Рішення
від 17.02.2025 по справі 904/1745/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2025м. ДніпроСправа № 904/1745/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк", м Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Групп +", м.Дніпро

відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Харків

про стягнення 1 435 414,24 грн. заборгованості за кредитом, 408 176,95 грн. заборгованості за відсотками

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2: не з`явився

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Акціонерне товариство "Сенс Банк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 18.04.2024 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Групп +" та ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 1 843 591,19 грн., з яких:

- 1 435 414,24 грн. заборгованість за кредитом;

- 408 176,95 грн. заборгованість за відсотками.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у сумі 27 653,87 грн.

Відповідно до Відповіді №552434 від 19.04.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру за вказаними параметрами ОСОБА_1 не знайдено.

Відповідно до Інформаційної довідки №12-0001277-2024 від 24.04.2024 з Реєстру територіальної громади міста Харкова відомості щодо ОСОБА_1 відсутні.

Ухвалою суду від 30.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/1745/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено підготовче засідання на 27.05.2024.

14.05.2024 від позивача надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої він просить суд:

- стягнути солідарно з відповідача, яким (якою) є: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Групп +" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" заборгованість в розмірі - 1 843 591,19 грн., (яка складає з заборгованості за кредитом в сумі 1435 414,24 грн., та заборгованості за відсотками в сумі 408 176, 95 грн.;

- стягнути в рівних частинах по 13 826,94 з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі, які складаються в загальній сумі - 27 653,87 грн.

Ухвалою господарського суду від 27.05.2024 підготовче засідання відкладено на 01.07.2024.

Ухвалою від 01.07.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 05.08.2024.

05.08.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування оригіналу письмового доказу, в якому він просив витребувати у позивача оригінал договору поруки № PSMB2022013/579/1 від 12.01.2022.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2024 № 437 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи № 904/1745/24.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 13.09.2024 справу № 904/1745/24 передано судді Назаренко Н.Г.

Ухвалою від 16.09.2024 справу №904/1745/24 прийнято до свого провадження за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 01.10.2024. Визнано явку позивача в судове засідання обов`язковою. Клопотання ОСОБА_1 про витребування оригіналу письмового доказу задоволено. Витребувано у Акціонерного товариства "Сенс Банк" оригінал договору поруки № PSMB2022013/579/1 від 12.01.2022.

01.10.2024 в судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, надав суду оригінал договору поруки № PSMB2022013/579/1 від 12.01.2022.

Відповідач-1 в судове засідання свого представника не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач-2 надав клопотання про призначення судової експертизи, в якому просив:

1. Призначити у справі судову технічну експертизу договору поруки № PSMB2022013/579/1 від 12.01.2022.

2. Проведення судової технічної експертизи доручити експертам Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса".

3. На розгляд та вирішення експерта поставити такі питання:

- Чи виконані (виготовлені) фрагменти документа в різний час (текст, підпис) договору поруки № PSMB2022013/579/1 від 12.01.2022?

- Автентичність власноручного підпису сторін договору поруки № PSMB2022013/579/1 від 12.01.2022?

- Чи відповідає давність нанесення тексту документа його давності нанесення власноручного підпису сторін договору поруки № PSMB2022013/579/1 від 12.01.2022.

4. На час проведення судової експертизи провадження у справі № 904/1745/24 зупинити.

Крім того, відповідач-2 надав заяву про виключення відповідача ОСОБА_1 , як неналежного учасника справи № 904/1745/24.

Позивач проти призначення експертизи не заперечив.

В судовому засіданні суд відібрав експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 та долучив до матеріалів справи оригінал договору поруки № PSMB2022013/579/1 від 12.01.2022, наданий позивачем, для проведення експертизи.

Ухвалою від 01.10.2024 відкладено підготовче засідання на 15.10.2024 о 12:45 год. Зобов`язано позивача надати оригінал договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2022013/579 від 12.01.2022. Зобов`язано відповідача-2 надати зразки вільних та умовно-вільних підписів ОСОБА_1 в кількості по 5-10 шт. кожного.

15.10.2024 в судовому засіданні позивач надав оригінал договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2022013/579 від 12.01.2022.

Відповідачі в судове засідання своїх представників не направили, пояснень щодо неможливості бути присутніми в судовому засіданні суду не надали, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою від 15.10.2024 клопотання ОСОБА_1 про проведення судової експертизи задоволено.

Призначено судову комплексну експертизу у справі № 904/1745/24 за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Групп +", відповідача-2: ОСОБА_1 про стягнення 1 435 414,24 грн. заборгованості за кредитом, 408 176,95 грн. заборгованості за відсотками.

Проведення судової технічної експертизи доручено експертам Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса м. Харків (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А).

На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

1. Чи виконано на Договорі поруки PSMB2022013/579/1 від 12.01.2022, укладеному між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Сенс Банк", підписи від імені поручителя - ОСОБА_1 , що розміщені в правому нижньому кутку сторінки під друкованим написом "Поручитель" (а.с.158-161) та поряд з друкованим написом " ОСОБА_1 " (а.с. 160) ОСОБА_1 чи іншою особою?

2. Чи відповідає давність виготовлення оригіналу Договору поруки № PSMB2022013/579/1 від 12.01.2022 (а.с. 158-161) вказаній на ньому даті 12.01.2022?

Якщо ні, то в який конкретний часовий період був виготовлений кожен аркуш цього Договору?

3. Чи всі друковані аркуші оригіналу Договору поруки № PSMB2022013/579/1 від 12.01.2022 (а.с. 158-161) виготовлені в один і той самий час чи в різні періоди часу?

Якщо ні, то в який період часу був виготовлений кожен аркуш цього Договору?

4. Чи відповідає давність виконання підпису від імені ОСОБА_1 на оригіналі Договору поруки № PSMB2022013/579/1 від 12.01.2022 (а.с. 158-161) вказаній на ньому даті - 12.01.2022?

Якщо ні, визначити час, коли було виконано підпис від імені ОСОБА_1 на оригіналі Договору поруки № PSMB2022013/579/1 від 12.01.2022 (а.с. 158-161).

5. Чи виконано на Договорі про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2022013/579 від 12.01.2022 (а.с. 198-216), укладеному між Акціонерним товариством "АЛЬФА-БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер Групп+" підписи, що розміщені в правому нижньому кутку кожної сторінки договору під друкованим написом "Позичальник" (а.с. 198-215) та поряд з друкованим написом "Директор ТОВ "Лідер групп+"


ОСОБА_1 " (а.с. 212) та на Договорі поруки № PSMB2022013/579/1 від 12.01.2022 (а.с.158-161), укладеному між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Сенс Банк", підписи, що розміщені в правому нижньому кутку сторінки під друкованим написом "Поручитель" (а.с.158-161) та поряд з друкованим написом " ОСОБА_1 " (а.с. 160) від імені ОСОБА_1 однією й тією ж особою, чи різними особами?

6. Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовою установою не були поставлені питання, у висновку судової експертизи викласти міркування щодо цих обставин.

Зазначено, що оригінали Договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2022013/579 від 12.01.2022 та Договору поруки PSMB2022013/579/1 від 12.01.2022 знаходяться в матеріалах справи № 904/1745/24: а.с. 198-216 та а.с.158-161 відповідно.

Попереджено сторін щодо обов`язковості надання необхідних експерту документів для надання відповіді на поставлені питання.

Зобов`язано Відповідача-2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження на підставі відповідної вимоги Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса".

На час проведення судової експертизи провадження у справі № 904/1745/24 зупинено.

04.11.2024 справу № 904/1745/24 направлено до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" для проведення експертизи.

02.12.2024 справа № 904/1745/24 повернулася до Господарського суду Дніпропетровської області разом із клопотаннями експертів про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи № 10073 від 25.11.2024, про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової технічної експертизи документів № 10074 від 25.11.2024, в якому судовий експерт зазначив, що питання ухвали №№1, 5 відносяться до компетенції експерта з почеркознавчих досліджень, №4 - до компетенції експерта з технічного дослідження матеріалів документів, питання №№ 2, 3 - до компетенції експерта з технічного дослідження документів, про надання додаткових матеріалів та дозволу на використання руйнуючих методів дослідження, необхідних для проведення судової експертизи та надання висновку експерта № 10075 від 25.11.2024.

Ухвалою від 05.12.2024 поновлено провадження у справі №904/1745/24 та призначено судове засідання в підготовчому провадженні для розгляду клопотань експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" на 17.12.2024.

На виконання клопотань експертів зобов`язано ОСОБА_1 надати:

- вільні зразки підпису (25-30) та почерку (на 15-20 арк.) ОСОБА_1 в різнохарактерних документах (оригінали): паспортах, заявах про видачу паспорта, особовій справі, трудовій книжці, посвідченнях, військовому квитку, договорах, статутах, наказах, листах, довіреностях, заявах, квитанціях, блокнотах, щотижневиках, банківських, податкових, бухгалтерських документах і т.п., виконаних до 2022 року;

- експериментальні зразки підпису (на 6-8 арк.) ОСОБА_1 , виконані на лінованих та нелінованих аркушах паперу;

- експериментальні зразки почерку (на 6-8 арк.) ОСОБА_1 у вигляді рукописних записів " ОСОБА_2 ", виконаних на лінованих та нелінованих аркушах паперу.

Явку позивача та ОСОБА_1 в судове засідання для відібрання експериментальних зразків підпису за клопотаннями судового експерта визнано обов`язковою.

16.12.2024 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

В судове засідання 17.12.2024 Позивач свого представника не направив, про дату та час повідомлений належним чином.

Відповідачі в судове засідання свого представників не направили, пояснень щодо неможливості бути присутніми в судовому засіданні суду не надали, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою від 17.12.2024 відкладено підготовче засідання на 08.01.2025. Повторно явку позивача та ОСОБА_1 в судове засідання для відібрання експериментальних зразків підпису за клопотаннями судового експерта визнано обов`язковою. Повторно зобов`язано ОСОБА_1 надати:

- вільні зразки підпису (25-30) та почерку (на 15-20 арк.) ОСОБА_1 в різнохарактерних документах (оригінали): паспортах, заявах про видачу паспорта, особовій справі, трудовій книжці, посвідченнях, військовому квитку, договорах, статутах, наказах, листах, довіреностях, заявах, квитанціях, блокнотах, щотижневиках, банківських, податкових, бухгалтерських документах і т.п., виконаних до 2022 року;

- експериментальні зразки підпису (на 6-8 арк.) ОСОБА_1 , виконані на лінованих та нелінованих аркушах паперу;

- експериментальні зразки почерку (на 6-8 арк.) ОСОБА_1 у вигляді рукописних записів "ОСОБА_2", виконаних на лінованих та нелінованих аркушах паперу.

08.01.2025 в судове засідання вдруге не з`явилися ні позивач, ні відповідачі.

Сторонами вимоги суду не виконано, документи для проведення експертизи відповідачем-2 не надано, пояснень щодо неможливості їх подання суду не надано.

Ухвалою від 08.01.2025 клопотання експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи № 10073 від 25.11.2024, про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової технічної експертизи документів № 10074 від 25.11.2024, про надання додаткових матеріалів та дозволу на використання руйнуючих методів дослідження, необхідних для проведення судової експертизи та надання висновку експерта № 10075 від 25.11.2024 залишено без розгляду.

Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 20.01.2025. Визнано явку представників сторін в судове засідання обов`язковою.

В судовому засіданні 20.01.2025 розгляд справи по суті не розпочато.

Позивач та відповідач-2 надали усні пояснення по справі.

Відповідач-2 надав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи з можливістю фотозйомки.

Відповідач-1 в судове засідання свого представника не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою від 20.01.2025 оголошувалась перерва в судовому засіданні до 28.01.2025.

28.01.2025 від представника відповідача-2 Приблуди Є.В. через систему "Електронний суд" надійшла заява про долучення до справи додаткових доказів, в якій він зазначив, що в судові засідання, призначені до розгляду по справі №904/1745/24 на 08.01.2025 року, він не міг прибути в зв`язку з відсутністю повноважень від клієнта ОСОБА_1, оскільки Договір №22-08/24 про надання правничої допомоги від 22.08.2024 року закінчив дію 31.12.2024 року (п. 7.1. Договору). Новий Договір №20-01/25 про надання правової допомоги був укладений 20.01.2025 року. Таким чином, станом на 08.01.2025 року представник не мав повноважень представляти інтереси клієнта ОСОБА_1.

Також представник відповідача-2 адвокат Приблуда Є.В. зазначив, що ОСОБА_1 не отримував ухвал про призначення судових засідань по справі №904/1745/24 на 17.12.2024 року та на 08.01.2025 року, та ОСОБА_1 хворів з 05.01.2025 року по 11.01.2025 року з діагнозом: ГРВІ.

Крім того, представник відповідача-2 просив повторно розглянути клопотання експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи № 10073 від 25.11.2024 року та надати час ОСОБА_1 для надання зразків підпису.

Щодо зазначеного клопотання предсавника Відповідача-2 суд зазначив натупне.

З матеріалів справи вбачається, що 05.08.2024 до суду від ОСОБА_1. засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про витребування оригіналу письмового доказу, та лист, підписані його електронним підписом, відповідно до якого вбачається, що електронною адресою відповідача-2 ОСОБА_1. є ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.132-134).

01.10.2024 до суду від представника Відповідача-2 - адвоката Приблуди Є.В. надійшла заява про виключення відповідача-2, як неналежного учасника справи. В даній заяві представник Відповідача-2 зазначив, в тому числі й свою електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.142-143).

Крім того, судом було з`ясовано, що представник Відповідача-2 - адвокат Приблуда Євген Вікторович має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІТС), що підтверджується його заявою про ознайомлення з матеріалами справи (т.1 а.с.190).

Відповідно до п.30 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Користувач ЄСІТС, який підтвердив свої повноваження адвоката, має можливість видати ордер на конкретну справу для отримання в автоматичному режимі доступу до документів у справі або загальний ордер (без зазначення номера справи) для представлення інтересів фізичних та юридичних осіб, які не мають власних зареєстрованих Електронних кабінетів. За наявності у користувача зареєстрованого Електронного кабінету ордер не створюється. Після отримання адвокатом доступу до конкретної справи до Автоматизованої системи документообігу суду в автоматичному режимі засобами ЄСІТС надсилається відповідне повідомлення із зазначенням інформації про справу та адвоката.

В п.43 Положення зазначено, що до Електронного кабінету надсилаються документи у справі лише в разі наявності ідентифікаційних даних користувача (учасника справи), внесених до автоматизованої системи діловодства.

У разі надсилання користувачем документів у справі за допомогою власного Електронного кабінету ідентифікаційні дані користувача вносяться до автоматизованої системи діловодства в автоматичному режимі.

У разі надсилання особою документів у справі в паперовій формі її ідентифікаційні дані вносяться до автоматизованої системи діловодства працівником суду в обов`язковому порядку. У разі відсутності в поданих документах ідентифікаційних даних учасника справи такі дані вносяться працівником суду одразу після їх отримання судом, в тому числі і за поданими учасниками справи заявами.

Отже, для того, щоб в розділі Електронного суду "Мої справи" відображались справи користувача необхідно щоб в карточці додаткових відомостей учасника процесу в АСДС у відповідному полі був внесений РНОКПП користувача. Для цього необхідно звернутись до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді для того щоб відповідальний працівник апарату суду вніс дані РНОКПП.

В судовому засіданні 20.01.2025 суд, з`ясовуючи питання отримання ухвал сторонами, поставив питання представнику Відповідача-2 - адвокату Приблуді Євгену Вікторовичу стосовно того, чи подавав він до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, як це передбачено Положенням. Адвокат Приблуда Є.В. зазначив, що така заява ним не подавалась.

Не було подано цієї заяви і після судового засідання 20.01.2025.

Отже, зважаючи на те, що представник відповідача-2 - адвокат Приблуда Євген Вікторович, маючи Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи всупереч вимогам Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не надав суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, направлення йому процесуальних документів через його Електронний кабінет є неможливим, тому суд направляв йому ухвали за його офіційною електронною адресою.

З врахуванням викладеного, заперечення представника відповідача-2 щодо поважних обставин неможливості своєчасного отримання ні ним, ні самим Відповідачем-2 ухвал суду не підтверджені належними та допустимими доказами, а пояснення представника відповідача-2 відносно того, що він не бачить ухвал суду в Електронному суді судом не приймаються, оскільки він сам не подавав суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою, фізичною особою - підприємцем документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою та фізичною особою - підприємцем для забезпечення комунікації та зв`язку із ними зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Слід також відзначити, що місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).

На підтвердження адреси відповідача-2 судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 61118, м. Харків, вул. Ейдемана Роберта (Руслана Плоходька), 15,кв. 220, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача-2. (т.2 а.с. 54-60, 84-90).

Слід відзначити, що Відповідач-2 протягом всього розгляду справи не отримує поштову кореспонденцію суду, оскільки всі ухвали, направлені на його поштову адресу повертаються до суду з зазначенням підстав повернення "За закінченням терміну зберігання".

При цьому, відповідно до частин 6, 7 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Отже, в розумінні частини 3 статті 120 та частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач-2 є належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом; ухвала суду від 05.12.2024 вважається врученою відповідачу-2 у паперовому вигляді 28.12.2024, а ухвала суду від 17.12.2024 - 09.01.2025 відповідно (т.2 а.с. 54-60, 84-90).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу, фізичну особу - підприємця.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071) (далі - Правила), які визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Відповідно до пункту 76 Правил для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв`язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил.

Згідно з пунктом 78 Правил поштові відправлення, адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим в установленому законодавством порядку на одержання поштових відправлень.

Відповідно до пунктів 82, 83 Правил рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою "Судова повістка", працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду. Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Враховуючи все вищевикладене, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу, фізичну особу - підприємця.

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача-2 за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду в паперовому вигляді відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Таким чином, ухвали суду про поновлення провадження у справі та про витребування документів, необхідних для проведення судової експертизи направлялися Відповідачу-2 і на його поштову адресу та повторно Відповідачу-2 і його представнику на зазначені ними самими їх електронні адреси (т.2, а.с. 52-53).

Слід також зазначити, що в судовому засіданні 20.01.2025 були присутні як Відповідач-2 - ОСОБА_1 , так і його представник - адвокат Приблуда Є.В. При цьому, ОСОБА_1 проти отримання ним ухвал суду від 05.12.2024 та 17.12.2024 не заперечив.

Відповідно до ч.2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, суд докладав всіх зусиль для належного повідомлення Відповідача-2 та його представника про дати судових засідань у справі, а, ухвали суду про поновлення провадження у справі та про витребування документів, необхідних для проведення судової експертизи направлялися Відповідачу-2 як на його поштову адресу, так і Відповідачу-2 і його представнику на їх електронні адреси (т.2, а.с. 52-53).

За викладеного, суд прийшов до висновку, що відповідач-2 не скористався своїм правом на отримання ухвал суду, що в свою чергу призвело до неможливості проведення судової експертизи, призначеної судом саме за клопотанням Відповідача-2, тому не вбачає підстав для задоволення клопотання Відповідача-2 поданого його представником - адвокатом Приблудою Є.В. про повторний розгляд клопотання експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи № 10073 від 25.11.2024 року.

На підставі викладеного, ухвалою від 28.01.2025 в задоволенні клопотання представника відповідача-2 - адвоката Приблуди Є.В. про повторний розгляд клопотання експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи № 10073 від 25.11.2024 року та надання часу ОСОБА_1 для надання зразків підпису відмовлено.

Також, суд зазначає, що ГПК України не передбачає можливості повторного направлення матеріалів справи для проведення експертизи на підставі ухвали, щодо якої сформовано повідомлення про неможливість проведення судової експертизи у зв`язку з ненаданням експерту стороною витребуваних документів. При цьому повторне направлення матеріалів справи до експертної установи не може вважатися додатковою або повторною експертизою в силу статті 107 ГПК України.

Крім того, відповідач-2 повинен був самостійно цікавитися рухом експертизи, яку він сам клопотав провести і який згідно з ухвалою суду повинен здійснити оплату на виконання проведення експертизи, однак жодних дій не вчиняв задля її реального початку виконання.

Вказана позиція зазначена і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.01.2025 у справі №903/811/23.

Також 28.01.2025 від представника відповідача-2 - адвоката Приблуди Є.В. через систему "Електронний суд" надійшла заява про перенесення розгляду справи у зв`язку з захистом інтересів адвокатом іншого клієнта по кримінальній справі №22024000000000637 від 19.07.2024.

28.01.2025 в судовому засіданні позивач проти задоволення клопотання відповідача-2 заперечив, зазначивши, що дії відповідача-2 мають намір лише затягнути розгляд справи, наполягав на розгляді справи по суті.

Суд відмовив у задоволенні клопотання Відповідача -2, поданого його представником - адвокатом Приблудою, про перенесення розгляду справи, оскільки в судовому засіданні, яке відбулося 20.01.2025 були присутні окрім представника позивача, Відповідач-2 та його представник, дата і час наступного судового засідання - були погоджені з ними, тому Відповідач-2 не був обмежений у праві взяти участь у судовому засіданні особисто або надати довіреність іншим особам з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у судовому засіданні.

В судовому засіданні 28.01.2025 розпочато розгляд справи по суті. Суд заслухав вступне слово позивача та дослідив подані ним докази.

При цьому, для збереження принципу рівності та змагальності сторін у справі, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи та роз`яснення питань, що виникли при вирішенні даного господарського спору, враховуючи нез`явлення у судове засідання представників відповідачів у справі, суд відклав розгляд справи по суті на 17.02.2025.

07.02.2025 від Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" надійшов лист від 06.02.2025 № 660/16/334-16-25-8/25, в якому повідомляється, що 28.01.2025 судовими експертами ННЦ ІСЕ: Абросимовою В.Г., Зубовою Н.О., Бондаренком А.О. складено повідомлення № 10073/10074/10075 від 28.01.2025 про неможливість надання висновку експертів за господарською справою № 904/1745/24.

17.02.2025 сторони в судове засідання не з`явилися.

Від представника відповідача-2- адвоката Приблуди Є.В. через систему "Електронний суд" надійшла заява про повторне перенесення розгляду справи, в якій він зазначив, що в судове засідання, призначене до розгляду по справі №904/1745/24 на 17.02.2025 року, не зможе прибути знову у зв`язку з захистом інтересів іншого клієнта в Чугуївському міському суді Харківської області за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав.

Розглянувши подану заяву про відкладення розгляду справи, суд відмовляє в її задоволенні, оскільки в минуле судове засідання також а ні ОСОБА_1, а ні його представник не з`явились, також направляли заяву про перенесення розгляду справи у зв`язку з захистом інтересів іншого клієнта в іншому суді.

Враховуючи повторну неявку в судове засідання відповідача-2, суд приходить до висновку, що відповідач-2 не скористався своїм передбаченим статтею 42 ГПК України правом на участь у судових засіданнях, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

Крім того, Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількість представників сторони, тому, в разі надзвичайної зайнятості представника, відповідач-2 не був позбавлений права та можливості звернутись до іншого адвоката.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

17.02.2025 в судовому засіданні, продовжено розгляд справи по суті спору та, в порядку ст. 240 ГК України, прийнято рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем-1 взятих на себе зобов`язань за договором №PSMB2022013/579 від 12.01.2022 про відкриття відновлювальної кредитної лінії в частині своєчасного та повного повернення кредиту отриманого у період з 12.01.2022 по 23.02.2022 на загальну суму 1 521 000,00 грн.

Також 12.01.2022 з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором №PSMB2022013/579 від 12.01.2022 про відкриття відновлювальної кредитної лінії між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки №PSMB2022013/579/1 від 12.01.2022.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-1.

З приводу дотримання прав відповідача-1 під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).

З матеріалів справи вбачається, всі ухвали суду по справі, зокрема ухвала від 30.04.2024, були надіслана відповідачу-1 на адресу його офіційного місцезнаходження; однак, поштові відправлення не були вручені відповідачу-1 під час доставки з відміткою поштового відділення "За закінченням термін зберігання" (ухвала від 30.04.2024 т.1, а.с. 88-91).

При цьому, відповідно до частин 6, 7 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Отже, в розумінні частини 3 статті 120 та частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач є належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом; ухвала суду від 30.04.2024 вважається врученою відповідачу-1.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу, фізичну особу - підприємця.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071) (далі - Правила), які визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Відповідно до пункту 76 Правил для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв`язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил.

Згідно з пунктом 78 Правил поштові відправлення, адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим в установленому законодавством порядку на одержання поштових відправлень.

Враховуючи все вищевикладене, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу, фізичну особу - підприємця.

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем-1 вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач-1, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Інших засобів зв`язку з відповідачем Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також матеріали справи не містять.

В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення відповідача-1 про розгляд даної справи судом, що підтверджується направленням ухвал суду на всі відомі суду засоби зв`язку з відповідачем.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 30.04.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118717795) надіслано судом 30.04.2024, зареєстровано в реєстрі 01.05.2024 та оприлюднено 02.05.2024, тобто завчасно; отже у відповідача-1 були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

З урахуванням наведеного, відповідач-1 не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі від 30.04.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач-1 не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-2.

Відповідач-2 відзиву на позов не надав, заявляв клопотання про призначення судової експертизи у зв`язку необхідністю визначення відносної давності виконання документівта автентичності підписів сторін договору поруки № PSMB2022013/579/1 від 12.01.2022.

Крім того, відповідач-2 надавав заяву про виключення відповідача ОСОБА_1 , як неналежного учасника справи № 904/1745/24 ,у зв`язку з тим, що він не є стороною по справі, оскільки позовні вимоги, в рамках яких розглядається справа, не можуть вплинути на права та обов`язки останнього, та він не підтримує жодну зі сторін у справі № 904/1745/24.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії, наявність прострочень у поверненні кредитних коштів, наявність порушень договору поруки №PSMB2022013/579/1 від 12.01.2022.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на Акціонерне товариство "Сенс Банк", а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства "Альфа-Банк" шляхом затвердження його в новій редакції.

30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на Акціонерне товариство "Сенс Банк", при цьому код ЄДРПОУ: 23494714 залишився той самий що і раніше.

Як убачається з матеріалів справи, між 12.01.2022 Акціонерним товариством "Альфа-Банк" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ГРУПП +" (Позичальник) укладено договір про відкриття відновлюваної кредитної лінії № PSMB2022013/579 (Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію у національній валюті та на підставі відповідних додаткових угод до Договору та/або заяв про видачу траншів надає Позичальнику Кредит у порядку і на умовах, визначених цим Договором. Позичальник, у свою чергу, зобов`язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, виконати інші умови цього Договору та повернути Банку Кредит, у терміни, встановлені цим Договором.

Ліміт кредитної лінії:

- в період з дати набуття чинності даним договором до 11.10.2022 року включно -2 000 000,00 грн.;

- в період з 12.10.2022-11.11.2022 року -з лімітом кредитування 1 500 000,00 грн.;

- в період з 12.11.2022-11.12.2022 року -з лімітом кредитування 1 000 000,00 грн.;

- в період з 12.12.2022-11.01.2023 року -з лімітом кредитування 500 000,00 грн.;

- в період з 12.01.2023-11.10.2023 року -з лімітом кредитування 2 000 000,00 грн.;

- в період з 12.10.2023-11.11.2023 року -з лімітом кредитування 1 500 000,00 грн.;

- в період з 12.11.2023-11.12.2022 року -з лімітом кредитування 1 000 000,00 грн.;

- в період з 12.12.2023 р. по дату закінчення строку кредитної ліні лімітом кредитування 500 000,00 грн.

Банк здійснює перегляд (підтвердження) Ліміту Кредитної лінії з періодичністю раз на рік. При зміні Ліміту Кредитної лінії за результатами його перегляду сторони зобов`язані підписати відповідну додаткову угоду до цього договору. Такі додаткові угоди до цього договору мають бути підписані сторонами не пізніше 5 робочих днів від дати направлення банком відповідного повідомлення позичальнику. В разі нездійснення банком перегляду (підтвердження) Ліміту Кредитної лінії по причині ненадання Позичальником Необхідних документів або у разі не підписання відповідної додаткової угоди до цього договору у зазначений строк нові Транші Позичальнику не надаються. (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 1.3.1 Договору, Банк нараховує проценти на залишок строкової заборгованості за договором у розмірі, визначеною за формулою: індекс UIRD (змінна величина) + 7 % річних (фіксована маржа)

Терміном індекс UIRD в договорі позначається український індекс ставок за депозитами фізичних осіб - середньозважена річна процентна ставка, яка розраховується кожного дня в системі на основі номінальних ставок по строковим депозитам фізичних осіб у гривні на строк три місяці зі сплатою процентів після закінчення дії депозитного договору.

Пунктом 1.3.2 Договору встановлено, що на день укладання договору відновлювальної кредитної лінії розмір базової процентної ставки становить 7,41 % річних + 7 % річних =14,41 % річних, при цьому застосовано розмір Індексу UIRD станом на 11.01.2022.

Згідно з п. 1.3.3 Договору сторони погодили, що розмір процентної ставки є змінюваним та переглядається Банком щоквартально 01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня, або у разі, якщо вони припадають на вихідний або неробочий день, наступного банківського дня, виходячи зі значення Індексу UIRD станом на останній банківський день, що передує даті розрахунку нової Базової процентної ставки, та розміру фіксованої маржі, зазначеного в п.п. 1.3.1 цього Договору, протягом всього строку кредитування Позичальника.

Відповідно до п. 1.3.5 Договору, розрахунок та перегляд розміру базової процентної ставки відбувається без укладання окремої додаткової угоди до цього Договору.

Приписами п. 1.3.6 Договору передбачено, що про зміну розміру базової процентної ставки Банк повідомляє Позичальника (а також у випадку збільшення також і Поручителя) протягом 15 календарних днів, шляхом направлення поштового повідомлення та/або вручення представнику під розпис, та/або за допомогою системи "клієнт-банк" та/або системами комуніційного зв`язку (смс-повідомлення,Viber,Telegram, електронна пошта, тощо). Позичальник вважається, повідомленим, якщо він отримав відповідне повідомлення про зміну процентної ставки.

Відповідно до п.1.4. кредитного договору - строк дії кредитної лінії закінчується 11.01.2024 року

Згідно п. 1.6. договору, належне виконання Позичальником зобов`язань за цим договором забезпечується:

а) неустойкою, пенею, штрафними санкціями, що передбачені цим договором;

б) порукою ОСОБА_1 на всю суму зобов`язань Позичальника за цим договором.

Засоби забезпечення належного виконання Позичальником своїх зобов`язань, передбачені цим пунктом договору, крім зазначеного у підпункті "а", оформлюються окремими документами, що укладаються (складаються) одночасно з цим договором або після його укладення та іменуються надалі "Документи забезпечення".

Проценти, нараховані за місяць, Позичальник зобов`язується сплачувати у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (п. 6.3 Договору).

Згідно п. 4.2 Договору надання кредиту здійснюється шляхом переказу суми траншу з позичкового рахунку, зазначеного у пункті 12.3 Договору, на поточний рахунок Позичальника.

Згідно п. 8.1 Договору, Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит, шляхом повернення кожного траншу у терміни, що визначені у відповідній додатковій угоді (заяві) про надання траншу, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії Кредитної лінії.

Позичальник має достроково повернути Кредит або його частину, у випадках передбачених цим Договором або чинним законодавством України, Позичальник зобов`язаний самостійно та/або на вимогу Банку повернути кредит достроково (п. 8.2 Договору).

Пунктами 10.2, 10.3 Договору сторонами узгоджено, що Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним і виконання усіх інших зобов`язань Позичальника за цим Договором у строк не пізніше 10 календарних днів з дати направлення Позичальнику відповідної вимоги, у разі, зокрема, повного або часткового прострочення повернення будь-якого траншу у термін, визначений згідно з п. 8.1 цього Договору.

Укладаючи кредитний договір сторони передбачили плату за користування кредитним коштами, згідно п.1.3, а саме з розрахунку базової процентної ставки у розмірі 7% річних , які нараховуються на залишок строкової заборгованості позичальника за формулою визначеною в умовах договору.

Використання Позичальником кредитних коштів згідно кредитного договору № PSMB2022013/579 від 12.01.2022 року підтверджується Випискою по особовому рахунку позичальника та його заявами на видачу кредитних коштів (т.1, а.с.30-48).

Відтак, свої зобов`язання Позивач виконав, надавши грошові кошти Позичальникові.

На забезпечення умов виконання кредитного договору № PSMB2022013/579 від 12.01.2022 року з ОСОБА_1 (відповідач-2) було укладено Договір поруки № PSMB2022013/579/1 від 12.01.2022 року (Договір поруки).

За змістом пункту 1.1 Договору поруки, Поручитель поручається за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер Групп +" зобов`язання, що виникло на підставі Договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2022013/579 від 12.01.2022, укладеного між Банком та Боржником або можуть виникнути у майбутньому, зокрема, щодо обов`язку повернення наданого кредиту, сплати процентів, комісії, в тому числі достроково, неустойки та штрафів.

Відповідно до п. 3.1 Договору поруки, Боржник та Поручитель відповідають перед Банком за порушення обов`язків, передбачених п. 1.1 цього Договору, як солідарні Боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник.

Цей договір складений у двох примірниках, які є оригіналами, по одному для кожної зі сторін та набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань Боржника за Основним договором. Порука за цим договором припиняється через 3 роки з дня настання строку (терміну повного виконання зобов`язань Боржника за Основним договором. (п. 5.2. договору поруки).

Позивач зазначає, що в порушення умов Договору, відповідач-1 свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого має заборгованість, а саме: за кредитом 1 435 414,24 грн., за відсотками 408 176,95 грн.

Загальна сума заборгованості становить 1 843 591,19 грн.

Вказане стало причиною звернення позивача до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, Банком було надано Позичальнику кредитні кошти згідно кредитного договору № PSMB2022013/579 від 12.01.2022 року підтверджується Випискою по особовому рахунку позичальника та його заявами на видачу кредитних коштів (т.1, а.с.30-48).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

За приписами ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно частини 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов`язань за Договором, а саме: надання відповідачу-1 кредитних коштів у вигляді відновленої кредитної лінії.

Згідно з приписами п. 1.1 Договору, Позичальник, зобов`язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, виконати інші умови цього Договору та повернути Банку Кредит, у терміни, встановлені цим Договором.

Судом встановлено, що Позичальник порушив умови Кредитного договору щодо своєчасної сплати кредиту та відсотків, тому Банк правомірно звернувся з вимогою про солідарне стягнення з Позичальника та Поручителя заборгованості за кредитом та відсотками.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідачами не надано, доводів позивача не спростовано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом в сумі 1 435 414,24 грн. та заборгованості за відсотках в сумі 408 176,95 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд не приймає заперечення Відповідача-2 щодо непідписання ним спірного договору поруки з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Приписами ч.4 ст. 101 ГПК визначено, що у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Враховуючи, що експертиза не була проведена з вини Відповідача-2, суд вважає доведеним факт підписання Договору поруки № PSMB2022013/579/1 від 12.01.2022 Відповідачем-2.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до п.1, п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України "Про судовий збір").

Оскільки, при зверненні до господарського суду заявлено вимогу майнового характеру (1843591,19грн.), то позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 22 023,10 грн. (враховуючи подання позову в електронній формі з використанням системи "Електронний суд"). За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 27 653,87грн., про що свідчать меморіальні ордери № 49011131 від 11.04.2024 на суму 1 734,50 грн, №202812881 від 31.01.2024 на суму 25 919,37 грн.

Таким чином, позивачем під час звернення з позовом до суду сплачена сума судового збору у більшому розмірі, яка повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (п.2 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір").

Отже, поверненню з Державного бюджету України підлягає 5 630,77грн.

Суд не вирішує питання повернення судового збору, оскільки клопотання про його повернення позивачем не надавалось.

Згідно з абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року N 7 у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідачів порівну по 11 061,55 грн..

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Сенс Банк" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Групп +", відповідача-2: ОСОБА_1 про стягнення 1 435 414,24 грн. заборгованості за кредитом, 408 176,95 грн. заборгованості за відсотками - задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Групп +" (49100 м. Дніпро, вулиця Космічна, будинок 9а, приміщення 102, ідентифікаційний код: 41628484) на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" (03150, м. Київ, вулиця В. Васильківська, будинок 100, ідентифікаційний код: 23494714) заборгованість в розмірі 1 843 591,19 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 1 435 414,24 грн. та заборгованості за відсотках в сумі 408 176,95 грн., про що видати наказ.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" (03150, м. Київ, вулиця В. Васильківська, будинок 100, ідентифікаційний код: 23494714) заборгованість в розмірі 1 843 591,19 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 1 435 414,24 грн. та заборгованості за відсотках в сумі 408 176,95 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Групп +" (49100 м. Дніпро, вулиця Космічна, будинок 9а, приміщення 102, ідентифікаційний код: 41628484) на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" (03150, м. Київ, вулиця В. Васильківська, будинок 100, ідентифікаційний код: 23494714) судовий збір у розмірі 11 061,55грн., про що видати наказ.

Стягнути із ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" (03150, м. Київ, вулиця В. Васильківська, будинок 100, ідентифікаційний код: 23494714) судовий збір у розмірі 11 061,55 грн., про що видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано - 20.02.2025.

Суддя Н.Г. Назаренко

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення17.02.2025
Оприлюднено24.02.2025
Номер документу125289700
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі банківської діяльності, з них кредитування, з них

Судовий реєстр по справі —904/1745/24

Рішення від 17.02.2025

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 28.01.2025

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 23.01.2025

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 20.01.2025

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 08.01.2025

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 17.12.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 05.12.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 15.10.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 14.10.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 01.10.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні