Ухвала

від 19.02.2025 по справі 905/1215/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 905/1215/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Баранець О.М., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників:

позивача - Бови Я.О.,

відповідача - Жукової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 (головуючий суддя - Радіонова О.О., судді: Істоміна О.А., Медуниця О.Є.) та рішення Господарського суду Донецької області від 24.09.2024 (суддя Курило Г.Є.) в частині відмови у задоволенні позовних вимог у сумі 390 651,89 грн

у справі №905/1215/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"

про стягнення 2 173 042,09 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

2. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі також ПрАТ "НЕК "Укренерго") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (далі також ПАТ "Донбасенерго") про стягнення 2 173 042,09 грн, в тому числі інфляційних втрат у розмірі 1 583 884,81 грн та 3% річних у розмірі 589 157,28 грн.

3. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач несвоєчасно оплатив надані позивачем послуги за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

4. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

5. ПрАТ "НЕК "Укренерго" є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".

6. 04.06.2019 між ДП "НЕК "Укренерго" (правонаступником якого є ПрАТ "НЕК "Укренерго", виконавець, оператор системи передачі, ОСП, позивач) та ПАТ "Донбасенерго" (користувач, відповідач) укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0112-03015 (далі - договір).

7. До вказаного договору сторонами неодноразово вносилися зміни шляхом укладання додаткових угод від 13.06.2019, від 10.09.2019, від 19.03.2020, від 22.07.2020, від 17.09.2021, від 22.12.2021, від 08.11.2022, від 16.12.2022.

8. За умовами пунктів 1.1 та 1.2 договору (в редакції додаткової угоди №6 від 22.12.2021), цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України; за цим договором ОСП зобов`язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга); користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору.

9. Відповідно до пункту 1.3 договору під час виконання вимог цього договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами ринку, Кодексом системи передачі, Кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України та ОЕС України.

10. Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятором) відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті http://ua.enegry/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою. Обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі. Вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості послуги (пункти 2.2 - 2.5 договору).

11. Плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу послуги на розрахунковий період. У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає оператору системи передачі (ОСП), виконавцю повідомлення про зміну обсягів послуги. Оператор системи передачі (ОСП), виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів (пункт 2.6 договору).

12. Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбаченими правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно). Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги у відповідному розрахунковому періоді виконавець направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони (пункт 2.7 договору).

13. Пунктом 2.9 договору встановлено, що за відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій, за наявності згоди користувача.

14. Права оператора системи передачі (ОСП), виконавця передбачають, зокрема, самостійно розраховувати планові обсяги на підставі обсягу наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді у разі ненадання у встановлені терміни повідомлень щодо планових обсягів користувачем (пункт 3.3.3 договору).

15. Розділом 6 договору визначено відповідальність сторін та порядок вирішення спорів.

16. Пунктом 6.8 договору обумовлено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

17. Відповідно до пункту 7.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання, або неналежне виконання зобов`язань за договором, якщо вони є наслідком непереборної сили (пожежі, повені, землетрусу, стихійного лиха, воєнних дій та інших обставин непереборної сили), якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання договору.

18. Якщо форс-мажор продовжується більше шести місяців, то кожна зі сторін має право відмовитися від подальшого виконання зобов`язань за договором, і в цьому випадку договір вважається припиненим у випадку досягнення сторонами згоди про правові наслідки по всіх умовах договору (пункт 7.2 договору).

19. Відповідно до пункту 7.3 договору сторона, яка не може виконати зобов`язання за договором, повинна письмово не пізніше п`яти днів з дня настання форс-мажорних обставин повідомити про це іншу сторону.

20. Наявність форс-мажору має бути підтверджена документами уповноваженого органу України (пункт 7.4 договору).

21. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання чи припинення форс-мажору позбавляє сторону права на них посилатися (пункт 7.5 договору).

22. Договір набуває чинності з дати його підписання і укладається на строк до 31.12.2023. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов (п. 12.1. договору в редакції додаткової угоди від 16.12.2022).

23. Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0112-03015 від 04.06.2019 та додатки до нього підписані сторонами без заперечень. Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

24. Позивач стверджує, що ПАТ "Донбасенерго" несвоєчасно здійснювало розрахунки за надані НЕК "Укренерго" послуги у період з вересня 2022 року по червень 2023 року, чим прострочило виконання грошових зобов`язань, визначених договором.

25. В матеріалах справи наявні повідомлення щодо планового обсягу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що надійшли позивачу від відповідача за договором №0112-03015 від 04.06.2019, якими встановлено наступні обсяги: на вересень 2022 року - 0,000 МВт*год, на жовтень 2022 року - 0,000 МВт*год, на листопад 2022 року - 0,000 МВт*год, на грудень 2022 року - 167500,000 МВт*год, на січень 2023 року - 1550,000 МВт*год, на лютий 2023 року - 181440,000 МВт*год, на березень 2023 року - 147840,000 МВт*год, на квітень 2023 року - 126000,000 МВт*год, на травень 2023 року - 126480,000 МВт*год, на червень 2023 року - 122400,000 МВт*год, на липень 2023 року - 115200,000 МВт*год, на серпень 2023 року - 111600,000 МВт*год.

26. Позивачем виставлялися відповідачу рахунки-фактури за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за плановими обсягами згідно умов договору №0112-03015 від 04.06.2019, а саме:

- №0112-03015 02/12/2022 від 02.12.2022 на суму 4370845,50 грн (обсяг 58625,000 МВт*год);

- №0112-03015 12/12/2022 від 12.12.2022 на суму 4370845,50 грн (обсяг 58625,000 МВт*год);

- №0112-03015 21/12/2022 від 21.12.2022 на суму 3746439,00 грн (обсяг 50250,000 МВт*год);

- №0112-03015 02/01/2023 від 02.01.2023 на суму 44450,28 грн (обсяг 542,500 МВт*год);

- №0112-03015 12/01/2023 від 12.01.2023 на суму 44450,28 грн (обсяг 542,500 МВт*год);

- №0112-03015 23/01/2023 від 23.01.2023 на суму 38100,24 грн (обсяг 465,000 МВт*год);

- №0112-03015 01/02/2023 від 01.02.2023 на суму 5203263,74 грн (обсяг 63504,000 МВт*год);

- №0112-03015 31/02/2023 від 13.02.2023 на суму 5203263,74 грн (обсяг 63504,000 МВт*год);

- №0112-03015 21/02/2023 від 21.02.2023 на суму 4459940,35 грн (обсяг 54432,000 МВт*год);

- №0112-03015 02/03/2023 від 02.03.2023 на суму 4239696,38 грн (обсяг 51744,000 МВт*год);

- №0112-03015 13/03/2023 від 13.03.2023 на суму 4239696,38 грн (обсяг 51744,000 МВт*год);

- №0112-03015 21/03/2023 від 21.03.2023 на суму 3634025,47 грн (обсяг 44352,000 МВт*год);

- №0112-03015 03/04/2023 від 03.04.2023 на суму 4279640,40 грн (обсяг 44100,000 МВт*год);

- №0112-03015 12/04/2023 від 12.04.2023 на суму 4279640,40 грн (обсяг 44100,000 МВт*год);

- №0112-03015 21/04/2023 від 21.04.2023 на суму 3668263,20 грн (обсяг 37800,000 МВт*год);

- №0112-03015 02/05/2023 від 02.05.2023 на суму 4295943,79 грн (обсяг 44268,000 МВт*год);

- №0112-03015 12/05/2023 від 12.05.2023 на суму 4295943,79 грн (обсяг 44268,000 МВт*год);

- №0112-03015 22/05/2023 від 22.05.2023 на суму 3682237,54 грн (обсяг 37944,000 МВт*год);

- №0112-03015 02/06/2023 від 02.06.2023 на суму 4157364,96 грн (обсяг 42840,000 МВт*год);

- №0112-03015 12/06/2023 від 12.06.2023 на суму 4157364,96 грн (обсяг 42840,000 МВт*год);

- №0112-03015 21/06/2023 від 21.06.2023 на суму 3563455,68 грн (обсяг 36720,000 МВт*год).

27. Позивачем виставлялися відповідачу рахунки-фактури за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за фактичними обсягами згідно умов договору №0112-03015 від 04.06.2019.

28. Між сторонами відсутній спір з приводу повноти оплати наданих НЕК "Укренерго" за період з вересня 2022 року по червень 2023 року послуг, проте у зв`язку з простроченням виконання вказаного грошового зобов`язання позивач просить стягнути з ПАТ "Донбасенерго" інфляційні втрати та 3% річних.

29. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

30. Справа розглядалася судами неодноразово.

31. За результатом нового розгляду Господарський суд Донецької області рішенням від 24.09.2024 у справі №905/1215/23, яке Східний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 11.12.2024, позовні вимоги ПрАТ "НЕК "Укренерго" до ПАТ "Донбасенерго" про стягнення 2 173 042,09 грн задовольнив частково. Стягнув з ПАТ "Донбасенерго" на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" 3% річних у розмірі 551 886,38 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 230 503,82 грн, судовий збір в першій інстанції у розмірі 26 735,85 грн, судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 40 103,78 грн, судовий збір за подачу касаційної скарги у розмірі 53 471,70 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.

32. Висновки судів мотивовані таким:

- наявність обставин непереборної сили не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку сплати процентів річних та інфляційних втрат за весь час прострочення;

- відповідачем було повідомлено позивача про обставини зупинки вироблення електроенергії на Слов`янській ТЕС, однак матеріали справи не містять доказів того, що відповідач звертався до позивача з повідомленням про неможливість виконання саме договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0112-03015 від 04.06.2019, та доказів того, що учасники ринку (сторони), відповідно до вимог чинного законодавства, погодили спільне рішення з приводу варіантів продовження їх роботи;

- відсутні підстави вважати, що для відповідача виникли невідворотні та надзвичайні обставини саме за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0112-03015 від 04.06.2019;

- як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання, і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема згідно з приписами статей 611, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);

- позивачем у позовній заяві заявлені позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати наданих послуг за період з вересня 2022 року по червень 2023 року. Матеріали справи не містять заяви позивача про зміну предмету чи підстав позову, поданої відповідно до положень ГПК. Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутні акти надання послуг за липень 2023 року, суд не здійснює перерахунок 3% річних та інфляційних втрат по зобов`язанням за липень 2023 року. По актам коригування, копії яких відсутні в матеріалах справи, суд також не здійснює перерахунок нарахувань 3% річних та інфляційних втрат у зв`язку з недоведеністю.

- листами №01-1.3/00659 від 01.08.2022, №01-1.3/00768 від 05.09.2022 та №01-1.3/00868 від 05.10.2022 ПАТ "Донбасенерго" повідомило позивача щодо планового обсягу послуги з диспетчерського (оперативно-технічного) управління на вересень, жовтень, листопад 2022 року в обсязі 0 МВт*год відповідно за кожний місяць. Позивачем же здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на планові платежі за вересень, жовтень, листопад 2022 року на підставі власних розрахунків планових обсягів наданих послуг за означені місяці. З огляду на викладене розрахунок нарахувань 3% річних та інфляційних втрат за вересень, жовтень, листопад 2022 року має відбуватися без урахування строків оплат планових платежів;

- на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, з урахуванням наведених у судових рішеннях розрахунків, суди дійшли висновків, що до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 551 886,38 грн та інфляційні витрати у розмірі 1 230 503,82грн за прострочення оплати наданих послуг з вересня 2022 року по червень 2023 року.

33. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи іншої сторони

34. ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 та рішення Господарського суду Донецької області від 24.09.2024 у справі №905/1215/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо 3% річних у розмірі 37 270,90 грн, інфляційних витрат у розмірі 353 380,99 грн, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПрАТ "НЕК "Укренерго" задовольнити у повному обсязі, стягнувши з ПАТ "Донбасенерго" на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" індекс інфляції у розмірі 1 583 884,81 грн та 3% річних у розмірі 589 157,28 грн.

35. Скаржник, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, посилається на те, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновків Верховного Суду, викладених в постановах, а саме: від 23.01.2019 у справі №355/385/17, де зазначено, що тлумачення статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору; від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, від 09.11.2022 у справі №904/5899/21, від 24.11.2022 у справі №927/713/21, де зазначено, що як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема згідно з приписами статей 611, 625 ЦК; від 13.10.2021 у справі №923/1379/20, де зазначено, що роздруківки знімків екранів комп`ютера є паперовою копією електронного доказу.

36. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначаючи про безпідставність викладених у скарзі доводів, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін.

37. Позиція Верховного Суду

38. За чинним конституційним правопорядком, що його визначено приписами пункту 14 частини першої статті 92, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, на рівні закону забезпечується право на апеляційний перегляд кожної справи, а право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується лише в тих випадках, що їх визначив законодавець.

39. У постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 (провадження №12-90гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя (пункти 5.10, 5.16, 5.21 постанови).

40. У статті 287 ГПК, якою регламентоване право касаційного оскарження, визначено перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню у господарському процесі, а також визначені підстави та випадки, коли касаційне оскарження допускається.

41. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовуються правила статті 300 ГПК, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша).

42. Касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

43. Наведене узгоджується із частиною четвертою статті 236 ГПК, яка визначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

44. Отже, відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) відсутня постанова Верховного Суду про відступлення від такого висновку; (3) висновок Верховного Суду стосується правовідносин, які є подібними.

45. При цьому, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

46. Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду.

47. Так, у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства:

- термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші (пункт 24 постанови);

- для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК таку подібність необхідно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями (пункт 25 постанови);

- подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб`єкти, однаковий вид об`єкта й однакові права та обов`язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність. З огляду на значення слова "подібний" не завжди означає тотожність (пункт 28 постанови);

- у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності необхідно насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин (пункт 31 постанови).

48. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування необхідно розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини) (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

49. Здійснена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови).

50. Предметом касаційного оскарження у справі №905/1215/23 є постанова Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 та рішення Господарського суду Донецької області від 24.09.2024 в частині відмови у задоволенні позовних вимог у сумі 390 651,89 грн.

51. У касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що відмовляючи у стягненні зазначеної суми, суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених в постановах, а саме: від 23.01.2019 у справі №355/385/17, де зазначено, що тлумачення статті 629 ЦК свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору; від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, від 09.11.2022 у справі №904/5899/21, від 24.11.2022 у справі №927/713/21, де зазначено, що як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема згідно з приписами статей 611, 625 ЦК; від 13.10.2021 у справі №923/1379/20, де зазначено, що роздруківки знімків екранів комп`ютера є паперовою копією електронного доказу.

52. Проаналізувавши зміст постанов, про неврахування яких зазначає скаржник, колегія суддів доходить висновку, що наведені постанови стосуються правовідносин, які не є подібними з тими, що виникли у справі №905/1215/23, оскільки часткова відмова в позові у цій справі обґрунтована не іншим застосуванням положень статті 629 ЦК, підходом до питання щодо відповідальності за порушення строків оплати планового обсягу послуг, чи щодо належності доказів, а конкретними обставинами справи №905/1215/23.

53. Так, часткова відмова в позові щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних у справі №905/1215/23 обґрунтована таким:

- позивачем у позовній заяві заявлені позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати наданих послуг за період з вересня 2022 року по червень 2023 року. Матеріали справи не містять заяви позивача про зміну предмету чи підстав позову поданої відповідно до положень ГПК.

Тобто, відмова в позові в частині вимог про стягнення інфляційних та 3% річних за липень 2023 року обґрунтована не обставинами неврахування доказів, поданих на підтвердження заборгованості за вказаний місяць, а тим, що такі вимоги не були предметом спору. Відповідно, посилання на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 13.10.2021 у справі №923/1379/20, є безпідставним;

- листами №01-1.3/00659 від 01.08.2022, №01-1.3/00768 від 05.09.2022 та №01-1.3/00868 від 05.10.2022 ПАТ "Донбасенерго" повідомило позивача щодо планового обсягу послуги з диспетчерського (оперативно-технічного) управління на вересень, жовтень, листопад 2022 року в обсязі 0 МВт*год відповідно за кожний місяць. Позивачем же здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на планові платежі за вересень, жовтень, листопад 2022 року на підставі власних розрахунків планових обсягів наданих послуг за означені місяці. З огляду на викладене, розрахунок нарахувань 3% річних та інфляційних втрат за вересень, жовтень, листопад 2022 року має відбуватися без урахування строків оплат планових платежів.

Тобто, відмова в позові в частині вимог про стягнення інфляційних та 3% річних за вересень, жовтень, листопад 2022 року обґрунтована не висновками щодо неможливості нараховувати спірні суми за порушення строків сплати планових обсягів послуг, чи, що умови договору про оплату планового обсягу послуг необов`язкові до виконання, а тим, що планові обсяги відповідача у спірний період дорівнювали 0 МВт*год, про що відповідач повідомляв позивача. Відповідно, посилання на правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 23.01.2019 у справі №355/385/17, від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, від 09.11.2022 у справі №904/5899/21, від 24.11.2022 у справі №927/713/21, є безпідставним.

54. Отже, Суд встановив, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі №905/1215/23 за змістовним критерієм.

55. Звідси наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.

56. Інших виключних випадків касаційного оскарження, передбачених частиною другої статті 287 ГПК, скаржником у касаційній скарзі не зазначено.

57. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат

58. Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини першої статті 296 ГПК).

59. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України, скаржник не зазначив та не обґрунтував у поданій касаційній скарзі, колегія суддів, відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК, дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі №905/1215/23 за касаційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго".

60. З огляду на те, що Верховний Суд закриває касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго", судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 та рішення Господарського суду Донецької області від 24.09.2024 у справі №905/1215/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог у сумі 390 651,89 грн, відкрите на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.М. Баранець

О.Р. Кібенко