Рішення

від 12.02.2025 по справі 922/5277/23

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2025м. ХарківСправа № 922/5277/23 (363/6439/23)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енергопостач" (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 73, код ЄДРПОУ 42981117) 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Каращук Катерина Леонідівна (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 2, офіс 21) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 174, код ЄДРПОУ 43524008) , ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання недійсними договорів за участю учасників справи:

позивача - Юрескул Н.С.

1-го відповідача - Іванченко А.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсними:

- договір купівлі-продажу транспортного засобу LEXUS ES 250, сірого кольору, 2021 року випуску, об`єм двигуна 2487 м3, потужність двигуна 152 кВт, тип пального бензин, VIN номер НОМЕР_3 від 18.01.2023 № 2141/2023/3610801, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд" та ОСОБА_1 в ТСЦ № 2141;

- договір купівлі-продажу транспортного засобу LEXUS ES 250, сірого кольору, 2021 року випуску, об`єм двигуна 2487 м3, потужність двигуна 152 кВт, тип пального бензин, VIN номер НОМЕР_3 від 25.01.2023 № 8044/2023/3623016, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в ТСЦ № 8044.

Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідачів пропорційно. Докази на підтвердження розміру судових витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом даної справи будуть подані ним до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ці правочини є фіктивними та такими, що порушують його законні права, оскільки дії сторін під час їх укладання направлені не на реальне настання правових наслідків, обумовлених договорами купівлі-продажу, а на фіктивний перехід права власності на транспортний засіб з метою приховання цього майна від наступного звернення стягнення у рахунок виконання рішення суду про стягнення з першого відповідача грошових коштів, що є підставою для визнання договорів купівлі-продажу транспортного засобу недійсними, відповідно до ст. 3, 13 та ст.234 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23.09.2024 справу № 363/6439/23 передано до розгляду Господарським судом Харківської області в межах справи № 922/5277/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.11.2024 справу прийнято до розгляду в межах справи № 922/5277/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд" за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою, зокрема, витребувано від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві докази, а саме: оскаржувані договори купівлі-продажу транспортного засобу LEXUS ES 250.

За клопотанням першого відповідача, відповідно до ухвали суду від 20.11.2024, подальший розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання.

Цією ж ухвалою відповідачам встановлено 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, позивачу встановлено строк на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання - 5 календарних днів. Третій особі - 15 календарних днів на подання до суду письмових пояснень щодо позову.

Відповідачі відзив на позов та третя особа письмові пояснення до суду не надали, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом відповідно до вимог чинного законодавства.

Також суд зазначає, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Всі процесуальні документи у даній справі були оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

В судовому засіданні 06.02.2025 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 12.02.2025.

Позивач в судовому засіданні 12.02.2025 позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

Перший відповідач відзив на позов не надав, проте у судовому засіданні проти позову не заперечує.

Другий, третій відповідач та третя особа у призначене судове засідання не з`явились.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та першого відповідача, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.06.2023 у справі №910/10124/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енергопостач" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд" про стягнення заборгованості у сумі 16 221 286,95грн задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енергопостач" основний борг у сумі 10148569,74грн, пеню у сумі 125 621,92грн, штраф у сумі 422 859,52грн, інфляційні втрати у сумі 1 611 455,47грн, 3% річних у сумі 195 911,60грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 187 566,27грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Дане рішення набрало законної сили та на момент звернення до суду з позовом у справі № 922/5277/23 (363/6439/23) не виконане.

Відповідно інформації, наданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) на адвокатський запит позивача (лист № 31/26-626аз від 19.09.2023), згідно із даними з Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 19.09.2023 транспортний засіб LEXUS ES 250, сірого кольору, 2021 року випуску, об`єм двигуна 2487 м3, потужність двигуна 152 кВт, тип пального бензин, VIN номер НОМЕР_3 , 15.06.2021 в ТСЦ № 8046 був зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд" (перший відповідач) на підставі ВМД UA100370/2021/151576 від 04.03.2021.

18.01.2023 вказаний транспортний засіб був перереєстрований з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд" на нового власника ОСОБА_1 (другий відповідач) на підставі договору купівлі-продажу №2141/2023/3610801 від 18.01.2023, укладеного в ТСЦ № 2141.

25.01.2023 транспортний засіб LEXUS ES 250, сірого кольору, 2021 року випуску, об`єм двигуна 2487 м3, потужність двигуна 152 кВт, тип пального бензин, VIN номер НОМЕР_3 перереєстрований з другого відповідача на нового власника ОСОБА_2 (третій відповідач) на підставі договору купівлі-продажу № 8044/2023/3623016 від 25.01.2023, укладеного в ТСЦ № 8044.

Як зазначає позивач, другий відповідач є одним із засновників та бенефіціаром Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд Ужгород", де засновником та основним власником з часткою у 55% є перший відповідач, а третій відповідач є дружиною ОСОБА_3 , який є одним із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд Київ", де засновником та основним власником з часткою у 70% є перший відповідач. Спірні договори укладені після відкриття провадження у справі № 910/10124/22, до початку розгляду справи по суті та прийняття рішення Господарським судом м. Києва.

Вказані обставини, на переконання позивача, дозволяють зробити висновок, що оспорюваний договір купівлі-продажу є фраудаторним, тобто вчиненим на шкоду позивачу, як кредитору, укладені правочини є фіктивними та такими, що порушують його законні права, оскільки дії сторін під час їх укладення направлені не на реальне настання правових наслідків, обумовлених договорами купівлі-продажу, а на фіктивний перехід права власності на транспортний засіб з метою приховання цього майна від наступного звернення стягнення у рахунок виконання рішення суду про стягнення з першого відповідача грошових коштів, що є підставою для визнання договорів купівлі-продажу спірного транспортного засобу недійсними, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Предметом позову у справі є визнання першого та наступного правочинів щодо передання спірного майна недійсними.

Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способом захисту цивільних прав та інтересів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним (ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Вирішуючи наявність в позивача права на звернення з відповідним позовом до суду, суд керується ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивач, будучи кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд", майно якого вибуло за спірним правочином, визнається судом заінтересованою особою, що може вимагати визнання правочину щодо передання спірного майна недійсним.

В той же час, вирішуючи питання правильності обрання позивачем способу захисту, який повинен бути не лише законним, але й ефективним, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає наступне: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Частинами 1 та 2 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тлумачення ст. 216 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що слід відмежовувати правові наслідки недійсності правочину та правові наслідки виконання недійсного правочину.

До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює ніяких юридичних наслідків. Також, у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій стороні завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові ж наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію (взаємне повернення переданого за недійсним правочином) у випадку, коли спірне майно на час вирішення спору знаходиться у сторони, якій воно передане за спірним правочином, або інші правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Відповідно до ч. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. При цьому суд, за приписами ч. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України може застосувати наслідки недійсності лише нікчемного правочину з власної ініціативи.

Таким чином, позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, адже не призводить до поновлення майнових прав позивача та є самостійною підставою для відмови у позові. І відповідний висновок відповідає вже усталеній практиці Верховного суду.

Крім того, майно, що було предметом першого спірного правочину (між відповідачем 1 та відповідачем 2), в подальшому було відчужено відповідачем 2 на користь останнього набувача (відповідач 3) і відповідний правочин позивач також просить визнати недійним.

Такий спосіб захисту суд також визнає неправильним, оскільки не підлягають задоволенню позови власників майна (або зацікавлених осіб) про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після першого недійсного правочину.

У цьому разі єдиним правильним та ефективним способом захисту буде пред`явлення віндикаційного позову про витребування спірного майна від особи, яка не є стороною першого правочину за яким таке майно вибуло від його власника та є кінцевим його набувачем.

Велика Палата Верховного Суду послідовно виснувала щодо ефективних способів захисту при неодноразовому відчуженні майна. Відповідно до її висновків захист порушених прав особи стосовно майна, що було неодноразово відчужене, можливий лише шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд на власний розсуд не має права змінювати спосіб захисту, обраний позивачем.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з підстав неправильності обраного позивачем способу захисту порушеного права, який не є ефективним і не здатний призвести до відновлення порушеного права позивача, в той час як задоволення заявлених позовних вимог у даній справі призведе до правової невизначеності та необхідності подання додаткових позовів з метою відновлення порушеного права.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "20" лютого 2025 р.

СуддяТ.А. Лавренюк