Постанова

від 19.02.2025 по справі 916/3176/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3176/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,

за участю представників:

від Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" - Чабан О.О.,

від Фізичної особи-підприємця Папушко Галини Володимирівни - Савицький А.Я.,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України"

на рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2024, прийняте суддею Смелянець Г.Є., м. Одеса, повний текст складено 21.10.2024,

у справі №916/3176/24

за позовом: Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Папушко Галини Володимирівни

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 р. Державне підприємство "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" звернулось з позовом до Фізичної особи-підприємця Папушко Галини Володимирівни, в якому просило визнати недійсним договір суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем №06/06/22 від 06.06.2022, укладений між Фізичною особою-підприємцем Папушко Галиною Володимирівною та Державним підприємством "Дослідне господарство "Южний" Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" (на теперішній час - Державне підприємство "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України").

Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю оспорюваного договору суборенди, оскільки останній укладений без нотаріального посвідчення, за відсутності чинного основного договору оренди та без згоди власника майна на передачу його в суборенду.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 22.07.2024 відкрито провадження у справі №916/3176/24.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.10.2024 у справі №916/3176/24 (суддя Смелянець Г.Є.) відмовлено у задоволенні позову; судові витрати по сплаті судового збору покладено на Державне підприємство "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України".

Судове рішення мотивоване недоведеністю позивачем наявності правових підстав для визнання оспорюваного договору недійсним та факту порушення вказаним договором прав Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України".

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2024 у справі №916/3176/24 та постановити нове, яким позов задовольнити повністю.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що місцевим господарським судом не було забезпечено повного та об`єктивного розгляду даної справи у зв`язку з відмовою у задоволенні заявлених позивачем клопотань про зупинення провадження і про відкладення розгляду справи, внаслідок чого Державне підприємство "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" було позбавлене можливості надати докази на підтвердження своїх вимог. Крім того, за твердженням апелянта, судом першої інстанції не надано належної оцінки протиправним діям колишніх посадових осіб підприємства-позивача у період підписання оспорюваного договору, який укладений без нотаріального посвідчення та на строк, що перевищує строк дії основного договору оренди, на підставі якого він був укладений.

У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 18.12.2024 (вх.№4252/24/Д2 від 18.12.2024) Фізична особа-підприємець Папушко Галина Володимирівна просить у повному обсязі відмовити у задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" на рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2024 у справі №916/3176/24. Зокрема, відповідачка посилається на те, що позивач не прагне досягти реального правового результату у зв`язку з розглядом даної справи, а лише вчиняє дії з метою унеможливлення стягнення на користь Фізичної особи-підприємця Папушко Галини Володимирівни суми боргу, який визначено в межах судової справи №916/166/23. Відповідачка також зауважує на тому, що під час укладення оспорюваного договору були дотримані вимоги частини першої статті 774 Цивільного кодексу України та частини другої статті 799 Цивільного кодексу України, на порушенні яких наголошував позивач в якості підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 04.12.2024 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 20.12.2024 призначено справу №916/3176/24 до розгляду на 29.01.2025 об 11:30.

Протокольними ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 залишено без розгляду подані Державним підприємством "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" доповнення до апеляційної скарги б/н від 15.01.2025 (вх.№4252/24/Д3 від 15.01.2025), в яких апелянт посилається на фіктивність оспорюваного договору та підписання останнього шляхом проставлення факсиміле, і клопотання про витребування доказів б/н від 27.01.2025 (вх.№4252/24/Д4 від 27.01.2025), а також вирішено розглянути вищенаведену апеляційну скаргу поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та оголошено у судовому засіданні у даній справі перерву до 12:15 год 19.02.2025.

У судовому засіданні 19.02.2025 представник Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" апеляційну скаргу підтримав, представник Фізичної особи-підприємця Папушко Галини Володимирівни висловив заперечення проти її задоволення.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харвестінг" ("Наймодавець") та Фізичною особою-підприємцем Папушко Галиною Володимирівною ("Наймач") укладено договір оренди транспортного засобу з екіпажем №01/06/22 (далі - договір №01/06/22 від 01.06.2022), за умовами пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Наймодавець зобов`язується передати Наймачу в тимчасове платне володіння та користування транспортний засіб, що визначений у пункті 1.2 цього договору (далі - "транспорт"), а Наймач зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування транспорт і зобов`язується сплачувати Наймодавцю орендну плату.

Відповідно до пункту 1.2 договору №01/06/22 від 01.06.2022 під транспортом розуміється:

1) жниварка, марки JOHN DEERE - 1 шт.;

2) комбайн зернозбиральний, марки JOHN DEERE 9770 STS, 2010 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський № НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , об`єм двигуна 9000 куб.см, маса 14680 кг, свідоцтво серія НОМЕР_4 від 19.06.2017;

3) пристрій для перевезення жниварки - 1 шт.

В силу пункту 1.3 договору №01/06/22 від 01.06.2022 право Наймодавця на транспорт, а також право передати його в оренду Наймачу підтверджується договором оренди транспортного засобу (без екіпажу) №0909 від 09.09.2019, з яким Наймач ознайомився до підписання цього договору.

Транспорт використовуватиметься Наймачем з метою для виконання сільськогосподарських робіт відповідно до вимог інструкції з експлуатації підприємства-виробника на окремих полях. Наймач не має права використовувати транспорт для цілей інших, ніж це визначено у цьому пункті договору (пункт 2.1 договору №01/06/22 від 01.06.2022).

Згідно з пунктом 4.1 договору №01/06/22 від 01.06.2022 транспорт передається Наймачу в користування в строк до 31.12.2022 включно.

Положеннями підпункту 6.3.1 пункту 6.3 договору №01/06/22 від 01.06.2022 Наймач за цим договором має право надавати транспорт у суборенду без письмового погодження з Наймодавцем.

У пункті 8.1 договору №01/06/22 від 01.06.2022 цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

На виконання договору №01/06/22 від 01.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харвестінг" та Фізичною особою-підприємцем Папушко Галиною Володимирівною було підписано акт приймання-передачі транспорту б/н від 01.06.2022, на підставі якого в порядку та на умовах, визначених договором, Наймодавець передав, а Наймач прийняв наступний транспорт:

1) жниварка, марки JOHN DEERE - 1 шт.;

2) комбайн зернозбиральний, марки JOHN DEERE 9770 STS, 2010 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський № НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , об`єм двигуна 9000 куб.см, маса 14680 кг, свідоцтво серія НОМЕР_4 від 19.06.2017;

3) пристрій для перевезення жниварки - 1 шт.

16.12.2022 на виконання договору №01/06/22 від 01.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харвестінг" та Фізичною особою-підприємцем Папушко Галиною Володимирівною підписано акт приймання-передачі (повернення) транспорту б/н, за яким в порядку та на умовах, визначених договором, Наймач передав, а Наймодавець прийняв наступний транспорт:

1) жниварка, марки JOHN DEERE - 1 шт.;

2) комбайн зернозбиральний, марки JOHN DEERE 9770 STS, 2010 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський № НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , об`єм двигуна 9000 куб.см, маса 14680 кг, свідоцтво серія НОМЕР_4 від 19.06.2017;

3) пристрій для перевезення жниварки - 1 шт

У матеріалах справи також містяться копії:

-платіжних доручень про проведення оплат за договором №01/06/22 від 01.06.2022 (№92 від 21.07.2022 на суму 30000 грн, №106 від 23.08.2022 на суму 30000 грн та №209 від 15.12.2022 на суму 21000 грн);

-договору оренди транспортного засобу (без екіпажа) №0909 від 09.09.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехстандарт" ("Орендодавець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харвестінг" ("Орендар"), відповідно до якого Орендодавець передає Орендарю в тимчасове володіння та користування комбайн зернозбиральний, марки JOHN DEERE 9770 STS, 2010 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський № НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , об`єм двигуна 9000 куб.см, маса 14680 кг, свідоцтво серії НОМЕР_4 від 19.06.2017 за оплату; строк дії договору - 12 місяців з дня передачі майна Орендарю;

-акту приймання-передачі транспорту б/н від 09.09.2019 до договору оренди транспортного засобу (без екіпажу) №0909 від 09.09.2019;

-додаткової угоди №1 від 07.09.2020 до договору оренди транспортного засобу (без екіпажу) №0909 від 09.09.2019, якою строк дії договору оренди продовжено до 09.09.2021;

-додаткової угоди №2 від 07.09.2021 до договору оренди транспортного засобу (без екіпажу) №0909 від 09.09.2019 щодо продовження строку дії договору оренди до 09.09.2022;

-додаткової угоди №3 від 07.09.2022 до договору оренди транспортного засобу (без екіпажу) №0909 від 09.09.2019 стосовно продовження строку дії договору оренди до 09.09.2023;

-свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_5 , згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротехстандарт" на праві власності належить комбайн зернозбиральний, марки JOHN DEERE 9770 STS, 2010 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський № НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , об`єм двигуна 9000 куб.см, маса 14680 кг.

03.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харвестінг" ("Наймодавець") та Фізичною особою-підприємцем Папушко Галиною Володимирівною ("Наймач") укладено договір оренди транспортного засобу з екіпажем №03/06/22 (далі - договір №03/06/22 від 03.06.2022), за умовами пункту 1.1 якогов порядку та на умовах, визначених цим договором, Наймодавець зобов`язується передати Наймачу в тимчасове платне володіння та користування транспортний засіб, що визначений у пункті 1.2 цього договору (далі - "транспорт"), а Наймач зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування транспорт і зобов`язується сплачувати Наймодавцю орендну плату.

Відповідно до пункту 1.2 договору №03/06/22 від 03.06.2022 під транспортом розуміється:

1) жниварка, марки JOHN DEERE - 3 шт.;

2) комбайн сільськогосподарський зернозбиральний, що використовувався, марки JOHN DEERE 9770 STS - 3 шт.;

3) пристрій для перевезення жниварки - 3 шт.

В силу пункту 1.3 договору №03/06/22 від 03.06.2022 право власності Наймодавця на транспорт підтверджується відповідними документами згідно з чинним в Україні законодавством, з якими Наймач ознайомився до підписання цього договору.

Транспорт використовуватиметься Наймачем з метою для виконання сільськогосподарських робіт відповідно до вимог інструкції з експлуатації підприємства-виробника на окремих полях. Наймач не має права використовувати транспорт для цілей інших, ніж це визначено в цьому пункті договору (пункт 2.1 договору №03/06/22 від 03.06.2022).

Згідно з пунктом 4.1 договору №03/06/22 від 03.06.2022 транспорт передається Наймачу в користування в строк до 15.12.2022 включно.

Положеннями підпункту 6.3.1 пункту 6.3 договору №03/06/22 від 03.06.2022 Наймач за цим договором має право надавати транспорт у суборенду.

У пункті 8.1 договору №03/06/22 від 03.06.2022 цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 15.12.2022 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

У додатку №1 до договору №03/06/22 від 03.06.2022 узгоджено склад екіпажу та відомості про об`єкт оренди, а саме:

1) комбайн зернозбиральний, марки JOHN DEERE 9770 STS, 2011 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_6 , заводський № НОМЕР_7 , номер двигуна НОМЕР_8 , об`єм двигуна 9000 куб.см, маса 14680 кг, свідоцтво серія НОМЕР_9 від 18.08.2021, жниварка марки JOHN DEERE та пристрій для перевезення жниварки;

2) комбайн зернозбиральний, марки JOHN DEERE 9770 STS, 2011 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_10 , заводський № НОМЕР_11 , номер двигуна НОМЕР_12 , об`єм двигуна 9000 куб.см, маса 15800 кг, свідоцтво серія НОМЕР_13 від 23.11.2021, жниварка марки JOHN DEERE та пристрій для перевезення жниварки;

3) комбайн зернозбиральний, марки JOHN DEERE 9770 STS, 2011 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_14 , заводський № НОМЕР_15 , номер двигуна НОМЕР_16 , об`єм двигуна 9000 куб.см, маса 15346 кг, свідоцтво серія НОМЕР_17 від 30.05.2022, жниварка марки JOHN DEERE та пристрій для перевезення жниварки.

На виконання договору №03/06/22 від 03.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харвестінг" та Фізичною особою-підприємцем Папушко Галиною Володимирівною було підписано акт приймання-передачі транспорту б/н від 03.06.2022, на підставі якого в порядку та на умовах, визначених договором, Наймодавець передав, а Наймач прийняв наступний транспорт:

1) жниварка, марки JOHN DEERE - 3 шт.;

2) комбайн сільськогосподарський зернозбиральний, що використовувався, марки JOHN DEERE 9770 STS - 3 шт.;

3) пристрій для перевезення жниварки - 3 шт.

В адресованому Товариству з обмеженою відповідальністю "Харвестінг" листі б/н від 04.06.2022 Фізична особа-підприємець Папушко Галина Володимирівна просила надати згоду щодо передання майна, яке виступає предметом договору №03/06/22 від 03.06.2022, в суборендне користування Державному підприємству "Дослідне господарство "Южний" Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення".

За результатами опрацювання вищенаведеного звернення Товариство з обмеженою відповідальністю "Харвестінг" надало відповідь №05/06/22-01 від 05.06.2022, в якій не висловило заперечень щодо передачі Державному підприємству "Дослідне господарство "Южний" Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" в суборендне користування майна, яке виступає предметом договору №03/06/22 від 03.06.2022.

16.12.2022 на виконання договору №03/06/22 від 03.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харвестінг" та Фізичною особою-підприємцем Папушко Галиною Володимирівною підписано акт приймання-передачі (повернення) транспорту б/н, за яким в порядку та на умовах, визначених договором, Наймач передав, а Наймодавець прийняв наступний транспорт:

1) жниварка, марки JOHN DEERE - 3 шт.;

2) комбайн сільськогосподарський зернозбиральний, що використовувався, марки JOHN DEERE 9770 STS - 3 шт.;

3) пристрій для перевезення жниварки - 3 шт.

На підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог відповідачкою до місцевого господарського також було подано копії:

-повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, подане відповідачкою 03.06.2022 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (Южненська державна податкова інспекція), в якому вказане майно, передане Фізичній особі-підприємцю Папушко Галині Володимирівні в оренду на підставі договору №03/06/22 від 03.06.2022;

-доказів проведення оплати за договором №03/06/22 від 03.06.2022 на загальну суму 360000 грн (оборотно-сальдової відомості Фізичної особи-підприємця Папушко Галини Володимирівни по рахунку 631 за 2022 рік);

-свідоцтв про реєстрацію машини серії НОМЕР_9 від 18.08.2021, НОМЕР_13 від 23.11.2021 та НОМЕР_17 від 30.05.2022, згідно з якими Товариству з обмеженою відповідальністю "Харвестінг" на праві власності належать: 1) комбайн зернозбиральний, марки JOHN DEERE 9770 STS, 2011 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_6 , заводський № НОМЕР_7 , номер двигуна НОМЕР_8 , об`єм двигуна 9000 куб.см, маса 14680 кг; 2) комбайн зернозбиральний, марки JOHN DEERE 9770 STS, 2011 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_10 , заводський № НОМЕР_11 , номер двигуна НОМЕР_12 , об`єм двигуна 9000 куб.см, маса 15800 кг; 3) комбайн зернозбиральний, марки JOHN DEERE 9770 STS, 2011 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_14 , заводський № НОМЕР_15 , номер двигуна НОМЕР_16 , об`єм двигуна 9000 куб.см, маса 15346 кг.

06.06.2022 між Фізичною особою-підприємцем Папушко Галиною Володимирівною ("Орендодавець") та Державним підприємством "Дослідне господарство "Южний" Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" ("Орендар") укладено договір суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажам №06/06/22 (далі - договір №06/06/22 від 06.06.2022), за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Орендодавець зобов`язується передати за плату Орендареві у строкове користування, а Орендар зобов`язується прийняти у строкове користування сільськогосподарську техніку, що визначена у цьому договорі (далі - "об`єкт оренди"), та зобов`язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату відповідно до умов цього договору. Відомості про об`єкт оренди наведено у додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 1.4 договору №06/06/22 від 06.06.2022 управління та технічна експлуатація об`єктом оренди, що передається у користування Орендареві за цим договором, здійснюється обслуговуючим персоналом (екіпажем), який не припиняє трудових або договірних відносин із Орендодавцем та не вступає у трудові або договірні відносини з Орендарем.

Сторони домовилися, що у межах строку дії договору допускаються неодноразові операції з передачі і повернення орендованого майна (з екіпажами) на підставі підписаних сторонами додатків (пункт 1.5 договору №06/06/22 від 06.06.2022).

В силу пункту 2.1 договору №06/06/22 від 06.06.2022 сільськогосподарська техніка, що орендується, повинна використовуватись Орендарем виключно для виконання сільськогосподарських робіт (збирання урожаю) відповідно до вимог інструкції з експлуатації підприємства-виробника на окремих полях.

Положеннями пунктів 3.1, 3.2 договору №06/06/22 від 06.06.2022 передбачено, що об`єкт оренди передається Орендареві відповідно до строків оренди, вказаних у додатках до цього договору, при умові виконання Орендарем вимог розділу 5. Орендодавець здійснює доставку і повернення техніки в господарство за свій рахунок.

У пунктах 5.1, 5.5 договору №06/06/22 від 06.06.2022 узгоджено, що розмір орендної плати за орендне користування об`єктом оренди вказується у додатках до цього договору та залежить від відпрацьованих гектарів за допомогою об`єкту оренди. Розмір орендної плати може переглядатися за згодою сторін

Відповідно до пункту 5.2 договору №06/06/22 від 06.06.2022 з метою фіксації факту надання послуг оренди за цим договором сторони складають (підписують та скріплюють печатками) акт прийому-передачі наданих послуг (оренда сільськогосподарської техніки).

За умовами підпункту 5.3.1 пункту 5.3 договору №06/06/22 від 06.06.2022 Орендодавець протягом 3 днів після повного або часткового надання послуг за цим договором складає акт прийому-передачі наданих послуг (оренди сільськогосподарської техніки) та направляє його Орендарю, зокрема, шляхом направлення акту в електронному вигляді на електронну пошту Орендаря dpdg.yuzhniy@gmail.com. Протягом п`яти календарних днів з моменту направлення Орендодавцем електронної копії акту Орендар зобов`язаний роздрукувати його в двох примірниках, здійснити підписання двох примірників акту уповноваженою особою Орендаря з проставленням печатки Орендаря та направити два примірники підписаного акту на поштову адресу Орендодавця, або ж надати Орендодавцю в межах визначеного цим пунктом строку мотивовану відмову від підписання акту. У випадку, якщо протягом п`яти календарних днів з моменту направлення Орендодавцем електронної копії акту Орендар не здійснив його підписання та не надав мотивовану відмову від такого підписання, акт прийому-передачі наданих послуг (оренди сільськогосподарської техніки) вважається підписаним, послуги надані в повному обсязі та у відповідності до умов цього договору, а у Орендаря виникає зобов`язання щодо здійснення розрахунків за цим договором.

Пунктами 5.4, 5.6-5.8 договору №06/06/22 від 06.06.2022 визначено, що орендна плата сплачується Орендарем протягом 15 календарних днів після підписання акту прийому-передачі наданих послуг на умовах, узгоджених сторонами, які наведено в додатках до цього договору, в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця на підставі рахунків, які надаються Орендодавцем. Сторони домовились, що розрахунки за цим договором проводяться у гривнях. Датою сплати орендної плати за цим договором є дати сплати Орендарем грошових коштів на поточний банківський рахунок Орендодавця. Сума всіх орендних платежів Орендаря на користь Орендодавця є ціною цього договору.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2022 включно. Закінчення строку цього договору (у тому числі у разі його розірвання достроково) не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункти 10.1, 10.2 договору №06/06/22 від 06.06.2022).

Пунктом 13.12 договору №06/06/22 від 06.06.2022 передбачено, що всі повідомлення сторін, пов`язані з виконанням договору, надаються в письмовому вигляді за вказаними у договорі адресами або за іншою адресою, про що одна зі сторін договору письмово повідомила іншу сторону договору. Сторони домовилися, що надіслання однією стороною на адресу іншої сторони повідомлення (у тому числі електронного) є достатнім доказом належного інформування про відповідні обставини, незалежно від фактичного отримання або неотримання його адресатом.

У додатках №1, №2 та №3 до договору №06/06/22 від 06.06.2022 сторони узгодили вид та найменування сільськогосподарської техніки, що передається в оренду (жниварка марки Джон Дир - 3 шт.; комбайн сільськогосподарський зернозбиральний, що використовувався, марки JOHN DEERE 9770 STS - 3 шт.; пристрій для перевезення жниварки - 3 шт.); розмір орендної плати (1800 грн за 1 га без ПДВ); орієнтований обсяг площі (500 га +/- 10%); строк оренди (25 календарних днів).

У січні місяці 2023 р. Фізична особа-підприємець Папушко Галина Володимирівна звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення", в якому просила стягнути заборгованість у загальній сумі 2819382,28 грн, з яких: 2378791,98 грн основного боргу; 315842,95 грн пені; 18950,57 грн 3% річних та 105796,78 грн інфляційних втрат. Позовні вимоги були обґрунтовані невиконанням вказаним державним підприємством прийнятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем №06/06/22 від 06.06.2022.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.05.2023 у справі №916/166/23 вищенаведений позов Фізичної особи-підприємця Папушко Галини Володимирівни до Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" на користь Фізичної особи-підприємця Папушко Галини Володимирівни 2129364 грн основного боргу, 50000 грн пені, 17939,69 грн 3% річних, 99618,35 грн інфляційних втрат та 38189,20 грн судового збору; у задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 частково задоволено апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Папушко Галини Володимирівни; скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2023 у справі №916/166/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" на користь Фізичної особи-підприємця Папушко Галини Володимирівни 249427,98 грн основного боргу, 1010,88 грн 3% річних та 6178,43 грн інфляційних втрат; задоволено позов в цій частині; змінено рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2023 у справі №916/166/23 в частині розподілу судових витрат; в решті рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2023 у справі №916/166/23 залишено без змін; стягнуто з Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" на користь Фізичної особи-підприємця Папушко Галини Володимирівни 57454,08 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а також викладено резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2023 у справі №916/166/23 в наступній редакції:

"Позов Фізичної особи-підприємця Папушко Галини Володимирівни до Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" на користь Фізичної особи-підприємця Папушко Галини Володимирівни 2378791,98 грн основного боргу, 50000 грн пені, 18950,57 грн 3% річних, 105796,78 грн інфляційних втрат та 42290,73 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

У задоволенні решти позову відмовити".

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 у справі №916/166/23 встановлено наступне:

"18.06.2022 між Фізичною особою-підприємцем Папушко Галиною Володимирівною та Державним підприємством "Дослідне господарство "Южний" Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" підписано та скріплено печатками акти прийому-передачі №1, №2 та №3 до договору №06/06/22 від 06.06.2022, за якими Орендарем прийнято передану Орендодавцем сільськогосподарську техніку.

В подальшому між сторонами було підписано без зауважень та скріплено печатками 3 акти надання послуг за договором №06/06/22 від 06.06.2022, а саме: акт №1 від 23.06.2022 на суму 180108 грн (на підставі якого виставлено рахунок на оплату №1 від 23.06.2022); акт №2 від 24.06.2022 на суму 86760 грн (на підставі якого виставлено рахунок на оплату №2 від 24.06.2022); акт №3 від 30.06.2022 на суму 855558 грн (на підставі якого виставлено рахунок на оплату №3 від 30.06.2022).

У матеріалах справи також містяться акти надання послуг за договором №06/06/22 від 06.06.2022, які підписані лише позивачкою, зокрема: акт №4 від 04.07.2022 на суму 996876 грн (на підставі якого виставлено рахунок на оплату №4 від 04.07.2022); акт №5 від 08.07.2022 на суму 947628 грн (на підставі якого виставлено рахунок на оплату №5 від 08.07.2022); акт №6 від 14.07.2022 на суму 971208 грн (на підставі якого виставлено рахунок на оплату №6 від 14.07.2022).

Вищенаведені акти надання послуг за договором №06/06/22 від 06.06.2022 були надіслані Державному підприємству "Дослідне господарство "Южний" Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" каналами електронного зв`язку на адресу електронної пошти останнього, на підтвердження чого позивачкою до місцевого господарського суду подано роздруківки відповідних електронних листів.

Факт отримання відповідачем актів надання послуг за договором №06/06/22 від 06.06.2022 разом з виставленими на їх підставі рахунками на оплату визнається Державним підприємством "Дослідне господарство "Южний" Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" безпосередньо у відзиві на позовну заяву.

Крім того, між сторонами підписано без зауважень та скріплено печатками розрахунки до актів наданих послуг.

14.07.2022 між Фізичною особою-підприємцем Папушко Галиною Володимирівною та Державним підприємством "Дослідне господарство "Южний" Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" підписано та скріплено печатками акти прийому-передачі №4, №5 та №6 від 14.07.2022 до договору №06/06/22 від 06.06.2022, за якими Орендодавець повернув Орендарю раніше передану у користування відповідача сільськогосподарську техніку.

На виконання договору №06/06/22 від 06.06.2022 відповідач перерахував на користь Фізичної особи-підприємця Папушко Галини Володимирівни грошові кошти у загальній сумі 1659346,02 грн, що підтверджується наданою Державним підприємством "Дослідне господарство "Южний" Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" випискою по банківському рахунку останнього та не заперечується позивачкою".

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивачем до суду першої інстанції також було надано копії:

-наказу Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" №4-П від 12.07.2024 "Про проведення службового розслідування у зв`язку завдання шкоди підприємству за підробкою первинних бухгалтерських документів";

-затвердженого Державним підприємством "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" акту розслідування щодо завдання шкоди підприємству та доведенню його до банкрутства та підробки службовими особами первинних бухгалтерських документів при здійсненні господарськоправових відносин з Фізичною особою-підприємцем Папушко Галиною Володимирівною б/н від 15.07.2024;

-наказу Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" №5-П від 15.07.2024 "Про закінчення службового розслідування на підприємстві";

-протоколу обшуку б/н від 14.11.2022 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42021222120000078 від 11.10.2021;

-адвокатського запиту представника Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" до Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області №20/24 від 23.01.2024 щодо надання інформації про те, чи перебувають матеріали досудового розслідування за № 42021222120000078 від 11.10.2021 у Слідчому Відділенні поліції № 1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, а також чи були передані матеріали досудового розслідування №42021222120000078 від 11.10.2021 в інше управління та/або слідчий відділ і, якщо так, куди саме;

-адвокатського запиту представника Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" до Слідчого управління ГУНП в Одеській області №21/24 від 13.02.2024 щодо повідомлення місцезнаходження матеріалів досудового розслідування за №42021222120000078 від 11.10.2021 та слідчого, у провадженні якого перебувають матеріали даного досудового розслідування, щодо процесуального статусу позивача у кримінальному провадженні, а також щодо повідомлення куди саме були передані матеріали досудового розслідування №42021222120000078 від 11.10.2021 у разі, якщо матеріали були передані в інше управління та/або слідчий відділ;

-адвокатського запиту представника Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" до Київського районного суду м. Харкова №36/24 від 11.07.2024 щодо повідомлення місцезнаходження матеріалів досудового розслідування за №42021222120000078 від 11.10.2021 та слідчого, у провадженні якого перебувають матеріали даного досудового розслідування, а також повідомлення процесуального статусу позивача у кримінальному провадженні;

-адвокатського запиту представника Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" до Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області №37/24 від 11.07.2024 щодо повідомлення місцезнаходження матеріалів досудового розслідування за №42021222120000078 від 11.10.2021 та слідчого, у провадженні якого перебувають матеріали даного досудового розслідування, щодо процесуального статусу позивача у кримінальному провадженні, а також щодо повідомлення куди саме були передані матеріали досудового розслідування №42021222120000078 від 11.10.2021 у разі, якщо матеріали були передані в інше управління та/або слідчий відділ;

-повідомлення Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області №60.6-вх-16аз від 19.02.2024, в якому зазначено про те, що слідчого даного відділення поліції було залучено в групу слідчих по кримінальному провадженню №42021222120000079, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.10.2021, для проведення слідчих дій, а саме: проведення обшуку у Державному підприємстві "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" за адресою: Одеська обл., Біляївський р-н, с. Великий Дальник, вул. Маяцька, буд. 26, та після проведення обшуку всі матеріали і вилучене майно було передано до Слідчого управління ГУНП в Одеській області, у зв`язку з чим матеріали не перебувають у зазначеному відділенні поліції, натомість для уточнення фактичного місця перебування матеріалів вищевказаного кримінального провадження рекомендовано звернутися до Слідчого управління ГУНП в Одеській області;

-листа Слідчого управління ГУНП в Одеській області №4/1-Ч-51/аз від 22.02.2024 "Про розгляд адвокатського запиту", в якому вказано, що згідно з відомостями Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №42021222120000078 від 11.10.2021 в провадженні слідчих підрозділів ГУНП в Одеській області не перебуває;

-наказу Національної академії аграрних наук України №482-к від 19.11.2021 "Про призначення виконуючим обов`язки", згідно з яким ОСОБА_1 з 22.11.2021 тимчасово призначено виконуючим обов`язки директора Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" до призначення директора у встановленому законом порядку;

-наказу Національної академії аграрних наук України №34-к від 28.02.2023 "Про звільнення ОСОБА_1 ", відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено з посади виконуючого обов`язки директора Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" 28.02.2023 за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України;

-наказу (розпорядження) Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" №11-к від 28.02.2023 про припинення трудового контракту ОСОБА_1 ;

-наказу Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" №148К від 27.11.2020 "Про прийняття на роботу ОСОБА_2 ", згідно з яким ОСОБА_2 призначено виконуючим обов`язки головного бухгалтера відділу з 01.12.2020;

-наказу (розпорядження) Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" №136/1-К від 13.08.2021 про переведення на іншу роботу щодо ОСОБА_2 ;

-листа Національної академії аграрних наук України №11-1/298 від 10.08.2021 щодо погодження призначення ОСОБА_2 на посаду головного бухгалтера Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України";

-наказу (розпорядження) Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" №102-к від 05.12.2023 про припинення трудового контракту ОСОБА_2 ;

-листа Національної академії аграрних наук України №11-1/186 від 05.11.2023 щодо погодження звільнення ОСОБА_2 з посади головного бухгалтера Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України";

-адресованого Національній академії аграрних наук України листа Одеської обласної прокуратури №10/1-1322-24 від 04.04.2024, в якому запропоновано вжити дієвих заходів з метою припинення незаконних дій, зокрема, стосовно Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України", з посиланням на те, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що низкою осіб вчиняються дії щодо незаконного виведення з категорії державної власності активів, стратегічних ресурсів та іншого майна, даного державного підприємства, у тому числі шляхом укладання удаваних та фіктивних (безтоварних) правочинів, залучення зацікавленими особами підконтрольних підприємств, фіктивного банкрутства тощо;

-постанови президії Національної академії аграрних наук України №04/15 від 29.03.2023, якою виведено Державне підприємство "Дослідне господарство "Южний" Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення" з безпосереднього підпорядкування Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення у підпорядкування Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України, у зв`язку з чим змінено найменування даної юридичної особи на Державне підприємство "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України";

-наказу Національної академії аграрних наук України №35 від 12.05.2023, яким на виконання постанови президії Національної академії аграрних наук України №04/15 від 29.03.2023 затверджено нове найменування підприємства, а саме: Державне підприємство "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України";

-виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" від 25.05.2023.

Предметом позову є вимога позивача про визнання недійсним укладеного між сторонами договору №06/06/22 від 06.06.2022.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на недоведеність позивачем наявності правових підстав для визнання оспорюваного договору недійсним та факту порушення вказаним договором прав Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України".

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.

Підстави недійсності правочину встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України.

За умовами частин першої, третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Цивільний кодекс України імперативно не визнає оспорюваний правочин недійсним, а лише допускає можливість визнання його таким у судовому порядку, при цьому визнання такого правочину недійсним відбувається судом, по-перше, за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи, а по-друге, якщо в результаті судового розгляду такого звернення буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Саме така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 27.11.2018 у справі №905/1227/17.

Правочини можуть бути визнані недійсними лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом, а тому у справі про визнання правочинів недійсними суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання їх недійсними і настання певних юридичних наслідків.

Невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства. Саме по собі відступлення сторонами від положень законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів вбачає, що за своєю юридичною природою договір №06/06/22 від 06.06.2022 є договором суборенди (піднайму).

Згідно з частиною першою статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу частини шостої статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.

Як вбачається з матеріалів справи, майно, яке було передано відповідачкою в суборенду позивачу на підставі оспорюваного договору, перебувало у користуванні Фізичної особи-підприємця Папушко Галини Володимирівни на підставі укладених між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харвестінг" договорів оренди №01/06/22 від 01.06.2022 та №03/06/22 від 03.06.2022.

При цьому положеннями підпункту 6.3.1 пункту 6.3 договору №01/06/22 від 01.06.2022 відповідачці надано право передачі орендованого майна в суборенду без письмового погодження з Наймодавцем.

Договір №03/06/22 від 03.06.2022 таких умов не містить, проте передача відповідачкою орендованого майна в суборенду позивачу погоджена наявним у матеріалах справи листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвестінг" №05/06/22-01 від 05.06.2022.

За таких обставин, місцевим господарським судом обґрунтовано відхилено твердження Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" про укладення оспорюваного договору суборенди без згоди власника майна.

Стосовно строку дії вищенаведених договорів оренди колегія суддів зазначає, що строк дії договору №01/06/22 від 01.06.2022 вказано до 31.12.2022, відтак він співпадає зі строком оспорюваного договору суборенди, у той час як строк дії договору №03/06/22 від 03.06.2022 визначено до 15.12.2022, тобто останній є меншим за строк договору суборенди, який, як вже зазначалося, укладено до 31.12.2022.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (постанова Верховного Суду від 28.09.2023 у справі №921/325/22).

При цьому відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №910/1255/20 та від 21.04.2021 у справі №904/5480/19.

Недійсність договору як приватно-правова категорія повинна не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. Ініціювання спору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися, зокрема, для невиконання обов`язків чи уникнення сплати боргу боржником (постанови Верховного Суду від 01.02.2024 у справі №916/411/23, від 09.03.2023 у справі №906/560/20, від 09.02.2023 у справі №917/1531/21).

З огляду на зазначене, Державне підприємство "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" повинно було обґрунтувати, в чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів, як суборендаря, у зв`язку з тим, що строк оспорюваного договору суборенди на 15 днів перевищує строк основного договору оренди, а господарський суд - перевірити такі доводи, встановити на що саме спрямований позов та вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Звертаючись з позовом у даній справі, Державне підприємство "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України", зауважуючи на вищенаведеній невідповідності строку дії договорів оренди та суборенди, навело посилання на норми законодавчих актів, однак жодним чином не обґрунтувало при цьому, які конкретно його права було порушено фактом такої невідповідності.

Південно-західний апеляційний господарський суд наголошує на тому, що особа не може оспорювати будь-який правочин лише через наявність у неї статусу сторони такого правочину та існування певних невідповідностей вимогам законодавства, допущених при його укладенні, без обґрунтування, чим саме вказаний правочин і зазначені невідповідності порушують його права.

Суд апеляційної інстанції вбачає, що позивач, не конкретизуючи у позові наявності його порушених прав, по суті висловив незгоду з оспорюваним правочином, проте сама по собі незгода сторони з укладеним нею договором суборенди, у тому числі, в частині строку його дії, якщо при цьому даний правочин не порушує його прав/законних інтересів, не означає безумовної незаконності відповідного договору.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем, як стороною оспорюваного договору суборенди, факту порушення його прав тією обставиною, що строк дії договору суборенди на 15 днів перевищує строк договору основного договору оренди, що, відповідно, унеможливлює визнання оспорюваного договору недійсним з наведеної підстави.

