Ухвала

від 20.02.2025 по справі 914/744/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 914/744/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - Санаторій)

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2024 та

постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Львів"

до Санаторію

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 7 303 600,84 грн,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця",

ВСТАНОВИВ:

Санаторій 10.02.2025 (через систему "Електронний суд") звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025, а справу № 914/744/24 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Разом з тим у скарзі заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Львів" до Суду надійшли заперечення щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Санаторію у цій справі та зупинення виконання судових рішень.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Проте подана скаржником касаційна скарга не містить посилання на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України з належним обґрунтуванням підстав на яких подається касаційна скарга у цій справі, а окремі наведені у скарзі постанови Верховного Суду не формують чітких підстав касаційного оскарження судових рішень, а також не можуть автоматично ототожнюватись Судом з власної ініціативи як підстава для касаційного оскарження без прямої вказівки на це скаржника.

Разом з тим касаційна скарга також містить посилання на те, що судові рішення підлягають скасуванню відповідно до вимог частини третьої статті 310 ГПК України.

Однак Суд зауважує, що саме лише посилання скаржника на необхідність скасування судових рішень відповідно до вказаної норми не є підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки приписи наведеної норми є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, а не підставою касаційного оскарження, передбаченою частиною другою статті 287 ГПК України, тобто вказана незгода скаржника із судовим рішенням наведена також без взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України та без зазначення чи є наведене порушення підставою для касаційного оскарження судового рішення відповідно до наведених приписів частини другої статті 287 цього Кодексу.

При цьому, як вже було зазначено, оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення з підстав визначених частинами першою, третьої статті 310 ГПК України, що відповідає пункту 4 частини другої статті 287 вказаного Кодексу, необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення (вказати пункт) з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Однак подана касаційна скарга не містить посилання ні на відповідний пункт з передбачених частинами першою та третьою статті 310 ГПК України, ані на відповідний пункт частини другої статті 287 вказаного Кодексу як на підставу касаційного оскарження судових рішень.

З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, шляхом подання касаційної скарги у новій редакції та обґрунтувати неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права у взаємозв`язку з посиланням на чітко визначений пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як підставу (підстави) для касаційного оскарження судового рішення та, в залежності від визначених пунктів, навести висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений в постанові, який не був врахований судами попередніх інстанцій при вирішенні спору щодо застосування якої саме норми права (зазначити пункт, частину, статтю); або обґрунтувати необхідність відступлення від такого висновку; або зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права (пункт, частина, стаття) у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частин першої, третьої статті 310 ГПК України (вказати відповідний пункт вказаної норми) з обґрунтуванням того, в чому, на думку скаржника, полягало порушення норм права (яких саме), що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у цій справі.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.

З огляду на залишення касаційної скарги без руху клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку залишається без вирішення до усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 зі справи № 914/744/24 залишити без руху.

2. Надати Дочірньому підприємству "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Дочірньому підприємству "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова