Ухвала

від 19.02.2025 по справі 201/1656/25

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/1656/25

Провадження № 1-кс/201/643/2025

УХВАЛА

Іменем України

19 лютого 2025 року м. Дніпро

Слідчий суддяЖовтневого районногосуду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024041650001684, внесеному 11.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду із клопотанням про арешт майна.

В обґрунтуванняподаного клопотаннязазначено,що в провадженні СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12024041650001684, внесеного 11.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено, що до ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої остання є власником транспортного засобу LAND ROVER RANGE ROVER, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , чорного кольору, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Вказаний транспортний було придбано на грошові кошти батька заявниці та оформлено 29.02.2024 на підставі договору комісії, відповідних актів огляду та договору купівлі-продажу, укладеному в ТСЦ 1242. Вказаним транспортним засобом користувалася як заявниця, так і її чоловік ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким заявницею 15 грудня 2017 року було укладено шлюб, що підтверджується актовим записом № 1090 зареєстрованим Соборним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції. У зв`язку з тим, що згідно показів потерпілої, ОСОБА_6 систематично вчиняв відносно неї домашнє насильство фізичного, психологічного та економічного характеру: поводив себе агресивно, застосовував фізичну силу по її відношенню, погрожував, вбивством як її так і її батька, погрожував та використовував свою фізичною перевагу, поводив себе психічно нестабільно тощо з квітня 2024 року заявниця разом із спільною дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає окремо від ОСОБА_6 . Транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , чорного кольору. Ключі від нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу залишилося у ОСОБА_6 , та згідно показів заявниці, останній не дивлячись на чисельні спроби потерпілої повернути належне їй авто вказане майно так і не повернув, продовжуючи користуватися автомобілем для власних потреб. 14.09.2024 року заявниця в додатку «Дія» випадково дізналася про те, що з вказаного додатку зникли будь-які відомості щодо її права власноті на автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 та одразу звернулася на спеціальну лінію «102» а також до адвокатів, які направили відповіді запити до сервісних центрів з метою з`ясування обставин того, яким чином без її участі було переоформлено авто.

В ході досудового розслідування, під час проведення тимчасових доступів було встановлено, що 03.09.2024 в ТСЦ МВС № 1242, на підставі акту огляду № 8249/24/001332 від 24.07.2024, договору комісії № 8249/24/1/003879 від 23.07.2024 та договору купівлі-продажу укладеному у СГ № 8249/24/003879 від 24.07.2024, належний заявниці транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , чорного кольору перереєстровано на ОСОБА_8 , який є батьком ОСОБА_6 . Встановлено, щор підставою продажу були акт огляду № 8249/24/001332 від 24.07.2024, договору комісії № 8249/24/1/003879 від 23.07.2024, підписи в яких в графі «комітент» виконані від імені ОСОБА_5 , а комісіонером є ПП «БУД ПЛАСТ ПОЛІМЕР» в особі ОСОБА_9 . Також наявна печатка ПП «БУД ПЛАСТ ПОЛІМЕР».

Потерпіла зазначає, що добровільної згоди на продаж транспортного засобу не надавала ані в усній, ані в письмовій формі, жоден договір купівлі-продажу належного їй транспортного засобу не укладала, повноважень будь-якій особі на укладення такого договору не надавала, жодного договору у зв`язку з яким, було відчужено належне їй майно не підписувала.

В ході досудового розслідування в ТСЦ 1242 було вилучено оригінали документів, що стали підставою для продажу авто, а саме акт огляду № 8249/24/001332 від 24.07.2024, договору комісії № 8249/24/1/003879 від 23.07.2024. Вказані документи направлені на почеркознавчу судову експертизу з метою встановлення справжності підписів, виконаних від імені ОСОБА_5 . Згідно висновку експерта №СЕ-19/104-24/444478-ПЧ, підписи від імені ОСОБА_5 в обох документах виконані не нею, а іншою особою.

Таким чином орган досудового розслідування має підстави вважати, що гр. ОСОБА_9 , діючи як представник ПП «БУД ПЛАСТ ПОЛІМЕР» (ЄДРПОУ 39766150) шляхом підробки документів неправомірно продала транспортний засіб, належний ОСОБА_5

06.02.2025 було проведено обшук за адресою мешкання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: АДРЕСА_1 .

В ході обшуку вилучено:

- Мобільний телефон ОСОБА_9 REDMI imei НОМЕР_3 ;

- Документи з приводу комісіонерської діяльності ОСОБА_9 на 168 арк.

З метою запобіганню можливості особи приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вищезазначеного речового доказу у даному кримінальному провадженні, слідчий просить накласти арешт на майно вилучене в ході обшуку від 06.02.2025: мобільний телефон ОСОБА_9 REDMI imei НОМЕР_3 ; документи з приводу комісіонерської діяльності ОСОБА_9 на 168 арк.

На підставі викладеного, слідчий просить накласти арешт майно з метою збереження речових доказів.

Сторони усудове засіданняне з`явилися.Слідчий надавзаяву прослухання справиза йоговідсутністю,просив клопотаннязадовольнити.

ОСОБА_9 у судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву, якою просила розглянути подане клопотання без її участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з`явилися.

Враховуючи викладене, а також стислі строки розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважає за можливе розглянуте вказане клопотання без участі власника, роз`яснивши йому про право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. (ст. 174 КПК України).

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що у провадженні СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12024041650001684, внесеного 11.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

06.02.2025 на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська було проведено обшук за адресою мешкання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон ОСОБА_9 REDMI imei НОМЕР_3 ; документи з приводу комісіонерської діяльності ОСОБА_9 на 168 арк.

Постановою старшого слідчого СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 06.02.2025 вищевказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024041650001684, внесеному 11.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, вилучені в ході проведеного обшуку речі можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Оскільки існують ризики приховування, знищення вилученого майна, суд вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити та накласти арешт на зазначене в клопотання майно.

На підставі викладеного керуючись вимогами ст.ст. 2,7, ст.3 ч.1 п.18), ст.ст. 168-169, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12024041650001684, внесеному 11.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, на майно, яке було вилучено 06.02.2025 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон REDMI imei НОМЕР_3 ; документи з приводу комісіонерської діяльності ОСОБА_9 на 168 арк.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1