Рішення

від 20.02.2025 по справі 910/14586/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.02.2025Справа № 910/14586/24

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

За позовом Фізичної особи-підприємця Ульянової Тетяни Павлівни

( АДРЕСА_1 ;

ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво

"Книжковий хмарочос"

(04108, м. Київ, пр-т Правди, буд. 10-А, кв. 173;

ідентифікаційний код: 33787636)

про стягнення 135 877, 16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Ульянова Тетяна Павлівна (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Книжковий хмарочос" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням умов Договору консигнації №07/10 від 30.10.2020 у загальному розмірі 135 877, 16 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи прийнято здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.11.2024 була направлена та доставлено відповідачу в його Електронний кабінет, що підтверджується Довідкою про доставлення процесуального документа до електронного кабінету 10.12.2024.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/14586/24, однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

13.12.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Фізичної особи-підприємця Ульянової Тетяни Павлівни про вжиття заходів забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, та на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Книжковий хмарочос".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

30 жовтня 2020 року між фізичною особою-підприємцем Ульяновою Тетяною Павлівною (надалі «Позивач») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Книжковий Хмарочос» (надалі - «Відповідач») був укладений Договір № 07/10 на реалізацію товарів (надалі - Договір).

Згідно п.1.1 Договору, в порядку та умовах, визначених цим Договору, Консигнант зобов`язаний поставляти товари, визначені в п. 2 цього договору (далі - товари), Консигнатору для їх продажу, а Консигнатор зобов`язується приймати товари на реалізацію та від свого імені і за обумовлену цим Договором винагороду продавати ці товари третім особам ( надалі-«покупці»).

За п. 2.1. Договору, предметом договору є поліграфічна продукція.

На виконання вказаного Договору, згідно до акту взаєморозрахунків, за період жовтень 2020р. - серпень 2024р від 26.08.2024. Консигнантом було поставлено товару на загальну суму 430 251,00 грн. , за видатковою накладною ВН № 28 від 31.10.2020р. на суму 60 528,00грн.; видатковою накладною ВН № 29 від 10.11.2020р. на суму 10 608,00 грн.; видатковою накладною ВН № 31 від 14.11.2020р. на суму 10 608,00грн.; видатковою накладною ВН № 36 від 26.11.2020р. на суму 6 630,00грн.; видатковою накладною ВН № 38 від 08.12.2020р. на суму 41 755,00грн.; видатковою накладною ВН № 40 від 10.12.2020р. на суму 17 680,00грн.; видатковою накладною ВН № 43 від 18.12.2020р. на суму 44 200,00грн.; видатковою накладною ВН № 44 від 23.12.2020р. на суму 44 200,00грн.; видатковою накладною ВН № 01 від 04.01.2021р. на суму 11 750,00грн.; видатковою накладною ВН № 06 від 27.03.2021р. на суму 20 800,00 грн.; видатковою накладною ВН № 10 від 27.04.2021р. на суму 16 200,00грн.; видатковою накладною ВН № 13 від 22.06.2021р. на суму 40 572,00грн.; видатковою накладною ВН № 17 від 21.09.2021р. на суму 94 320,00грн.; видатковою накладною ВН № 18 від 19.10.2021р. на суму 10 400,00грн.

За твердженням Позивача, з них Відповідачем було сплачено за товар у розмірі 213614,60 грн. та повернуто товару на суму 79 419,00 грн.

Згідно до акту взаєморозрахунків, станом на 15.06.2022р. заборгованість Відповідача склала 137 217,40 грн. Після акту взаєморозрахунків, Відповідачем було сплачено суму товару у розмірі 17 932,00 грн. Отже, станом на 26.08.2024р., заборгованість Консигнатора становить: 119 285, 40 грн., про що був надісланий акт взаєморозрахунків за період з жовтня 2020р. по 26 серпня 2024 року на підписання.

