Рішення

від 19.02.2025 по справі 910/3417/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.02.2025Справа № 910/3417/24

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В. за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІНВЕ СТКАПІТАЛ», м.Київ

про стягнення 274 167 037,44 грн, -

За участю представників сторін:

від позивача: Становова Ю.В.

від відповідача: Григоренко Л.О., Степанов Є.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІНВЕ СТКАПІТАЛ» про стягнення штрафу в сумі 190 393 776 грн та пені в розмірі 83 773 261,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків за договорами поставки №ЦЗВ-05-03923-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04023-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04223-01 від 09.10.2023 в частині поставки товару згідно рознарядок замовника.

Ухвалою від 25.03.2024 відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 17.04.2024.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення посилаючись на те, що постачальник звертався до покупця із численними пропозиціями щодо внесення змін до договорів поставки №ЦЗВ-05-03923-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04023-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04223-01 від 09.10.2023 в частині визначення строку поставки товару. Покупцем за договорами було відмовлено у внесенні змін до укладених правочинів, з урахуванням чого Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОРІНВЕ СТКАПІТАЛ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовами про внесення змін до договорів поставки №ЦЗВ-05-03923-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04023-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04223-01 від 09.10.2023 в частині визначення строку поставки товару. З урахуванням наведеного відповідачем було заявлено про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішеннями у справах №910/3822/24, №910/3925/24, №910/4068/24, №910/4069/24.

Позивач у відповіді на відзив вказав на те, що фактично заперечення відповідача по справі зводяться до клопотання про зупинення провадження.

17.04.2024 судом було відкладено підготовче засідання на 15.05.2024.

14.05.2024 відповідачем було подано уточнення до заяви про зупинення провадження у справі.

15.05.2024 судом було відкладено підготовче засідання на 05.06.2024.

У судовому засіданні 05.06.2024 судом було розглянуто клопотання відповідача про зупинення провадження.

Ухвалою від 05.06.2024 зупинено провадження у справі № 910/3417/24 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІНВЕ СТКАПІТАЛ» про стягнення штрафу в сумі 190 393 776 грн та пені в розмірі 83 773 261,44 грн до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/3822/24.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі №910/3822/24 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою від 06.11.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі №910/3822/24 залишено без змін.

12.11.2024 до суду надійшла заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення провадження у справі.

Ухвалою від 22.11.2024 судом було поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі на 08.01.2025.

08.01.2025 судом було відкладено підготовче засідання на 05.02.2025.

05.02.2025 судом було закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 19.02.2025.

Представником позивача у судовому засіданні 19.02.2025 було підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представником відповідача було надано пояснення по справі, згідно яких проти задоволення позову заперечено.

В судовому засіданні 19.02.2025 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

09.10.2023 за результатами проведення закупівлі за №UA-2023-03-20-011413-а між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорінвесткапітал" (постачальник) укладено договори поставки №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01.

Відповідно до умов п. 1.1. цих договорів, постачальник зобов`язався поставити у власність покупцю товар, відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною договорів, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей товар на умовах цих договорів.

У відповідності до п. 1.2. договорів №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023 найменування товару: залізничне обладнання (рейки залізничні).

Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у специфікації до цих договорів (п. 1.3. договорів №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023).

Згідно із п. 4.1. договорів, постачальник здійснює поставку товару на умовах FCA станція відправлення в межах України з подальшим прямуванням товару на адресу вантажоодержувача - кінцевого одержувача, яка зазначається у рознарядці покупця, відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2020. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього договору та правил "ІНКОТЕРМС" у редакції 2020 року, умови цього договору матимуть перевагу.

Поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки згідно рознарядки покупця. Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару (п. 4.2. договорів №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023).

У п.4.4 договорів №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023 вказано, що покупець не несе відповідальності за ненадання (надання не в повному обсязі) рознарядок, якщо це є наслідком зміни планів постачання та фінансування видатків покупця.

У п.4.5 договорів №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023 сторони домовились, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику одним з таких способів:

- на поштову адресу постачальника, зазначену в цьому договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення);

- вручається уповноваженому представнику постачальника під розпис;

- шляхом відправлення на електронну адресу постачальника (зазначену договорі) сканованої копії відповідної рознарядки у форматі PDF або будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.

Пунктом 4.6. договорів передбачено, що датою поставки товару вважається дата відправлення цього товару, що підтверджується штампом станції відправлення, яка знаходиться в межах України, на накладній (залізничній) на адресу вантажоодержувача - кінцевого одержувача, яка вказана в рознарядці покупця.

У п.9.3.1 договорів визначено, що при порушенні строків постачання постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього договору, а за прострочення понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0.1 % від вартості непоставленого в строк ТОВАРУ за кожен день прострочення.

У п. 10.1. договорів №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023 передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цими договорами, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин або подій непереборної сили, які виникли після укладення цих договорів та виникли поза волею сторін, зокрема: надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договорів, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, антитерористичними операціями, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, воєнний стан, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсія, піратство, безлад, вторгнення, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, інші стихійні лиха та інші випадки непередбачені законодавством України. Сторони можуть додатково домовитися про обставини, що визнаються ними як обставини непереборної сили, шляхом підписання додаткової угоди до договору, яка має бути виконана у письмовій формі та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками.

Згідно із п. 10.2. договорів №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023 сторона, що не може виконати зобов`язання за цими договорами внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 (тридцять) робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

Якщо будь-які обставини непереборної сили, що підтверджені у порядку, встановленому цими договорами, прямо спричинять несвоєчасність виконання договорів, то умови договорів можуть бути подовжені на строк, рівний тривалості цих обставин, про що сторони укладають додаткову угоду (п. 10.3. договорів №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023).

Відповідно до п. 10.5. договорів №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023 якщо сторона без поважних причин не повідомила іншу сторону у строки, визначені п. 10.2. договорів, про виникнення (наявність) обставин непереборної сили та/або не надала підтверджуючі ці обставини документ, така сторона у подальшому не має права вимагати подовження умов цих договорів та звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цими договорами.

Ці договори набирають чинності після надання Наглядовою радою АТ "Укрзалізниця" згоди на укладення цього договору. Договір діє з дня його укладення та протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 та продовженими Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше ніж до 31.12.2023. Закінчення строку дії договорів не звільняє сторони від обов`язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цими договорами зобов`язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов`язань на товар, в межах строків, визначених умовами цих договорів (п. 16.1. договорів).

Суд звертає увагу відповідача на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018р. по справі №203/2612/13-ц та постанові від 19.06.2018р. по справі №5023/3905/12.

Слід зауважити, що на теперішній час договори №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023 у передбаченому чинним законодавством України порядку недійсними визнано не було. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Отже, виходячи з наведеного вище, з огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договори №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023 як належні підстави у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписані специфікації до договорів №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023.

У специфікації до договору №ЦЗВ-05-04023-01 від 09.10.2023 сторони погодили: найменування продукції: відповідно до документації - рейка залізнична типу Р65 термооброблена, запропоновано постачальником - рейка залізнична термооброблена R350HT Rall R65; рік виготовлення - 2023; виробник, країна виробництва: Pangang Group Panzhihua Steel Vanadium Co. LTD, Сан`ян, Східний округ, місто Панжихуа, провінція Сичуань, Китай; кількість - 5 000,000 т.

У специфікації до договору №ЦЗВ-05-03923-01 від 09.10.2023 сторони погодили: найменування продукції: відповідно до документації - рейка залізнична типу Р65 термооброблена, запропоновано постачальником - рейка залізнична термооброблена R350HT Rall R65; рік виготовлення - 2023; виробник, країна виробництва: Pangang Group Panzhihua Steel Vanadium Co. LTD, Сан`ян, Східний округ, місто Панжихуа, провінція Сичуань, Китай; кількість - 6 176,040 т.

У специфікації до договору №ЦЗВ-05-04223-01 від 09.10.2023 сторони погодили: найменування продукції: відповідно до документації - рейка залізнична типу 60Е1 (UIC 60) термооброблена, запропоновано постачальником - рейка залізнична термооброблена R350HT Raіl 60Е1; рік виготовлення - 2023; виробник, країна виробництва: Pangang Group Panzhihua Steel Vanadium Co. LTD, Сан`ян, Східний округ, місто Панжихуа, провінція Сичуань, Китай; кількість - 5 000,000 т.

У специфікації до договору №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023 сторони погодили: найменування продукції: відповідно до документації - рейка залізнична типу 60Е1 (UIC 60) термооброблена, запропоновано постачальником - рейка залізнична термооброблена R350HT Raіl 60Е1; рік виготовлення - 2023, виробник, країна виробництва: Pangang Group Panzhihua Steel Vanadium Co. LTD, Сан`ян, Східний округ, місто Панжихуа, провінція Сичуань, Китай; кількість - 5 000,000 т.

З долучених до матеріалів справи документів вбачається, що 30.10.2023 позивачем було направлено на електронну адресу постачальника рознарядки від 30.10.2023 до договорів №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023 .

У рознарядці від 30.10.2023 вказано, що згідно п. 4.2 договору поставки № ЦЗВ-05-03923-01 від 09.10.2023 покупець надає дозвіл на поставку рейки залізничної типу Р65 термообробленої (рейка залізнична термооброблена R350HT Rail R65) у кількості 6 174,06 тонн на суму 370 191,84 тис. грн. з ПДВ. Кінцевих вантажоодержувачів буде надано додатково. Всі відвантажувальні та фінансові документи направляти на адресу філії «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця»: Україна, 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 11/15, кімната 222. Контактний телефон (044) 465-09-02. E-mail: czvvbk@gmail.com.

У рознарядці від 30.10.2023 вказано, що згідно п. 4.2 договору поставки № ЦЗВ-05-04023-01 від 09.10.2023 покупець надає дозвіл на поставку рейки залізничної типу Р65 термообробленої (рейка залізнична термооброблена R350HT Rail R65) у кількості 5 000,00 тонн на суму 299 700,00 тис. гри. з ПДВ. Кінцевих вантажоодержувачів буде надано додатково. Всі відвантажувальні та фінансові документи направляти на адресу філії «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця»: Україна, 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 11/15, кімната 222. Контактний телефон (044) 465-09-02. E-mail: czvvbk@gmail.com.

У рознарядці від 30.10.2023 вказано, що згідно п. 4.2 договору поставки № ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023 покупець надає дозвіл на поставку рейки залізнична типу 60Е1 (UTC 60) термооброблепа (рейка залізнична термооброблена R350HT Rail 60Е1) у кількості 5 000,00 тонн на суму 299 700,00 тис. грн. з ПДВ. Кінцевих вантажоодержувачів буде надано додатково. Всі відвантажувальні та фінансові документи направляти на адресу філії «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця»: Україна, 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 11/15, кімната 222. Контактний телефон (044) 465-09-02. E-mail: czvvbk@gmail.com.

У рознарядці від 30.10.2023 вказано, що згідно п. 4.2 договору поставки № ЦЗВ-05-04223-01 від 09.10.2023 падаємо дозвіл на поставку рейки залізнична типу 60Е1 (UIC 60) тирмооброблена (рейка залізнична термооброблена R350HT Rail 60Е1) у кількості 5 000,00 тонн на суму 299 700,00 тис. гри. з ПДВ. Кінцевих вантажоодержувачів буде надано додатково. Всі відвантажувальні та фінансові документи направляти на адресу філії «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця»; Україна, 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 11/15, кімната 222. Контактний телефон (044) 465-09-02. E-mail: czwbk@gmail.com.

Отже, з урахуванням наведеного, на думку позивача, строк поставки товару за договорами №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023 настав, а кінцевою його датою було 29.12.2023.

Проте, товар в межах договорів №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023 поставлено не було.

Листами №16/11-65 від 16.11.2023 та №12/12-68 від 12.12.2023 відповідач повідомив позивача про настання непередбачуваних обставин на заводі виробника залізничних рейок - Pangang Group Panzhihua Steel Vanadiun Co (Китайська Народна Республіка).

У листах № ЦЗВ-20/4641 від 27.11.2023 та № ЦЗВ-20/4991 від 18.12.2023 позивач повідомив відповідача про готовність розглянути питання щодо продовження терміну дії Договорів та збільшення строків поставки по Рознарядкам за умови надання документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили підстави для такого продовження (повідомлення про виникнення обставин непереборної сили та сертифікату(ів) про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданого(их) Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами), як це передбачено п. 10.2. Договорів.

Як вказує позивач, 02.01.2024 на електронну адресу Акціонерного товариства «Укрзалізниця» надійшли листи Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІНВЕСТКАПІТАЛ» № 29/12-81, № 29/12-82, №29/12-83 та № 29/12-84 від 29.12.2023 щодо внесення змін до договорів в частині продовження строків постачання рейок залізничних у зв`язку з істотною зміною обставин, викладених у Висновках Торгово-промислової палати України від 29.12.2023 № 3719/1.5-1.7, № 3721/1.5-1.7, № 3722/1.5-1.7, №3720/1.5-1.7 (копії додані до цих листів). Також, зазначені документи були направлені Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРІНВЕСТКАПІТАЛ» на адресу Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» засобами поштового зв`язку, отримані філією «ЦЗВ» 03.01.2024 (опис вкладення до цінного листа №0302212658894).

Листами № ЦЗВ-20/156 від 15.01.2024 та № ЦЗВ-20/379 від 25.01.2024 позивач повідомив відповідача про неможливість продовження строку дії договорів після закінчення строку їх дії.

Означені обставини у сукупності і стали підставою для нарахування та звернення до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІНВЕСТКАПІТАЛ» штрафних санкцій за порушення строків поставки на загальну суму 274 167 037,44 грн, з яких:

- за договором №ЦЗВ-05-04023-01 від 09.10.2023 пеня на суму 19 780 200 грн та штраф в розмірі 44 955 000 грн;

- за договором №ЦЗВ-05-03923-01 01 від 09.10.2023 пеня на суму 24 432 661,44 грн та штрф в сумі 55 528 776 грн;

- за договором №ЦЗВ-05-04223-01 01 від 09.10.2023 пеня на суму 19 780 200 грн та штраф в розмірі 44 955 000 грн;

- за договором №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023 пеня на суму 19 780 200 грн та штраф в розмірі 44 955 000 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідачем наголошено, що постачальник звертався до покупця із численними пропозиціями щодо внесення змін до договорів поставки №ЦЗВ-05-03923-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04023-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04223-01 від 09.10.2023 в частині визначення строку поставки товару. Покупцем за договорами було відмовлено у внесенні змін до укладених правочинів, з урахуванням чого Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОРІНВЕ СТКАПІТАЛ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовами про внесення змін до договорів поставки №ЦЗВ-05-03923-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04023-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04223-01 від 09.10.2023 в частині визначення строку поставки товару. Також під час розгляду справи по суті відповідачем було наголошено на доцільності застосування у розгляді справи висновків суду, які викладено у судовому рішенні по справі №910/3822/24.

Оцінюючи вказані вище обставини, суд дійшов висновку щодо відсутності достатніх підстав для задоволення позовних вимог. При цьому, суд виходить з такого.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Однак, наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Виходячи із змісту ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Отже, при зверненні до суду з позовними вимогами про стягнення штрафних санкцій позивачем, насамперед, повинно бути доведено суду факт виникнення порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань, зокрема, строків поставки товару за договорами №ЦЗВ-05-03923-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04023-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04223-01 від 09.10.2023.

В контексті обов`язку з доказування суд звертає увагу сторін на те, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

У ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У ст.77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зауважує, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Наразі, обґрунтовуючи настання строку поставки товару позивач посилався на те, що останнім 30.10.2023 було направлено на електронну поштову адресу відповідача рознарядки на поставку товару.

Суд критично ставиться до наданих позивачем доказів з урахуванням такого.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

У ст.663 Цивільного кодексу України вказано, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ на визначених договором умовах і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

В розрізі питання обов`язку постачальника дослідженню підлягає його виконання саме на визначених умовами договору умовах.

Зокрема, судом вище було встановлено, що згідно із п. 4.1. договорів, постачальник здійснює поставку товару на умовах FCA станція відправлення в межах України з подальшим прямуванням товару на адресу вантажоодержувача - кінцевого одержувача, яка зазначається у рознарядці покупця, відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2020. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього договору та правил "ІНКОТЕРМС" у редакції 2020 року, умови цього договору матимуть перевагу.

Поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки згідно рознарядки покупця. Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару (п. 4.2. договорів №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023).

У п.4.5 договорів №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023 сторони домовились, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику одним з таких способів:

- на поштову адресу постачальника, зазначену в цьому договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення);

- вручається уповноваженому представнику постачальника під розпис;

- шляхом відправлення на електронну адресу постачальника (зазначену договорі) сканованої копії відповідної рознарядки у форматі PDF або будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.

У п.4.6 договорів №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023 вказано, що датою поставки товару вважається дата відправлення цього товару вважається дата відправлення цього товару, яка підтверджується штампом станції відправлення, яка знаходиться в межах України, на накладній (залізничній накладній) на адресу вантажоодержувача - кінцевого одержувача, яка вказана в рознарядці покупця.

Наразі, суд зазначає, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Правила тлумачення змісту правочину, які умовно можна поділити на три рівні.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першим підходом не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також із чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (у разі безрезультатності перших двох) є врахування: а) мети правочину; б) змісту попередніх переговорів; в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою); г) звичаїв ділового обороту; ґ) подальшої поведінки сторін; д) тексту типового договору; е) інших обставин, що мають істотне значення (аналогічні висновки містять постанови великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 753/22010/14-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 916/2500/15, постанови об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц, від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19).

Тобто, враховуючи наведені вище правила тлумачення змісту правочину, виходячи з системного аналізу умов укладених між сторонами договорів вбачається, що обов`язок постачальника поставити товар реалізується шляхом відправлення в межах України з подальшим прямуванням товару на адресу вантажоодержувача - кінцевого одержувача, яка зазначається у рознарядці покупця.

Судом було встановлено, що 30.10.2023 позивачем було направлено на електронну адресу постачальника рознарядки від 30.10.2023 до договорів №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023.

У рознарядці від 30.10.2023 вказано, що згідно п. 4.2 договору поставки № ЦЗВ-05-03923-01 від 09.10.2023 покупець надає дозвіл на поставку рейки залізничної типу Р65 термообробленої (рейка залізнична термооброблена R350HT Rail R65) у кількості 6 174,06 тонн на суму 370 191,84 тис. грн. з ПДВ. Кінцевих вантажоодержувачів буде надано додатково. Всі відвантажувальні та фінансові документи направляти на адресу філії «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця»: Україна, 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 11/15, кімната 222. Контактний телефон (044) 465-09-02. E-mail: czvvbk@gmail.com.

У рознарядці від 30.10.2023 вказано, що згідно п. 4.2 договору поставки № ЦЗВ-05-04023-01 від 09.10.2023 покупець надає дозвіл на поставку рейки залізничної типу Р65 термообробленої (рейка залізнична термооброблена R350HT Rail R65) у кількості 5 000,00 тонн на суму 299 700,00 тис. гри. з ПДВ. Кінцевих вантажоодержувачів буде надано додатково. Всі відвантажувальні та фінансові документи направляти на адресу філії «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця»: Україна, 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 11/15, кімната 222. Контактний телефон (044) 465-09-02. E-mail: czvvbk@gmail.com.

У рознарядці від 30.10.2023 вказано, що згідно п. 4.2 договору поставки № ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023 покупець надає дозвіл на поставку рейки залізнична типу 60Е1 (UTC 60) термооброблепа (рейка залізнична термооброблена R350HT Rail 60Е1) у кількості 5 000,00 тонн на суму 299 700,00 тис. грн. з ПДВ. Кінцевих вантажоодержувачів буде надано додатково. Всі відвантажувальні та фінансові документи направляти на адресу філії «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця»: Україна, 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 11/15, кімната 222. Контактний телефон (044) 465-09-02. E-mail: czvvbk@gmail.com.

У рознарядці від 30.10.2023 вказано, що згідно п. 4.2 договору поставки № ЦЗВ-05-04223-01 від 09.10.2023 падаємо дозвіл на поставку рейки залізнична типу 60Е1 (UIC 60) тирмооброблена (рейка залізнична термооброблена R350HT Rail 60Е1) у кількості 5 000,00 тонн на суму 299 700,00 тис. гри. з ПДВ. Кінцевих вантажоодержувачів буде надано додатково. Всі відвантажувальні та фінансові документи направляти на адресу філії «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця»; Україна, 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 11/15, кімната 222. Контактний телефон (044) 465-09-02. E-mail: czwbk@gmail.com.

Тобто, в жодній з рознарядок за договорами №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023 не визначено даних щодо отримувача товару та його адреси, що фактично унеможливлює виконання постачальником свого обов`язку поставити товар і як наслідок виключає наявність підстав вважати порушеним з боку відповідача обов`язок поставити товар, оскільки неможливість його виконання у такому випадку обумовлена діями покупця.

Наразі, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивачем у подальшому відповідача про місце поставки товару за договорами №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023.

Отже, суд звертає увагу сторін на приписи ст.538 Цивільного кодексу України, згідно якої Виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Також, в контексті означеного суд звертає увагу на те, що загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 вказала таке: справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України , які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин; закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об`єднаної плати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Застосування принципу справедливості передбачено і нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, пунктом 1 статті 6 якої гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що одним із елементів передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення від 23.10.1985 у справі "Бентем проти Нідерландів").

Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 9 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Керуючись наведеними вище принципами в розрізі спірних правовідносин і з урахуванням умов укладених між сторонами договорів, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав вважати порушеним з боку відповідача обов`язок поставити товар шляхом відправлення цього товару на адресу вантажоодержувача - кінцевого одержувача, яка вказана в рознарядці покупця.

Отже, відсутність встановленого судом порушення зобов`язання з боку відповідача виключає наявність підстав для застосування до нього заходів відповідальності, що визначені умовами договорів.

Крім того, суд також вважає за доцільне звернути увагу на змісту п.п.9.3.1 договорів №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023, яким фактично визначено, що при порушенні строків постачання постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього договору, а за прострочення понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0.1 % від вартості непоставленого в строк ТОВАРУ за кожен день прострочення. Тоді як, п.4.2 визначає, що поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки згідно рознарядки покупця.

Тобто, умови п.9.3.1 договорів №ЦЗВ-05-04023-01, №ЦЗВ-05-03923-01, №ЦЗВ-05-04223-01 та №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023 визначають умовою для застосування штрафних санкцій саме виходячи з вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього договору, який фактично не могло бути дотримано постачальником, з огляду не зазначення в рознарядках покупця місця поставки товару.

Одночасно, щодо посилання відповідача на те, що постачальник звертався до покупця із численними пропозиціями щодо внесення змін до договорів поставки №ЦЗВ-05-03923-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04023-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04223-01 від 09.10.2023 в частині визначення строку дії договору, з огляду на виникнення обставин непереборної сили, суд вважає за доцільне звернути увагу на таке.

У ч.3 ст.550 Цивільного кодексу України вказано, що кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання (стаття 617 цього Кодексу).

У ч.1 ст.617 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Тобто, застосування інституту звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання має своєю передумовою виникнення такого порушення, яке б могло бути підставою для застосування певних заходів з боку контрагента.

Наявне в матеріалах справи листування сторін щодо зміни строків поставки, продовження договорів ніяким чином не впливає на висновки суду щодо відсутності порушення виконання зобов`язання з поставки товару з боку відповідача.

Щодо посилання відповідача на наслідки вирішення судом спору у справі №910/3822/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІНВЕСТКАПІТАЛ» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання укладеними з 14.01.2024 додаткових угод до договорів поставки №ЦЗВ-05-04023-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04223-01 від 09.10.2023 та №ЦЗВ-05-03923-01 від 09.10.2023, суд зазначає, що висновки, які у судових рішеннях по справі №910/3822/24 не є преюдиційними для суду у межах справи №910/3417/24, однак, є аналогічними в частині визначення обставин поставки товару та надання оцінки змісту рознарядок покупця.

За таких обставин, враховуючи все вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства «Українська залізниця» з до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІНВЕ СТКАПІТАЛ» про стягнення штрафу в сумі 190 393 776 грн та пені в розмірі 83 773 261,44 грн.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN OTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того,

вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від

27 вересня 2001 року).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду відмови в задоволенні позову.

Керуючись приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю в задоволенні позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства «Українська залізниця» з до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІНВЕ СТКАПІТАЛ» про стягнення штрафу в сумі 190 393 776 грн та пені в розмірі 83 773 261,44 грн.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 19.02.2025.

Суддя В.В. Князьков