частку (пай), розміром 3,07 умовних кадастрових гектар, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що розташована на території с.Юрківка Паланської сільської ради Уманського району, яка перебувала у колективній власності КСПП «Перемога» та належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР№ 005038, про що в Книзі сертифікатів направо наземельну частку(пай),які видаютьсягромадянам зколективної таінших формвласності КСПП«Перемога» с.Юрківка,Уманського районуза 1995рік зроблено запис за № 13 від 03.07.1996.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко