Рішення

від 20.02.2025 по справі 917/1203/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2025 Справа № 917/1203/21

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., при секретарі судового засідання Голик В.М., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури, проспект Свободи, 4 а, м. Кременчук, Полтавська область, 39601

в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

позивачі: 1) Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600;

2) Департамент охорони здоров`я Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вул. І Сердюка,10, м. Кременчук, Полтавська область, 39600;

3) Комунальне некомерційне медичне підприємство «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, пр. Полтавський, 40, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС», вул. Новоконстянтинівська, 13/10, офіс 201, м. Київ, 04080

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів Північно-Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, вул. Шевченка,1, м. Полтава, 36011

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 339 622,41 грн

представники учасників справи: згідно з протоколом судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Суть спору. У 2021 році заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах позивачі: 1) Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області; 2) Департаменту охорони здоров`я Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області; 3) Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька центральна районна лікарня" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» про: 1. визнання недійсною додаткової угоди №1 від 31.08.2020 року до договору на постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року, укладеної між ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та КНП Кременчуцької міської ради «Кременчуцька центральна районна лікарня»; 2. визнання недійсною додаткової угоди №2 від 27.10.2020 року до договору на постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року, укладену між ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та КНП Кременчуцької міської ради «Кременчуцька центральна районна лікарня»; 3. визнання недійсною додаткової угоди №3 від 28.10.2020 року до договору на постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року, укладену між ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та КНП Кременчуцької міської ради «Кременчуцька центральна районна лікарня»; 4. визнання недійсною додаткової угоди №4 від 30.10.2020 року до договору на постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року, укладеної між ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та КНП Кременчуцької міської ради «Кременчуцька центральна районна лікарня»; 5. визнання недійсною додаткової угоди №5 від 02.12.2020 року до договору на постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року, укладену між ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та КНП Кременчуцької міської ради «Кременчуцька центральна районна лікарня»; 6. визнання недійсною додаткової угоди №7 від 30.12.2020 року до договору на постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року, укладену між ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та КНП Кременчуцької міської ради «Кременчуцька центральна районна лікарня»; стягнення з ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» 339 622,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні додаткові угоди укладені без належних на те підстав та обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни природного газу, чим порушено норми Закону України «Про публічні закупівлі» та положення Договору, а відтак, вони підлягають визнанню недійсними. При цьому, оскільки позивач сплачував кошти за поставлений природний газ відповідно до цін, вказаних у спірних додаткових угодах, отже, за збільшеними цінами, Прокурор просив стягнути з відповідача надмірно сплачені позивачем кошти

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.01.2022, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022, у справі №917/1203/21 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» на користь КНМП "Кременчуцька центральна районна лікарня" 339 622,41 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 15.08.2023 скасовані рішення Господарського суду Полтавської області від 13.01.2022 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі № 917/1203/21, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

В постанові від 15.08.2023 Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду справи господарському суду необхідно:

- врахувати правову природу спірних відносин, що склались між позивачем (позивачами) та відповідачем, та з огляду на наведене у цій Постанові, з урахуванням наведених правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №905/1907/21, встановити належного(их) позивача(ів);

- належно дослідити обставини дотримання/недотримання Прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, що може слугувати достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі кожного з трьох позивачів окремо;

- встановити обставини щодо наявності/відсутності підстав для внесення істотних змін до Договору в частині збільшення ціни за одиницю товару на підставі кожної з оспорюваних Додаткових угод через дослідження та оцінку підстав виникнення/відсутності у відповідача права змінювати вартість ціни товару за Договором у порядку статті 86 ГПК України, з дотриманням вимог статей 236 - 238 ГПК України;

- встановити наявність/відсутність правових підстав для визнання недійсними спірних Додаткових угод з урахуванням правової природи спірних правовідносин, законодавства, яке підлягало застосуванню (у редакції чинній на момент виникнення таких відносин), та доказів, поданих сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень;

- оскільки заявлена прокурором у цій справі вимога про стягнення коштів на підставі статті 670 ЦК України, є похідною вимогою від вирішення спору щодо дійсності/недійсності спірних Додаткових угод, відтак, суду необхідно встановити наявність/відсутність правових підстав для стягнення грошових коштів, а також встановити належного отримувача таких коштів.

Під час нового розгляду справи судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України, для суду під час розгляду справи є обов`язковими вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 15.08.2023 по даній справі.

Процесуальні дії суду.

За результатами здійсненого повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2023 (підстава: необхідність визначення складу суду), матеріали справи № 917/1203/21 передані до розгляду судді Пушку І.І.

Ухвалою від 13.09.2023 суд прийняв справу до розгляду в порядку загального позовного провадження; призначив підготовче засідання у справі на 10.10.2023; встановив сторонам процесуальні строки на подання заяв по суті спору.

28.09.2023 до суду надійшли пояснення третьої особи щодо нового розгляду справи (вх. № 12218, том 4 а.с. 21-33);

06.10.2023 через систему «Електронний суд» надійшов відзив відповідача на позовну заяву (вх. № 12755, том 4 а.с. 43-62).

09.10.2023 відповідач надіслав суду клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату в зв`язку з участю представника в іншому судовому засіданні.

Оскільки на дату підготовчого засідання (10.10.2023) позивачем не сформована та не надана суду правова позиція стосовно поданого відповідачем відзиву на позовну заяву (відповідь на відзив) і строк на її подання не закінчився, в зв`язку з чим в підготовчому засіданні 10.10.2023 не можуть бути досягнуті завдання підготовчого провадження та вирішені питання згідно з ч. 2 ст. 182 ГПК України, суд задовольнив клопотання відповідача та призначив дату наступного підготовчого засідання на 09.11.2023 на 10:30 год.

17.10.2023 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив (вх. № 13184, том 4 а.с. 124-143).

20.10.2023 до суду надійшла заява Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області (вх. № 13377 від 20.10.2023, том 4, а.с. 176-182) у порядку ст. 42 ГПК України про конкретизацію (уточнення) позовних вимог.

20.10.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, яке призначене на 09.11.2023 об 10:30 год, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 23.10.2023 клопотання відповідача задоволено; судове засідання по справі № 917/1203/21, призначене на 09.11.2023 о 10:30 год, суд постановив проводити в режимі відеоконференції за допомогою використання комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EASYCON» у приміщенні Господарського суду Полтавської області.

Ухвалою від 09.11.2023 суд постановив продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання в справі відкласти; призначив дату підготовчого засідання у справі на 14.12.2023.

Відповідач подав до суду 21.11.2023 заперечення на відповідь на відзив разом з заявою про продовження процесуального строку для їх подання (вх. №14996 від 22.11.2023, том 5 а.с. 1-23). Заява задоволена судом. Згідно з ухвалою від 23.11.2023 суд визнав поважною причину пропуску строку; поновив відповідачу строк для подання відповіді на відзив.

Ухвалою від 14.12.2023 провадження у справі № 917/1203/21 зупинено до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22 та оприлюднення відповідної постанови.

25.10.2024 Господарський суд Полтавської області отримав клопотання від заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області про поновлення провадження у справі в зв`язку закінченням касаційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22.

Ухвалою від 28.10.2024 суд поновив провадження у справі № 917/1203/21 та призначив підготовче засідання по справі на 14.11.2024 о 10:45 год.

05.11.2024 суд отримав від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» Серебряник О.О. клопотання про участь у судовому засіданні по справі № 917/1203/21, призначеному на 14.11.2024 о 10:45 та в усіх наступних засіданнях в режимі відео конференції.

Ухвалою від 07.11.2024 суд відмовив в задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні по справі № 917/1203/21, призначеному на 14.11.2024 о 10:45, в режимі відео конференції в зв`язку з відсутністю вільного майданчика для резервування відео конференції.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням від 11.11.2024 (вх. № 15139) про відкладення підготовчого засідання у справі на іншу дату з метою надання його представнику можливості бути присутнім в наступному судовому засіданні у даній справі в режимі відеоконференції.

13.11.2024 від позивача - Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшла заява про розгляд справи без участі його представника (вх. № 15309).

Згідно з ухвалою від 14.11.2024 суд відклав підготовче засідання на 19.12.2024; задовольнив клопотання відповідача про участь його представника у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Ухвалою від 19.12.2024 суд прийняв до розгляду заяву прокурора щодо конкретизації позовних вимог (вх. № 13377 від 20.10.2023), постановив продовжити розгляд позовних вимог у даній справі з її урахуванням; закрив підготовче засідання, призначив справу до судового розгляду по суті на 21.01.2024 об 11:00 год.

26.11.2024, тобто на стадії підготовчого провадження, Кременчуцькою окружною прокуратурою через систему «Електронний суд» подане клопотання про залишення без розгляду позову в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області. Позовну заяву заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» про визнання недійсним угод та стягнення коштів задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор зазначив, що у разі задоволення позовної заяви будуть захищені права та майнові інтереси лише одного з позивачів, тому вважає за необхідне подати заяву про залишення без розгляду позову в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Вирішуючи заявлене прокурором клопотання суд зазначає наступне.

У позовній заяві від 21.07.2021 прокурором визначено наступних позивачів: Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, Департамент охорони здоров`я Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Комунальне некомерційне медичне підприємство «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 55 ГПК України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України суд, за результатами підготовчого засідання постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотання про залишення позову в частині без розгляду (вх. №16041 від 27.11.2024) подане на стадії підготовчого провадження до початку розгляду справи по суті, а отже клопотання прокурора відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Судом також враховується, що в заяві № 52-14029вих-23 від 16.10.2023, яка прийнята судом до розгляду в порядку п. 3 ч. 2 ст. 182 ГПК України, Кременчуцька окружна прокуратура виклала пункт сьомий прохальної частини позовної заяви, у наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (код ЄДРПОУ 41427817, вул. Новокостянтинівка 13/10, оф. 201 м. Київ, 04080 ) до місцевого бюджету Кременчука надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 339 622,41,81 грн».

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора (вх. №16041 від 27.11.2024) про залишення позову в частині без розгляду, а тому позов заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ТОВ «УКРГАЗ РЕСУРС» підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Отже, позовні вимоги Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави від 21.07.2021 розглядаються в інтересах держави в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, яка відповідно до ч. 5 ст. 53 ГПК України має статус позивача у справі.

Ухвалою від 13.01.2025 суд відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» в задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні по справі № 917/1203/21, призначеному на 21.01.2025 о 11:00, в режимі відео конференції в зв`язку з відсутністю вільного майданчика.

Відповідач подав клопотання від 19.01.2025 (вх. №647 від 20.01.2025) про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, в якому просив забезпечити його представнику проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Згідно з ухвалою від 21.01.2025 суд судом розгляд справи по суті відкладено на 18.02.2025 на 10:45 год; клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задовольнити.

Судове засідання у справі 18.02.2025 проводилось в режимі відео конференції за допомогою використання комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EASYCON» у приміщенні Господарського суду Полтавської області за клопотанням представника відповідача від 20.01.2025.

В судовому засіданні 18.02.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши час проголошення рішення 20.02.2025 об 11:00. Суд відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні по справі № 917/1203/21, призначеному на 18.02.2025 об 11:00, в режимі відео конференції в зв`язку з відсутністю вільного майданчика, про що 18.02.2025 постановлена відповідна ухвала.

В судовому засіданні 20.02.2025 суд проголосив повне рішення з урахуванням положень абзацу другого частини першої статті 240 ГПК України.

Виклад позицій сторін.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на те, що Комунальним некомерційним підприємством Кременчуцької районної ради «Кременчуцька центральна районна лікарня» проведено відкриті торги щодо закупівлі природного газу з терміном постачання до 31.12.2020 з очікуваною вартістю 2519700,00 грн. За результатами проведення відкритих торгів переможцем визначено ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС», з яким укладено договір № 11 від 01.02.2020 на постачання природного газу.

Прокурор зазначає, що в подальшому між сторонами укладено ряд додаткових угод, в результаті чого ціна товару фактично збільшилась на 72,69 % від початкової ціни одиниці товару.

На думку Прокурора, жодного належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення ціни за період дії договору ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» не надало, та, як наслідок, укладання Додаткових угод № 1,2,3,4,5,7 до Договору № 11 від 01.02.2020 про постачання природного газу, якими збільшено ціну газу, є безпідставним та з урахуванням вимог чинного законодавства вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.

Разом з тим, Прокурор зазначив, що оскільки додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, то розрахунок за поставлений газ повинен здійснюватися за ціною, вказаною в договорі № 11 від 01.02.2020 про постачання природного газу, а саме за 4475,311120 грн з ПДВ за 1000 куб.м. газу. Відповідно, грошові кошти у розмірі 339622,41 грн (переплата) підлягають стягненню з відповідача на користь місцевого бюджету м. Кременчука в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

28.09.2023 року від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення щодо нового розгляду (а. с. 21-33, том 4). В поданих поясненнях третя особа вказує на те, що Управлінням здійснено перевірку закупівлі UА-2019-12-30-000226-с (замовник: Комунальне некомерційне підприємство Кременчуцької районної ради Кременчуцька центральна районна лікарня код ЄДРПОУ 01999342, очікувана вартість: 2 519 700,00 грн. з ПДВ, застосована процедура закупівлі: відкриті торги, предмет закупівлі: ДК 021:2015:09120000-6: Газове паливо: 241000 м. куб. Місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг: 39721, Україна, Полтавська область, Кременчуцький район, м. Кременчук, проспект Полтавський, будинок 40. Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: 31 грудня 2020 року).

За результатами перевірки закупівлі UА -2019-12-30-000226-с складено та підписано акт про результати перевірки закупівель Комунального некомерційного медичного підприємства Кременчуцька Центральна районна лікарня Кременчуцького району Полтавської області № 21-25/24 датований 26.05.2021 року. Перевіркою встановлено, зокрема, порушення вимоги пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922-VІІІ в редакції, чинній на момент оголошення закупівлі, що призвело до недоотримання замовником активів.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 8, п. 7 ст. 10, ч. 2 ст. 15 Закону № 2939, пп. 9 п. 4, пп. 16 п. 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністерства України від 13.012016 № 43, п. 27 Порядку № 631, пункту 46, 49-50, 52 Порядку проведення Інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (зі змінами), Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області зобов`язало КНМП Кременчуцька ЦРЛ здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, забезпечити відшкодування збитків, завданих шляхом повернення ТОВ УКРГАЗРЕСУРС на рахунок КНМП Кременчуцька ЦРЛ коштів в сумі 339 622,41 грн. відповідно до статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України. Проте, зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель замовником не виконано.

06.10.2023 року до Господарського суду Полтавської області через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням постанови Верховного Суду від 15.08.2023 № 917/1203/21 (том 4, а. с. 48-62), в якому відповідач зазначив, що у відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за Договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах. Враховуючи практику Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 відповідач вважає, що відсутні підстави для представництва Прокурором інтересів держави в особі Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька центральна районна лікарня» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, у зв`язку із чим позов, поданий Заступником керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі КНМП «Кременчуцька центральна районна лікарня» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області слід залишити без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

У відзиві на позовну заяву відповідач з посиланням на постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022у справі № 914/2656/21 також зазначив, що позовна заява Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Позивача-1 - Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Позивача-2 - Департаменту охорони здоров`я Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області є необґрунтованою, права Позивача-1 та Позивача-2 не порушені Відповідачем, тому позов у цій частині слід залишити без задоволення.

Відповідач вважає, що зміна умов договору відбувається за погодженням сторін, а не за рішенням суду, а отже оцінка достатності підстав для внесення змін до договору належала саме до компетенції сторін, як постачальника, так і споживача (замовника); додаткові угоди до договору укладені у порядку та на умовах, визначених договором за згодою обох сторін, є виконаними та не є ні нікчемними, ні недійсними.

На думку відповідача, стаття 44 Закону України «Про публічні закупівлі» покладає відповідальність за порушення вимог Закону на уповноважених осіб, службових (посадових) осіб замовників, та, у випадку визнання недійсними додаткових угод до Договору у сфері публічних закупівель, відповідальність відповідно до статті 44 названого Закону повинні нести такі особи, а не суб`єкт господарювання (постачальник).

У відповіді на відзив (том 4 а.с. 124-143) Прокурор повідомив, що оскільки засновником Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» та власником її майна є Кременчуцька міська територіальна громада в особі Кременчуцької міської ради, яка фінансує та контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання Підприємством коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Кременчуцька міська рада та уповноважений нею орган - Департамент охорони здоров`я Кременчуцької міської раді є особами, уповноваженими на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належними позивачами у цій справі.

Прокурор у відповіді на відзив звертає увагу суду також на те, що інтерес Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в даній справі полягає в тому, що відновити права територіальної громади міста, представниками якої вони є, на ефективне і раціональне використання бюджетних коштів через повернення майна КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування».

Прокурор у відповіді на відзив звертає увагу суду також на те, що позовні вимоги відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Верховного суду від 21.03.2019 у справі № 912/898/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 в аналогічних правовідносинах.

Окрім цього, Прокурор зазначив, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на природний газ шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата відповідачу-1 коштів у розмірі 472759,93 грн.

Також до суду надійшла заява Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області (вх. № 13377 від 20.10.2023, том 4, а.с. 176-182) у порядку ст. 42 ГПК України, в якій прокурор послаючись на правову позицію Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену в постанові № 905/1907/21 від 21.06.2023, конкретизував (уточнив) позовну вимогу у справі № 917/1203/21 щодо стягнення з ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» 339622,41 грн надмірно сплачених коштів на користь місцевого бюджету м. Кременчука.

Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив та на заяву Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області, подану у порядку ст. 42 ГПК України у справі № 917/1203/21 (том 5 а.с. 1-22), за змістом яких відповідач продублював заперечення щодо відсутності підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Кременчуцька міська лікарня планового лікування" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, викладених у відзиві на позовну заяву.

Одночасно, відповідач зазначив, зокрема, що вважає заяву заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури від 16.10.2023, поданою у порядку ст. 42 ГПК України необґрунтованою та такою, що суперечить нормам ГПК України, оскільки ані ст. 42 ГПК України, ані Господарський процесуальний кодекс України не передбачає такої процесуальної дії сторін як конкретизація позовних вимог.

Відповідач вказав на відсутність підстав для визнання недійсними додаткових угод до Договору, а застосування наслідків недійсності додаткових угод до Договору, закріплених у ст. 670 Цивільного кодексу України, можливе лише до сторін Договору про постачання природного газу від 01.02.2020 № 11.

Відповідач вважає, що до правовідносин сторін за договором №11 від 01.02.2020 слід застосовувати положення Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції на час виникнення правовідносин, тобто станом на 01.12.2019.

Згідно з п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин, а саме в редакції Закону від 01.12.2019, наступні зміни 08.02.2020), процедури закупівель товарів, робіт та послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. При цьому, правовою підставою недійсності правочину прокурором визначено ст. 203, 215 ЦК України, ст. 207 ГК України, посилаючись на те, що зазначені вище додаткові угоди суперечать пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

На переконання відповідача визнання додаткових угод до Договору про постачання природного газу від 01.02.2020 №11 недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. При цьому відповідач наводить правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19, про те, що договори, що укладені всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону «Про публічні закупівлі», є нікчемними в силу закону і не потребують визнання їх недійсними судом. В зв`язку з цим, відповідач вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсними додаткових угод № 1-5,7 до Договору про постачання природного газу від 01.02.2020 № 11 не підлягають задоволенню.

У своїх запереченнях відповідач також посилається на рішення ЄСПЛ від 24 червня 2003 року (заява № 44277/98) «Стретч проти Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії», за яким встановлено, що оскільки особу позбавили права на її майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції», тому визнання недійсним договору, згідно з яким покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

З огляду на наведені обставини, відповідач вважає, що покладення на відповідача, який діяв у відповідності до норм Закону та Договору, наслідків у вигляді повернення коштів та фактично, зобов`язання його поставити товар (природний газ) за економічно невигідними та необґрунтованими цінами, не відповідає критеріям щодо втручання у право мирного володіння майном.

Щодо наявності підстав представництва органами прокуратури інтересів держави у спірних правовідносинах, суд враховує таке.

Пунктом 3 ст. 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійснені програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності - державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація поняття «інтереси держави» особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. «Державний інтерес» у спірних правовідносинах полягає, перш за все, у законності використання органами державної влади бюджетних коштів для придбання товарів, робіт і послуг та іншої допомоги з метою забезпечення нагальних потреб в умовах воєнного стану, зокрема, забезпечення ефективного, своєчасного виконання правочинів, укладених з метою належного функціонування держави.

Верховним Судом в постанові від 10.06.2021 по справі №910/114/19 висловлено позицію про те, що визначене положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт і послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

Відтак, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» вимог.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі №912/989/18.

У постанові від 23.09.2021 по справі № 910/11608/20 Верховний Суд вказав на ту обставину, що закупівля проводиться не лише для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі, але й для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності (ст. 68 Конституції України).

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які належать до їхньої компетенції, а також у захисті прав та свобод інтересів місцевого значення, які не мають загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку в спосіб, який належить до їх відання.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Окрім того, як зазначив Прокурор у позовній заяві, укладенням додаткових угод до договору поставки природного газу порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткових угод фактично отримано менше газу у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», окрім обґрунтування порушень або загрози порушення державних інтересів, прокурор у позовній заяві має вказати орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави, а також довести, що вказані суб`єкти не здійснюють або неналежним чином здійснюють захист цих інтересів.

Відповідно до Статуту КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області», затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради від 18.01.2022 (том 4 а.с. 144-157), підприємство є багатопрофільним закладом охорони здоров`я комунальним унітарним некомерційним неприбутковим підприємством, що надає послуги первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги на території Кременчуцької міської територіальної громади, Південного підокругу госпітального округу Полтавської ОДА з центром у місті Кременчуці в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим статутом Підприємства.

Підприємство знаходиться у комунальній власності Кременчуцької міської територіальної громади. Підприємство створене на майні, що належить до спільної власності Кременчуцької міської територіальної громади, управління яким здійснює Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області через уповноважений нею орган - Департамент охорони здоров`я Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (п.п. 1.2, 1.3, 1.4 Статуту).

Майно Підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти а також інші, цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства. Майно підприємства є комунальною власністю Кременчуцької міської територіальної громади. Підприємство є одержувачем бюджетних коштів. Власник здійснює контроль за використанням та збереженням закріпленого за Підприємством майна безпосередньо або через Уповноважений орган управління (п.п. 10.1, 10.2, 10.6, 10.8 Статуту).

Згідно Витягу з ЄДР засновником КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» є Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області.

За приписами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 3 ст. 140 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно зі статтею 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.

У ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» наведено визначення поняття права комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад і саме відповідні ради здійснюють права суб`єкта. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Відповідно до ст.18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцеві самоврядування.

Оскільки засновником КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» та власником її майна є Кременчуцька міська територіальна громада в особі Кременчуцької міської ради (позивач), яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання лікарнею коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, суд дійшов висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Схожий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.

Суд зауважує, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців Кременчуцької громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади Кременчуцького району.

Отже, оскільки органом, який здійснює управління майном Лікарні є Рада, на яку також покладаються функції внутрішнього контролю за повнотою надходжень і витрачанням бюджетних коштів, в тому числі, при проведенні публічних закупівель, суд констатує, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №904/123/22, від 26.10.2022 у справі №904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі №904/8332/21 (пункт 33).

Таким чином, у зв`язку наведеним суд погоджується з доводами Прокурора щодо правомірності визначення Кременчуцької міської ради позивачем по справі, як суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави, у спірних правовідносинах.

Кременчуцька окружна прокуратура листами від 12.05.2021 року за вих. №52-1930вих-21, від 06.05.2021 року за вих. №52-1843вих-21, від 06.05.2021 року за вих. №52-1844вих-21 зверталася до Департаменту охорони здоров`я Кременчуцької міської ради, Кременчуцької міської ради, КНМП «Кременчуцька центральна районна лікарня» якими повідомила про наявні порушення вимог бюджетного законодавства та запропонувала вжити заходи спрямовані на усунення виявлених порушень (том 1, а. с. 118, 120,122).

09.06.2021 року від Кременчуцької міської ради за вих. №01- 36/5264 надійшла відповідь де повідомлено, що органи місцевого самоврядування не є уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання та контроль у сфері закупівель. (том 1, арк. с. 121).

Також Кременчуцькою окружною прокуратурою 08.07.2021 року та 09.07.2021 року скеровано повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до Кременчуцькою міської ради, Департаменту охорони здоров`я виконавчого комітету Кременчуцької міської ради та КНМП Кременчуцька центральна районна лікарня, яким повідомлено про здійснення представництва інтересів держави в Господарському суді Полтавської області щодо визнання недійсними додаткових угод до договору постачання газу та стягнення безпідставно отриманих коштів за вказаними угодами (том 1, а. с. 124-126).

У постанові від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

З наведеного слідує, що Кременчуцька міська рада обізнана про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Отже, на виконання ч. 3, 5 ст. 53 ГПК України та ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Прокурор при поданні позовної заяви здійснив всі необхідні дії, обґрунтував неналежне, здійснення захисту інтересів держави в особі Кременчуцької міської ради, яка не вжила заходів у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, про що повідомив позивача відповідним листом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність звернення прокурора до суду та необхідність розгляду по суті заявлених вимог, а посилання відповідача на відсутність права прокурора на представництво інтересів держави в суді в особі Ради відхиляються судом як необґрунтовані.

Розглянувши матеріали справи суд встановив таке.

За результатами проведеного Кременчуцькою окружною прокуратурою моніторингу офіційного загальнодержавного вебпорталу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з питань публічних закупівель prozorro.gov.ua та в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42021172030000009 від 02.04.2021 встановлено порушення вимог Бюджетного кодексу України та Закону України Про публічні закупівлі під час укладення Комунальним некомерційним медичним підприємством Кременчуцька центральна районна лікарня Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області додаткових угод до договору поставки газу № 11 від 01.02.2020.

На веб-сайті Prozorro Комунальним некомерційним підприємством Кременчуцької районної ради Кременчуцька центральна районна лікарня (позивач 3) (вподальшому перейменоване на Комунальне некомерційне медичне підприємство «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області) оприлюднило оголошення з про проведення відкритих торгів щодо закупівлі природного газу, з терміном постачанням до 31.12.2020 з очікуваною вартістю 2519700,00 грн.

У відкритих торгах перемогло Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (відповідач).

01.02.2020 року між Комунальним некомерційним підприємством Кременчуцької районної ради Кременчуцька центральна районна лікарня (позивач 3, споживач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (відповідач, постачальник) укладено договір про постачання природного газу №11 з додатком 1 (том 1, арк. с. 43-47).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язався поставити споживачу у 2020 році товар: природний газ (код за ДК 021:2015-09120000-6 Газове паливо (природний газ) (далі - газ) в обсягах і порядку, передбачених даним Договором, а Споживач зобов`язався прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строках та на умовах, передбачених даним Договором.

Постачальник передає Споживачу газ в обсягах 241000,0 кубічних метрів. Постачання газу здійснюється для потужностей Споживача за наступною адресою: проспект Польський, будинок 40, м. Кременчук, Полтавська область, в тому числі по місяцях 2020 рік тис. куб. м.: січень -, лютий 45, березень 40, (І кв. 85); квітень 5, травень, червень, (ІІ кв. 5); липень, серпень, вересень, (ІІІ кв. - ); жовтень 30, листопад 44, грудень 50, ІV кв. 124) (п. 1.2. Договору).

Згідно п. 1.4. Договору зміна обсягів постачання/споживання газу визначається в додаткових угодах до даного Договору.

Загальна вартість даного Договору складає 1 078 550 грн. В т.ч. ПДВ 20%: 179 758,33 грн. (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору ціна газу з урахуванням замовлення (бронювання) потужності за 1000,0 кубічних метрів газу та без ПДВ складає 3729,426 грн., крім того ПДВ 20% -745,88520 грн. Разом 4475,311120 грн. Ціна договору зменшується за взаємною згодою сторін.

Зміна ціни природного газу визначається в додаткових угодах до даного Договору та не може змінюватись більше ніж на 10 % за один місяць (п. 2.5. Договору).

У Додатку №1 до Договору сторони погодили річний плановий об`єм постачання газу - 241 тис. куб.м. (том 1, арк. с. 47).

Цей договір набуває чинності з 01.02.2020 року і діє в частині постачання газу до 31.12.2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 Договору).

Відповідно до п. 11.2. Договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зокрема:

2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми визначеної в договорі.

У разі настання причин для зміни умов договору на підставі пунктів 2,3,6 пункту 11.2., для узгодження можливості внесення таких змін до договору, Постачальник повинен надати відповідні підтверджуючі документи (п.11.3. Договору).

Згідно п. 11.6. Договору усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками Сторін та скріплюються їх печатками.

18.08.2020 року за вих. №1436, 28.09.2020 року відповідачем надано позивачу №3 лист з пропозицію внести зміни до укладеного між сторонами договору та з пропозицією погодити вартість природного газу з ПДВ 20% ( в тому числі враховуючи оплату замовлення потужності (транспортування природного газу) на рівні: з 01.08.2020 року - 4922,85 грн. за 1000 куб.м.

До даного листа відповідачем додано: експертний висновок Черкаської торгово-промислової плати №О-516 від 14.08.2020 року, експертний висновок Черкаської торгово-промислової плати №О-433 від 26.06.2020 року, проект додаткової угоди до Договору.

31.08.2020 року між позивачем №3 та відповідачем укладено Додаткову угоду №1 до Договору постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року (том 1, а. с. 48) якою сторони внесли зміни до пунктів 1.2., 2.1., 2.2. Договору і виклали їх в наступній редакції:

- п. 1.2. Постачальник передає Споживачу газ в обсягах 226,159 тис кубічних метрів. Постачання газу здійснюється для потужностей Споживача за наступною адресою: проспект Польський, будинок 40, м. Кременчук, Полтавська область. Планові обсяги по місяцях (тис. куб. м.): січень: плановий об`єм - 0, ціна природного газу (грн.) - 0,00; лютий: плановий об`єм - 32,887, ціна природного газу (грн.) 4475,32; березень: плановий об`єм 28,257, ціна природного газу (грн.) 4475,32; квітень: плановий об`єм 16,617, ціна природного газу (грн.) 4475,32; травень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 4475,32; червень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 4475,32; липень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 4475,32; серпень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 4922,85; вересень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 4922,85; жовтень: плановий об`єм 35, ціна природного газу (грн.) 4922,85; листопад: плановий об`єм 50, ціна природного газу (грн.) 4922,85; грудень: плановий об`єм 63,398, ціна природного газу (грн.) 4922,85;

- п. 2.1. Зменшити загальну суму договору на 3,55 грн. в т.ч. ПДВ 0,59 грн.

Загальна вартість даного Договору складає 1 078 546,45 грн., в т.ч. ПДВ 20%: 179 757,74 грн.;

- п. 2.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуг замовлення (бронювання) потужності за 1000,0 кубічних метрів газу та без ПДВ складає 4102,38 грн., крім того ПДВ 20% - 820,48 грн. Разом 4922,85 грн. Ціна договору зменшується за взаємною згодою сторін.

28.09.2020 року відповідачем надано позивачу№3 лист за вих. №0128 з пропозицію внести зміни до укладеного між сторонами договору та з пропозицією погодити вартість природного газу з ПДВ 20% ( в тому числі враховуючи оплату замовлення потужності (транспортування природного газу 163,89 грн.) на рівні: з 01.09.2020 року - 5390,52 грн. за 1000 куб.м.; з 16.09.2020 року - 5875,67 грн. за 1000 куб.м.

До даного листа відповідачем додано: експертний висновок Черкаської торгово-промислової плати №О-605 від 15.09.2020 року, експертний висновок Черкаської торгово-промислової плати №О-587 від 08.09.2020 року, проект додаткової угоди до Договору.

27.10.2020 року між позивачем №3 та відповідачем укладено Додаткову угоду №2 до Договору постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року (том 1, а. с. 49) якою сторони внесли зміни до пунктів 1.2., 2.1., 2.2. Договору і виклали їх в наступній редакції:

- п. 1.2. Постачальник передає Споживачу газ в обсягах 213,284 тис кубічних метрів. Постачання газу здійснюється для потужностей Споживача за наступною адресою: проспект Польський, будинок 40, м. Кременчук, Полтавська область. Планові обсяги по місяцях (тис. куб. м.): січень: плановий об`єм - 0, ціна природного газу (грн.) 4475,32; лютий: плановий об`єм - 32,887, ціна природного газу (грн.) 4475,32; березень: плановий об`єм 28,257, ціна природного газу (грн.) 4475,32; квітень: плановий об`єм 16,617, ціна природного газу (грн.) 4475,32; травень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 4475,32; червень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 4475,32; липень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 4475,32; серпень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 4922,85; вересень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 5390,52; жовтень: плановий об`єм 35, ціна природного газу (грн.) 5390,52; листопад: плановий об`єм 45, ціна природного газу (грн.) 5390,52; грудень: плановий об`єм 55,523, ціна природного газу (грн.) 5390,32;

- п. 2.1. Зменшити загальну суму договору на 1,65 грн. в т.ч. ПДВ 0,27 грн.

Загальна вартість даного Договору складає 1 078 544,80 грн., в т.ч. ПДВ 20%: 179 757,47 грн.;

- п. 2.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуг замовлення (бронювання) потужності за 1000,0 кубічних метрів газу та без ПДВ складає 4492,10 грн., крім того ПДВ 20% - 898,42 грн. Разом 5390,52 грн. Ціна договору зменшується за взаємною згодою сторін.

28.10.2020 року між позивачем №3 та відповідачем підписано Додаткову угоду №3 до Договору постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року (том 1, арк. с. 50), якою сторони внесли зміни до пунктів 1.2., 2.1., 2.2. Договору і виклали їх в наступній редакції:

- п. 1.2. Постачальник передає Споживачу газ в обсягах 202,093 тис кубічних метрів. Постачання газу здійснюється для потужностей Споживача за наступною адресою: проспект Польський, будинок 40, м. Кременчук, Полтавська область. Планові обсяги по місяцях (тис. куб. м.): січень: плановий об`єм - 0, ціна природного газу (грн.) 4475,32; лютий: плановий об`єм - 32,887, ціна природного газу (грн.) 4475,32; березень: плановий об`єм 28,257, ціна природного газу (грн.) 4475,32; квітень: плановий об`єм 16,617, ціна природного газу (грн.) 4475,32; травень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 4475,32; червень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 4475,32; липень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 4475,32; серпень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 4922,85; вересень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 5875,67; жовтень: плановий об`єм 35, ціна природного газу (грн.) 5875,67; листопад: плановий об`єм 40, ціна природного газу (грн.) 5875,67; грудень: плановий об`єм 49,332, ціна природного газу (грн.) 5875,67;

- п. 2.1. Зменшити загальну суму договору на 5,64 грн. в т.ч. ПДВ 0,94 грн.

Загальна вартість даного Договору складає 1 078 539,16 грн., в т.ч. ПДВ 20%: 179 756,53 грн.;

- п. 2.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуг замовлення (бронювання) потужності за 1000,0 кубічних метрів газу та без ПДВ складає 4896,39 грн., крім того ПДВ 20% - 979,28 грн. Разом 5875,67 грн. Ціна договору зменшується за взаємною згодою сторін.

20.10.2020 року відповідачем надано позивачу№3 лист за вих. №0170 з пропозицію внести зміни до укладеного між сторонами договору та з пропозицією погодити вартість природного газу з ПДВ 20% ( в тому числі враховуючи оплату замовлення потужності (транспортування природного газу 163,89 грн.) на рівні: з 01.10.2020 року - 6400,00 грн. за 1000 куб.м.

До даного листа відповідачем додано: експертний висновок Черкаської торгово-промислової плати №О-662 від 01.10.2020 року, проект додаткової угоди до Договору.

30.10.2020 року між позивачем №3 та відповідачем підписано Додаткову угоду №4 до Договору постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року (том 1, а. с. 51) якою сторони внесли зміни до пунктів 1.2., 2.1., 2.2. Договору і виклали їх в наступній редакції:

- п. 1.2. Постачальник передає Споживачу газ в обсягах 191,906 тис кубічних метрів. Постачання газу здійснюється для потужностей Споживача за наступною адресою: проспект Польський, будинок 40, м. Кременчук, Полтавська область. Планові обсяги по місяцях (тис. куб. м.): січень: плановий об`єм - 0, ціна природного газу (грн.) 4475,32; лютий: плановий об`єм - 32,887, ціна природного газу (грн.) 4475,32; березень: плановий об`єм 28,257, ціна природного газу (грн.) 4475,32; квітень: плановий об`єм 16,617, ціна природного газу (грн.) 4475,32; травень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 4475,32; червень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 4475,32; липень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 4475,32; серпень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 4922,85; вересень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 5875,67; жовтень: плановий об`єм 30, ціна природного газу (грн.) 6400,00; листопад: плановий об`єм 35, ціна природного газу (грн.) 6400,00; грудень: плановий об`єм 49,145, ціна природного газу (грн.) 6400,00;

- п. 2.1. Зменшити загальну суму договору на 5,80 грн. в т.ч. ПДВ 0,94 грн.

Загальна вартість даного Договору складає 1 078 539,16 грн., в т.ч. ПДВ 20%: 179 756,53 грн.;

- п. 2.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуг замовлення (бронювання) потужності за 1000,0 кубічних метрів газу та без ПДВ складає 4896,39 грн., крім того ПДВ 20% - 979,28 грн. Разом 5875,67 грн. Ціна договору зменшується за взаємною згодою сторін.

24.11.2020 року відповідачем надано позивачу №3 лист за вих. №435/202 з пропозицію внести зміни до укладеного між сторонами договору та з пропозицією погодити вартість природного газу з ПДВ 20% ( в тому числі враховуючи оплату замовлення потужності (транспортування природного газу 163,89 грн.) на рівні: з 01.11.2020 року - 7026,00 грн. за 1000 куб.м.

До даного листа відповідачем додано: експертний висновок Черкаської торгово-промислової плати №О-750/01 від 27.10.2020 року, експертний висновок Черкаської торгово-промислової плати №О-750/02 від 28.10.2020 року, проект додаткової угоди до Договору.

02.12.2020 року між позивачем №3 та відповідачем укладено Додаткову угоду №5 до Договору постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року (том 1, а.с. 52) якою сторони внесли зміни до пунктів 1.2., 2.1., 2.2. Договору і виклали їх в наступній редакції:

- п. 1.2. Постачальник передає Споживачу газ в обсягах 182,216 тис кубічних метрів. Постачання газу здійснюється для потужностей Споживача за наступною адресою: проспект Польський, будинок 40, м. Кременчук, Полтавська область. Планові обсяги по місяцях (тис. куб. м.): січень: плановий об`єм - 0, ціна природного газу (грн.) 4475,32; лютий: плановий об`єм - 32,887, ціна природного газу (грн.) 4475,32; березень: плановий об`єм 28,257, ціна природного газу (грн.) 4475,32; квітень: плановий об`єм 16,617, ціна природного газу (грн.) 4475,32; травень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 4475,32; червень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 4475,32; липень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 4475,32; серпень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 4922,85; вересень: плановий об`єм 0, ціна природного газу (грн.) 5875,67; жовтень: плановий об`єм 5,388, ціна природного газу (грн.) 6400,00; листопад: плановий об`єм 40, ціна природного газу (грн.) 7026,00; грудень: плановий об`єм 59,067, ціна природного газу (грн.) 7026,00;

- п. 2.1. Зменшити загальну суму договору на 0,06 грн. в т.ч. ПДВ 0,01 грн.

Загальна вартість даного Договору складає 1 078 533,30 грн., в т.ч. ПДВ 20%: 179 755,55 грн.;

- п. 2.2. Ціна газу з урахуванням вартості послуг замовлення (бронювання) потужності за 1000,0 кубічних метрів газу та без ПДВ складає 5855,00 грн., крім того ПДВ 20% - 1171,00 грн. Разом 7026,00 грн. Ціна договору зменшується за взаємною згодою сторін.

16.12.2020 року відповідачем надано Кременчуцькій центральній районній лікарні лист за вих. №1612. В даному листі відповідач повідомив позивачу №3, що строк дії договору постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року завершується 31.12.2020 року. Однак відповідно до п. 8 ч.4 та ч.5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" ст. ст. 651,653 та 654 ЦК України, положеннями договору на постачання природного газу, сторони можуть продовжити строк дії Договору для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджені в установленому порядку.

Також відповідач повідомив позивачу №3, що у зв`язку з сезонним підвищенням вартості природного газу на ринку, він змушений збільшити вартість природного газу по договору на 10% від попередньої вартості починаючи з 01.01.2021 року.

До даного листа відповідачем додано: експертний висновок Черкаської торгово-промислової плати №О-946/01 від 15.12.2020 року, експертний висновок Черкаської торгово-промислової плати №О-946/02 від 15.12.2020 року, проект додаткової угоди на продовження дії договору зі зміною ціни.

30.12.2020 року між позивачем №3 та відповідачем укладено Додаткову угоду №7 до Договору постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року (том 1, арк. с. 54) якою сторони дійшли згоди про наступне.

Керуючись п. 8 ч.4 та ч. 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» ст. 651, 653 та 654 ЦК України, положеннями договору на постачання природного газу №11 від 11.02.2020 року, сторони прийшли до згоди продовжити строк дії Договору для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджені в установленому порядку.

Вартість природного газу з 01.01.2021 року становить 7728,60 грн. за 1000 куб. м. з врахуванням ПДВ та вартістю замовлення потужності.

27.04.2021 року Кременчуцька окружна прокуратура Полтавської області звернулась до Управління-Північно-східного офісу Держаудитслужби у Полтавській області з листом за вих. №1547вих-21 щодо моніторингу процедури закупівлі за предметом газове паливо, здійснене Комунальним некомерційним підприємством Кременчуцької районної ради Кременчуцька центральна районна лікарня (том 1, арк. с. 55-56).

На виконання вказаного запиту Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області проведено захід державного фінансового контролю та складено Акт про результати перевірки закупівель комунального некомерційного медичного підприємства Кременчуцька Центральна районна лікарня Кременчуцького району Полтавської області № 21-25/24 від 26.05.2021 року, який направлено до Кременчуцької окружної прокуратури 22.06.2021 за вихідним 201631 -17/2596-2021 (том 1, арк. с. 57-70).

Зазначений акт перевірки посадовими особами замовника підписаний із запереченнями, які за результатами їх розгляду визнані необґрунтованими (том 1, а. с. 71-99).

Актом про результати перевірки закупівель комунального некомерційного медичного підприємства Кременчуцька Центральна районна лікарня Кременчуцького району Полтавської області № 21-25/24 від 26.05.2021 проведеної Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області встановлено порушення вимог законодавства публічні закупівлі.

При прийнятті рішення суд приймає до уваги наступні обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. За змістом ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), серед способів захисту визначено визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

За приписами ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Ч. 1-5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Ч. 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі». Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За змістом статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Провадження у справі №917/1203/21 зупинялося до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №922/2321/22, за результатами якого висловлено правову позицію щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», яку суд в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України має застосовувати у подібних правовідносинах.

У справі № 922/2321/22 на вирішення Великої Палати Верховного Суду було поставлено питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.

Щодо обраного прокурором способу захисту суд приймає до уваги наступне.

Як зазначалось судом, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» редакція якого протягом періоду з дати укладення договору до дати укладення додаткових угод до договору зазнала змін.

Вимогами статей 36, 37 Закону України «Про публічні закупівлі», які були чинні до вступу в дію нової редакції Закону від 19.04.2020 (далі - попередня редакція), передбачалось, що відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» у попередній редакції, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Тобто, укладені угоди з порушенням вимог частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» у попередній редакції, в силу статті 37 указаного Закону, були б нікчемними.

Втім, 19.04.2020 вступила в дію нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі», в якій унормовано обставини нікчемності договору.

Так, відповідно до статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено випадки нікчемності договору про закупівлю, а саме договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Як встановлено судом, Договір на постачання природного газу №11 від 01.02.2020 був укладений між сторонами до вступу в дію нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» від 19.04.2020, проте додаткові угоди № 1,2,3,4,5,7 були укладені сторонами після набрання чинності новою редакцією Закону, а саме після 19.04.2020.

Отож, беручи до уваги те, що на час укладення додаткових угоди № 1,2,3,4,5,7 законодавчо встановлені підстави нікчемності правочину зазнали змін, а статтею 43 Закону України «Про публічні закупівлі», якою встановлено підстави нікчемності договору про закупівлю, не передбачено серед підстав нікчемності договору порушення сторонами вимог Закону щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, зокрема у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, належним способом захисту в цьому випадку є вимога про визнання додаткових угод недійсними, яка заявлена прокурором у даній справі.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 31 жовтня 2023 року у справі № 913/157/22. Верховний Суд у цій справі дійшов висновку про помилковість застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, що вже не діяла на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема на момент укладення угод після набрання чинності новою редакцією Закону, а також про належність і ефективність способу захисту інтересів держави внаслідок укладення незаконних правочинів шляхом визнання їх недійсними.

При розгляді спору по суті судом враховуються наступні обставини.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК).

Об`єктом судового захисту відповідно до статті 15 ЦК є саме порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Саме така особа, яка спричинила ці наслідки для позивача щодо його права є стороною у спірному правовідношенні.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина перша статті 45 ГПК).

Частиною першою статті 47 ГПК визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача як сторони у справі, а також зміст позовних вимог (пункти 2, 4 частини третьої статті 162 ГПК).

Отже, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, у цьому випадку прокурора. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, провадження №14-61цс18, пункт 41).

Сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (пункт 70), від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц (пункт 66), від 07.07.2020 у справі №712/8916/17 (пункт 27), від 09.02.2021 у справі №635/4741/17 (пункт 33.2).

Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову в цій справі є, зокрема, вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод №1 від 31.08.2020 року до договору на постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року, укладеної між ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та КНП Кременчуцької міської ради «Кременчуцька центральна районна лікарня»; 2. визнання недійсною додаткової угоди №2 від 27.10.2020 року до договору на постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року, укладену між ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та КНП Кременчуцької міської ради «Кременчуцька центральна районна лікарня»; 3. визнання недійсною додаткової угоди №3 від 28.10.2020 року до договору на постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року, укладену між ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та КНП Кременчуцької міської ради «Кременчуцька центральна районна лікарня»; 4. визнання недійсною додаткової угоди №4 від 30.10.2020 року до договору на постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року, укладеної між ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та КНП Кременчуцької міської ради «Кременчуцька центральна районна лікарня»; 5. визнання недійсною додаткової угоди №5 від 02.12.2020 року до договору на постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року, укладену між ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та КНП Кременчуцької міської ради «Кременчуцька центральна районна лікарня»; 6. визнання недійсною додаткової угоди №7 від 30.12.2020 року до договору на постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року, укладену між ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та КНП Кременчуцької міської ради «Кременчуцька центральна районна лікарня»; стягнення з ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» 339 622,41 грн, на підставі статей 203, 215 ЦК.

Статтею 203 ЦК передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Зокрема, у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №670/23/18, від 10.09.2021 у справі №909/207/20).

Згідно з висновками, викладеними у постанові від 02.09.2022 у справі №125/2157/19, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є, зокрема, пред`явлення позову однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою до іншої сторони чи сторін правочину.

З`ясовуючи належність суб`єктного складу учасників справи, Велика Палата Верховного Суду у цій постанові зазначила, що вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним у загальному розумінні, суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню (сторонами справи мають бути всі сторони правочину), та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, заявляючи у цій справі вимоги про визнання недійсними додаткових угод, укладених між Лікарнею (споживачем) та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" (постачальником), прокурор відповідачем визначив лише ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС", а Лікарню зазначив одним із позивачів в особі якого він звернувся з цим позовом до суду.

Проте, визначений прокурором статус Лікарні (сторони оспорюваних додаткових угод) як позивача не є належним, так як останній в силу наведеного, зокрема, позиції Великої Палати Верховного Суду, як сторона оспорюваних додаткових угод повинна мати процесуальний статус відповідача, який визначається не тільки належністю його до сторін цих правочинів, але й можливими допущеними ним порушеннями при їх укладенні.

Оскільки правовідносини у цій справі щодо визнання недійними додаткових угод безпосередньо стосуються прав та обов`язків осіб, які є сторонами цих правочинів, зокрема Лікарні, такий спір не може бути розглянутий щодо позивача, як сторони оспорюваних правочинів, яка в такій ситуації мала бути співвідповідачем.

При цьому Суд враховує, що Лікарня фактично втратила процесуальний статус позивача в справі (учасника справи) в зв`язку із залишенням судом без розгляду позову прокурора в частині захисту інтересів держави в особі Лікарні.

Відповідно до частини другої статті 48 ГПК якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Як зазналось, звертаючись з цим позовом до суду, прокурор не визначив Лікарню як співвідповідача у цій справі і в подальшому не заявляв клопотань про залучення її до участі у справі як співвідповідача.

Якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, суд відмовляє в задоволенні позову із зазначеної підстави (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №125/2157/19,

Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №761/23904/19 (провадження №61-9953ск20), від 20.01.2021 у справі №203/2/19 (провадження №61-6983ск20)).

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у п. 5.32. постанови від 30 жовтня 2024 року у cправі № 910/9383/23 за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС».

З огляду на наведене та враховуючи, що звертаючись з цим позовом до суду та користаючись свої процесуальними правами, прокурор не визначив Лікарню (сторону оспорюваних додаткових угод) як співвідповідача та в подальшому не заявляв клопотання про її залучення до участі у справі як співвідповідача, Верховний Суд дійшов висновку, що в задоволенні позову в частині вимог про визнання недійсними додаткових угод № 1-5,7 до Договору № 11 про постачання природного газу від 01.02.2020 потрібно відмовити, так як незалучення усіх належних відповідачів виключає можливість вирішення судом цього спору по суті заявлених вимог.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).

З урахуванням всіх вказаних обставин у їх сукупності, позовні вимоги Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури в частині вимог в інтересах держави в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання додаткових угод № 1-5,7 до Договору № 11 про постачання природного газу від 01.02.2020 недійсними та стягнення 339 622,41 грн задоволенню не підлягають та відхиляються судом.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема належить судовий збір.

За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зміст наведеної норми, судовий збір сплачений прокуратурою за розгляд даного спору покладається на останню, в зв`язку з відмовою в задоволенні позову в цій частині вимог.

Оскільки позов залишений частково без розгляду за заявою прокурора, в силу положень 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», судовий збір прокурору в цій частині вимог не повертається.

Керуючись ст. 73, 74, 76, 77-79, 86, 129, 226 (п. 5 ч. 1), 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури в частині вимог в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області; Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області залишити без розгляду.

2. В задоволенні позову Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури в частині вимог в інтересах держави в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про: 1. визнання недійсною додаткової угоди №1 від 31.08.2020 року до договору на постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року, укладеної між ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та КНП Кременчуцької міської ради «Кременчуцька центральна районна лікарня»; 2. визнання недійсною додаткової угоди №2 від 27.10.2020 року до договору на постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року, укладену між ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та КНП Кременчуцької міської ради «Кременчуцька центральна районна лікарня»; 3. визнання недійсною додаткової угоди №3 від 28.10.2020 року до договору на постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року, укладену між ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та КНП Кременчуцької міської ради «Кременчуцька центральна районна лікарня»; 4. визнання недійсною додаткової угоди №4 від 30.10.2020 року до договору на постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року, укладеної між ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та КНП Кременчуцької міської ради «Кременчуцька центральна районна лікарня»; 5. визнання недійсною додаткової угоди №5 від 02.12.2020 року до договору на постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року, укладену між ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та КНП Кременчуцької міської ради «Кременчуцька центральна районна лікарня»; 6. визнання недійсною додаткової угоди №7 від 30.12.2020 року до договору на постачання природного газу №11 від 01.02.2020 року, укладену між ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та КНП Кременчуцької міської ради «Кременчуцька центральна районна лікарня» та стягнення 339 622,41 грн відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Пушко