Крім того, враховуючи встановлені у чинних судових рішеннях, ухвалених в межах розгляду справи №916/166/23, обставини виконання сторонами зобов`язань за оспорюваним договором суборенди, які відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України є преюдиційними для даної справи №916/3176/24, апеляційний господарський суд наголошує на безпідставності неврахування позивачем правового висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21, про те, що позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише у разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину (зокрема, про стягнення коштів на користь позивача тощо), натомість окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, оскільки не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Щодо доводів Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" про те, що всупереч вимогам частини другої статті 799 Цивільного кодексу України оспорюваний договір укладений без нотаріального посвідчення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

В силу статті 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 24 Цивільного кодексу України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 Цивільного кодексу України, в якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю та за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус фізичної особи-підприємця сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право і дієздатністю, та не обмежує їх.

За статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Згідно зі статтею 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Отже, колегія суддів зауважує на тому, що для вирішення питання про те, чи підлягає договір найму (оренди) транспортного засобу, стороною якого є фізична особа-підприємець, нотаріальному посвідченню згідно з частиною другою статті 799 Цивільного кодексу України, необхідно виходити не лише із суб`єктного складу відповідних правовідносин, оскільки важливим у цьому разі є також зміст самих правовідносин (у даному випадку договірних відносин оренди транспортного засобу) та чи є такі відносини господарськими.

За таких обставин, необхідним є встановлення правового статусу фізичної особи у цих правовідносинах - чи діє вона у власних інтересах, чи як суб`єкт господарювання, який орендує транспортний засіб з метою його використання у своїй господарській діяльності.

Саме така правова позиція Великої Палати Верховного Суду міститься в постанові від 14.06.2023 у справі №125/1216/20.

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності Фізичної особи-підприємця Папушко Галини Володимирівни є 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування.

Поряд з цим, апеляційним господарського судом враховується, що сама специфіка об`єкту оренди (сільськогосподарська техніка - жниварки, комбайни сільськогосподарські зернозбиральні та пристрої для перевезення жниварки) не передбачає його використання для власних потреб, а також те, що на підставі оспорюваного правочину відповідачка передала позивачеві відповідну сільськогосподарську техніку у строкове користування за плату, тобто з метою отримання прибутку.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що правовідносини, які виникли між сторонами на підставі оспорюваного правочину, за своїми характером та правовою природою є такими, що виникли у сфері господарювання.

При цьому, на відміну від частини другої статті 799 Цивільного кодексу України, норми параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України ("Оренда майна та лізинг") не встановлюють вимог щодо нотаріального посвідчення договорів оренди транспортних засобів у сфері господарювання, відтак твердження позивача про те що оспорюваний договір укладений з недотриманням вимог частини другої статті 799 Цивільного кодексу України щодо необхідності обов`язкового нотаріального посвідчення, є безпідставними.

З огляду на вищевикладене, а також беручи до уваги недоведеність Державним підприємством "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" факту порушення оспорюваним правочином його прав та законних інтересів, оскільки позивач хоча і посилається на наявність окремого порушення, допущеного під час укладення договору суборенди, однак при цьому не обґрунтовує, яким чином визнання недійсним вищенаведеного правочину без застосування при цьому наслідків його недійсності призведе до відновлення його прав та яких саме, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Доводи апелянта про не надання судом першої інстанції належної оцінки протиправним діям колишніх посадових осіб підприємства-позивача у період підписання оспорюваного договору відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки, як обґрунтовано зазначив в оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд, вказані посилання недоведені позивачем за допомогою належних та допустимих доказів (зокрема, але не виключно: доказів притягнення посадових осіб до відповідальності тощо).

Твердження скаржника про те, що судом першої інстанції не було забезпечено повного та об`єктивного розгляду даної справи у зв`язку з відмовою у задоволенні заявлених позивачем клопотань про зупинення провадження і про відкладення розгляду справи, колегією суддів оцінюється критично, адже, по-перше, відмова у задоволенні клопотання про зупинення провадження до вирішення питання про скасування арешту документів в рамках кримінального провадження №761/31235/24 зумовлена не зазначенням позивачем обставин, які об`єктивно унеможливлюють розгляд даної господарської справи до вчинення окремих процесуальних дій у справі №761/31235/24, а також не врахуванням заявником того, що згідно з частиною третьою статті 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-31 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, між тим такі підстави у даному випадку відсутні; по-друге, відмовляючи у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, Господарський суд Одеської області правомірно виходив з того, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, проте у даному випадку заявником не було доведено існування такої неможливості.

Посилання Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" на фіктивність оспорюваного договору та підписання останнього шляхом проставлення факсиміле колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки, по-перше, зазначені доводи були викладені позивачем у доповненнях до апеляційної скарги б/н від 15.01.2025 (вх.№4252/24/Д3 від 15.01.2025), які залишено без розгляду протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 у справі №916/3176/24; по-друге, відповідні обставини не були визначені позивачем в якості підстави позову при зверненні останнього до суду з позовною заявою у даній справі, при цьому в силу частини п`ятої статті 269 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм права при ухваленні рішення від 09.10.2024 у справі №916/3176/24 не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2024 у справі №916/3176/24 - без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство "Дослідне господарство "Южний" Інституту кліматичного орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.02.2025.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук