Рішення

від 19.02.2025 по справі 910/12794/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.02.2025Справа № 910/12794/24

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В. за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Гарантований покупець», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак», м.Київ

про стягнення 150 413 203,90 грн,

За участю представників сторін:

від позивача: Євремов В.О.

від відповідача: Савченко О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Гарантований покупець» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак» про стягнення 150 413 203,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №1468/07/20 від 28.05.2020 в частині повернення суми переплати за куплену у липні 2022 - березні 2023 електричну енергію.

Ухвалою від 21.10.2024 відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.11.2024.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення посилаючись на те, що спірні правовідносини стосуються липня 2022 - березня 2023, тоді як контролю над станцією та неможливість отримання інформації щодо її роботи, підтвердження даних щодо обсягу відпуску електроенергії в об`єднану мережу України виникла 16.04.2023. Про втрату 16.04.2023 року контролю над станцією та неможливість отримання інформації щодо її роботи, підтвердження даних щодо обсягу відпуску електроенергії в об`єднану мережу України, відповідачем оперативно було повідомлено учасників ринку - НЕК «УКРЕНЕРГО» (лист № 03-44 від 17.04.2023 року), ВАТ «Запоріжжяобленерго» (лист № 03-43 від 17.04.2023 року) та Державне підприємство «Гарантований покупець». Враховуючи вищевикладене, Відповідач в період 1 липня 2022 року - 15 квітня 2023 року фактично здійснював виробництво електричної енергії, після чого втратив контроль над обладнанням. Відповідачем наголошено, що Гарантований покупець проводить оплату виробнику тільки після одержання сертифікованих даних комерційного обліку від АКО, після отримання сертифікованих даних про відпуск електроенергії відповідачем у період липень 2022 року - березень 2023, позивач реалізував часткову оплату за цю електроенергію, а всі можливі зміни даних про відпуск електроенергії могли відбутися тільки до моменту підписання акту купівлі-продажу електроенергії, що не відбулося, а за період липень 2022 року - березень 2023 позивачем були сформовані та відправлені відповідачу аки купівлі-продажу електроенергії з визначенням відповідних даних про електроенергію, продану відповідачем. Відповідачем такого наголошено, що останнім надавались позивачу вмотивовані відмови від підписання актів коригування до актів купівлі-продажу електроенергії за період липень 2022 - березень2023. На думку відповідача, саме підписані сторонами Акт купівлі-продажу електричної енергії за липень 2022 року від 31.07.2022 року, Акт купівлі-продажу Документ сформований в системі «Електронний суд» 05.11.2024 11 електричної енергії за серпень 2022 року від 31.08.2022 року, Акт купівліпродажу електричної енергії за вересень 2022 року від 30.09.2022 року, Акт купівлі-продажу електричної енергії за жовтень 2022 року від 31.10.2022 року, Акт купівлі-продажу електричної енергії за листопад 2022 року від 30.11.2022 року, Акт купівлі-продажу електричної енергії за грудень 2022 року від 31.12.2022 року, Акт купівлі-продажу електричної енергії за січень 2023 року від 31.01.2023 року, Акт купівлі-продажу електричної енергії за лютий 2023 року від 28.02.2023 року, Акт купівлі-продажу електричної енергії за березень 2023 року від 31.03.2023 року є доказом, який підтверджує факт передачі електричної енергії, її обсяг та вартість. Ні Порядком купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, ні договором, ні Законом України "Про ринок електричної енергії" не передбачено інших належних доказів, які підтверджують факт передачі електричної енергії, її обсяг та вартість.

Позивач у відповіді на відзив проти правової позиції відповідача надав заперечення посилаючись на те, що враховуючи нормативне регулювання, АКО, функції якого покладено на НЕК «Укренерго» (ст. 53, п. 55. ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про ринок електричної енергії», п.п. 1.1, 2.1, 2.2 статуту НЕК «Укренерго»), надає сертифіковані дані Гарантованому покупцю, на підставі яких Гарантований покупець, в тому числі, складає акти купівлі-продажу електричної енергії (акти коригування) та здійснює оплату купованої електричної енергії. Позивачем вказано, що відповідачем, всупереч положенням Порядку №641, не було ініційовано спір з позивачем, в зв`язку з чим акти коригування за спірний період вважаться підписаним продавцем за «зеленим» тарифом. Додатково варто зазначити, що саме на підставі даних АКО (НЕК «Укренерго») були складені акти купівлі-продажу електричної енергії спірний період та, в подальшому, акти коригування до них. Сертифіковані дані містяться в Системі управління ринку MMS, а також підтверджуються листом НЕК «Укренерго від 13.09.2024 № 01/57052 до якого додані актуальні сертифіковані дані комерційного обліку, відповідно до яких відпуск електричної енергії за липень 2022- березень 2023 року відповідачем в ОЕС України не здійснювався. Дії НЕК «Укренерго» з коригування ДКО ТОВ «Грін Енерджі Токмак» були предметом розгляду справи №910/2857/24. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/2857/24 відповідачу було відмовлено в позові до АТ «НЕК «Укренерго» про визнання неправомірним корегування відповідачем в системі Market Management System (MMS) переданих позивачем даних комерційного обліку виробленої електричної енергії та зобов`язання поновити фактичні передані дані. Визначальним у вирішенні цього спору є встановлення судом саме факту порушення зі сторони відповідача взятого на себе договірного зобов`язання (щодо неповернення коштів згідно з п. 3.4 договору), що визнається ТОВ «Грін Енерджі Токмак» та підтверджується матеріалами справи, а не дослідження питання щодо правомірності вчинення третіми особами (НЕК «Укренерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго») дій щодо коригування даних комерційного обліку (далі - ДКО) відносно відповідача та/або встановлення факту синхронної/несинхронної роботи генеруючих установок відповідача з ОЕС України.