Крім того, згідно до п. 3.1.3 Договору, Консигнатор зобов`язується до 10 числа кожного місяця надавати Консигнанту інформацію про хід реалізації товарів, про їх запас на складі.

Як вказує Позивача, в порушення п. 3.1.3 Договору, Відповідач протягом дії Договору не надає Позивачу жодної інформації про хід реалізації товарів, про їх залишки на складі.

Звертаючись до суду Позивач вказує, що остання оплата за Договором була виконана 18.09.2023 року. З цього періоду від Відповідача жодної оплати за Договором на надходило.

Отже, Позивачем надісланий лист з вимогою про надання інформації про стан та хід виконання умов Договору з реалізації товару, а також про залишки товарів на складі станом на 01.08.2024р. в строки до 10 вересня 2024 року та Акт взаєморозрахунків на підписання, який був вручений 10.09.2024р. що підтверджується повідомленням Укрпошти про вручення листа. Проте, на вказаний Лист, Відповідач будь-яких пояснень щодо порушення умов договору, відповіді та підписаний Акт взаєморозрахунків, не надав.

Згідно до п. 9.7. Договору, у випадку невиконання Консигнатором обов`язків, встановлених в п.3.1 цього договору та п. 7.2., якщо має місце прострочення перерахування коштів Консигнантові на строк понад два місяці, Консигнант має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, про що він письмово або факсом повідомляє Консигнатора.

Відповідно до п.9.9 Договору, у випадку розірвання договору, Консигнатор зобов`язується перерахувати Консигнантові вартість всього отриманого та ще не сплаченого за цим договором товару в строк не пізніше тридцяти календарних днів з моменту отримання повідомлення Консигнанта про розірвання договору або повернути непроданий товар у ті ж строки.

16.10.2024р. на підставі п. 9.7. та п. 9.9. Договору, Позивач надіслав Претензію Відповідачу із повідомленням про розірвання Договору від 30 жовтня 2020 року № 07/10 на реалізацію товарів в односторонньому порядку з 21.10.2024року, а також Акт взаєморозрахунків на підписання, які були вручені Відповідачу 25.10.2024р.

Згідно до Претензії, Позивач також просить про перерахування заборгованості у сумі 119 285,40 грн, або повернути товар в належному стані з відповідними видатковими накладними на повернення) в строк 30 календарних днів з дня отримання Претензії.

Отже, отримавши Претензію 25.10.2024р. Відповідач в порушення п. 9.9. Договору в строк 30 календарних днів, не повернув отриманий товар, а також не перерахував Позивачу вартість отриманого товару за Договором.

Відповідно до п.7.2. Договору, Консигнатор зобов`язаний перерахувати грошові кошти Консигнанту за проданий товар до 15 числа кожного місяця згідно наданого звіту відповідно до п. 3.1.3. Договору.

Згідно до Акту взаєморозрахунків, за період жовтень 2020р. - серпень 2024р., Відповідач отримав товар на суму 430 251,00 грн., з них було сплачено: 310 965,60грн. Остання оплата за Договором відбулася 18.09.2023року. Наступна дата виконання договірного зобов`язання Відповідачем, з урахуванням п.7.2. Договору є 15.10.2023р. Кінцеве сальдо за період складає 119 285,40 грн.

Таким чином, спір у справі виник у зв`язку із тим, що Покупець, порушуючи умови Договору, не оплатив отриману продукцію в повному обсязі, внаслідок чого, на день подачу позову у останнього утворилась заборгованість по оплаті поставленої продукції в розмірі 119285,40 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Позивач здійснив поставку товару на суму 430 251,00 грн. згідно видаткових накладних, перелік яких наведений у тексті позовної заяви.

Натомість, Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання передбачені Договором та у строк передбачений умовами укладеного між Сторонами Договором не здійснив оплату поставленого Товару. У зв`язку з чим, у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 119 285,40 грн.

За твердженням Позивача, котре не спростоване Відповідачем, станом на день подання позову зобов`язання з оплати поставленого товару на загальну суму 119 285,40 грн. Відповідачем не виконано.

Доказів оплати поставленого товару на загальну суму 119 285,40 грн. матеріали справи не містять. Вказане Відповідачем не заперечується. Таким чином, суд приходить до висновку, що сума заборгованості Відповідача перед Позивачем у розмірі 119 285,40 грн. документально підтверджена та належним чином доведена, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягнення із Відповідача 12 591,76 грн. інфляційних втрат та 4000,00 грн. 3% річних.

Стосовно вказаних позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично вірним, таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 12 591,76 грн. інфляційних втрат та 4000,00 грн. 3% річних, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо судових витрат на правову допомогу у сумі 4 300,00 грн, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Згідно із ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У відповідності до частини 3 статті ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення таких витрат позивачем надано: Договір №11/24 про надання правової допомоги від 22.11.2024, Додаток №1 від 22.11.2024 до Договору №11/24 про надання правової допомоги від 22.11.2024, акт №1 здачі-прийняття робіт (наданих послуг), платіжну інструкцію №436 від 02.12.2024, платіжну інструкцію №438 від 02.12.2024.

Умовами Договору №11/24 про надання правової допомоги від 22.11.2024 передбачено, що АДВОКАТ бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу КЛІЄНТУ по складанню позовної заяви та інших позовних матеріалів до Господарського суду міста Києва по господарській справі про стягнення боргу з ТОВ «Видавництво «Книжковий Хмарочос» (код ЄДРПОУ: 33787636), а КЛІЄНТ зобов`язується виплатити АДВОКАТУ гонорар за надання правової допомоги, в порядку та у розмірі, передбачені в Додатку №1 до цього Договору.

Пунктом 1.2. узгоджено, що компенсацію витрат, пов`язаних з виконанням цього Договору, та інші умови регулюються в додатках до даного Договору.

Додатком №1 до Договору сторони узгодили, що за складання позовної заяви до Господарського суду міста Києва згідно п.1.1. Договору, КЛІЄНТ сплачує гонорар у розмірі 3500 (Три тисячі п`ятсот) грн.,00 коп.;

2. За складання відповіді на відзив відповідача до Господарського суду міста Києва АДВОКАТОМ, згідно п.1.1. Договору, КЛІЄНТ сплачує гонорар у розмірі 1500 (Одна тисяча п`ятсот) грн..,00 коп.

3. За складання інших процесуальних документів по справі до Господарського суду міста Києва АДВОКАТОМ, згідно п.1.1. Договору, КЛІЄНТ сплачує гонорар у розмірі 800 (Вісімсот) грн..,00 коп. за кожний документ.

4. Оплата здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок АДВОКАТА.

За змістом частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, то суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Дослідивши надані позивачем докази, з огляду на викладені вище приписи Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов до висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено понесені ним витрати на правничу допомогу по справі №910/14586/24 у розмірі 4 300,00 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Щодо розподілу судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 1 п. 2 частини другої ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою ст. 4 Закону України "Про судовий збір" перебачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 3028 гривні.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Таким чином, подання позовної заяви з долученими до неї документами в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", застосовується понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку з чим, судовий збір у даній справі за подання майнової вимоги у розмірі 135877,16 грн становить 2 422,40 грн.

З огляду на повне задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 2422,40 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Книжковий хмарочос" (04108, м. Київ, пр-т Правди, буд. 10-А, кв. 173; ідентифікаційний код: 33787636) на користь Фізичної особи-підприємця Ульянової Тетяни Павлівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) 119 285,40 грн. - основного боргу, 12 591,76 грн. - інфляційних втрат, 4 000,00 грн. - 3% річних, 4 300,00 грн. - витрат на правничу допомогу та 2422,40 грн. - судового збору.

3. Повернути Фізичній особі-підприємцю Ульяновій Тетяні Павлівні ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 605,60 грн., сплачений на підставі платіжної інструкції №432 від 26.11.2024 на загальну суму 3028,00 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов