Рішення

від 11.02.2025 по справі 904/4944/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2025м. ДніпроСправа № 904/4944/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676)

до Професійно-технічного училища № 79 (51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, смт Петриківка, просп. Петра Калнишевського, буд. 73, код ЄДРПОУ 02541869)

про стягнення 584 649,59 гривень

Суддя Дичко В.О.

Секретар судового засідання Жукова К.Д.

Представники:

від позивача: Жигадло І.Б., адвокат (довіреність № 136 від 12.12.2024)

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Професійно-технічного училища № 79 про стягнення 584 649,59 грн, у тому числі основної заборгованості в сумі 200 968,66 грн, пені в сумі 237 360,50 грн, інфляційних втрат у сумі 121 919,67 грн, 3% річних у сумі 24 400,76 гривень.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням Професійно-технічним училищем №79 зобов`язань за договором постачання природного газу № 03-1369/21-БО-Т від 07.12.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 904/4944/24, підготовче засідання призначено на 26.11.2024 о 10:30 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 904/4944/24 на 10.12.2024 об 11:30 год.

У підготовчому засіданні 10.12.2024 оголошено перерву до 24.12.2024 о 12:00 год.

20 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження у справі № 904/4944/24 та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 21.01.2025 о 10:30 год.

У судовому засіданні 21.01.2025 заслухано вступне слова представниці Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та оголошено перерву до 11.02.2025 о 10:00 год, про що постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати, без оформлення її окремим документом.

Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом необхідно зазначити таке.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2024 про відкриття провадження у справі № 904/4944/24 вручена 21.11.2024 уповноваженій особі Професійно-технічного училища № 79 (поштове відправлення № 0610207482369, а.с. 56).

Крім того, представниця відповідача 10.12.2024 була присутня в підготовчому засіданні в залі суду.

Також за заявою представниці Професійно-технічного училища № 79 від 19.12.2024 (а.с. 63) відповідачу надано доступ до документів у справі № 904/4944/24 в електронній формі в підсистемі «Електронний суд».

Станом на 11.02.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від Професійно-технічного училища № 79 не надходило, поважних причин пропуску зазначеного строку суду також не повідомлено.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, установлений ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позовну заяву, справа може бути розглянута за наявними в ній документами згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України

Станом на дату ухвалення рішення у справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку для підготовки своєї правової позиції у справі від Професійно-технічного училища № 79 до суду не надходили.

Виходячи з вищевикладеного, а також ураховуючи достатність наявних у справі доказів, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній документами.

У судовому засіданні 11.02.2025 представниця позивача підтримала позовні вимоги.

Ураховуючи предмет та підстави позову в даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

У порядку ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.02.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення представниці Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування в даній справі є встановлення обставин укладення договору постачання природного газу, строк дії договору, умови, строк та порядок поставки природного газу, строк та порядок розрахунків, наявність/відсутність часткових оплат, періоди прострочення виконання зобов`язань, наявність заборгованості споживача.

07 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі постачальник) та Професійно-технічним училищем № 79 (далі споживач) укладено договір № 03-1369/21-БО-Т постачання природного газу (а.с. 12-17, далі Договір), згідно з пунктом 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем для своїх власних потреб.

Згідно з пунктом 2.1 Договору постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з грудня 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 134,796 тис. куб. метрів (сто тридцять чотири тисячі сімсот дев`яносто шість куб. метрів), в тому числі по місяцях (далі також розрахункові періоди) (тис.куб. м):

Розрахунковий період Замовлений обсяг, тис. куб. м

Грудень 2021 30,000

Січень 2022 26,700

Лютий 2022 26,700

Березень 2022 10,000

Листопад 2022 11,396

Грудень 2022 30,000

Всього 134,796

Відповідно до підпункту 2.1.3 пункту 2.1 Договору загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим Договором, складається з сум загальних обсягів природного газу. замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії Договору.

Згідно з пунктом 2.3 Договору підписанням цього Договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (надалі оператор ГТС) відповідно до вимог постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) №2493 від 30.09.2015 «Про затвердження Кодексу газотранспортної системи» (надалі Кодекс ГТС).

Згідно з пунктом 2.4 Договору перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим Договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду.

Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим Договором.

В будь-якому випадку обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу.

Згідно з пунктом 3.1 Договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Відповідно до пункту 3.2 Договору постачання газу за цим Договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС.

Згідно з пунктом 3.3 Договору постачання (включення споживача до Реєстру споживачів постачальника) та використання (відбір) природного газу за цим Договором здійснюється за умови виконання споживачем вимог пункту 5.1 цього Договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ та відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу.

На підставі пункту 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно з підпунктом 3.5.1 пункту 3.5 Договору споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) газорозподільчої мережі та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/постанови НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем».

Згідно з підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 Договору на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також акт), підписані уповноваженим представником постачальника.

Згідно з підпунктом 3.5.3 пункту 3.5 Договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акта зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

На підставі пункту 4.1 Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1 000 куб. м газу без ПДВ 13 658,42 грн,

крім того, податок на додану вартість за ставкою 20%,

крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн, крім того, ПДВ 20%, всього з ПДВ 163,89 грн за 1 000 куб. м.

Всього ціна газу за 1 000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим Договором становить 16 554 грн.

Згідно з пунктом 4.2 Договору у разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнта, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов`язковими для сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін.

Згідно з пунктом 4.3 Договору загальна вартість цього Договору на дату укладання становить 1 859 510,82 грн, крім того, ПДВ 371 902,16 грн, разом з ПДВ 2 231 412,98 грн (два мільйони двісті тридцять одна тисяча чотириста дванадцять гривень 98 копійок).

На підставі пункту 5.1 Договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Згідно з пунктом 5.2 Договору сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер Договору є обов`язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.

Згідно з пунктом 5.3 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору.

Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору.

Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.

Згідно з підпунктом 4 пункту 6.2 Договору споживач зобов`язаний прийняти газ на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Відповідно до пункту 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором.

Згідно з пунктом 11.3 Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків, становить п`ять років.

Відповідно до пункту 13.1 Договору даний Договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 р. включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Договір підписаний уповноваженими представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Професійно-технічного училища № 79 та скріплений печатками цих юридичних осіб.

На виконання умов Договору в періоди з грудня 2021 року до квітня 2022 року та з листопада 2022 року до грудня 2022 року позивач передав у власність відповідача природний газ обсягом 97,15476 тис. куб. м загальною вартістю 1 607 977,54 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 22-26), які підписані сторонами без зауважень:

- за актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» передало, а Професійно-технічне училище № 79 прийняло у грудні 2021 року природний газ обсягом 17,38089 тис. куб. м загальною вартістю 287 723,17 грн (з ПДВ);

- за актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» передало, а Професійно-технічне училище № 79 прийняло в січні 2022 року природний газ обсягом 24,77640 тис. куб. м загальною вартістю 410 148,41 грн (з ПДВ);

- за актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» передало, а Професійно-технічне училище № 79 прийняло в лютому 2022 року природний газ обсягом 21,37409 тис. куб. м загальною вартістю 353 826,59 грн (з ПДВ);

- за актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» передало, а Професійно-технічне училище № 79 прийняло в березні 2022 року природний газ обсягом 21,52091 тис. куб. м загальною вартістю 356 257,04 грн (з ПДВ);

- за коригуючим актом приймання-передачі природного газу від 25.04.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» передало, а Професійно-технічне училище № 79 прийняло в березні 2022 року природний газ обсягом 21,52091 тис. куб. м загальною вартістю 355 936,40 грн (з ПДВ);

- за актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» передало, а Професійно-технічне училище № 79 прийняло у квітні 2022 року природний газ обсягом 0,42281 тис. куб. м загальною вартістю 6 999,20 грн (з ПДВ);

- за актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» передало, а Професійно-технічне училище № 79 прийняло в листопаді 2022 року природний газ обсягом 0,00189 тис. куб.м загальною вартістю 31,28 грн (з ПДВ);

- за актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» передало, а Професійно-технічне училище № 79 прийняло у грудні 2022 року природний газ обсягом 11,67777 тис. куб. м загальною вартістю 193 312,49 грн (з ПДВ).

Відповідач за отриманий природний газ розрахувався частково, сплативши 1 407 008,88 грн, що підтверджується листом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» №16/2-09/78109/2024 від 08.07.2024 (а.с. 26-28).

У зв`язку з вищенаведеним, у Професійно-технічного училища № 79 перед позивачем виникла основна заборгованість у сумі 200 968,66 грн (1 607 977,54 грн 1 407 008,88 грн), що і стало причиною звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» із позовом до суду.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як убачається з умов договору, строк оплати за поставлений природний газ, є таким, що настав.

Доказів оплати основної заборгованості в сумі 200 968,66 грн відповідач до суду не надав, контррозрахунок цієї суми в матеріалах справи відсутній.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладеного, надані позивачем докази на підтвердження основної заборгованості Професійно-технічного училища № 79 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» у сумі 200 968,66 грн є більш вірогідними, тому позовна вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 200 968,66 грн підлягає задоволенню.

Крім основної заборгованості, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 237 360,50 грн, інфляційні втрати в сумі 121 919,67 грн та 3% річних у сумі 24 400,76 гривень.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Аналогічні правові висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 646/14523/15-ц та № 703/2718/16-ц, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

За змістом статей 509, 524, 533 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Подібні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.

Щодо нарахування інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в п. 28 постанови від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).

При цьому вказано, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

Указана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

При перевірці судом правильності здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» розрахунків інфляційних втрат виявлені арифметичні помилки.

Зокрема, за зобов`язанням у сумі 353 826,59 грн (лютий 2022 року) сума інфляційних втрат за травень серпень 2022 року становить 27 590,55 грн;

- за зобов`язанням у сумі 191 828,37 грн (лютий 2022 року) сума інфляційних втрат за вересень жовтень 2022 року становить 8 531,57 грн;

- за зобов`язанням у сумі 355 936,40 грн (березень 2022 року) сума інфляційних втрат за червень жовтень 2022 року становить 34 283,80 грн;

- за зобов`язанням у сумі 193 938,18 грн (березень 2022 року) сума інфляційних втрат за листопад 2022 року становить 1 357,57 грн;

- за зобов`язанням у сумі 28 368,03 грн (березень 2022 року) сума інфляційних втрат за грудень 2022 року січень 2023 року становить 427,11 грн;

- за зобов`язанням у сумі 625,69 грн (березень 2022 року) сума інфляційних втрат за лютий 2023 року вересень 2024 року становить 68,72 гривень.

За іншими зобов`язаннями розрахунки інфляційних втрат є арифметично правильними.

Таким чином, позовна вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 115 865,25 гривень.

Перевіркою судом розрахунків 3% річних, здійснених позивачем, арифметичних помилок не виявлено, тому позовна вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню в сумі 24400,76грн.

З приводу нарахування пені суд указує наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати 6 місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22, постановах Верховного Суду від 07.06.2019 у справі №910/23911/16, від 22.08.2019 у справі № 914/508/17, від 12.03.2020 у справі № 907/65/18.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» нарахована пеня в сумі 237 360,50 гривень.

Суд перевірив здійснені позивачем розрахунки пені, арифметичних помилок не виявлено.

Водночас господарський суд ураховує ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, що кореспондується з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, які встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки над розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язання боржником, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) наслідкам порушення.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності в законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 27.01.2020 у справі № 916/469/19, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19.

Окрім того, господарський суд ураховує правовий висновок, викладений у п.п. 7.42-7.43 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, згідно з яким розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 Господарського кодексу України, частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.

Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Господарський суд вважає, що наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Аналогічна правова позиція викладена в абз. 2 п. 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013, п. 52 постанови Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, п. 5.6 постанови Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, п. 8.7 постанови Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Також господарський суд ураховує правовий висновок, викладений у п.п. 8.32, 8.33, 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, згідно з яким господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

З огляду на вищевикладене, враховуючи дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін в умовах воєнного стану, введеного за наслідками збройної агресії російської федерації проти України, а також те, що розмір нарахованої пені перевищує розмір заявленої до стягнення основної заборгованості, господарський суд вважає доцільним, справедливим, обґрунтованим та таким, що відповідає принципу верховенства права, зменшити розмір нарахованої відповідачу пені на 70% - до 71 208,15 гривень.

З урахуванням установлених обставин, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» такими, що підлягають частковому задоволенню та з Професійно-технічного училища № 79 на користь позивача підлягають стягненню 412 442,82 грн, у тому числі основна заборгованість у сумі 200 968,66 грн, інфляційні втрати в сумі 115 865,25 грн, пеня в сумі 71 208,15 грн, 3% річних у сумі 24 400,76 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 4 949,32 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Професійно-технічного училища № 79 про стягнення 584 649,59 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Професійно-технічного училища № 79 (51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, смт Петриківка, просп. Петра Калнишевського, буд. 73, код ЄДРПОУ 02541869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) 412 442,82грн (чотириста дванадцять тисяч чотириста сорок дві гривні 82 копійки), в тому числі основну заборгованість у сумі 200 968,66 грн (двісті тисяч дев`ятсот шістдесят вісім гривень 66копійок), інфляційні втрати в сумі 115 865,25 грн (сто п`ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять гривень 25 копійок), пеню в сумі 71 208,15 грн (сімдесят одна тисяча двісті вісім гривень 15копійок), 3% річних у сумі 24 400,76 грн (двадцять чотири тисячі чотириста гривень 76копійок), судовий збір у сумі 4 949,32 грн (чотири тисячі дев`ятсот сорок дев`ять гривень 32 копійки).

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 20.02.2025.

Суддя В.О. Дичко