Відповідачем 15.11.2024 було подано заперечення на відповідь на відзив, в яких вказано, що НЕК «УКРЕНЕРГО» одноосібно на власний розсуд, без жодного належного нормативно-правового обгрунтування щодо наявності підстав для здійснення коригування сертифікованих даних комерційного обліку, після завершення всіх допустимих строків для коригування даних, майже через 2 роки після закриття відповідних періодів, версією MMS 3 обнулила в системі управління ринком сертифіковані дані комерційного обліку по ТОВ «ГРІН ЕНЕРДЖІ ТОКМАК» за період з 00-00 годин 01.07.2022 року по 24:00 15.04.2023 року в обсязі 52317678 кВт*год, які були надані відповідним ППКО ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» до АКО, та передані АКО до ДП «Гарантований покупець» для проведення розрахунків та виставлення Актів купівлі-продажу». В листі за вих.№ 01/30918 від 22.05.2024 НЕК «УКРЕНЕРГО» зазначено, що Після завершення процедури врегулювання розрахункового місяця, визначеної Правилами ринку, за липень 2022 року - квітень 2023 року (за версією 3), до ДП "Гарантований покупець" надані оновлені дані комерційного обліку (версія 3) за липень 2022 року - квітень 2023 року з врахуванням вимог постанови НКРЕКП від 19.04.2024 №759, яка фактично передбачає можливість лише тимчасово, до отримання доступу до вузлів обліку та ЗКО відповідних електроустановок, визначати такі дані на рівні нуля та забезпечити передачу таких даних адміністратору розрахунків та учасникам ринку електричної енергії. До того ж, відповідачем наголошено, що зміни, які внесені постановою НКРЕКП від 19.04.2024 №759 до підпункту 5 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332 не можуть впливати на відпуск Товариством електричної енергії у період з 00-00 годин 01.07.2022 року по 24:00 31.03.2023 року та на її облік. Крім того, за твердженнями відповідача, Порядок підготовки та надання даних комерційного обліку постачальниками послуг комерційного обліку електричної енергії, який діяв в період підготовки та надання даних комерційного обліку з 00-00 годин 01.07.2022 року по 24:00 31.03.2023 року не передбачав формування та завантаження даних комерційного обліку за версією MMS 3. Остаточною версією MMS, якою АКО передавав сертифіковані дані комерційного обліку до АР та учасникам ринку, в тому числі ДП «Гарантований покупець» в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам, була остаточна версія MMS 2. Інформація щодо оновлення Порядку підготовки та надання даних комерційного обліку постачальниками послуг комерційного обліку електричної енергії, яким додано можливість обміну даними за версією MMS 3, опублікована на сайті НЕК «УКРЕНЕРГО» 16.04.2024, а отже оновлений Порядок не може бути ретроспективно поширений на період підготовки та надання даних комерційного обліку з 00-00 годин 01.07.2022 року по 24:00 31.03.2023 року.

20.11.2024 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 08.01.2025.

08.01.2025 судом було відкладено підготовче засідання на 22.01.2025.

22.01.2025 судом було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.02.2025.

19.02.2025 представником позивача було подано клопотання про зупинення провадження у справі до завершення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду/Великою Палатою Верховного Суду справи №908/1162/23.

У судовому засіданні 19.02.2025 судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження. При цьому, суд виходить з такого.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зупинення провадження у справі, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, тобто закінчення строку визначається вказівкою на подію.

Статтею 228 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік підстав, за наявності яких господарський суд має право зупинити провадження по справі.

Згідно п.7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Тобто, зупинення до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах є саме правом, а не обов`зком суду.

Одночасно, суд акцентує увагу на приписах ч.3 ст.195 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-31 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Наразі, суд звертає увагу позивача на те, що про обставини прийняття об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду до свого провадження справи №908/1162/23 було відомо ще за довго до закриття підготовчого провадження у справі, проте, відповідного клопотання не заявлено.

Зокрема, ухвалою від 27.03.2024 Верховний Суд справу № 908/1162/23 передав на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 19.04.2024 прийняв до розгляду справу №908/1162/23.

Тобто, позивач мав право та можливість заявити клопотання про зупинення провадження у справі в межах підготовчого провадження.

У даному випадку, за висновками суду, задоволення клопотання могло призвести до затягування строків вирішення справи і порушення приписів ст.6 Європейської конвенції з прав людини право.

З урахування наведеного у сукупності, виходячи з того, що судом може бути самостійно надано оцінку спірних правовідносин, судом було відмовлено в задоволенні клопотання Державного підприємства «Гарантований покупець» про зупинення провадження.

Представником позивача у судовому засіданні 19.02.2025 було підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представником відповідача було надано пояснення по справі, згідно яких проти задоволення позову заперечено.

В судовому засіданні 19.02.2025 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2020 між Державним підприємством «Гарантований покупець» (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак» (продавець за «зеленим» тарифом) було укладено договір №1468/01/20, згідно п.1.1 якого за цим договором продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року № 2804 (Порядок продажу електричної енергії споживачами).

За цим Договором гарантований покупець зобов`язується надавати, а продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується отримувати частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку або Порядку продажу електричної енергії споживачами (п.1.2 доданий до договору згідно додаткової угоди №608/01/21 від 16.02.2021 до договору №1468/01/20 від 28.05.2020).

