Рішення

від 12.02.2025 по справі 905/1551/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.02.2025 Справа №905/1551/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Мухіної А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «РЕСУРСГРУП» (ідентифікаційний код 41468654)

до відповідача: Комунального підприємства «Водоканал» Вугледарської міської територіальної громади (ідентифікаційний код 40760817)

про стягнення 499567,18грн, що складається з суми основного боргу 436606,41грн; інфляційних втрат в сумі 42646,96грн; 3% річних в сумі 20313,81грн

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з?явився;

від відповідача: не з?явився;

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

06.12.2024 шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «РЕСУРСГРУП» (далі - ТОВ «ФПК «РЕСУРСГРУП») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Комунального підприємства «Водоканал» Вугледарської міської територіальної громади (далі - КП «Водоканал») про стягнення 499567,18грн, що складається з суми основного боргу 436606,41 грн; інфляційних втрат в сумі 42646,96 грн; 3% річних в сумі 20313,81грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов?язань за договором №16 від 31.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу в частині своєчасної сплати за період лютий - березень 2022, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість в сумі 436606,41грн. У зв?язку з несвоєчасною оплатою позивачем нараховано інфляційні втрати та 3% річних.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2024 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою від 11.12.2024 прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі №905/1551/24, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін. Підготовче засідання призначено на 24.12.2024 року о 10:00 год.

Ухвалою від 24.12.2024 підготовче засідання відкладено на 16.01.2024 року о 10:00 год.

Ухвалою від 16.01.2024 закрито підготовче провадження у справі №905/1551/24 та призначено розгляд справи по суті на 12.02.2025 року о 12:00 год.

Згідно приписів ч.5 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п.2 ч.6 ст. 242 ГПК України).

Представники сторін у судове засідання 12.02.2025 року не з?явились, про дату та час судового засідання повідомлені шляхом відправлення ухвали до електронних кабінетів підприємств у підсистемі «Електронний суд». Ухвала отримана останніми 18.01.2025, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, що сформовані автоматично у програмі «Діловодство спеціалізованого суду».

Додатково, відповідач повідомений про час та місце судового засідання шляхом розміщення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч.ч.ч.4,5 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України, згідно ч.1 ст. 12.1. Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Крім того, суд за відомою адресою електронної пошти відповідача направив примірник ухвали суду від 16.01.2024, згідно довідки про доставку електронного листа, що сформована у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала отримана 18.01.2025.

12.02.2025 шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» ТОВ «ФПК «РЕСУРСГРУП» звернулось до суду з клопотанням про здійснення судового розгляду справи за відсутності уповноваженого представника позивача, вказує, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

За приписами ч.3 ст.196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Вказане клопотання судом задовольняється.

Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 ГПК України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст.202 цього Кодексу).

Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників у судове засідання, неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Позиція учасників процесу

В обґрунтування правової позиції позивач посилається на те, що ТОВ «ФПК «РЕСУРСГРУП» свої зобов?язання за договором №16 від 31.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу виконало повністю, здійснивши постачання електричної енергії КП «Водоканал» за період лютий - березень 2022 на суму 436 606,41грн. Обсяг поставленої електричної енергії підтверджується інформацією про обсяги споживання у листі №08-24/1561 від 22.11.2024 наданому ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» та листі №67/15731 від 13.11.2024 наданому АТ ДТЕК «Донецькі Електромережі». Виходячи з фактичних обсягів споживання КП «Водоканал» електричної енергії сформовано відповідні акти купівлі-продажу електричної енергії та прийому передачі послуг з рахунками: №4076081722021 від 28.02.2022 за лютий 2022 на суму 436 367,82 грн, №4076081722031 від 31.03.2022 за березень 2022 на суму 238,59 грн. Позивачем Акти та рахунки за спожиту електричну енергію у лютому - березні 2022 надіслано 04.04.2023 на електронну адресу відповідача . КП «Водоканал» не виконав свої зобов?язання зі сплати вартості спожитої електричної енергії у строки та спосіб, встановлений договором та Комерційною пропозицією, оскільки оплати від Споживача на рахунок позивача не надійшло, що стало підставою для звернення до суду з позовом щодо її стягнення.

Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на ст.ст. 13, 161-164 ГПК України, ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Правила роздрібного ринку електричної енергії, затв. постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, Закон України «Про ринок електричної енергії».

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 11.12.2024 відповідачу встановлений строк на подання відзиву на позовну заяву - п?ятнадцять днів з дня вручення вказаної ухвали. Останній попереджений судом, що у разі відсутності відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач під час розгляду справи відзиву суду не надав, ніяким іншим способом своєї правової позиції за заявленим позовом не висловив, доказів на підтвердження поважності причин не можливості вчинення даних дій не надав.

Враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 13.12.2019 №2774 Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «РЕСУРСГРУП» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

31.01.2022 між ТОВ «ФПК «РЕСУРСГРУП» (Постачальник) та КП «Водоканал» (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №16.

За цим договором Постачальник продає електричну енергію (код національного класифікатора ДК 021:2015 код 09310000-5 «Електрична енергія») Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість фактично спожитої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (пункт 2.1 договору).

Відповідно до п.3.5 договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.

Одночасно у заяві-приєданні визначена дата початку постачання електричної енергії - з 01.02.2022.

Згідно Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, операторами системи розподілу Споживача є: ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» та АТ ДТЕК «Донецькі Електромережі».

Очікуваний обсяг закупівлі електричної енергії на період постачання електричної енергії становить: 180 000 кВт*год (пункт 2.3 договору).

Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 727920,00 грн. з ПДВ. Джерелом фінансування є кошти підприємства отримані від господарської діяльності (пункт 5.6 договору).

Положеннями п.5.1 договору унормовано, що Споживач розраховується з Постачальником за фактично спожиту електричну енергію за ціною одиниці товару, а саме за 1 кВт*год для споживачів 2 класу, яка на дату укладення договору становить 4,044 гривень, в т.ч. 20 % ПДВ 0,674 гривень.

Ціна електричної енергії включає в себе тариф на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ «НЕК «Укренерго», який регулюється НКРЕКП. Фактична вартість спожитої активної електричної енергії за договором розраховуватиметься після завершення розрахункового періоду, передбаченого договором (п. п. 5.2, 5.3 договору).

Відповідно до п.5.5 договору тариф ПрАТ «НЕК «Укренерго» на послуги з передачі електричної енергії на день укладання Договору становить 0,34564 грн. без ПДВ кВт*год, відповідно до постанови НКРЕКП від 01.12.2021 р. № 2454.

Одночасно спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (п. 5.7 договору).

Відповідно до п.1 Комерційної пропозиції ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт*год становить: без ПДВ - 3,37 грн, крім того, ПДВ - 0,674 грн. Ціна з ПДВ - 4,044 грн. В тому числі: вартість електричної енергії - 3,02436 грн компенсація вартості послуги передачі - 0,34564 грн без ПДВ. ПДВ 20% - 0,674 грн.

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. п.5.9, 5.11 договору).

Згідно пп.2 п.7.2 договору на Постачальника покладений обов?язок надавати Споживачу акти приймання-передачі електричної енергії та рахунки на оплату за поставлену електричну енергію.

Одночасно у випадку несвоєчасного виставлення Постачальником рахунку та акту приймання-передачі на проведення оплати, або за наявності з ньому розбіжностей, Споживач, відповідно до п.5.13 договору повертає такий Акт без оплати, при цьому штрафні санкції за прострочення платежу до Споживача не застосовуються.

У відповідності до п.п.8 п.6.1 Споживач має право вимагати від Постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим Договором та чинним законодавством порядку.

Звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну, дату чи протягом відповідного періоду проводиться за вимогою однієї із сторін, але не рідше одного разу на рік, шляхом складання двостороннього акту звіряння взаєморозрахунків. Один примірник цього акту Споживач зобов?язаний повернути Постачальнику підписаним у термін протягом 10 днів з дня його отримання (п.5.14 договору).

При цьому, як встановлено в п. 14.5 договору, усі повідомлення за договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, надіслані на офіційну електронну пошту, вручені кур?єром або особисто за зазначеними в Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, фіксації на електронній адресі або дата поштового штемпелю відділу зв`язку Одержувача.

У реквізитах сторін договору зазначені електронні адреси Сторін: Постачальника - , Споживача - .

Умови оплати визначені п.5.10 договору, зокрема, розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника та у безготівковому порядку. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за фактично спожиту електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем за фактично спожиту електричну енергію протягом 30-ти банківських днів з моменту отримання рахунку та акту приймання - передачі електричної енергії Споживачем, що надсилається Споживачу після завершення розрахункового періоду. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п. 5.12 договору). Тотожні умови оплати за фактично спожиту електричну енергію містяться також у п.3 Комерційної пропозиції.

Відповідно до п.9.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов?язань за цим договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Як визначено розділом 14 договору, зокрема п.14.1 договір згідно чинного законодавства вступає в дію з моменту укладення договору та діє до 30.04.2022 року включно.

Одночасно у п.8 Комерційної пропозиції закріплено, що договір може бути продовжений відповідно до ч.6 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

В якості додатків до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16 Сторонами договору підписано: Заяву-приєднання (Додаток №1), Комерційну пропозицію (Додаток №2), Перелік об?єктів КП «Водоканал» МВТГ» та Прогнозовані обсяги споживання електричної енергії (Додаток №3).

Договір та додатки до нього підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відтисками печаток підприємств без зауважень та заперечень.

Листом АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» №67/15731-вих від 13.11.2024, з урахуванням додатків до нього, підтверджено, що по точках комерційного обліку Споживача - КП «Водоканал» фактичний обсяг споживання електричної енергії у лютому 2022 року встановлено у розмірі 1686 кВт/год, а у березні 2022 року встановлено у розмірі 59 кВт/год.

Також листом ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» №08-24/1561 від 22.11.2024 підтверджено, що по точках комерційного обліку Споживача - КП «Водоканал» ВМТГ» фактичний обсяг споживання електричної енергії у лютому 2022 року встановлено у розмірі 106 219 кВт/год, а у березні 2022 року встановлено у розмірі 0 кВт/год.

У складених Постачальником актах купівлі-продажу електричної енергії та прийому-передачі послуг, відображено передачу ним електричної енергії споживачу на виконання умов договору постачання електричної енергії №16 від 31.01.2022:

- згідно акту №4076081722021 від 28.02.2022 у лютому 2022 передано 107 905 кВт/год на суму 436 367,82 грн з ПДВ;

- згідно акту №4076081722031 від 31.03.2022 у березні 2022 передано 59 кВт/год на суму 238,59 грн з ПДВ.

Постачальником сформовано рахунки за спожиту електроенергію:

- №40760817220219 від 28.02.2022 за лютий 2022 на суму 436 367,82 грн з ПДВ;

- №40760817220319 від 31.03.2022 за березень 2022 на суму 238,59 грн з ПДВ.

Акти та рахунки за лютий-березень 2022 року підписані та скріплені відтиском печатки з боку ТОВ «ФПК «РЕСУРСГРУП» одноособово.

На підтвердження направлення цих документів 04.04.2023 відповідачу позивачем надано скріншот зі скриньки електронної пошти, про направлення актів та рахунків за лютий-березень 2022 року на електронну поштову скриньку відповідача .

Також ТОВ «ФПК «РЕСУРСГРУП» звернулось до відповідача вимогою про сплату заборгованості, яка також направлена на адресу електронної пошти вказану вище, додавши до листа договір, акти та рахунків за лютий-березень 2022 року, акт звірки взаєморозрахунків. Вказаний лист залишений відповідачем без реагування.

Доказів оплати заборгованості матеріали справи не містять.

Оскільки заборгованість є не сплаченою, це стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права шляхом стягнення суми основної заборгованості, нарахованих 3% річних та втрат від інфляції.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв?язку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, зважаючи на таке.

За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов?язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов?язку.

Основними видами господарських зобов?язань є майново-господарські зобов?язання та організаційно-господарські зобов?язання. Господарські зобов?язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

У відповідності до частини першої статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов?язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Положеннями частини першої статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов?язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов?язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина друга статті 714 Цивільного кодексу України).

Відповідно до преамбули Закону України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII від 13.04.2017 ( далі - Закон) цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов?язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Приписами статті 4 цього Закону встановлено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.

За змістом частин першої, другої статті 56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до п. 1.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Правила РРЕЕ) постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Згідно з п. 3.1.7 Правил РРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд визнає, що укладений між сторонами договір №16 від 31.01.2022 за своїм змістом та правовою природою є договором постачання електричної енергії Споживачу.

Зазначений договір укладений у письмовій формі, його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений, не розірваний та у судовому порядку недійсним не визнаний. Згідно п. 14.1 договору у спірний період вказаний договір діяв.

За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У пункті 8 частини першої статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» унормовано, що Оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Оператор системи розподілу зобов?язаний надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом системи розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (пункт 9 частини третьої статті 46 цього Закону).

Згідно п. 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії (пункт 4.12 ПРРЕЕ).

За змістом пункту 4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

У пункті 4.14 цих Правил визначено, що платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв?язком, поштовим зв?язком, кур?єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору.

У порядку , що передбачений пп.2 п.7.2 договору позивач сформув акти та рахунки за лютий-березнь 2022 та направив вказані документи на адресу електронної пошти відповідача , що відповідає порядку направлення документів, який визначений п. 14.5 договору. Вказана електронна адреса зазначена у реквізитах сторін договору.

Обсяг фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) Споживача за лютий-березень 2022 зазначений у відповідній інформації Операторів системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» (лист №67/15731-вих від 13.11.2024) та ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» (лист №08-24/1561 від 22.11.2024).

Дані щодо обсягу поставленої електричної енергії, що визначені у відповідних актах відповідають даним, що надані у листах Операторів системи розподілу зазначеним вище.

Доказів підписання актів зі сторони відповідача або письмових заперечень щодо їх змісту матеріали справи не містять. Заперечень відповідача стосовно факту поставки електричної енергії у спірний період та обсягу електричної енергії відповідачем не висловлено.

З огляду на наведене, суд вважає, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт поставки відповідачу у лютому - березні 2022 електричної енергії у обсязі 107 964 кВт/год на суму 436 606,41 грн з ПДВ.

Якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами пункту 3 частини першої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Поряд з тим, за пунктом 1 частини третьої статті 58 цього Закону споживач зобов?язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Виходячи з п. 5.12 Договору та п.3 Комерційної пропозиції сторонами встановлений наступний порядок оплати: протягом 30-ти банківських днів з моменту отримання рахунку та акту приймання - передачі електричної енергії Споживачем, що надсилається Споживачу після завершення розрахункового періоду.

Сформовані позивачем акти та рахунки з оплати поставленої електричної енергії за лютий 2022 на суму 436 367,82 грн з ПДВ та за березень 2022 на суму 238,59 грн з ПДВ направлені ним на електронну пошту відповідача 04.04.2023.

Відтак, враховуючи встановлений умовами договору та комерційної пропозиції строк оплати, відповідач повинен був оплатити виставлені рахунки до 16.05.2023 (включно).

Доказів оплати заборгованості за розрахунковий період лютий-березень 2022 в сумі 436 606,41 грн з ПДВ матеріали справи не містять.

Відтак суд вважає, що сукупністю наявних в матеріалах справи доказів документально підтверджено факт неналежного виконання зобов?язань щодо своєчасної оплати поставленої електричної енергії відповідно до умов зазначеного договору з боку відповідача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сукупній сумі 436 606,41 грн підлягають задоволенню.

Предметом спору в даній справі також є матеріально-правова вимога позивача про стягнення нарахованих ним 3% річних та інфляційних втрат у зв?язку із неналежним виконанням відповідачем грошових зобов?язань зі сплати поставленої електричної енергії.

За приписами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов?язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов?язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов?язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

При цьому, сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №922/4544/16, від 26.04.2018 у справі №910/11857/17, від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 06.11.2018 у справі №910/9947/15, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 19.02.2019 у справі №910/7086/17, від 10.09.2019 у справі №920/792/18.

Нарахування, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов?язання. Подібний за змістом правовий висновок викладений в постановах об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №920/505/22.

У постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 Верховний Суд зазначив про те, що правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов?язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 ЦК та ст.218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов?язання, передбаченого ч.2 ст.625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку, доданого до заяви про усунення недоліків позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 20 313,81 грн, які нараховані на заборгованість за лютий-березень 2022 в розмірі 436 606,41 грн за період з 18.05.2023 по 04.12.2024. Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суд дійшов висновку, що він виконаний останнім методологічно та арифметично правильно, відтак позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню у заявленому ним розмірі 20 313,81 грн.

Щодо стягнення інфляційних нарахувань суд зазначає наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов?язань»).

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Об?єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалена постанова від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, згідно п.26 якої визначено методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов?язання виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об?єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.

У постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18, зазначено, що нарахування «інфляційних втрат» за наступний період з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є обґрунтованим, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов?язання.

Згідно розрахунку, доданого до заяви про усунення недоліків позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 42 646,96 грн, які нараховані на заборгованість за лютий-березень 2022 в розмірі 436 606,41 грн за період з червня 2022 по жовтень 2024. Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суд дійшов висновку, що він виконаний останнім методологічно та арифметично правильно, відтак позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у заявленому ним розмірі 42 646,96 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв?язку, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного законодавства та визначені процесуальним законом стандарти доказування, дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача основного боргу в сумі 436 606,41 грн, 3% річних в сумі 20 313,81 грн та інфляційних втрат в сумі 42 646,96 грн.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Внаслідок задоволення позовних вимог у повному обсязі, приймаючи до уваги застосування позивачем при зверненні з позовом підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 5 994,81 грн (1,5% від суми позову з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору). Суд звертає увагу, що позивач має право звернутись до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченої суми судового збору у порядку, що визначений Законом України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «РЕСУРСГРУП» до Комунального підприємства «Водоканал» Вугледарської міської територіальної громади про стягнення 499567,18грн, що складається з суми основного боргу 436606,41 грн; інфляційних втрат в сумі 42646,96грн; 3% річних в сумі 20313,81 грн - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Водоканал» Вугледарської міської територіальної громади (адреса місцезнаходження: 85670, Донецька обл., Волноваський р-н, м. Вугледар, вул.13 Десантників, буд.13 Б; ідентифікаційний код 40760817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «РЕСУРСГРУП» (адреса місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, буд.1-3/2 ЛІТ. «А»; ідентифікаційний код 41468654) грошові кошти в сумі 499567,18грн, з яких, сума основного боргу 436606,41грн; інфляційні втрати в сумі 42646,96грн; 3% річних в сумі 20313,81грн, судовий збір в сумі 5994,81грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення суду підписаний 20.02.2025.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова