Ухвала

від 20.02.2025 по справі 904/5329/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

20.02.2025 м. ДніпроСправа № 904/5329/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрремпром", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Дружківський машинобудівний завод", м. Дніпро

про стягнення 398 896,13грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без участі представників сторін

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрремпром" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Дружківський машинобудівний завод" заборгованість у розмірі 398 896,13грн, з яких: основний борг у розмірі 333 100,00грн; пеня у розмірі 46 004,30грн; 3 % річних у розмірі 5 284,00грн; інфляційні втрати у розмірі 14 507,83грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №КДрМЗ/119-22 підряду на виконання робіт від 19 травня 2022 року в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи.

Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 5 377,84грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 200,00грн та поштові витрати у розмірі 240,00грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує надав до суду відзив на позовну заяву. В якості підстав позову позивач вказав на невиконання відповідачем зобов`язань з оплати товару, що виникла за Специфікацією №16 від 17.04.2023, що не відповідає дійсності. Так загальна сума Специфікації №16 від 17.04.2023 до договору № КДрМЗ/119-22 від 19.05.2022 становить 538 920,00грн, сума 538 920,00грн дорівнює сплачену відповідачем позивачу 09 травня 2023 року суму відповідно до умов договору та Специфікації №16 від 17.04.2023, про що свідчить виписка ПУМБ від 09.05.2023. Тобто заборгованість відповідача перед позивачем відсутня. Штрафні санкції (пеня, інфляційні витрати, 3% річних) нараховані позивачем на заборгованість у сумі 333 100,00грн, відповідач вважає незаконними, так як вони нараховані на необґрунтовану суму заборгованості.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача. Так загальна вартість виконаних робіт по договору №КДрМЗ/119-22 від 19.05.2022, відповідно до актів склала 2 192 991,10грн. Відповідно до інформаційного повідомлення про зарахування коштів, відповідачем сплачено за виконані роботи 1 859 891,10грн. Отже заборгованість за договором складає 333 100,00грн (2 192 991,10грн 1859 891,10грн), яка утворилась 09.05.2023. Позивач зазначив, що з моменту виникнення заборгованості у розмірі 333 100,00грн, в період з 09.05.2023 до 27.08.2024, останні розрахунки та поставки за договором, сума заборгованості 333 100,00 не зменшувалась.

Також від позивача до господарського суду надійшла заява, якою просить повернути заявнику без розгляду відзив на позовну заяву від 08.01.2025 (поданий ОСОБА_1 ). Так, в поданому до суду відзиві на позовну заяву, в порушення ст. 165 ГПК України, не міститься інформація про наявність електронного кабінету у відповідача, представника відповідача. Окрім того наданій копії довіреності №КДрМЗ/012-35 від 25.12.2024 на ім`я Смирнової Юлії Олександрівни, відсутній підпис довіреної особи.

Відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач в якості підстав чітко вказав, що заборгованість виникла за договором № КДрМЗ/119-22 від 19.05.2022, а саме за Специфікацією №16 від 17.04.2023, додавши її як доказ до позову. У відповіді на відзив, позивач змінює позицію та підстави, оскільки відповідачем надано платіжне доручення, як доказ про сплату відповідно до Специфікації № 16 від 17.04.2023 та у відповіді на відзив позивач вказує, що заборгованість виникла за договором КДрМЗ/119-22 від 19.05.2022 без чіткого зазначення відповідно до якої Специфікації або Акту прийому-передачі виконаних робіт виникла заборгованість, інші докази виникнення боргу у справі також відсутні. Окрім того, керівництвом відповідача було здійснено перевірку на предмет заборгованості за договором № КДрМЗ/119-22 від 19.05.2022, за результатом якої заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2024 справу №904/5329/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 11.12.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

20 грудня 2024 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.

Ухвалою суду 23.12.2024 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Частиною третьою статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено основні засади (принципи) господарського судочинства, якими, зокрема, є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 13 ГПК України).

Згідно зі ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Одночасно, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Суд з метою належного виконання свого процесуального обов`язку щодо розгляду справи по суті, керується п.10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується із ст. 129 Конституції України, за якою однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є також розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, з метою надання можливості сторонам реалізації своїх процесуальних прав і обов`язків та забезпечення рівності і змагальності сторін, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи по суті в межах розумного строку.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до п. 4 частини другої ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

За приписами частини п`ятої ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Після надходження до суду заяв по суті справи у суду виникла необхідність отримання від учасників справи пояснень щодо предмета спору та огляду у судовому засіданні оригіналів документів, поданих сторонами до суду в обґрунтування своїх вимог та заперечень, що зумовлює необхідність виклику представників сторін у судове засідання.

Керуючись статтями 2, 13, 114, 232 - 235, 248, 250 - 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Продовжити розгляд справи №904/5329/24 в межах розумного строку.

2. Призначити судове засідання на 04 березня 2025 року об 11:30год, яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання № 3-208 за адресою: вул. Володимира Винниченка, 1, м. Дніпро, 49027.

3. Викликати у судове засідання представників позивача і відповідача для надання пояснень з приводу виконання умов договору №КДрМЗ/119-22 підряду на виконання робіт від 19 травня 2022 року.

Позивачу:

- надати оригінал договору з усіма додатками до нього (додаткові угоди, специфікації тощо) (для огляду у судовому засіданні);

- письмові пояснення щодо спірної суми заборгованості: вказати за яким (ми) актом (актами) виникла заборгованість, строк виконання зобов`язання з посиланням на пункт договору та / або специфікації.

Звернути увагу сторін на те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Ухвала набирає законної сили 20.02.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.М. Євстигнеєва