У п.2.1 договору №1468/01/20 від 28.05.2020 сторони визнають свої зобов`язання згідно з законами України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 307, Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

Пунктом 2.2 договору №1468/01/20 від 28.05.2020 купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства продавця за "зеленим" тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця.

Відповідно до п.2.3 договору №1468/01/20 від 28.05.2020 продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

У п.п.2.4, 2.5 договору №1468/01/20 від 28.05.2020 вказано, що продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

У розділі 3 договору №1468/01/20 від 28.05.2020 визначено умови визначення обсягів купівлі-продажу електричної енергії та порядок розрахунків.

Згідно п.3.1 договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ (п.3.2 договору №1468/01/20 від 28.05.2020).

Згідно п.3.3 договору (в редакції додаткової угоди №608/01/21 від 16.02.2021 до договору №1468/01/20 від 28.05.2020) оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами."

Додатковою угодою №608/01/21 від 16.02.2021 до договору №1468/01/20 від 28.05.2020 сторони дійшли згоди доповнити договір новим пунктом 3.4 в такій редакції:

« 3.4. У випадку здійснення гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за "зеленим" тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець за "зеленим" тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період.».

Як свідчать матеріали справи, за період липень 2022 - березень2023 сторонами було підписано такі акти купівлі - продажу електроенергії: за липень 2022 від 31.07.2022 на суму 42 376 298,09 грн, за серпень 2022 від 31.08.2022 на суму 44381702,22 грн, за вересень від 30.09.2022 від 31636734,47 грн, за жовтень 2022 від 31.10.2022 на суму 32317767,54 грн, за листопад 2022 від 30.11.2022 на суму 15 087827,15 грн, за грудень 2022 від 31.12.2022 на суму 9321105,17 грн, за січень 2023 від 31.01.2023 на суму 14823522,19 грн, за лютий 2023 від 28.02.2023 на суму 25332019,14 грн, за березень 2023 від 31.03.2023 на суму 39 762 432,08 грн. Означені акти було підписано представниками обох сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

В якості оплати електричної енергії за вказаними актами Державним підприємством «Гарантований покупець» було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак» грошові кошти на загальну суму 150 413 203,90 грн згідно платіжних інструкцій: №277039 від 31.01.2023 на суму 5 333 684,45 грн, №273910 від 16.01.2023 на суму 4825591,83 грн, №275816 від 25.01.2023 на суму 3 067 616,41 грн, №274824 від 23.01.2023 на суму 1 098 937,79 грн, №281911 від 07.03.2023 на суму 1 947 295,02 грн, №278912 від 15.02.2023 на суму 5054743,40 грн, №280095 від 24.02.2023 на суму 2 473 219,67 грн, №280 996 від 28.02.2023 на суму 3 543 636,85 грн, №285614 від 31.03.2023 на суму 5 133 470,31 грн, №282712 від 15.03.2023 на суму 6 447 775,57 грн, №284657 від 24.03.2023 на суму 4 593 027,64 грн, №287233 від 05.04.2023 на суму 886 841,83 грн, №232714 від 14.07.2022 на суму 4 332 550,59 грн, №236806 від 29.07.2022 на суму 5953816,83 грн, №233754 від 25.07.2022 на суму 5867247,81 грн, №242900 від 31.08.2022 на суму 6202389,88 грн, №239741 від 15.08.2022 на суму 8 436 330,47 грн, №24088 від 25.08.2022 на суму 6 302 779,82 грн, №259523 від 30.09.2022 на суму 6824880,51 грн, №246625 від 15.09.2022 на суму 6698261,31 грн, №257605 від 26.09.2022 на суму 7 919068,04 грн, №277931 від 31.01.2023 на суму 1039927,32 грн, №260866 від від 14.10.2022 на суму 9203445,24 грн, №262726 від 25.10.2022 на суму 10731333,46 грн, №263699 від 31.10.2022 на суму 4960339,03 грн, №267688 від 30.11.2022 на суму 1221912,34 грн, №265089 від 15.11.2022 на суму 8643721,46 грн, №265964 від 21.11.2022 на суму 457614,44 грн, №266717 від 25.11.2022 на суму 3407907,92 грн, №273077 від 30.12.2022 на суму 1308406,45 грн, №269511 від 15.12.2022 на суму 3593526,35 грн, №270361 від 19.12.2022 на суму 253327,71 грн, №270998 від 26.12.2022 на суму 2648 776,17 грн.

У травні 2024 Державним підприємством «Гарантований покупець» електронною поштою було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак» акти коригування до актів купівлі - продажу електроенергії: за липень 2022 від 16.05.2024 на суму - 42 376 298,09 грн, за серпень 2022 від 17.05.2024 на суму - 44381702,22 грн, за вересень від 30.04.2024 від - 31636734,47 грн, за жовтень 2022 від 06.05.2024 на суму - 32317767,54 грн, за листопад 2022 від 06.05.2024 на суму - 15 087827,15 грн, за грудень 2022 від 29.04.2024 на суму - 9321105,17 грн, за січень 2023 від 22.04.2024 на суму - 14823522,19 грн, за лютий 2023 від 22.04.2024 на суму - 25332019,14 грн, за березень 2023 від 30.04.2024 на суму - 39 762 432,08 грн та за квітень 2023 від 30.04.2024 на суму - 39 762 432,08 грн.

Листами №03-11 від 30.04.2024, №03-15 від 03.05.2024, №03-17 від 13.05.2024, № 03-20 від 23.05.2024 відповідачем було висловлено відмову від підписання вказаних вище актів коригування.

14.06.2024 позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу №41/3370 від 13.06.2024 щодо розрахунків за електричну енергію, в якому вказано про необхідність повернення грошових коштів, сплачених за актами купівлі-продажу електричної енергії за період липень 2022 - березень 2023 на загальну суму 150 413 203,90 грн.

Проте, грошові кошти відповідачем повернуто так і не було, що і стало підставою для звернення Державного підприємства «Гарантований покупець» до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак» про стягнення 150 413 203,90 грн.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновків щодо відсутності наявності достатніх підстав для задоволення позову. При цьому, суд виходить з такого.

Згідно із частиною першою статті 714 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються частиною першою статті 275 Господарського кодексу України, за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України врегульовано, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Пунктом 18 частини першої статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом.

Положеннями частин першої, другої статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. До таких спеціальних обов`язків належить у т.ч.: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються, зокрема, на гарантованого покупця на строк застосування «зеленого» тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Так, вказаний Закон наділяючи виробника електричної енергії правом на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ним електричну енергію (пункт 2 частини третьої статті 30 Закону України «Про ринок електричної енергії»), водночас, містить припис, що порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії за «зеленим» тарифом, порядок визначення вартості та сплати послуги за механізмом ринкової премії, що надається гарантованому покупцю суб`єктами господарювання, яким встановлено «зелений» тариф або які за результатами аукціону набули право на підтримку, визначається порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджується Регулятором (частина шоста статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії»). Джерелом коштів, якими гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, є кошти, які ОСП (НЕК «Укренерго») сплачує гарантованому покупцю за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць. Зазначений механізм розрахунку відображений у Главі 12 Порядку №641.

ОСП (НЕК «Укренерго») протягом двох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100% оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів (пункті 12.5 Порядку №641).

Порядок купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії у споживачів, яким встановлено «зелений» тариф, обліку такої електричної енергії, а також розрахунків за неї станом на момент виникнення спірних правовідносин було врегульовано Порядком продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, який затверджено постановою №2804 від 13.12.2019 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

У п.п.4.1, 4.2 вказаного Порядку визначено, що адміністратор комерційного обліку на другий робочий день після розрахункового дня надає гарантованому покупцю сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії про погодинні обсяги відпуску та споживання електричної енергії кожною генеруючою одиницею споживачів за «зеленим» тарифом, у яких гарантований покупець купує електричну енергію. Обсяг відпуску електричної енергії, а також обсяг відбору генеруючими одиницями споживачів за «зеленим» тарифом у гарантованого покупця електричної енергії, що надійшла із зовнішніх мереж на власні потреби по кожній генеруючій одиниці споживачів за «зеленим» тарифом, у кожному розрахунковому місяці визначається на основі даних, що надаються гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку. При цьому обсяг відпуску електричної енергії за розрахунковий місяць визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики, відібраного з мереж, до яких приєднаний такий об`єкт, згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

За приписами ст.53 Закону України «Про ринок електричної енергії» функції адміністратора комерційного обліку покладаються на оператора системи передачі. Адміністратор комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до правил ринку, кодексу комерційного обліку та інших нормативно-правових актів: 1) здійснює адміністрування відносин щодо комерційного обліку електричної енергії шляхом забезпечення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку автоматизованих систем, що забезпечують комерційний облік електричної енергії, а також контролю за дотриманням учасниками ринку електричної енергії вимог кодексу комерційного обліку; 2) координує інформаційний обмін на ринку електричної енергії шляхом визначення регламентів та протоколів інформаційної взаємодії учасників ринку щодо обміну даними комерційного обліку електричної енергії; 3) отримує від постачальників послуг комерційного обліку дані комерційного обліку електричної енергії, визначає їхню придатність до використання та забезпечує центральну агрегацію; 4) надає дані комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку; 5) створює та управляє базами даних комерційного обліку електричної енергії, а також централізованими реєстрами постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та автоматизованих систем, що забезпечують комерційний облік електричної енергії; 6) здійснює інші функції, передбачені правилами ринку та кодексом комерційного обліку.

Адміністратором комерційного обліку є НЕК "Укренерго".

Як вказувалось вище, згідно п.3.3 договору (в редакції додаткової угоди №608/01/21 від 16.02.2021 до договору №1468/01/20 від 28.05.2020) оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами."

Згідно п.10.1 порядку Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел визначено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

У п.10.2 Порядку №641 вказано, що з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Пунктом 10.3 порядку унормовано, що після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.

Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою.

У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Згідно п.10.4 Після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Судом вище було встановлено, що за період липень 2022 - березень 2023 сторонами було підписано такі акти купівлі - продажу електроенергії: за липень 2022 від 31.07.2022 на суму 42 376 298,09 грн, за серпень 2022 від 31.08.2022 на суму 44381702,22 грн, за вересень від 30.09.2022 від 31636734,47 грн, за жовтень 2022 від 31.10.2022 на суму 32317767,54 грн, за листопад 2022 від 30.11.2022 на суму 15 087827,15 грн, за грудень 2022 від 31.12.2022 на суму 9321105,17 грн, за січень 2023 від 31.01.2023 на суму 14823522,19 грн, за лютий 2023 від 28.02.2023 на суму 25332019,14 грн, за березень 2023 від 31.03.2023 на суму 39 762 432,08 грн. Означені акти було підписано представниками обох сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

Одночасно, слід звернути увагу на те, що основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії врегульовано у Кодексі комерційного обілку електричної енергії, який затверджено постановою №311 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Дія цього Кодексу поширюється на відносини у сфері забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також усіх учасників ринку електричної енергії, адміністратора комерційного обліку та постачальників послуг комерційного обліку електричної енергії (далі - ППКО).

У п.9.2.1 Кодексу зазначено, що при передачі даних комерційного обліку електричної енергії має бути забезпечено: 1) повноту переданих даних. Дані комерційного обліку, що передаються, мають містити всю інформацію, необхідну для відображення або подальшої обробки даних приймальним пристроєм; 2) захист від випадкових та ненавмисних змін під час передачі даних. Передані дані комерційного обліку мають бути захищені від випадкових і ненавмисних змін; 3) цілісність даних під час передачі даних. Передані дані комерційного обліку мають бути захищені від навмисних змін з використанням програмного забезпечення; 4) достовірність даних, що передаються. Програмне забезпечення, яке приймає дані комерційного обліку, має забезпечувати перевірку їхньої достовірності та відповідності результатам вимірювання, на основі яких вони утворені; 5) конфіденційність ключів. Кваліфіковані електронні підписи та супроводжуючі їх дані мають вважатися юридично контрольованими даними, які повинні зберігатися в таємниці та бути захищеними від компрометування з використанням програмних засобів; 6) заборону на передачу даних комерційного обліку, які не пройшли валідацію/сертифікацію; 7) відсутність впливу затримки під час передачі даних на процеси комерційного обліку електричної енергії; 8) відсутність впливу недоступності послуг передачі даних, що жодним чином не повинна призводити до втрати будь-яких даних комерційного обліку електричної енергії.

У розділі 9.9 Кодексу комерційного обілку електричної енергії вказано, що перевірка даних комерційного обліку здійснюється на рівні ППКО (у ролі ОДКО) після отримання результатів вимірювання та формування даних комерційного обліку. ППКО (у ролі ОДКО) після отримання від ППКО (у ролі ОЗД) результатів вимірювання з лічильників має провести обробку, перевірку, валідацію цих даних та, у разі потреби, їх заміну оціночними даними, а також забезпечити зберігання, архівування, передачу валідованих даних АКО та іншим заінтересованим сторонам, зокрема електропостачальникам, відповідно до вимог цього Кодексу. ППКО (у ролі ОДКО) повинен здійснити валідацію сформованих даних комерційного обліку перед тим, як додати ці дані до своїх баз даних комерційного обліку електричної енергії та передати їх АКО. Якщо сформовані дані не проходять валідацію, то вони не вносяться до бази даних комерційного обліку електричної енергії та не передаються АКО. ППКО (у ролі ОДКО), що здійснює валідацію даних комерційного обліку, має негайно повідомити ППКО (у ролі ОЗД), від якого він їх отримав, про необхідність виправлення виявлених недоліків у даних комерційного обліку в найкоротші терміни. Повідомлення повинне містити інформацію щодо ТКО, дані з яких не пройшли перевірку достовірності, а також про перевірки, що не були пройдені.

Учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО (пункту 9.14.3 глави 9.14 розділу IX ККО).

З урахуванням викладеного, оскільки сертифіковані, валідовані, оперативні дані щодо обсягу товарної продукції, що надані АКО, є єдиним джерелом інформації щодо фактичного відпуску електричної енергії продавцями за "зеленим" тарифом, розрахунки між учасниками ринку електричної енергії, в тому числі між позивачем та відповідачем, здійснюються на підставі саме даних комерційного обліку АКО.

При цьому, використання інших показників (даних) при розрахунках між учасниками ринку електричної енергії, аніж дані комерційного обліку АКО, чинним законодавством, що врегульовує спірні правовідносини, не передбачено та з умов Договору не випливає.

Отже, гарантований покупець зобов`язаний здійснювати розрахунки із суб`єктами ВДЕ (відновлювальні джерела енергії) лише на підставі сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії по кожній генеруючій одиниці виробника за "зеленим" тарифом, що включені до балансуючої групи гарантованого покупця, наданих АКО.

ККО передбачено, зокрема, такі етапи перевірки даних комерційного обліку. Перевірка даних здійснюється відповідними ППКО (постачальник послуг комерційного обліку) на етапах збору результатів вимірювання, формування первинних даних комерційного обліку, формування валідованих даних комерційного обліку (пункт 9.6.1 ККО).

За результатами цих перевірок ППКО формує валідовані дані комерційного обліку та передає їх AKO та заінтересованим сторонам (пункт 9.6.2 ККО).

Перевірка результатів вимірювання електричної енергії здійснюється відповідно до встановленого АКО порядку з метою узгодження та визначення достовірності кожного значення вимірювання або групи значень вимірювання. (пункт 9.6.3 ККО).

Перевірки мають виконуватися для всіх значень результатів вимірювання незалежно від того, яким чином вони були отримані (пункт 9.6.4 ККО).

У результаті процесу перевірки кожне значення результатів вимірювання повинно бути занесено до бази даних як: 1) "дійсне" значення - значення (або група значень), що пройшло всі перевірки. "Дійсне" значення може стати "недійсним" у результаті повторної перевірки, подальшого аналізу суперечок та оцінки обставин за рахунок додаткової інформації або внаслідок перевірок, виконаних на пізнішу дату; 2) "недійсне" значення - значення (або група значень), що не пройшло будь-який етап перевірки. Статус "недійсне" значення (або група значень) може бути зміненим у результаті подальшого аналізу даних (пункт 9.6.5 ККО).

Отже, дані комерційного обліку перевіряються ППКО. В результаті чого ППКО відправляє валідовані дані ПрАТ "НЕК "Укренерго" як АКО. АКО, в свою чергу, перевіряє дані та встановлює статус "дійсне" або "недійсне". Після проведення всіх перевірок і обчислень, зазначених у цьому Кодексі, АКО визначає значення сертифікованих даних комерційного обліку для кожної точки комерційного обліку (ТКО) (пункт 9.3.1 ККО).

При цьому, судом не встановлено обставин того, що Приватним акціонерним товариством "НЕК "Укренерго" як АКО, надсилано Товариству або його ППКО зауваження чи запити щодо роботи об`єкта генерації Товариства на окупованій території, чи висловлювало сумнів у правильності даних комерційного обліку. Відповідно, дані, на підставі яких були здійснені розрахунки, були підтверджені ППКО та НЕК "Укренерго" як АКО, та були належною підставою для оплати

Крім того, судом враховано, що пунктом 3.4 договору врегульоване питання щодо повернення вартості переплати за понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії, в той же час, у спірних праовідносинах має місце не переплата, а оплата за фактичні обсяги проданої (виробленої) електричної енергії, що підтверджується матеріалами справи, а тому посилання на відповідний пункт договору є необґрунтованим та таким, що суперечить фактичним обставинам справи.

Виходячи з визначених вище приписів Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел та Кодексу комерційного обілку електричної енергії саме позивач формував вказані акти на підставі даних сертифікованих (валідованих) даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку, а отже, у суду відсутні підстави вважати означені акти неналежними доказами поставки електричної енергії у визначених в них обсягах.

В якості оплати електричної енергії за вказаними актами Державним підприємством «Гарантований покупець» було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак» грошові кошти на загальну суму 150 413 203,90 грн згідно платіжних інструкцій: №277039 від 31.01.2023 на суму 5 333 684,45 грн, №273910 від 16.01.2023 на суму 4825591,83 грн, №275816 від 25.01.2023 на суму 3 067 616,41 грн, №274824 від 23.01.2023 на суму 1 098 937,79 грн, №281911 від 07.03.2023 на суму 1 947 295,02 грн, №278912 від 15.02.2023 на суму 5054743,40 грн, №280095 від 24.02.2023 на суму 2 473 219,67 грн, №280 996 від 28.02.2023 на суму 3 543 636,85 грн, №285614 від 31.03.2023 на суму 5 133 470,31 грн, №282712 від 15.03.2023 на суму 6 447 775,57 грн, №284657 від 24.03.2023 на суму 4 593 027,64 грн, №287233 від 05.04.2023 на суму 886 841,83 грн, №232714 від 14.07.2022 на суму 4 332 550,59 грн, №236806 від 29.07.2022 на суму 5953816,83 грн, №233754 від 25.07.2022 на суму 5867247,81 грн, №242900 від 31.08.2022 на суму 6202389,88 грн, №239741 від 15.08.2022 на суму 8 436 330,47 грн, №24088 від 25.08.2022 на суму 6 302 779,82 грн, №259523 від 30.09.2022 на суму 6824880,51 грн, №246625 від 15.09.2022 на суму 6698261,31 грн, №257605 від 26.09.2022 на суму 7 919068,04 грн, №277931 від 31.01.2023 на суму 1039927,32 грн, №260866 від від 14.10.2022 на суму 9203445,24 грн, №262726 від 25.10.2022 на суму 10731333,46 грн, №263699 від 31.10.2022 на суму 4960339,03 грн, №267688 від 30.11.2022 на суму 1221912,34 грн, №265089 від 15.11.2022 на суму 8643721,46 грн, №265964 від 21.11.2022 на суму 457614,44 грн, №266717 від 25.11.2022 на суму 3407907,92 грн, №273077 від 30.12.2022 на суму 1308406,45 грн, №269511 від 15.12.2022 на суму 3593526,35 грн, №270361 від 19.12.2022 на суму 253327,71 грн, №270998 від 26.12.2022 на суму 2648 776,17 грн.

Слід звернути увагу, що згідно з частиною п`ятою статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" в редакції, чинній до 27.07.2023, гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

З наведеного вбачається, що вчинення позивачем оплат за викуплену у відповідача у липні 2022 - березні 2023 електричну енергію додатково вказує на підтвердження у 2022-2023 році обсягів викупленого товару.

Однак, лише у травні 2024, тобто більш як через рік, від підписання переважної кількості актів Державним підприємством «Гарантований покупець» електронною поштою було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак» акти коригування до актів купівлі - продажу електроенергії: за липень 2022 від 16.05.2024 на суму - 42 376 298,09 грн, за серпень 2022 від 17.05.2024 на суму - 44381702,22 грн, за вересень від 30.04.2024 від - 31636734,47 грн, за жовтень 2022 від 06.05.2024 на суму - 32317767,54 грн, за листопад 2022 від 06.05.2024 на суму - 15 087827,15 грн, за грудень 2022 від 29.04.2024 на суму - 9321105,17 грн, за січень 2023 від 22.04.2024 на суму - 14823522,19 грн, за лютий 2023 від 22.04.2024 на суму - 25332019,14 грн, за березень 2023 від 30.04.2024 на суму - 39 762 432,08 грн та за квітень 2023 від 30.04.2024 на суму - 39 762 432,08 грн. Підставою для вчинення коригування позивачем визначено оновлення сертифікованих даних комерційного обліку за вказані розрахункові періоди (по версії ММS 3) й встановлення адміністратором комерційного обліку - НЕК «Укренерго» показників відпуску електричної енергії на рівні нуля.

В контексті оцінки вказаних актів коригування у розрізі питання підтвердження відсутності поставки електричної енергіх відповідачем у липні 2022-березні 2023 судом враховано, що статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

У ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У ст.77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зауважує, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Наразі, в контексті дій позивача щодо направлення актів коригування до показників нуля, суд звертає увагу на зміст розділу 8 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел «Облік електричної енергії, купленої-проданої у продавців за «зеленим» тарифом та продавців за механізмом ринкової премії».

В редакції чинній на момент підписання актів купівлі-продажу за липень 2022 - березень 2023 вказаним розділом було визначено таке:

АКО не пізніше 09 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим, надає гарантованому покупцю дані відпуску та відбору електричної енергії по кожній генеруючій одиниці, зокрема погодинні обсяги відпуску та відбору електричної енергії кожною генеруючою одиницею, обсяг відпуску/відбору електричної енергії установкою зберігання, що приєднана до технологічних електричних мереж генеруючої одиниці, та обсяг споживання електроустановками власного споживання або пов`язаних осіб, приєднаних до електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення генеруючої одиниці з урахуванням положень статті 25 Закону (п.8.1 Порядку).

8.2. Відповідний оператор системи зобов`язаний своєчасно інформувати гарантованого покупця про здійснення приєднань електроустановок власного споживання або пов`язаних осіб, приєднаних до електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення генеруючої одиниці, з урахуванням положень статті 25 Закону.

8.3. Для забезпечення здійснення авансових платежів АКО не пізніше другого робочого дня після завершення кожної декади місяця надає гарантованому покупцю дані про погодинні обсяги відпуску та відбору електричної енергії кожною генеруючою одиницею продавців за «зеленим» тарифом, що входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.

8.4. Обсяг відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавців за «зеленим» тарифом за розрахунковий місяць визначається за вирахуванням загального обсягу витрат електричної енергії на власні потреби (у тому числі обсяг відбору електричної енергії установкою зберігання, що приєднана до технологічних електричних мереж генеруючої одиниці продавця за «зеленим тарифом», обсяг споживання електричної енергії електроустановками продавців за «зеленим» тарифом, зокрема струмоприймачами інших площадок вимірювання, приєднаних до генеруючих одиниць для забезпечення власного споживання або споживання пов`язаних осіб з урахуванням положень статті 25 Закону) в електричній енергії відповідної генеруючої одиниці, спожитої з мереж, до яких приєднано таку генеруючу одиницю.

Відбір електричної енергії установкою зберігання енергії, що приєднана до технологічних електричних мереж генеруючої одиниці, може здійснюватись виключно від власних генеруючих установок.

Тобто, з системного аналізу вказаної глави вбачається чіткий порядок обліку електричної енергії, купленої-проданої у продавців за «зеленим» тарифом, який фактично не передбачає можливості коригування даних щодо обсягів викупу через рік і більше після розрахункового періоду.

В контексті означеного суд погоджеється із доводами позивача стосовно відсутності належної правової підстави у діях НЕК «Укренерго» щодо коригування даних комерційного обліку за спірний період і встановлення показника нуль. Означені висновки суду ґрунтуються на такому.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №01/30918 від 22.05.2024 Національною енергетичною компанією «Укренерго» було повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак» про те, що оновлення даних комерційного обліку за період липень 2022 - квітень 2023 (по версії ММS 3) було здійснено на підставі постанови №759 від 19.04.2024 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332». Також вказано, що згідно листів Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак» включено до переліку виробників, які працюють несинхронно з ОЕС України з липня 2022 року.

Як вбачається зі змісту вказаної постанови підпункт 5 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25 лютого 2022 року № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» викласти в такій редакції:

« 5) у разі неможливості реалізації оператором мережі свого права доступу до вузлів обліку та засобів комерційного обліку електричної енергії (далі - ЗКО) електроустановок на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, та які працюють (працювали) несинхронно (асинхронно) з ОЕС України, для проведення періодичного та позачергового контрольного огляду, технічної перевірки вузлів обліку та ЗКО, схем їх підключення та зчитування інформації, відповідно до підпункту 3 пункту 2.5.2 глави 2.5 розділу II Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 311 (далі - ККОЕЕ), адміністратору комерційного обліку керуватись положеннями, зокрема, підпункту 6 пункту 9.2.1 глави 9.2, а також пункту 9.9.4 глави 9.9, пункту 9.13.1 глави 9.13 та пунктів 9.14.1 та 9.14.3 глави 9.14 розділу IX ККОЕЕ та під час визначення значень сертифікованих даних комерційного обліку, тимчасово, до отримання доступу до вузлів обліку та ЗКО відповідних електроустановок, визначати такі дані на рівні нуля та забезпечити передачу таких даних адміністратору розрахунків та учасникам ринку електричної енергії.».

Ця постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Тобто, з наведеного вбачається, що Національною енергетичною компанією «Укренерго» було неправомірно скориговано дані комерційного обліку за спірний період і встановлення показника нуль на підставі акту, який не був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, що дійсно суперечить ст.58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд зауважує, що постанова №759 від 19.04.2024 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332» не містить вказівки щодо розповсюдження її дії на правовідносини, які виникли до її прийняття.

Означеними висновками суд фактично погоджується із доводами відповідача, які викладено у відзиві на позов.

Посилання позивача на те, що відповідачем не було ініційовано окремого процесу щодо оспорювання даних актів коригування суд оцінює критично.

При цьому, в контексті означеного слід звернути увагу на таке, Згідно з пунктом 10.1.1 ККО будь-яка суперечка між двома або більше сторонами, яка виникає у зв`язку з виконанням цього Кодексу та нормативних документів, що розроблені АКО, повинна бути розглянута керівництвом або уповноваженими представниками сторін після отримання письмової вимоги будь-якої зі сторін

Відповідно до пункту 10.1.4 ККО у разі недосягнення сторонами згоди вирішення зазначених суперечок проводиться АКО, Регулятором або в судовому порядку.

Приписами пункту 10.2.1. ККО встановлено, що АКО розглядаються суперечки, що попередньо розглядались сторонами та щодо яких не було досягнуто згоди.

Згідно з пунктом 10.2.2. ККО розгляд такої суперечки може бути ініційовано будь-якою зі сторін шляхом відповідного звернення до АКО.

Отже, законодавством не встановлений обов`язковий порядок розгляду суперечок відповідно до розділу X ККО, а вирішення спорів у даному порядку є виключно правом сторін, та одним зі способів врегулювання суперечок, альтернативою якого є звернення до суду, що прямо передбачено в пункті 10.1.4 ККО.

Водночас наявність/відсутність окремого провадження з врегулювання суперечки, зокрема, щодо питання законності зміни сертифікованих даних комерційного обліку, не позбавляє особу права доводити протиправність зміни цих даних у спорі, де на підставі указаних змінених даних до особи заявляються грошові вимоги. Відповідно, колегія суддів вважає, що до предмету спору та предмету доказування у вказаній справі входить необхідність на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів встановлення чи спростування правомірності зміни фактичної вартості проданої електроенергії при подальшій зміні показників обліку на "0".

Заперечення вказаних обставин саме в рамках цього спору є реалізацією принципу змагальності сторін, оскільки саме в даному спорі встановлюється наявність чи відсутність підстав для перерахунку. Будь-яке інше тлумачення обсягу доказування у такому спорі означало б позбавлення можливості відповідача заперечувати проти заявлених до нього вимог. Аналогічні правові висновки наведено у постанові Верховного Суду від 12.02.2025 по справі №910/19641/23.

Таким чином, з вищевикладених положень договору та Порядку №641 вбачається, що фактична вартість проданої електроенергії відображається в актах купівлі-продажу електроенергії, які формуються на підставі сертифікованих даних. Відповідні акти були підписані обома сторонами та на їх підставі здійснена оплата, тому суд вважає, що зазначені акти є належними та допустимими доказами на підтвердження обставин поставки електричної енергії у визначеному розмірі.

Отже, виходячи з наведеного, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав вважати надані позивачем акти коригування (версія ММS 3), доказами, які спростовують обставини купівлі електричної енергії у обсягах та за вартістю, які визначені в актах: за липень 2022 від 31.07.2022 на суму 42 376 298,09 грн, за серпень 2022 від 31.08.2022 на суму 44381702,22 грн, за вересень від 30.09.2022 від 31636734,47 грн, за жовтень 2022 від 31.10.2022 на суму 32317767,54 грн, за листопад 2022 від 30.11.2022 на суму 15 087827,15 грн, за грудень 2022 від 31.12.2022 на суму 9321105,17 грн, за січень 2023 від 31.01.2023 на суму 14823522,19 грн, за лютий 2023 від 28.02.2023 на суму 25332019,14 грн, за березень 2023 від 31.03.2023 на суму 39 762 432,08 грн.

До того ж, надаючи оцінку спірних правовідносин, суд вважає за доцільне звернути увагу і назагалі принципи та правила ведення господарської діяльності, що визначені чинним законоадством, проте, фактично не були враховані позивачем.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 11.08.2021 у справі № 909/436/20, від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20).

Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку. Доцільність застосування вказаної доктрини при оцінці доказів також підтверджено Верховним Судом у постановах від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, від 07.11.2019 у справі № 910/124484/18, від 14.05.2020 у справі № 910/7515/19, від 19.02.2020 у справі № 915/411/19, від 31.03.2021 по справі №923/875/19, від 29.03.2023 по справі № 910/14105/21.

У даному випадку суперечлива поведінка позивача поляє у підветрдженні у липні 2022-березні 2023 обсягів та вартості викупу у відповідача електричної енергії, а у наступному через рік та більше (в залежності від конкретного акту) заперечення факту поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак» електроенергії за «зеленим» тарифом.

В контексті означного судом враховано специфіку товару, який поставляється, оскільки фактично електрична енергія та її поставка споживається одразу, не може бути виміряна та не має матерівального виразу за прошестям років, а отже, будь-якиїх інших доказів, окрім наявних в матеріалах справи, які визнавались протягом року обома контрагентами, фактично не може бути. Нівеляювання доказової сили таких актів у обраний позивачем спосіб фактично призводить до грубого порушення принципів рівності учасників судового процесу та нівелювання права відповідача, у даному випадку, на справедливий суд, що визначене ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

За таких обставин, враховуючи наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку щодо відмови повністю в задоволенні позову Державного підприємства «Гарантований покупець» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак» про стягнення 150 413 203,90 грн.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того,

вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від

27 вересня 2001 року).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу (в тому числі, стосовно посилання на ст.13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"), залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні позову.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодесу України судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю в задоволенні позову Державного підприємства «Гарантований покупець» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак» про стягнення 150 413 203,90 грн.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 19.02.2025.

Суддя В.В. Князьков