Ухвала

від 19.02.2025 по справі 707/556/25

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/556/25

2-о/707/38/25

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

19 лютого 2025 року м. Черкаси

Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Волкова Н.С., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Черкаський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ),

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області з заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Нова Рутвянка Малинського району Житомирської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Шахтарськ Донецької області.

Розглянувши подану заяву, суддя вважає, що вона не може бути прийнята до провадження, так як не відповідає вимогам ст.175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 294 п. 3 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з дотриманням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ст.318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Відповідно до законодавства, підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Відповідно до вимог частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1 липня 2010 року 2398-VI, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Пунктом 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України N 52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма N 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024; фельдшерська довідка про смерть (форма N 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024; лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

Для розгляду справи про встановлення факту смерті у суді відділ державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову відмову у проведенні державної реєстрації смерті, у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації.

Відповідно до Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма N 106-о), затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 8 серпня 2006 року N 545, для забезпечення реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану видається лікарське свідоцтво про смерть.

Перший примірник лікарського свідоцтва про смерть видається родичам померлого чи іншим особам, які зобов`язалися поховати померлого, другий примірник лікарського свідоцтва про смерть залишається в закладі охорони здоров`я. Видача трупа без лікарського свідоцтва про смерть забороняється.

Одночасно при видачі лікарського свідоцтва про смерть лікар заповнює довідку про причини смерті в одному примірнику і видає родичам померлого чи іншим особам для поховання. Номери довідки про причину смерті і лікарського свідоцтва про смерть мають бути ідентичними. Довідка завіряється круглою печаткою закладу.

Відповідно до пункту 2.2. Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма N 106-о), лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину.

Дослідивши матеріали справи встановлено, що заяву подано без дотримання вказаних вимог, зокрема, до заяви не додано будь-якої медичної документації (оригінал або належна копія лікарського свідоцтва про смерть), яка б відображала інформацію про факт смерті особи у певний час, місце смерті та причину смерті ОСОБА_2 . На цьомудокументі повинніміститись печатката підпислікаря,що склавсвідоцтво тареквізити медичноїустанови;або документи,які бпідтверджували фактзвернення заявникадо закладівсудово -медичних експертиз(моргу)для встановленняфакту смерті ОСОБА_2 .Також до матеріалів заяви не додано копію паспорта ОСОБА_2 , з якого би вбачалося, що остання є громадянкою України.

З огляду на це, суд вважає, що заяву про встановлення факту, необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Черкаський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) - залишити без руху.

Запропонувати заявнику в строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху привести заяву у відповідність з вимогами статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, шляхом усунення вищевказаних недоліків.

Роз`яснити, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає зазначені вище вимоги, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: Н. С. Волкова