Рішення

від 13.02.2025 по справі 924/913/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2025 р. Справа № 924/913/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія" "Астерра" м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "Топаз - Агро с. Купіль, Волочиського району, Хмельницької області

про стягнення 203833,64 грн.

Представники сторін:

від позивача: Тулінов І.І. за довіреністю №13 від 03.01.2024р.

від відповідача: Дмитришин А.Г. згідно витягу з ЄДР

вільний слухач: Петерчук С.О.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія" "Астерра" м. Дніпро звернулося з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Топаз - Агро с. Купіль, Волочиського району, Хмельницької області про стягнення 203833,64 грн., з яких 110318,82 грн. основного боргу, 93514,79 грн. 365% річних від простроченої суми.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30.06.2020 між сторонами укладено договір поставки та комплексного обслуговування №20406/20, за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Астерра" здійснило поставку товару товариству з обмеженою відповідальністю «Топаз Агро», а відповідач не здійснив оплату за поставлений товар, у зв`язку з чим у останнього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 110318,82 грн. Посилаючись на пункт 5.2 договору, позивач нарахував відповідачу 93514,79 грн 365% річних.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.10.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.11.2024р.

Відповідач на адресу суду подав відзив на позов, в якому проти позову заперечує та не визнає позовні вимоги. Зазначає, що 30.06.2020р. між ТОВ «Торгова компанія» «Астерра»» та ТОВ «Топаз-Агро» було укладено договір поставки та комплексного обслуговування № 20406/20, згідно якого ТОВ «Торгова компанія» «Астерра» (Виконавець) зобов`язується передати у власність Замовника запасні частини до сільськогосподарської техніки на умовах визначених в додатку №1 та/або на умовах визначених в Додатку 2 здійснювати ремонт та сервісне обслуговування техніки, а ТОВ «Топаз-Агро» (Замовник) зобов`язується прийняти та оплатити запасні частини до сільськогосподарської техніки та/або ремонт, сервісне обслуговування техніки Замовника.

Вказує, що з моменту укладення договору ТОВ «Топаз-Агро» замовляв запасні частини до сільськогосподарської техніки, ціни на товари погоджувались підписанням специфікації, акту приймання - передачі та видаткової накладної, але у зв`язку з незадовільною якістю деяких товарів 31.12.2020р. ТОВ «Топаз-Агро» припинило подальшу співпрацю з ТОВ «Торгова компанія» «Астерра».

Звертає увагу на те, що жодних претензій сторони не мали стосовно взаєморозрахунків.

Зазначає, також, що директор ТОВ «Топаз-Агро» з 01.01.2021р. по 15.10.2024р. не вчиняв будь яких дій щодо замовлення запасних частин до сільськогосподарської техніки, жодних товарів та послуг не отримував, жодних документів в тому числі специфікацій, актів приймання - передачі та видаткових накладних не підписував, та доручень на вчинення дій нікому не надавав. На підставі наведеного просить в позові відмовити.

11.11.2024р. в підготовчому засіданні постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 21.11.2024р.

21.11.2024р. в підготовчому засіданні постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 04.12.2024р.

Ухвалою суду від 04.12.2024р. в задоволенні клопотання ТОВ «Торгова компанія «Астерра» про витребування доказів відмовлено. Продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/913/24 на тридцять днів та витребувано від Волочиської ДПІ ГУ ДПС у Хмельницькій області інформацію чи включало ТОВ «Топаз Агро» (с. Купіль, Волочиського району, Хмельницької області, вул. Набережна,3, код 41373820) до податкового кредиту з податку на додану вартість суму податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Торгова компанія" "Астерра" (ЄДРПОУ 41096312) за поставлений товар за податковими накладними № 204017 від 05.05.2021р. на суму 101570,04 грн., №204164 від 07.05.2021р. на суму 225,30 грн., №202271 від 02.04.2021р. на суму 409,14 грн., №204016 від 05.05.2021р. на суму 8114,34 грн. та підготовче засідання у справі №924/913/24 відкладено на 20.12.2024р.

Ухвалою суду від 20.12.2024р. витребувано від Волочиської ДПІ ГУ ДПС у Хмельницькій області інформацію чи включало ТОВ «Топаз Агро» (с. Купіль, Волочиського району, Хмельницької області, вул. Набережна,3, код 41373820) до податкового кредиту з податку на додану вартість суму податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Торгова компанія" "Астерра" (ЄДРПОУ 41096312) за поставлений товар за податковими накладними № 204017 від 05.05.2021р. на суму 101570,04 грн., №204164 від 07.05.2021р. на суму 225,30 грн., №202271 від 02.04.2021р. на суму 409,14 грн., №204016 від 05.05.2021р. на суму 8114,34 грн. та підготовче засідання у справі №924/913/24 відкладено на 15.01.2025р.

Ухвалою суду від 15.01.2025р. закрито підготовче провадження та призначено справу №924/913/24 до судового розгляду по суті на 29.01.2025р.

За результатами судового засідання 29.01.2025р. постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 13.02.2025р.

Позивач в судовому засіданні 13.02.2025р. позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні 13.02.2025р. проти позову заперечує та просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

30.06.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Астерра" (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Топаз Агро» (Замовник) укладено договір №20406/20 поставки та комплексного обслуговування, згідно з пунктом 1.1 якого виконавець зобов`язується передати у власність замовника запасні частини до сільськогосподарської техніки на умовах, визначених у Додатку № 1, та/або на умовах, визначених у Додатку № 2 здійснювати ремонт та сервісне обслуговування техніки замовника, а виконавець зобов`язується прийняти й оплатити запасні частини до сільськогосподарської техніки та/або ремонт, сервісне обслуговування техніки замовника.

Відповідно до пункту 1.2 Договору невід`ємною частиною договору є відповідні Додатки № 1 та № 2.

Ціна договору визначається як сума вартості поставки всіх товарів та/або комплексного обслуговування, ремонтів та наданих послуг, здійснених виконавцем в рамках Договору (пункт 1.3 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе договірних зобов`язань. У випадку, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не повідомить іншу сторону про наявність заперечень відносно продовження строку дії договору, строк дії договору автоматично пролонгується на кожен наступний календарний рік на тих же умовах (пункт 2.1 Договору).

Пунктом 3.5 Договору визначено, що в разі порушення замовником строків оплати, передбачених Договором, він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за весь час прострочення. Крім того, у разі порушення замовником строків оплати, замовник на вимогу виконавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений Договором або законом у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 5.2 Договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених Договором, більше десяти днів, річні проценти у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України становлять 365% річних за весь час прострочення.

Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Між сторонами укладено додаток №1 до договору поставки та комплексного обслуговування №20406/20 від 30.06.2020р., згідно п.1.1 якого виконавець зобов`язується передати у власність замовника, а замовник зобов`язується прийняти й оплатити запасні частини до сільськогосподарської техніки (далі - товар).

Найменування, асортимент, ціна за одиницю товару, ціна повної партії товару і його кількість обумовлюються в погоджених сторонами специфікаціях до Договору та цього Додатку, які є його невід`ємною частиною (п. 1.2 Додатку №1).

Відповідно до п. 1.3 Додатку №1 строки оплати та поставки товару визначаються, зокрема, в графіку оплати та поставки товару, зазначеному у специфікації до даного Договору та цього Додатку, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 2.1 додатку №1 до договору поставка товару покупцю здійснюється виконавцем на умовах - EXW (франко-склад продавця за адресою: м. Дніпро, вул. Стартова, 7), згідно з правилами Інкотермс в редакції 2010 року.

Товар буде переданий замовнику після проведення оплати за товар на розрахунковий рахунок виконавця, якщо інше не зазначено в графіку оплати та поставки товару, вказаному в специфікації до Договору, однак у будь-якому випадку у відповідності до пунктів 3.1, 3.2, 2.11 Додатку №1, з наданням видаткових накладних на товар. У випадку, якщо замовник порушить строки оплати, передбачені графіком оплати товару, виконавець відповідно переносить строки поставки товару, і до нього в цьому випадку не можуть застосовуватися передбачені цим договором та діючим законодавством України санкції за прострочення поставки товару, і це в будь-якому випадку не буде підставою для розірвання даного договору як за домовленістю сторін, так і в судовому порядку.

Пунктом 2.3 додатку передбачено, що передання товару від Виконавця до Замовника за цим договором здійснюється та оформлюється Актами приймання - передачі Товару та/або видатковими накладними, що підписуються уповноваженими представниками Сторін (момент поставки). Датою поставки товару (його певної партії) вважається дата підписання Сторонами Акту приймання -передачі Товару та/або видаткової накладної.

Згідно п. 2.5 додатку №1 зобов`язання Виконавця по поставці товару Замовнику (а також передачі Замовнику всіх супровідних документів на Товар, що вимагаються цим договором та чинним законодавством включаючи документи, що підтверджують якість товару) вважаються виконаними в повному обсязі з моменту підписання Сторонами Акту приймання - передачі та/або видаткових накладних (момент поставки).

Під час приймання товару, Замовник зобов`язаний в присутності Виконавця перевірити якість, комплектність та відповідність товару умовам Договору. Підписання замовником Акту приймання - передачі товару та/або видаткових накладних підтверджує в т.ч. належну якість та комплектність товару та його відповідність вимогам Замовника та умовам Договору.

Відповідно до п. 2.9 додатку №1 з моменту підписання сторонами Акту приймання - передачі товару та/або видаткових накладних до Замовника переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням товаром (втому числі ризики , пов`язані з відшкодуванням збитків та шкоди, завданої третім особам внаслідок користуванням товару).

Пунктом 2.11 додатку №1 передбачено, що право власності на товар (певну партію товару) переходить від Виконавця до Замовника в момент підписання сторонами Акту прийому - передачі та/або видаткової накладної відповідно до умов договору.

Згідно з пунктами 3.1 - 3.3 Додатку №1 до Договору ціна на товар формується виходячи з вартості товару в доларах США (в еквіваленті, по курсу, передбаченому цим договором) і встановлюється в українських гривнях та вказується в специфікації до Договору. При цьому оплата товару здійснюється в національній валюті України у відповідності до нижченаведеної формули за відрахуванням раніше здійснених платежів: S=ZхA гривень, де S - ціна товару на момент оплати, (грн); Z - узгоджена сторонами ціна товару у валюті, зазначена у відповідній Специфікації до договору; A - курс долара США, встановлений на інтернет-сайті http://minfin.com.ua/ (надалі - Міжбанківський курс), сформований на дату, що передує даті фактичної сплати Замовником коштів за товар.

Розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України згідно з пунктом 3.1 цього Додатку №1 та специфікацією до Договору. Датою оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Відповідно до п. 3.4 додатку у разі відсутності або/та не зазначення строків оплати замовником коштів за поставлений товар у специфікації, замовник зобов`язаний здійснити 100% оплату протягом 2 робочих днів з дати підписання акту приймання передачі товару та/або видаткової накладної.

Додаток №1 до договору підписаний сторонами та скріплений печатками.

На підтвердження виконання умов договору щодо поставки відповідачу товару на загальну суму 110318,82 грн., позивачем долучено до матеріалів справи видаткові накладні № 1165570 від 05.05.2021р. на суму 101570,04 грн., №1165904 від 07.05.2021р. на суму 225,30 грн., №1163464 від 02.04.2021р. на суму 409,14 грн., №1165662 від 05.05.2021р. на суму 8114,34 грн., які підписані лише позивачем

На підтвердження поставки та отримання товару згідно видаткових накладних № 1165570 від 05.05.2021р., №1165904 від 07.0.2021р., №1163464 від 02.04.2021р., №1165662 від 05.05.2021р. позивачем подано податкові накладні №204017 від 05.05.2021р. на суму 101570,04 грн., №204164 від 07.05.2021р. на суму 225,30 грн., №202271 від 02.04.2021р. на суму 409,14 грн. та №204016 від 05.05.2021р. на суму 8114,34 грн.

Автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України сформовано квитанції про прийняття документа від 26.05.2021р., а саме податкових накладних №204017 від 05.05.2021р., №204164 від 07.05.2021р., №202271 від 02.04.2021р., №204016 від 05.05.2021р.

Позивач надав в матеріали справи акт звірки взаєморозрахунків від 23.09.2024р., відповідно до якого заборгованість відповідача становить 110318,82 грн., який підписаний в односторонньому порядку позивачем.

08.07.2024р. позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості №080724/2, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Відповідач з позивачем не розрахувався. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 110318,82 грн.

В зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань, позивач подав позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки в сумі 203833,64 грн., з яких 110318,82 грн. основного боргу, 93514,79 грн. 365% річних від простроченої суми.

Згідно повідомлення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №15298/5/22-01-04-04-13 від 30.12.2024р., зазначено, що згідно інформаційно-комунікаційної системи ДПС «Податковий блок» та даних Архіву електронної звітності підсистеми Єдиний реєстр податкових накладних:

- за період квітень 2021 року в Додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» до звітної Податкової декларації з податку на додану вартість №9128817267 від 16.05.2021 в розділі II «Податковий кредит Таблиця 2.1. Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7 % і 14 %» включено податковий кредит від постачальника ТОВ «Торгова компанія «Астерра» (індивідуальний податковий номер 410963104617) обсяг постачання (без податку па додану вартість) 340,95 грн., сума податку на додану вартість - 68,19 грн. (Податкова накладна №202271 від 02.04.2024 па загальну суму 409,10 в т.ч. ПДВ 68,19 грн.).

26.11.2024 року згідно поданого Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок» №9358379514 за період квітень 2021 ТОВ «Топаз - Агро» податковий номер 41373820 знято податковий кредит від ТОВ «Торгова компанія «Астерра» (індивідуальний податковий номер 410963104617) обсяг постачання (без податку на додану вартість) - 340,95 грн., сума податку на додану вартість - 68,19 гривень;

- за період травень 2021 року в Додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» до звітної Податкової декларації №9161971233 від 16.06.2021 в розділі II «Податковий кредит Таблиця 2.1. Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7 % і 14 %» включено податковий кредит від постачальника ТОВ «Торгова компанія «Астерра» (індивідуальний податковий номер 410963104617) обсяг постачання (без податку на додану вартість) - 91 591,40 грн., сума податку на додану вартість 18 318,28 грн. (Податкова накладна № 204164 від 07.05.2021 на загальну суму 225,3 грн., в т.ч ПДВ 37,6 грн., Податкова накладна № 204016 від 05.05.2021 на загальну суму 8114,30 грн., в т.ч ПДВ 1352,4 грн., Податкова накладна № 204017 від 05.05.2021 на загальну суму 101570 грн., в т.ч ПДВ 16 928,3 грн.).

26.11.2024 року згідно поданого Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок» №9358389423 за період травень 2021 ТОВ «Топаз - Агро» податковий номер 41373820 знято податковий кредит від ТОВ «Торгова компанія «Астерра» (індивідуальний податковий номер 410963104617) обсяг постачання (без податку на додану вартість) - 91591,40 грн., сума податку на додану вартість - 18318,28 гривень.

Отже, за даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Топаз Агро» не скористався податковим кредитом від постачальника ТОВ «Торгова компанія «Астерра».

Аналізуючи надані докази та пояснення сторін, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

За частинами 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статей 173-174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині 1 статті 627 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Спірні правовідносини між сторонами виникли з договору поставки товару.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві, товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічну норму містить стаття 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

За статтею 689 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

30.06.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Астерра" (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Топаз Агро» (Замовник) укладено договір №20406/20 поставки та комплексного обслуговування, згідно з пунктом 1.1 якого виконавець зобов`язується передати у власність замовника запасні частини до сільськогосподарської техніки на умовах, визначених у Додатку № 1, та/або на умовах, визначених у Додатку № 2 здійснювати ремонт та сервісне обслуговування техніки замовника, а виконавець зобов`язується прийняти й оплатити запасні частини до сільськогосподарської техніки та/або ремонт, сервісне обслуговування техніки замовника.

Згідно видаткових накладних № 1165570 від 05.05.2021р. на суму 101570,04 грн., №1165904 від 07.05.2021р. на суму 225,30 грн., №1163464 від 02.04.2021р. на суму 409,14 грн., №1165662 від 05.05.2021р. на суму 8114,34 грн. та податкових накладних №204017 від 05.05.2021р. на суму 101570,04 грн., №204164 від 07.05.2021р. на суму 225,30 грн., №1163464 від 02.04.2021р. на суму 409,14 грн., №204016 від 05.05.2021р. на суму 8114,34 грн. позивачем відповідачу поставлено товар.

Крім того, позивачем надано акт звірки розрахунків від 23.09.2024, відповідно до якого за даними позивача за період з 15.04.2020 по 07.05.2021 у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 110318,82 грн.

Однак, суд вважає, що зазначені документи не можуть розглядатись як докази передачі товару відповідачу, з огляду на наступне.

Відповідно до визначень термінів, що містяться в ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товарів) господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами 1 та 2 ст.3 цього закону визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом №88 від 24.05.1995р. Міністерства фінансів України, в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, визначено, що первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Зазначений перелік обов`язкових реквізитів первинних документів кореспондується з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 2.5 п.2 згаданого Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Всупереч наведеному, представлені позивачем до матеріалів справи видаткові накладні містять підпис лише представника товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Астерра», скріплені печаткою цього підприємства. В свою чергу, підпис представника товариства з обмеженою відповідальністю «Топаз-Агро» на всіх вищевказаних документах відсутній.

Таким чином, видаткові накладні №1165570 від 05.05.2021 на суму 101570,04 грн., №1165904 від 07.05.2021 на суму 225,30 грн., №1163464 від 02.04.2021 на суму 409,14 грн., №1165662 від 05.05.2021 на суму 8114,34 грн. не можуть бути прийняті як підтвердження здійснення господарських операцій з поставки позивачем товару та прийняття його відповідачем, оскільки вони не містить обов`язкових реквізитів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Також, суд не бере до уваги наданий на підтвердження здійснення господарських операцій з поставки товару акт звірки розрахунків від 23.09.2024 у зв`язку з наступним.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.06.2024 року у справі № 914/3681/23, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 19.09.2019 у справі №910/14566/18.

Однак, наданий акт звірки розрахунків від 23.09.2024 підписаний з боку продавця його представником, підпис скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Астерра». Підпис представника товариства з обмеженою відповідальністю «Топаз - Агро» у вищевказаному акті відсутній.

Одночасно, відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За приписами п.187.1 ст.187 цього Кодексу датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

В силу норм п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Платники податку зобов`язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об`єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом (п.201.14 ст.201 Податкового кодексу України).

Позивачем надано до матеріалів справи податкові накладні №204017 від 05.05.2021, №204164 від 07.05.2021, №202271 від 02.04.2021, №204016 від 05.05.2021, у яких відображено операції, що оподатковуються у загальній сумі 110318,82 грн. з ПДВ (продавець товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Астерра», покупець товариство з обмеженою відповідальністю «Топаз - Агро»).

Однак, вказані документи суд також не може прийняти у якості доказу спірних тверджень позивача, оскільки, враховуючи вказані приписи закону, податкові накладні є звітними і одночасно розрахунковими документами у розумінні податкового обліку підприємства та відображають у ньому господарську операцію, проте, ці документи не засвідчують факт передання товару, оскільки складаються в односторонньому порядку та не передбачають наявності підпису отримувача, отже, не можуть підтверджувати факт здійснення сторонами господарської операції з продажу майна. Їх складання безпосередньо не призводить до змін у майновому статусі сторін.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №910/14900/19 самі лише податкові накладні та декларації позивача (за відсутності інших доказів реального руху товарів) не є самостійними доказами підтвердження вчинених господарських операцій, оскільки ці докази не пов`язані з фізичним переміщенням товару, не можуть свідчити про рух товару та виконання обов`язку постачальника з передачі товару покупцю, визначеного у статті 664 Цивільного кодексу України, підтверджують лише факт здійснення оподаткування певної господарської операції, який сам по собі не свідчить про вчинення такої господарської операції, про її реальність.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.06.2022 у справі №922/2115/19 конкретизувала висновок Верховного Суду, викладений у п.44 постанови від 28.08.2020 зі справи №922/2081/19 таким чином: податкова накладна (в залежності від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.

Натомість, як вбачається з повідомлення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №15298/5/22-01-04-04-13 від 30.12.2024р. за даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Топаз Агро» не скористався податковим кредитом від постачальника ТОВ «Торгова компанія «Астерра», що свідчить про відсутність факту постачання товару позивачем.

Інших доказів реального (фактичного) здійснення господарських операцій з постачання товару матеріали справи не містять. Так в матеріалах справи відсутні погоджені сторонами специфікації (п. 1.2 Додатку №1 до договору), графік оплати та поставки товару (п. 1.3 Додатку №1 до договору), видаткові накладні підписані лише позивачем, згідно довідки Головного управління ДПС у Хмельницькій області №15298/5/22-01-04-04-13 від 30.12.2024р. відповідач податковим кредитом не скористався, що свідчить про відсутність у документів поданих позивачем належного доказового значення.

Таким чином, документи, що представлені позивачем в якості доказів в підтвердження факту поставки товару відповідачу не мають доказової сили з вищезазначених причин.

Відповідно до ст.129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 цього кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 110318,82 грн.

Висновки суду про відсутність підстав для стягнення основного боргу, зумовлюють відмову у задоволенні вимог про стягнення 365% річних у розмірі 93514,79 грн, оскільки такі вимоги мають похідний характер.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Торгова компанія «Астерра» не підлягають задоволенню, так як не обґрунтовані та не доведені.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія" "Астерра" м. Дніпро до товариства з обмеженою відповідальністю "Топаз - Агро с. Купіль, Волочиського району, Хмельницької області про стягнення 203833,64 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 20.02.2025р.

СуддяС.В. Гладій

Відрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (електронний суд)

3 - відповідачу (31226, с. Купіль, Волочиського району, Хмельницької області, вул. Набережна,3, код 41373820)(реком. з повід.)