Рішення

від 14.02.2025 по справі 753/15741/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14.02.2025 Справа № 753/15741/22

унікальний № 753/15741/22

провадження № 2/756/127/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2025 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Луценко О.М.,

при секретарі Галелюк Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та за об`єднаним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 , про стягнення грошових коштів,

встановив:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 31.08.1996 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було зареєстрований шлюб, який заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 01.07.2020 було розірвано. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12.08.2021року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пінчук Олена Вікторівна, про визнання договору частково недійсним та поділ майна подружжя - задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 375 300 грн. 00 коп. грошової компенсації вартості частки у спільному майні подружжя, 2 800 грн. 00 коп. судового збору, а всього 378 100 грн. (триста сімдесят вісім тисяч сто) 00 коп. В решті вимог позову відмовлено. Даним рішенням встановлено, що 24.03.2014 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено договір позики за умовами якого ОСОБА_6 передала у власність ОСОБА_3 600 000 грн. 00 коп. з метою формування статутного капіталу ТОВ «АЖУР ФРОУЗЕН ФУД» на строк до 24.03.2024 року. Платіжним дорученням від 01.04.2014 року ОСОБА_6 від імені ОСОБА_3 внесено до статутного фонду ТОВ «АЖУР ФРОУЗЕН ФУД» 600 000 грн. 00 коп. За актом прийняття-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «АЖУР ФРОУЗЕН ФУД» від 20.07.2019 року ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 12.07.2019 року передав ОСОБА_6 60 % статутного капіталу цього товариства, що складає 600 000 грн. 00 коп. Частки в статутному капіталі ТОВ « Альбатрос -2» вартістю 150 000,00грн. та ТОВ «АЖУР ФРОУЗЕН ФУД» 600 000 грн. 00 коп. ОСОБА_3 набуті під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 за рахунок грошових коштів одержаних у власність за договорами позиви строк повернення якої не настав. Враховуючи, що грошові кошти набуті ОСОБА_3 у власність за договорами позики під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 використані ним для набуття часток у статутних капіталах господарських товариств з метою одержання доходу, який в розмінні ст. 60 CK України набуває статусу спільної сумісної власністю подружжя, суд дійшов висновку про те, що спірні частки придбані відповідачем за рахунок спільних коштів подружжя ОСОБА_7 , а указані правочини вчинялись відповідачем в інтересах сім`ї.

17.12.2019 ОСОБА_3 повернув ОСОБА_6 отримані за договором позики кошти шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.12.2019. З 17.12.2019 обов`язок ОСОБА_3 перед ОСОБА_6 щодо погашення своїх зобов`язань за договором позики було виконано повністю. Таким чином, ОСОБА_3 погасив борг за договором позики в сумі 600 000,00 грн. після припинення шлюбних відносин і за рахунок власних коштів, а тому має право на стягнення в порядку регресу половини цієї суми з ОСОБА_2 .

На підставі вищевикладеного позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в розмірі 300 000,00гривень.

20 квітня 2023 від відповідача на адресу суду надійшов відзив, відповідно до якого просила суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що про укладення договору позики відповідачка не знала, згоду на нього не надавала і припускати наявність такого договору не могла. В договорі позики, ні у розписці не міститься інформація про згоду відповідачки на здійснення такого правочину. Окрім того, договір позики було нібито укладено 24 березня 2014 р. для формування статутного капіталу TOB "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" розписці від 01.04.2014 інформується про отримання позики шляхом внесення коштів на банківський рахунок TOB «АЖУР ФРОУЗЕН ФУД» формування його статутного капіталу. При цьому, відповідно до витягу ЄДР від 02.09.2019 по TOB "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" вбачається, що датою закінчення формування статутного капіталу є лише 20.03.2015. Такі дані свідчать про неузгодженість у наданих позивачем документах та ставлять під сумнів наявність позики взагалі. Підтверджень, що саме ці кошти були використані для формування статутного капіталу відсутні, тому встановити, що згаданий договір укладено в інтересах сім`ї неможливо. Відповідно до витягу з ЄДР від 02.09.2019 по TOB "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" ОСОБА_6 з моменту заснування 20.03.2014 була директором TOB "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД". У платіжному дорученні № 185155825 від 01.04.2014, що додаються ОСОБА_3 до позовної заяви про стягнення грошових коштів, підпис і печатка вже містяться. Окрім цього, факт того, що ОСОБА_6 безпосередньо вносила кошти не свідчить про те, що вони були надані нею у позику позивачу. Окрім цього, в ході розгляду судової справи № 756/11904/19 позивачем надавалась роздруківка даних бухгалтерського обліку внесення (формування) статутного капіталу. Відповідно до поданої роздруківки вбачається, що такі внески були здійснені з кількасекундною різницею, що свідчить про те, що ОСОБА_6 вносила грошові кошти у цей же день від себе і від інших засновників, тобто виконувала вочевидь функції директора TOB «АЖУР ФРОУЗЕН ФУД», а не позикодавця.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26.05.2023 обєднано в одне провадження цивільну справу (унікальний №753/16302/22, провадження №2/756/2782/23) за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 , про стягнення грошових коштів та цивільну справу (унікальний №753/15741/22, провадження №2/756/2673/23) за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, присвоївши їм єдиний реєстраційний номер - унікальний №753/15741/22, провадження №2/756/2673/23.

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 , про стягнення грошових коштів.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12.08.2021року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пінчук Олена Вікторівна, про визнання договору частково недійсним та поділ майна подружжя - задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 375 300 грн. 00 коп. грошової компенсації вартості частки у спільному майні подружжя, 2 800 грн. 00 коп. судового збору, а всього 378 100 грн. (триста сімдесят вісім тисяч сто) 00 коп. В решті вимог позову відмовлено. Даним рішенням встановлено, що під час перебування у шлюбі ОСОБА_3 набувалось у власність частки у статутних капіталах ТОВ «ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КОМПЛЕКС «АЛЬБАТРОС», ТОВ «АЛЬБАТРОС-2» та ТОВ «АЖУР ФРОУЗЕН ФУД». Так, як вбачається зі змісту протоколу № 1 загальних зборів ТОВ «ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КОМПЛЕКС «АЛЬБАТРОС» учасників товариства від 14.12.2011 року прийнято рішення про заснування цього товариства, затверджено його статут, сформовано статутний капітал у розмірі 1 000 грн. 00 коп. та розподілено частки у його статутному капіталі. Розмір частки ОСОБА_3 визначено у розмірі 10 %. Відповідно до п. 5.2. статуту ТОВ «ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КОМПЛЕКС «АЛЬБАТРОС» вклади засновників до статутного фонду товариства вносяться у грошовій формі, вклад ОСОБА_3 становить 100 грн., що складає 10 % статутного капіталу товариства. Відповідно до змісту протоколу № 01 загальних зборів ТОВ «ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КОМПЛЕКС «АЛЬБАТРОС» від 26.03.2014 року прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових особистих внесків сформувавши його у розмірі 10 001 000 грн. 00 коп., здійснено перерозподіл часток та грошового і майнового внеску до статутного капіталу внаслідок чого частка ОСОБА_3 у статутному фонді товариства дорівнює 100 грн. 00 коп., що становить 0,001 % статутного капіталу. Як вбачається зі змісту протоколу № 2 загальних зборів ТОВ «ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КОМПЛЕКС «АЛЬБАТРОС» від 17.09.2014 року учасниками цього товариства прийнято рішення про здійснення продажу (відступлення) одним з учасників цього товариства ОСОБА_4 частки у статутному капіталі товариства, зокрема ОСОБА_3 , у розмірі 19,999 %, частки номінальною вартістю 2 000 100 грн., після чого загальна частка ОСОБА_2 у статутному капіталі збільшилася до 20 %, що складає 2 000 200 грн. 00 коп. За умовами договору купівлі- продажу від 17.09.2014, право власності на частку в статутному капіталі перейшло до ОСОБА_3 з моменту укладення цього договору, а її оплата здійснюється на умовах відстрочки її оплати. Для оплати корпоративних прав за договором купівлі-продажу від 17.09.2014, ОСОБА_3 був змушений повністю продати свою частку в TOB «Альбатрос» ОСОБА_6 за договором купівлі- продажу від 20.09.2019. Щоб не переводити грошові кошти за частку в TOB «Альбатрос» спочатку ОСОБА_3 , а потім від нього ОСОБА_4 , 23.09.2019 між ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір переведення боргу, суть якого полягала в тому, що ОСОБА_6 замість оплати ОСОБА_8 грошових коштів за договором купівлі-продажу від 20.09.2019, мала сплатити борг ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 17.09.2014.

02.08.2020 ОСОБА_6 повністю виконала це зобов`язання, на підтвердження цього ОСОБА_4 надав ОСОБА_3 розписку про те, що він отримав 2 000 100,00 грн. за договором купівлі-продажу від 17.09.2014 та не має претензій до ОСОБА_3 . З 02.08.2020 обов`язок ОСОБА_3 перед ОСОБА_4 щодо оплати приданої частки був виконаний. На виконання судових рішень по справі було видано виконавчий лист та 24.10.2022 було відкрито виконавче провадження №70148432 про стягнення з ОСОБА_3 1 375 350,00грн., в тому числі і 1 000 050,00грн. вартості корпоративних прав в ТОВ « Альбатрос». Таким чином ОСОБА_3 оплатив 2 000 100,00грн. після припинення шлюбних відносин і за рахунок власних коштів, тому має право на стягнення в порядку регресу половини цієї суми. На підставі вищевикладеного позивач просив суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 1 000 050,00грн.

24.04.2023 від відповідача на адресу суду надійшов відзив, відповідно до якого просила суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що не знала і припускати не могла. Позивачем підтверджень щодо наявності боргових зобов`язань не надано. Рішенням загальних зборів учасників TOB «ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КОМПЛЕКС «АЛЬБАТРОС» від 26.03.2014 розмір статутного капіталу вказаного товариства було збільшено до 10 001000,00 грн. На цей момент розмір частки Відповідача складав 0,001%. Рішенням загальних зборів учасників TOB «ГІРСЬКО ЛИЖНЙЙ КОМПЛЕКС «АЛЬБАТРОС» від 17.09.2014 частки учасників були перерозподілені шляхом продажу частини своєї частки іншим учасникам. Як вбачається з порядку денного та ухваленого рішення по першому питанню, учасник вказаного товариства ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу (відступлення) частки продав ОСОБА_3 свою частку (її частину) у розмірі 19,999%, номінальною вартістю 2 000 100,00грн. Заявою від 17.09.2014 ОСОБА_4 продавець частки, заявив про зменшення своєї частки у статутному капіталі TOB «ГІРСЬКО ЛИЖНЙЙ КОМПЛЕКС «АЛЬБАТРОС» у зв`язку з її відступленням третім особам, у тому числі 19,999% на користь ОСОБА_3 . Окрім того ОСОБА_4 зазначає, що не має до відповідача фінансових, майнових та будь- яких інших претензій. Відчуження частки у статутному капіталі TOB «ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КОМПЛЕКС «АЛЬБАТРОС» відбулось не пізніше 17 вересня 2014 р., тоді як договорі переведення боргу фігурує дата 21.10.2014.В протоколі загальних зборів учасників товариства від 21.09.2019 зафіксовано продаж і умови такого продажу частки у статутному капіталі одним із учасників іншому. Наявність грошового зобов`язання є непідтвердженою. ОСОБА_4 чітко заявив 17.09.2014 про відсутність будь-яких фінансових чи майнових претензій. У випадку, якщо б таке зобов`язання було, ОСОБА_4 мав би застерегти про це або послатись на відповідний пункт договору.Таким чином, наявність боргових зобов`язань не є підтвердженою чи доведеною.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, первинний позов та об`єднаний просив задовольнити, посилаючись на викладені у позовних заявах обставини.

Представник відповідача проти задоволення первинного позову та об`єднаного позову заперечував, посилаючись на їх безпідставність.

Суд вислухавши доводи представників позивача та відповідача, які з`явились в судове засідання, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності дійшов до наступного висновку.

Судом установлено, що 31.08.1996 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .

Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 01.07.2020 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено, шлюб сторін розірвано.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12.08.2021року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пінчук Олена Вікторівна, про визнання договору частково недійсним та поділ майна подружжя - задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 375 300 грн. 00 коп. грошової компенсації вартості частки у спільному майні подружжя, 2 800 грн. 00 коп. судового збору, а всього 378 100 грн. (триста сімдесят вісім тисяч сто) 00 коп. В решті вимог позову відмовлено.

Під час перебування у шлюбі ОСОБА_3 набувалось у власність частки у статутних капіталах ТОВ «ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КОМПЛЕКС «АЛЬБАТРОС», ТОВ «АЛЬБАТРОС-2» та ТОВ «АЖУР ФРОУЗЕН ФУД».

Так, як вбачається зі змісту протоколу № 1 загальних зборів ТОВ «ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КОМПЛЕКС «АЛЬБАТРОС» учасників товариства від 14.12.2011 року прийнято рішення про заснування цього товариства, затверджено його статут, сформовано статутний капітал у розмірі 1 000 грн. 00 коп. та розподілено частки у його статутному капіталі. Розмір частки ОСОБА_3 визначено у розмірі 10 % .

Відповідно до п. 5.2. статуту ТОВ «ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КОМПЛЕКС «АЛЬБАТРОС» вклади засновників до статутного фонду товариства вносяться у грошовій формі, вклад ОСОБА_3 становить 100 грн., що складає 10 % статутного капіталу товариства (т. 3 а.с. 11-27).

Відповідно до змісту протоколу № 01 загальних зборів ТОВ «ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КОМПЛЕКС «АЛЬБАТРОС» від 26.03.2014 року прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових особистих внесків сформувавши його у розмірі 10 001 000 грн. 00 коп., здійснено перерозподіл часток та грошового і майнового внеску до статутного капіталу внаслідок чого частка ОСОБА_3 у статутному фонді товариства дорівнює 100 грн. 00 коп., що становить 0,001 % статутного капіталу.

Як вбачається зі змісту протоколу № 2 загальних зборів ТОВ «ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КОМПЛЕКС «АЛЬБАТРОС» від 17.09.2014 року учасниками цього товариства прийнято рішення про здійснення продажу (відступлення) одним з учасників цього товариства ОСОБА_4 частки у статутному капіталі товариства, зокрема ОСОБА_3 , у розмірі 19,999 %, частки номінальною вартістю 2 000 100 грн., після чого загальна частка ОСОБА_2 у статутному капіталі збільшилася до 20 %, що складає 2 000 200 грн. 00 коп.

За умовами договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КОМПЛЕКС «АЛЬБАТРОС» від 17.09.2014 року, продавець ОСОБА_4 , який є учасником цього товариства зобов`язався передати покупцеві ОСОБА_3 у власність 19,999 % статутного капіталу цього товариства, що складає 2 000 100 грн. 00 коп., а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цю частку відповідно до умов цього договору. Перехід права власності на частку продавця в статутному капіталі номінальною вартістю 2 000 100 грн. 00 коп., що відповідає 19,999 % статутного капіталу товариства до покупця відбувається з моменту укладення цього договору. Сторони домовились, що ціна договору має бути сплачена в повному обсязі, в порядку установленому законом та цим договором. Датою підписання цього договору ОСОБА_3 указано 21.10.2014 року.

20.09.2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено договору-купівлі продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КОМПЛЕКС «АЛЬБАТРОС», за умовами якого ОСОБА_3 , як продавець зобов`язався передати у власність покупця належну йому частку у статутному капіталі ТОВ «ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КОМПЛЕКС «АЛЬБАТРОС» у розмірі 20 %, що складає 2 000 200 грн. 00 коп. Сторони домовились, що ціна договору має бути сплачена в повному обсязі, в порядку установленому законом та цим договором.

Відповідно до акту прийняття-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КОМПЛЕКС «АЛЬБАТРОС» ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 20.09.2019 року передав ОСОБА_6 20 % статутного капіталу цього товариства, що складає 2 000 200 грн. 00 коп.

За змістом протоколу № 2 загальних зборів ТОВ «ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КОМПЛЕКС «АЛЬБАТРОС» від 21.09.2019 року виключено ОСОБА_3 зі складу учасників ТОВ «ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КОМПЛЕКС «АЛЬБАТРОС» та зі складу кінцевих беніфіціарних власників.

Разом з цим, 23.09.2019 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено договір переведення боргу, за умовами якого ОСОБА_3 , як первісний боржник, передає взяті на себе зобов`язання згідно договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КОМПЛЕКС «АЛЬБАТРОС» від 21.10.2014 року щодо оплати, придбаної за цим договором частки у статутному капіталі товариства у розмірі 19,999 % в сумі 2 000 100 грн. 00 коп., а ОСОБА_6 , як новий боржник приймає зобов`язання за основним договором.

Окрім того, 11.08.2015 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено договір позики за умовами якого ОСОБА_6 передала у власність ОСОБА_3 150 000 грн. 00 коп. з метою формування статутного капіталу ТОВ «АЛЬБАТРОС-2» на строк до 11.08.2025 року.

Як вбачається зі змісту протоколу № 1/2016 загальних зборів учасників ТОВ «АЛЬБАТРОС-2» від 12.09.2016 року прийнято рішення про включення ОСОБА_3 до складу учасників товариства з внеском до статутного капіталу у розмірі 500 грн. 00 коп., що відповідає 25 % статутного капіталу товариства.

Як вбачається зі змісту протоколу № 2 загальних зборів учасників ТОВ «АЛЬБАТРОС-2» від 11.01.2018 року прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства в тому числі за рахунок додаткового внеску ОСОБА_3 у розмірі 150 000 грн. 00 коп., в результаті розмір його частки у статутному капіталі цього товариства відповідає 25 % статутного капіталу та складає 150 500 грн. 00 коп.

За актом прийняття-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «АЛЬБАТРОС-2» від 02.08.2019 року ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 02.08.2019 року передав ОСОБА_6 25 % статутного капіталу цього товариства, що складає 150 500 грн. 00 коп.

Відповідно до змісту протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «АЛЬБАТРОС-2» від 02.08.2019 року виключено ОСОБА_3 зі складу учасників ТОВ «АЛЬБАТРОС-2» та зі складу кінцевих беніфіціарних власників

Крім того, 24.03.2014 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено договір позики за умовами якого ОСОБА_6 передала у власність ОСОБА_3 600 000 грн. 00 коп. з метою формування статутного капіталу ТОВ «АЖУР ФРОУЗЕН ФУД» на строк до 24.03.2024 року.

Відповідно до п.п. 4.1,4.2 договору позики укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , вбачається, що укладаючи цей договір позикодавець підтверджує, що сума позики є його особистою власністю та не спільною сумісною власністю позикодавця та його дружини ОСОБА_2 . Укладаючи цей договір позичальник підтверджує, що сума позики, яку він бере за цим договором буде ним використана для здійснення підприємницької діяльності( формування статутного капіталу ТОВ « Ажур Фроузен Фуд») та не стане спільною сумісною власністю позичальника та його дружини ОСОБА_2 .

Платіжним дорученням від 01.04.2014 року ОСОБА_6 від імені ОСОБА_3 внесено до статутного фонду ТОВ «АЖУР ФРОУЗЕН ФУД» 600 000 грн. 00 коп.

За актом прийняття-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «АЖУР ФРОУЗЕН ФУД» від 20.07.2019 року ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 12.07.2019 року передав ОСОБА_6 60 % статутного капіталу цього товариства, що складає 600 000 грн. 00 коп.

Відповідно до змісту рішення № 12/07/19 учасника ТОВ «АЖУР ФРОУЗЕН ФУД» від 12.07.2019 року виключено ОСОБА_3 зі складу учасників ТОВ «АЛЬБАТРОС-2» та зі складу кінцевих беніфіціарних власників.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 82 ЦПК України).

За змістом ст.117, 179 ЦК України об`єктами цивільних прав є предмети матеріального світу - речі, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Згідно ст.178 ЦК України, речі можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені із цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

За правилом ст.184 ЦК України річ вважається визначеною індивідуально-родовими ознаками, якщо вона має лише їй властиві ознаки, що вирізняють її з поміж інших однорідних речей, тобто індивідуалізують її.

Згідно ст. ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ст. 60 СК України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Ст. 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.1 ст. 63 СК України - дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно положень ч.1, 2 ст. 71 СК України - майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ним в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішеним судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК).

Таким чином, спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Договір, укладений одним з подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї (ч. ст. 65 СК України).

При укладанні договору позики одним з подружжя згідно положень ст. 1046 ЦК України отримання згоди другого подружжя не потрібне. Договір позики не належить до договорів, які передбачені в ст. 65 СК України, в якій йдеться про правочини щодо спільного майна подружжя. Це пояснюється тим, що укладення договору позики не стосується спільного майна подружжя.

Якщо наявність боргових зобов`язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов`язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.

Для правильного вирішення справи суди повинні встановити, за рахунок кого з подружжя здійснювалося погашення їх спільного боргу, чи не вносили сторони свої особисті кошти в рахунок погашення зобов`язань за договорами позики.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-539цс16.

Вказане свідчить, що борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї, можуть бути враховані при поділі майна подружжя, однак таких вимог позивачем заявлено не було.

За змістом ст. 115 ЦК України, ст. 85 ГК України та ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» власником майна, переданого господарському товариству у власність його учасниками як вклад до статутного (складеного) капіталу, є саме товариство, відчуження учасником товариства частки в статутному капіталі на користь іншої особи не припиняє права власності товариства на майно, яке обліковується на його балансі, у тому числі на внесені до статутного капіталу вклади учасників.

Грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується у право вимоги на виплату частини вартості такого внеску. При цьому одним із визначальних є факт набуття подружжям таких грошових коштів у шлюбі.

Таким чином, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 року у справі № 6-38цс15, постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі № 756/10797/15-ц.

При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.

На підставі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з цим, доказів того, що дані спірні кошти були використані в інтересах сім`ї матеріали справи не містять.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 258,259,263,265 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 , про стягнення грошових коштів - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи.

Суддя О.М. Луценко