Ухвала

від 20.02.2025 по справі 911/591/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" лютого 2025 р. Справа № 911/591/25

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РІК-96»

до 1) Публічного акціонерного товариства «Газпром»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Капітал»

3) Міжнародної Компанії товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Інтернешнл Лімітед»

про стягнення 46 680 616,74 гривень

установив:

14.02.2025 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РІК-96» до Публічного акціонерного товариства «Газпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Капітал», Міжнародна Компанія товариство з обмеженою відповідальністю «Газпром Інтернешнл Лімітед» про стягнення 46 680 616,74 гривень, що еквівалентно 1 276 521,84 доларів США (станом на дату ухвалення рішення від 07.06.2023 у справі №911/2396/22) за шкоду, заподіяну майну, відповідно до рішення Господарського суду Київської області від 07.06.2023 у справі №911/2396/22 солідарно з російської федерації, та Публічного акціонерного товариства «Газпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Капітал», Міжнародної Компанії товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Інтернешнл Лімітед».

Заявлені вимоги обґрунтовано наявністю солідарного обов`язку у відповідачів, з огляду на доктрину alter ego, відшкодувати завдану майнову шкоду, заподіяну позивачеві внаслідок військової агресії російської федерації.

Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов`язковості судового рішення.

Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

Відповідно до пункту 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Приписами частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено таке:

- зокрема, адвокати, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку;

- процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Враховуючи вказане позивач, як юридична особа, згідно статті 6 ГПК України зобов`язаний зареєструвати в обов`язковому порядку електронний кабінет в ЄСІТС.

Як слідує з наявних в автоматизованій системі Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) відомостей, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «РІК-96» (ідентифікаційний код 24101450) не має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС, а за здійсненим в підсистемі ЕСІТС «Електронний суд» запитом від 17.02.2025 надано відповідь про відсутність електронного кабінету у юридичної особи з ідентифікаційним кодом 24101450.

У розрізі вказаного суд звертає увагу на те, що наявність/відсутність електронного кабінету у представника позивача (адвоката) не звільняє юридичну особу від відповідного обов`язку зареєструвати власний електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС.

З огляду на вказане позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РІК-96» не відповідає приписам п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, зокрема щодо оформлення позовної заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РІК-96» без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

Висновуючи про залишення позову без руху судом враховано, що:

- передбачена ст. 14 ГПК України диспозитивність, як і власний розсуд позивача не є безмежними та не можуть використовуватись з порушенням передбачених процесуальним законом обов`язків щодо форми та змісту позовної заяви, тоді як суд на стадії відкриття провадження у справі наділений правом перевірити і встановити відповідність позовної заяви таким процесуальним вимогам;

- доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв/скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, відтак кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу;

- встановлені процесуальними приписами вимоги до змісту позову покладено в основу засад господарського судочинства з метою: спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи як один до одного, так і до суду та направлено на уникнення можливості сторонам зловживання наданими їм процесуальними правами;

- усунення недоліків позовної заяви спрямовано як на виключення неточностей заявлених вимог та можливості подвійного тлумачення волі заявника, так і на виключення необхідності у додатковій затраті часу на вчинення відповідних дій під час розгляду справи, що у зворотному перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та ускладнить вирішення спору і розгляд справи загалом.

Крім того позивачу слід звернути увагу як на можливість пред`явлення вимоги за цим позовом про солідарне стягнення збитків до особи російської федерації, так і на визначення останньої у позовній заяві як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів, - держава російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації, із одночасним зазначенням у змісті позовної заяви генеральної прокуратури російської федерації, як належного органу, в особі якого може залучатись росія.

Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РІК-96» без руху.

2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду письмових пояснень щодо невиконання позивачем передбаченого статтею 6 ГПК України обов`язку з реєстрації електронного кабінету та подання доказів виконання відповідного обов`язку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду згідно ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України не підлягає.

Суддя В.А. Ярема