Рішення

від 19.02.2025 по справі 917/1533/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2025 Справа № 917/1533/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши після виходу з лікарняного заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-БУД ПЛЮС" вх. №17503 від 26.12.2024 року про винесення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №917/1533/24

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-БУД ПЛЮС", вул. Троїцька, б. 89-А, офіс 302, м. Кременчук, 39600

до відповідача Приватного підприємства "Профзахист", вул. Вадима Пугачова, б. 8-Д, офіс 8, м. Кременчук, 39600

про стягнення 42 281,74 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

установив:

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа №917/1533/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-БУД ПЛЮС" до відповідача Приватного підприємства "Профзахист" про стягнення 42 281,74 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 29.12.2021 року між сторонами Договору оренди нежитлового приміщення № 08/22.

Водночас, у позовній заяві позивач просив суд стягнути на його користь витрати на правничу допомогу.

Розгляд справи №917/1533/24 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.11.2024 позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного підприємства "Профзахист" (вул. Вадима Пугачова, б. 8-Д, офіс 8, м. Кременчук, 39600, ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 42731751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-БУД ПЛЮС" (вул. Троїцька, б. 89-А, офіс 302, м. Кременчук, 39600, ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 38995980) 42 281,74 грн заборгованості та 3 028,00 грн витрат по сплаті судового збору.

При цьому, в тексті рішення від 25.11.2024 не було вирішено питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

26.12.2024 до суду від представника позивача адвоката Голобородька О.П. надійшла заява про винесення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Суд ухвалою від 13.01.2025 прийняв заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі №917/1533/24 до розгляду; запропонував відповідачу подати письмові заперечення (за наявності таких заперечень) на заяву представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та в строк до 18.01.2025 року надати їх суду та позивачу. Розгляд заяви ухвалив здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 13.01.2025, яка направлялась відповідачу за адресою, наявною в матеріалах справи та яка співпадає з адресою зазначеною у витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася до Господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення "адресат відсутній".

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 13.01.2025 вважається врученою відповідачу 30.01.2025 р.

Відповідач своїм правом на подання письмових заперечень (за наявності таких заперечень) на заяву представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не скористався.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

З огляду на викладене, заява позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі розглядається без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Оскільки судом при прийнятті рішення по справі не вирішено питання розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, суд на підставі вказаної вище норми вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення про розподіл витрат відповідача.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.08.2024 між адвокатським бюро "Право-Лекс" в особі Голобородька Олександра Петровича (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Р-БУД ПЛЮС" в особі директора Костро Інни Сергіївни (далі - Клієнт) укладено Договір № 1/07-08/2024 про надання правничої допомоги (далі - Договір, а.с. 44-45).

У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :

- клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу клієнту при підготовці до подачі позовної заяви, подача позовної заяви та розгляді господарської справи в Господарському суді Полтавської області за позовом ТОВ "Р-БУД ПЛЮС" до ПП "Профзахист" про стягнення грошових коштів (п. 1.1 Договору).

- виконавець бере на себе виконання наступної правової роботи : вивчення документів клієнта; надання консультації клієнту; складання документів (позовної заяви, клопотань, заяв, тощо); представляти у встановленому порядку інтереси клієнта в Господарському суді Полтавської області (п. 2.1 Договору);

- сторони дійшли згоди, що за цим Договором клієнт сплачує виконавцю вартість правничої допомоги із розрахунку 8 000,00 грн (п. 4.2 Договору).

На виконання умов Договору, Позивачем 07.08.2024 сплачено Адвокатському обєднанню «Право-Лекс» 8 000,00 грн. Що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжної інструкції № 96 від 07.08.2024.

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, позивачем надано суду наступні докази:

- копія Договору про надання правової (правничої) допомоги № 1/07-08/2024 від 07.08.2024 року;

- копія ордеру на надання правничої допомоги серії ВІ № 1237504 від 15.08.2024 виданого позивачем адвокату Голобородько О.П., який діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 517 від 26.04.2007.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 8 000,00 грн витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

Суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача по справі №917/1533/24, виходячи з наступного.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Аналогічна правова позиція викладена додатковій у постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/12876/19 від 15 червня 2022 року.

Крім того, у даній постанові суд дійшов висновку, що поряд з вищевикладеним чинним процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Отже, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не надав суду ні заперечення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу позивача, ні клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, постановах від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

Пунктом 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на надані докази, суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 8 000,00 грн є підтверджений матеріалами справи, співрозмірним наданому об`єму адвокатських послуг, тому витрати на професійну правничу допомогу з урахуванням приписів п. 4 ст. 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 86, 126, 129, 232-233, 236-238, 240, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-БУД ПЛЮС" вх. №17503 від 26.12.2024 року про винесення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №917/1533/24 задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Профзахист" (вул. Вадима Пугачова, б. 8-Д, офіс 8, м. Кременчук, 39600, ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 42731751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-БУД ПЛЮС" (вул. Троїцька, б. 89-А, офіс 302, м. Кременчук, 39600, ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 38995980) 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Додаткове рішення складене 19.02.2025 року (після виходу судді з лікарняного).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик