Рішення

від 05.02.2025 по справі 175/134/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/134/24

Провадження № 2/175/13/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області

в складі:головуючого судді Бойка О.М.

за участю секретаря судового засідання Кальченко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю та ведення спільного домашнього господарства,

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю та ведення спільного домашнього господарства.

В позовній заяві просить суд встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 16.09.2004 року, РНОКПП: НОМЕР_2 , проживала однією сім`єю та вела спільне домашнє господарство з її матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2012 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати заявниці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка проживала та була зареєстрована на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті матері заявниці, ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок 54,5 кв.м., літня кухня 23,2 кв.м., сарай 15,9, кв.м., навіс 10,3 кв.м., погріб 1,8 кв.м., вбиральня 1,0 кв.м., згідно Технічному паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 .

В порядку спадкування за законом позивачка ОСОБА_1 22 липня 2023 року звернулась з заявою до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу, Юрченко Л.Л. за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_2 .

Однак приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л. 22 липня 2023 року була винесена постанова про відмову у вчинені нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері позивачки - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки спадкоємець ОСОБА_1 не подавала заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця і не була зареєстрована разом з померлою за однією адресою на день її смерті.

Для встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини нотаріус вказала, що необхідно звернутись до суду. В зв`язку з чим позивачка ОСОБА_1 вимушена звернутись до суду за захистом своїх законних прав.

Ухвалою суду від 24 квітня 2024 року було витребувано уПриватного нотаріусаДніпровськогорайонногонотаріального округуЮрченкоЛарисиЛеонідівни копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 ), за її наявністю станом на 24.04.2024 року.

12 грудня 2024 року до суду надійшла спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якої вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заводилась лише за заявою ОСОБА_1 .

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась. Про час та місце була належним чином повідомлена. Клопотань не надавала.

Представник відповідача - Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області у судове засідання не з`явився. Про час та місце були належним чином повідомленні. Надали клопотання в якому просили розгляд справи проводити за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши наданні докази, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати заявниці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка проживала та була зареєстрована на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті матері заявниці, ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок 54,5 кв.м., літня кухня 23,2 кв.м., сарай 15,9, кв.м., навіс 10,3 кв.м., погріб 1,8 кв.м., вбиральня 1,0 кв.м., згідно Технічному паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 .

В порядку спадкування за законом позивачка ОСОБА_1 22 липня 2023 року звернулась з заявою до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу, Юрченко Л.Л. за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_2 .

Однак приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л. 22 липня 2023 року була винесена постанова про відмову у вчинені нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері позивачки - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки спадкоємець ОСОБА_1 не подавала заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця і не була зареєстрована разом з померлою за однією адресою на день її смерті.

Для встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини нотаріус вказала, що необхідно звернутись до суду. В зв`язку з чим позивачка ОСОБА_1 вимушена звернутись до суду за захистом своїх законних прав.

Починаючи з 2012 року мати позивачки, ОСОБА_2 тяжко захворіла і перебувала у тяжкому стані та потребувала постійного догляду. В зв?язку з чим позивачка ОСОБА_1 вимушена була перейти жити до матері та доглядати за нею. З цього часу заявниця постійно проживала з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає до теперішнього часу.

Проживаючи разом з матір?ю позивачка доглядала за господарством матері, готувала їжу, прала білизну, купувала продукти харчування, ліки для мати. Мати заявниці віддавала їй свою пенсію і крім того вона підробляла на фермерському господарстві і у них був спільний сімейний бюджет. Даний факт підтверджується довідкою Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області в тому, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 була не зареєстрована, але фактично проживала, вела сумісне господарство, доглядала за матерію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті матері заявниці, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , вона її поховала, сплатила всі ритуальні обряди, поставила їй пам?ятник. Встановлення факту постійного проживання заявниці з її матерію, до дня її смерті, необхідне для належного оформлення права на спадщину.

Таким чином, в даний час ОСОБА_1 не може оформити свідоцтво про право на спадщину після смерті своєї матері з якою проживала більше 5 років до відкриття спадщини, що і змушує її звернутися до суду з даною позовною заявою.

Встановлення цього факту для ОСОБА_1 має юридичне значення, тому що дозволяє їй оформити спадщину за законом та одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно приписів п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Ухвалою суду від 24 квітня 2024 року було витребувано уПриватного нотаріусаДніпровськогорайонногонотаріального округуЮрченкоЛарисиЛеонідівни копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 ), за її наявністю станом на 24.04.2024 року.

12 грудня 2024 року до суду надійшла спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якої вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заводилась лише за заявою ОСОБА_1 .

Законодавством передбачено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст.257 Цивільного процесуального кодексу України оскарження відмови у вчиненні нотаріальних дій може здійснюватися у межах строку загальної позовної давності, тобто протягом трьох років з моменту винесення нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Враховуючи, що батько позивачки заповіту не залишив, вона є його спадкоємицею відповідно до ст. 1264 ЦК України, як спадкоємець за законом, що проживала із спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до відкриття спадщини. Інших спадкоємців за законом немає.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК У країни,спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Від спадщини заявниця не відмовлялась.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що законодавець не пов`язує місце відкриття спадщини з місцем реєстрації спадкоємця, а відповідно до ст. 1221 ЦК України ототожнює його з останнім місцем проживання останнього, яке може знаходитися поза межами його реєстраційного обліку.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Тим, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Встановлення факту проживання необхідне позивачці для вирішення питання спадкування після смерті свого батька.

Згідно ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Привиборі ізастосуванні нормиправа доспірних правовідносинсуд враховуєвисновки щодозастосування відповіднихнорм права,викладені впостановах ВерховногоСуду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин, оцінюючи в сукупності зібрані докази, суд приходить до висновку про те, що викладені в позовній заяві обставини знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду, вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, законні і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76, 77, 80, 81, 206, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доЛюбимівської сільськоїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобласті,про встановленняфакту проживанняоднією сім`єюта веденняспільного домашньогогосподарства - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 16.09.2004 року, РНОКПП: НОМЕР_2 , проживала однією сім`єю та вела спільне домашнє господарство з її матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2012 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бойко О.М.