Постанова

від 18.02.2025 по справі 916/2789/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 916/2789/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Ростомова Г. А. (адвокат),

відповідача - не з`явилися,

третьої особи - не з`явилися,

розглянув касаційні скарги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" та ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 (головуючий - Богатир К. В., судді Поліщук Л. В., Таран С. В.) у справі

за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з додатковою відповідальністю "ОДІСЕЙ-БМУ-11",

про визнання майнового права на нежитлове приміщення

та за зустрічним позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32"

до ОСОБА_1

про внесення змін до правочину.

Короткий зміст і підстави вимог первісного та зустрічного позовів

1. 30.06.2023 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , інвестор, позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" (далі - ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32", Кооператив, відповідач) про визнання за позивачем майнових прав на нежитлове приміщення № 35 загальною площею 78,50 м2 (далі - спірне приміщення, спірний об`єкт), розташоване на відмітках - 2,700, в осях 2*-6*, А1-Г в Секції 1(Б) об`єкта будівництва, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 30-32, посилаючись на положення статей 190, 213, 328, 331, 392, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) в редакції, чинній до 31.12.2022, статей 2, 6, 9, 12, 14 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній з 10.10.2022), підпункту 4 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.08.2022 № 2518-IX "Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому", чинного з 10.10.2022 (далі - Закон України № 2518-IX), статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Первісна позовна заява обґрунтовується тим, що за умовами пункту 7.3 укладеного між сторонами Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу від 11.09.2020 № 334 (далі - Персональний меморандум від 11.09.2020, Меморандум № 334) Кооператив зобов`язаний протягом 30-ти робочих днів з моменту введення в експлуатацію об`єкта будівництва, але не раніше повної сплати асоційованим членом вступного внеску і паю у порядку та строки, встановлені цим Персональним меморандумом, передати асоційованому члену об`єкт нерухомості за актом приймання-передачі, проте, незважаючи на повне виконання ОСОБА_1 11.09.2020 обов`язку асоційованого члена Кооперативу зі сплати 1 117 055 грн пайового внеску шляхом переказу вказаної суми грошових коштів, як упродовж першого кварталу 2022 року, так і на теперішній час не відбулося введення в експлуатацію об`єкта будівництва (житлового будинку), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та всупереч умовам Персонального меморандуму від 11.09.2020 майнові права на спірне приміщення позивачу не були передані, в зв`язку з чим наявні підстави для визнання за інвестором майнових прав на спірний об`єкт. При цьому, на думку ОСОБА_1 , цей спір є корпоративним, тому підлягає розгляду в порядку господарського судочинства з моменту набрання чинності Законом України № 2518-IX.

2. 31.08.2023 ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" звернулося до Господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про внесення змін до Меморандуму № 334, а саме шляхом викладення його пунктів 1.1 (абзацу 2), 8.2, 8.3 у такій редакції:

"1.1. Об`єкт нерухомості - нежитлове приміщення № 1 (проектна назва 18-Б), загальною площею 34,1 м2, яке розташоване на відмітках - 2700, в осях 2*-5* А1-Б в секції 1 Б, об`єкту будівництва;

8.2. Загальний розмір Паю Асоційованого члена кооперативу в грошовій формі відповідає сумі коштів в розмірі 485 243,00 (чотириста вісімдесят п`ять тисяч двісті сорок три) грн 00 коп. в т. ч. ПДВ 20 %;

8.3. Зазначений Пай підлягає поверненню кооперативом члену кооперативу у майновій формі, як об`єкт нерухомості відповідно до Акта приймання-передачі у вигляді нежитлового приміщення № 1 (проектна назва 18-Б), загальною площею 34,1 м2, яке розташоване на відмітках - 2700, в осях 2*-5* А1-Б в секції 1 (Б) вартістю 485 243,00 (чотириста вісімдесят п`ять тисяч двісті сорок три) грн 00 коп.".

Зустрічна позовна заява аргументована тим, що:

1) відповідно до витягу з технічного паспорту на будинок квартирного типу (гуртожиток), розташований за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 30-32, площа об`єкту нерухомості, на майнові права якої претендує ОСОБА_1 , та який знаходиться на місці розташування об`єкту, зазначеного в Персональному меморандумі від 11.09.2020 (місце розташування визначене на підставі креслень, наданих позивачем), є іншою;

2) спірне приміщення, яке визначено в Меморандумі № 334 як приміщення № 35, по факту в затвердженому проєкті будівництва є приміщеннями 12-Б, 6-Б, 18-Б та частиною приміщення 11-Б, які призначені для обслуговування житлового будинку та не всі з них, можуть бути реалізовані стороннім особам, у зв`язку з чим на підставі статті 652 ЦК України має відбутися зміна договору за рішенням суду в зв`язку з істотною зміною обставин.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 (суддя Рога Н. В.) у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено повністю з тих мотивів, що:

1) визначене в Меморандумі № 334 спірне приміщення не існує у затвердженій проєктній документації за проєктом "Підстанція "швидкої допомоги" та 16-ти поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгівельними приміщеннями та багаторівневим паркінгом за адресою м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 30-32", що виключає задоволення вимог первісного позову;

2) безпідставним є посилання позивача на можливість звернення ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" до генерального підрядника для внесення змін до проєктної документації, оскільки наслідком цього буде затягування закінчення будівництва об`єкта та завищення ціни всього проєкта;

3) наявні всі передбачені законом умови для внесення змін до Персонального меморандуму від 11.09.2020 та викладення його пунктів 1.1, 8.2, 8.3 в редакції, запропонованій Кооперативом.

4. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 скасовано та провадження у справі № 916/2789/23 закрито.

Постанова мотивована посиланням на положення статті 961 ЦК України (в редакції, чинній з 01.01.2023), статті 167 ГК України (в редакції, чинній до 31.12.2022), статей 2, 6, 10, 12, 14, 19, 20, 21, 23, 26 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній з 10.10.2022), статей 1, 2 Закону України "Про інвестиційну діяльність", статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), статей 20, 231, 236, 269, 278 ГПК України, застосовуючи які, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про належність цього спору до юрисдикції місцевого загального суду та необхідність його розгляду в порядку цивільного судочинства з огляду на те, що:

1) предметом первісного позову є вимога ОСОБА_1 як асоційованого члена ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" про визнання майнових прав на об`єкт інвестування, а підставою позову - невиконання Кооперативом умов Меморандуму № 334 в частині строку введення житлового будинку в експлуатацію (до кінця першого кварталу 2022 року), тоді як предметом зустрічного позову є вимога Кооперативу про внесення змін до Персонального меморандуму від 11.09.2020 в частині визначення об`єкта нерухомості та розміру паю як інвестиційного вкладу в об`єкт будівництва;

2) первісний та зустрічний позови не стосуються корпоративних відносин, не пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, а фактично стосуються відносин з інвестування, коли позивач виступає інвестором, який зобов`язується оплатити пай (внести інвестицію), а відповідач зобов`язаний повернути цей пай в майновій формі у виді нерухомого майна;

3) Персональний меморандум від 11.09.2020 є договором, який спрямований на отримання права власності фізичної особи на об`єкт нерухомого майна, тобто спрямований на реалізацію саме цивільно-правових відносин між сторонами;

4) наявні матеріали справи не містять, а сторонами не надано доказів на підтвердження того, що спірні правовідносини є саме корпоративними, зокрема пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням юридичної особи корпоративного типу, набуттям, здійсненням та припиненням корпоративних прав як різновиду суб`єктивних цивільних прав;

5) предметом цього спору не є захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача, порушеного певними діями (бездіяльністю) у процесі створення, діяльності, управління або припинення юридичної особи корпоративного типу, набуття, здійснення або припинення корпоративних прав та обов`язків учасників (засновників, акціонерів, членів) такої юридичної особи;

6) позивач намагається захистити власні цивільні права і інтереси, що випливають саме з цивільних відносин, зокрема відносин інвестування, які виникли у нього з відповідачем. Аналогічні дії вчиняє і Кооператив, намагаючись внести зміни до Меморандуму № 334 саме в частині об`єкта нерухомого майна та розміру інвестицій, тобто цей позов не спрямований на захист корпоративних прав, а випливає саме з цивільних правовідносин.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

5. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, 15.11.2024 ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" (скаржник-1) звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, а справу направити до Південно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

У свою чергу, не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, 19.11.2024 ОСОБА_1 (скаржник-2) звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати в частині закриття провадження у справі за первісним позовом, а справу направити на новий розгляд в цій частині до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

6. На обґрунтування своїх вимог скаржник-1 посилається на неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що:

1) апеляційний суд не врахував викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 509/577/18, від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18, від 17.12.2019 у справі № 904/4887/18 висновку про те, що члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними;

2) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України в подібних правовідносинах (в контексті визначення юрисдикції щодо цього спору, який, по-перше, в частині первісного позову про визнання майнового права на нерухоме майно не випливає повністю з інвестиційної природи Персонального меморандуму від 11.09.2020, позаяк правовідносини у справі стосуються реалізації як прав членів кооперативу на управління ним, так і прав всього обслуговуючого кооперативу, тобто осіб, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом проєктування, будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, а по-друге, зустрічний позов у справі про внесення змін до Меморандуму № 334 також нерозривно пов`язаний зі статутною діяльністю Кооперативу, а саме з формуванням його пайового фонду грошовими коштами, частину з яких необхідно буде повернути ОСОБА_1 , що безумовно впливає на корпоративні права та обов`язки всіх членів обслуговуючого кооперативу).

7. На обґрунтування своїх вимог скаржник-2 посилається на неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що:

1) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм частини 3 статті 14 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній з 10.10.2022) та підпункту 4 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2518-IX (чинного з 10.10.2022) в подібних правовідносинах (в контексті того, чи після набрання чинності Законом України № 2518-IX допускається існування асоційованого членства у кооперативах, предметом діяльності яких є житлове, дачне, гаражне будівництво (у тому числі кооперативах, які залучають кошти фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, для спорудження об`єктів житлового, дачного, гаражного будівництва), за умови, що між особою та кооперативом в минулому було укладено угоду асоційованого членства в кооперативі);

2) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм частини 3 статті 14 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній з 10.10.2022) та підпункту 4 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2518-IX (чинного з 10.10.2022) в подібних правовідносинах (в контексті можливого впливу набуття з 10.10.2022 статусу повноправного члена кооперативу на наявність підстав для звернення до суду в порядку господарського судочинства за умови, що спір виник з корпоративних відносин, пов`язаних із створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи);

3) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України в подібних правовідносинах (в контексті того, що спори між членом кооперативу та кооперативом з приводу паю, його сплати, повернення, визнання права на нього та інші спори, пов`язані з долею паю, є корпоративними та підлягають розгляду в порядку господарського судочинства).

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

8. Позивач, відповідач і третя особа не скористалися правом на подання відзивів на касаційні скарги.

Розгляд справи Верховним Судом

9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.12.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі № 916/2789/23 та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 21.01.2025.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі № 916/2789/23 та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 21.01.2025.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2025 розгляд касаційних скарг ОСОБА_1 та ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі № 916/2789/23 відкладено на 11.02.2025.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2025 розгляд касаційних скарг ОСОБА_1 та ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі № 916/2789/23 відкладено на 18.02.2025.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

10. Наказом ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" від 12.02.2012 узгоджено проєктну документацію "Підстанція "швидкої допомоги" та 16-ти поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгівельними приміщеннями та багаторівневим паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 30-32", розроблену Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр сучасного проектування" згідно з контрактом від 13.05.2011 № 55.

11. 09.04.2012 між ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" (замовник) та Товариством з додатковою відповідальністю "ОДІСЕЙ-БМУ-11" (ТДВ "ОДІСЕЙ-БМУ-11", генеральний підрядник) було укладено договір генерального підряду на будівництво підстанції "швидкої допомоги" та 16-ти поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгівельними приміщеннями та багаторівневим паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 30-32 (далі - договір підряду), за умовами пунктів 1.1, 4.4.3, 4.4.4 якого замовник доручає, а генеральний підрядник забезпечує розробку та погодження проєктної документації, а також виконання будівельних робіт щодо будівництва та введення будинку в експлуатацію. Адресою розташування об`єкта будівництва є: м. Одеса, Фонтанська дорога, 30-32. Генеральний підрядник зобов`язався: погодити проєктну документацію з уповноваженими державними органами та органами місцевого самоврядування; передати замовнику на затвердження в установленому порядку проєктну документацію у визначеній договором підряду кількості примірників.

У пунктах 7.5, 13.1 договору підряду його сторони погодили, що генеральний підрядник може звертатися до замовника з пропозиціями щодо внесення змін до проєктної документації. Фінансування будівництва здійснюється за рахунок грошових коштів, залучених від продажу об`єктів нерухомості, шляхом перерахування 100 % цих коштів на поточний рахунок генерального підрядника.

Пунктами 14.2, 15.1 договору підряду передбачено, що в разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва) недоліків, допущених з вини ТДВ "ОДІСЕЙ-БМУ-11", генеральний підрядник у визначений замовником строк зобов`язаний усунути недоліки та повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва). Генеральний підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, визначених у проєктній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку, встановленого архітектурно-технічним паспортом.

05.09.2013 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було видано ТДВ "ОДІСЕЙ-БМУ-11" дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 114132480207.

12. 11.09.2020 між ОСОБА_1 та ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" укладено Меморандум № 334, за умовами якого ОСОБА_1 як асоційований член вступив до Кооперативу.

Згідно з пунктом 1 Персонального меморандуму від 11.09.2020 об`єктом будівництва є підстанція "Швидкої допомоги" та 16-ти поверховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним багаторівневим паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 30-32. Об`єктом нерухомості є спірне приміщення, розташоване на відмітках 2,700, в осях 2*-6*, А1-Г в Секції 1(Б) об`єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5.7 Меморандуму № 334 інвестор зобов`язаний протягом 30-ти днів з моменту введення в експлуатацію об`єкта будівництва, але не раніше повної сплати паю у порядку та строки, встановлені цим Персональним меморандумом, прийняти від Кооперативу об`єкт нерухомості за актом приймання-передачі об`єкта власності (паю).

За змістом пункту 7.3 Персонального меморандуму від 11.09.2020 Кооператив зобов`язаний протягом 30-ти робочих днів з моменту введення в експлуатацію об`єкта будівництва, але не раніше повної сплати асоційованим членом вступного внеску і паю у порядку та строки, встановлені цим Персональним меморандумом, передати асоційованому члену об`єкт нерухомості за актом приймання-передачі, а також акт приймання-передачі об`єкта власності (паю).

У пунктах 8.2, 8.3 Меморандуму № 334 сторони погодили, що загальний розмір паю асоційованого члена Кооперативу в грошовій формі відповідає сумі коштів в розмірі 1 117 055 грн, в т. ч. ПДВ 20% - 186 175,83 грн, при цьому вартість 1 м2 становить 14 230 грн. Зазначений пай підлягає поверненню відповідачем асоційованому члену Кооперативу у майновій формі як об`єкт нерухомості відповідно до акта приймання-передачі у виді нежитлового приміщення № 35 загальною площею 78,50 м2, розташованого на відмітках -2,700, в осях 2*-6*, А1 -Г в Секції 1(Б) об`єкта будівництва, вартістю 1 117 055 грн.

13. Сторони визнають той факт, що 11.09.2020 ОСОБА_1 виконав передбачений Меморандумом № 334 обов`язок зі сплати коштів у сумі 1 117 055 грн шляхом їх переказу на рахунок Кооперативу.

14. Матеріали справи містять висновок судової будівельно-технічної експертизи від 17.08.2023 № 07/26, в якому зазначено таке:

1) планувальні показники приміщень 6Б, 12Б, 18Б не відповідають поверховим кресленням затвердженого проєкту на будівництво житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 30-32. В приміщенні 18Б улаштовано проріз у несучій стіні та додатковий двірний проріз з дверним заповнюванням. У приміщенні коридору улаштована перегородка з газобетонних блоків, яка перешкоджає доступу до пожежного виходу. У приміщенні 12Б відсутній санвузол;

2) будівельні роботи, виконані у приміщеннях 11Б, 12Б, 18Б не можуть проводитися без розробленої проєктної документації, розрахунку навантажень тощо. Наслідками самочинно виконаних будівельних робіт із перепланування з втручанням в несучі конструкції може бути виникнення деформацій в несучих конструкціях на верхніх поверхах, а також обвалення конструкцій житлового будинку в цілому;

3) через приміщення 6Б, 11Б, 12Б проходять інженерні мережі загального користування, тому вони не можуть бути самостійним об`єктом цивільно-правових відносин та є допоміжними для житлового багатоквартирного будинку;

4) між приміщеннями 6Б та 11Б збудована стіна з газобетонних блоків, яка задає перешкоди для евакуації та доступу до тамбуру-шлюзу з коридору 1Б. Будівництво стіни між приміщеннями 6Б та 11Б порушує вимоги ДБП В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги" та не відповідає проєктному рішенню, яке було погоджено та пройшло експертизу;

5) надані ОСОБА_1 в додатках до Меморандуму № 334 креслення нежитлового приміщення №35 на відмітках - 2700, в осях 2*6* і А1Г секція Б, не відповідають затвердженому проєкту будівництва;

6) реальне розміщення нежитлового приміщення № 35 на відмітках -2,700 в осях 2*6* і А1Г секції Б, зазначеного в Персональному меморандумі від 11.09.2020, співпадає із затвердженим проєктом будівництва та показниками, які зазначені в Меморандумі № 334. Площа нежитлового приміщення № 35 не співпадає з проєктними показниками у частині приміщень 11Б, а саме з приводу утворення нового приміщення площею 7,7 м2 за рахунок самочинного улаштування перегородки.

15. У відповідь на лист ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" від 20.10.2022 № 11 головний інженер проєкту ОСОБА_2 повідомив про те, що відповідно до проєктної документації розміщення на позн.-2.700 між осями "Г-Б" та "2*-5*" приміщення № 06Б є тамбуром - шлюзом з технічного коридору № 11Б, який повинен використовуватися для окремого доступу до технологічних приміщень комплексу, а саме: обладнання вентиляційної камери (приміщення № 10Б), електрощитової (приміщення № 09Б), системи пожежної насосної-бакової (приміщення № 13Б). Приміщення № 12Б на позначці 2,700 між осями "Г-Б" та "2*-5*" (секція Б) згідно з проєктом повинно використовуватися для розміщення приміщень служби експлуатації будинку та обладнано санвузлом.

Таким чином, нежитлове приміщення, яке визначено в Меморандумі № 334 як приміщення № 35, по факту в затвердженому проєкті будівництва це приміщення 12Б, 6Б, 18Б та частина приміщення 11Б, які в свою чергу призначені для обслуговування житлового будинку.

Отже, визначений в Персональному меморандумі від 11.09.2020 об`єкт нерухомості - нежитлове приміщення № 35 загальною площею 78,50 м2, розташоване на відмітках - 2,700, в осях 2*-6*, А1-Г в Секції 1(Б) об`єкта будівництва, не існує в затвердженій проєктній документації за проєктом "Підстанція "швидкої допомоги" та 16-ти поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгівельними приміщеннями та багаторівневим паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 30-32".

Позиція Верховного Суду

16. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах вимог касаційних скарг наведені в них доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

17. В основу оскаржуваної постанови покладено висновок апеляційного суду про належність цього спору до цивільної юрисдикції з огляду на те, що:

1) предметом первісного позову є вимога ОСОБА_1 як асоційованого члена ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" про визнання майнових прав на об`єкт інвестування, а підставою позову - невиконання Кооперативом умов Меморандуму № 334 в частині строку введення житлового будинку в експлуатацію (до кінця першого кварталу 2022 року), тоді як предметом зустрічного позову є вимога Кооперативу про внесення змін до Персонального меморандуму від 11.09.2020 в частині визначення об`єкта нерухомості та розміру паю як інвестиційного вкладу в об`єкт будівництва;

2) первісний та зустрічний позови не стосуються корпоративних відносин, не пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, а фактично стосуються відносин з інвестування, коли позивач виступає інвестором, який зобов`язується оплатити пай (здійснити інвестицію), а відповідач зобов`язаний повернути цей пай в майновій формі у виді нерухомого майна;

3) Персональний меморандум від 11.09.2020 є договором, який спрямований на отримання права власності фізичної особи на об`єкт нерухомого майна, тобто спрямований на реалізацію саме цивільно-правових відносин між сторонами.

Водночас, відхиляючи доводи сторін про те, що спір між ними напряму стосується діяльності Кооперативу та позивач набув прав члена такого кооперативу, а тому є носієм корпоративних прав та обов`язків і відносини між сторонами є корпоративними, апеляційний суд врахував викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 750/319/18 висновок, згідно з яким, виходячи із системного тлумачення норм Закону України "Про кооперацію", ЦК та ГК України, асоційований член обслуговуючого кооперативу не наділений правомочностями, які би в повному обсязі відповідали ознакам корпоративних прав, у зв`язку з чим спори між асоційованим членом та кооперативом, зокрема щодо сплати пайових внесків, не є такими, що виникають із корпоративних відносин, тому підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

18. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

19. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції.

Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 127/21764/17, від 23.03.2021 у справі № 367/4695/20).

20. Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.

Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК України).

Зазначені норми кореспондуються з нормами статей 83, 85, 86 ЦК України, за змістом яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

21. Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначаються Законом України "Про кооперацію".

22. Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про кооперацію" кооператив є первинною ланкою системи кооперації, яка створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської іншої діяльності задля поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

У розумінні абзацу 3 статті 2 цього Закону кооператив - юридична особа, утворена фізичними та (або) юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

23. На підставі статті 19 Закону України "Про кооперацію" для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних інші надходження, не заборонені законодавством. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

За змістом положень статей 20, 21 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній до 09.10.2022) для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди. Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу. Неподільний фонд створюється в обов`язковому порядку і формується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу. Цей фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, передбачених законом. Порядок відрахувань до неподільного фонду частини доходу визначається статутом кооперативу. Резервний фонд створюється за рахунок відрахувань від доходу кооперативу, перерозподілу неподільного фонду, пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та за рахунок інших не заборонених законом надходжень для покриття можливих втрат (збитків). Спеціальний фонд створюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності і використовується за рішенням органів управління кооперативу. Пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і в сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу в майні кооперативу. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.

24. Особливості діяльності обслуговуючих кооперативів регулюються статтями 2, 23, 26 Закону України "Про кооперацію".

Так, у розумінні абзацу 5 статті 2 цього Закону обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та (або) юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження, господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку.

Отже, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність із часу державної реєстрації на підставі закону та свого статуту. Як наслідок, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними (такий загальний висновок неодноразово висловлено Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 24.04.2019 у справі № 509/577/18, від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18, від 17.12.2019 у справі № 904/4887/18).

25. Право членства в кооперативі - це сукупність (система) правових норм (правил) стосовно реалізації конституційного права стати членом кооперативу, порядку й умов вступу до кооперативу та виходу з його складу, визначення й реалізації його правомочностей як поєднання членських прав та обов`язків, припинення членства й виходу з кооперативу. Зміст членських правовідносин становлять суб`єктивні права і юридичні обов`язки суб`єктів щодо утворення кооперативної організації або порядку вступу, прийняття в члени вже діючого кооперативу, участі в діяльності кооперативу, вихід (виключення) з нього. Суб`єктами членських правовідносин, з одного боку виступають особи, які створили кооперативну організацію (засновники), та особи, які стали членами вже діючої кооперативної організації, а з іншого - кооперативна організація як суб`єкт господарювання.

26. Згідно з частинами 1, 3 статті 10 Закону України "Про кооперацію" членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

За предметом правового регулювання зазначена норма права поділяє всі права і обов`язки членів кооперативної організації на:

- управлінські (участь в ухваленні рішень загальними зборами кооперативної організації, а також у роботі інших органів управління кооперативної організації; участь у виконанні рішень органів управління й органів контролю за діяльністю кооперативної організації тощо);

- майнові (участь у формуванні майнових фондів кооперативної організації; отримання кооперативних виплат і виплат на паї; отримання паю в разі виходу з кооперативу);

- господарські (участь у господарській діяльності кооперативної організації);

- трудові (виникають у тому разі, якщо член кооперативної організації одночасно перебуває з цією організацією в трудових відносинах);

- соціальні (користування послугами кооперативу, внесення пропозицій, спрямованих на поліпшення її роботи).

27. Закон України "Про кооперацію" (в редакції, чинній станом на час укладення Персонального меморандуму від 11.09.2020) визначає два види членства в кооперативі: дійсне і асоційоване та незалежно від статусу такого членства передбачає сплату особою, яка вступає в члени кооперативу, вступного внеску та паю, не встановлюючи жодних винятків (обмежень) такого розподілу членства за типами кооперативу.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами дійсного члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

28. У свою чергу, законодавче визначення асоційованого членства в кооперативі міститься в частині 2 статті 14 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній з 10.10.2022), згідно з якою асоційований член кооперативу - це фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом лише дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з повними членами кооперативу право на одержання паю.

Таким чином, асоційованим членом кооперативу може бути будь-яка юридична або фізична особа, яка є членом такого кооперативу та внесла пайовий внесок у порядку та розмірах, визначених статутом кооперативу, що дає переважне порівняно з дійсними членами кооперативу право на одержання паю при ліквідації кооперативу.

29. Асоційовані члени кооперативу виступають насамперед його інвесторами, оскільки вони не зв`язані з кооперативом трудовою функцією, а беруть лише майнову (інвестиційну) участь у діяльності кооперативу. Майнова складова правового статусу асоційованого члена наближає його до права участі в господарських товариствах, тоді як повне членство характеризується, насамперед, особистою трудовою участю членів у спільній виробничій діяльності кооперативу. Пайові внески у споживчих та обслуговуючих кооперативах мають інвестиційний, але водночас непідприємницький характер. Зокрема, через створення обслуговуючих кооперативів відбувається de facto інвестування у будівництво житла, отже, комплекс прав членів таких кооперативів також може бути представлений корпоративним паєм нарівні з корпоративними паями (частками, акціями) учасників господарських товариств та виробничих кооперативів.

У таких випадках, як правило, правовідносини між сторонами вичерпуються після повного внесення коштів на будівництво житла та передачі об`єкта нерухомості у власність замовнику. Асоційоване членство не передбачає рівного з іншими (повними членами) права участі в господарській діяльності кооперативу, що свідчить про фактичне відсторонення асоційованих членів від управління справами кооперативу. Водночас асоційоване членство надає переважне порівняно з іншими членами кооперативу право на одержання паю в разі його ліквідації. Також асоційовані члени кооперативу не можуть обирати органи управління та бути обраними до їх складу.

Відтак між асоційованими членами кооперативу та кооперативом можуть виникати лише майнові (у випадку участі у формуванні майнових фондів кооперативної організації; отримання кооперативних виплат і виплат на паї; отримання паю в разі виходу з кооперативу); господарські (у випадку участі у господарській діяльності кооперативної організації); трудові (якщо член кооперативної організації одночасно перебуває з цією організацією в трудових відносинах); та соціальні відносини (у випадку користування послугами кооперативу, внесення пропозицій, спрямованих на поліпшення її роботи).

При цьому корпоративних правовідносин у повному обсязі в розумінні положень статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) (в редакції, чинній до 31.12.2022, тобто на час виникнення спірних правовідносин між сторонами) та статті 961 ЦК України (в редакції, чинній з 01.01.2023, тобто на час подання позову в цій справі) між асоційованим членом та кооперативом або його іншими членами не виникає.

Аналогічні правові висновки викладено в пунктах 97- 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 750/319/18 зі спору (предмет первісного позову житлово-будівельного кооперативу - стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення сплати асоційованим членом пайових внесків за кооперативними договорами, предмет зустрічного позову фізичної особи - відшкодування майнової та моральної шкоди), від яких (висновків) колегія суддів не вбачає жодних підстав відступати.

Щодо юрисдикції спору в справі

30. Згідно з частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Тобто у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

31. Пунктами 3 і 4 частини 1 статті 20 ГПК України визначено юрисдикцію господарських судів:

справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

32. Критеріями визначення юрисдикції спору (корпоративний це спір або спір про право цивільне) визнаються:

а) характер спірних правовідносин - корпоративні відносини мають бути пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням юридичної особи корпоративного типу, набуттям, здійсненням та припиненням корпоративних прав як різновиду суб`єктивних цивільних прав; а цивільні - із захистом цивільного права;

б) суб`єктний склад сторін - сторонами спору є юридична особа корпоративного типу, її учасники (засновники, акціонери, члени), у тому числі учасник, який вибув (носій корпоративних прав), посадова особа; чи особа не має у цій юридичній особі корпоративних прав;

в) предмет спору - захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, порушеного певними діями (бездіяльністю) у процесі створення, діяльності, управління або припинення юридичної особи корпоративного типу, набуття, здійснення або припинення корпоративних прав та обов`язків учасників (засновників, акціонерів, членів) такої юридичної особи, чи захист цивільних прав і інтересів, що випливають з інших цивільних правовідносин, зокрема правовідносин інвестування або споживчих правовідносин.

Аналогічний за змістом висновок викладено в пункті 107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 750/319/18 зі спору, що виник з подібних правовідносин.

33. Згідно з частинами 1, 3 статті 167 ГК України (в редакції, чинній до 31.12.2022) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 961 ЦК України (в редакції, чинній з 01.01.2023) права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи. Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

34. За змістом статті 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект. Такими цінностями можуть бути рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності).

Відповідно до статті 2 цього Закону інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Зокрема інвестиційна діяльність провадиться на основі інвестування, що здійснюється громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності.

35. 15.08.2022 з метою захисту прав інвесторів будівництва нерухомого майна Верховна Рада України прийняла Закон України № 2518-ІХ (набрав чинності з 10.10.2022), яким статтю 14 Закону України "Про кооперацію" було доповнено частиною 3 такого змісту:

"Не допускається наявність асоційованих членів у кооперативах, предметом діяльності яких є житлове, дачне, гаражне будівництво (у тому числі кооперативах, які залучають кошти фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, для спорудження об`єктів житлового, дачного, гаражного будівництва)".

Водночас підпунктом 4 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2518-IX (чинного з 10.10.2022) установлено, що з дня набрання чинності цим Законом асоційовані члени кооперативів, предметом діяльності яких є житлове, дачне або гаражне будівництво, вважаються повноправними членами таких кооперативів. Набуття такими особами прав повноправних членів відповідних кооперативів не потребує прийняття рішень загальними зборами членів кооперативів та/або його статутними органами.

36. Проте, як убачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є вимога ОСОБА_1 як асоційованого члена ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" про визнання майнових прав на об`єкт інвестування, а підставою позову - невиконання Кооперативом умов Меморандуму № 334 в частині строку введення житлового будинку в експлуатацію (до кінця першого кварталу 2022 року), тоді як предметом зустрічного позову є вимога Кооперативу про внесення змін до Персонального меморандуму від 11.09.2020 в частині визначення об`єкта нерухомості та розміру паю ОСОБА_1 як інвестиційного вкладу в об`єкт будівництва.

Крім того, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що сторони неодноразово в своїх заявах по суті справи підтверджували те, що Персональний меморандум від 11.09.2020 фактично є договором, який спрямований на отримання позивачем права власності на об`єкт нерухомого майна, тобто на реалізацію саме цивільно-правових відносин між його сторонами.

Таким чином, спірні відносини між сторонами Меморандуму № 334 виникли ще до набрання чинності Законом України № 2518-ІХ, яким асоційованих членів кооперативів, предметом діяльності яких є житлове, дачне або гаражне будівництво, в силу прямої вказівки закону визнано повноправними членами таких кооперативів, тобто визначено їх статус однаковим із іншими членами відповідних кооперативів, а відтак виключається наявність у спірних правовідносин ознак корпоративних.

37. Колегія суддів зауважує, що відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. У Державному реєстрі прав також реєструються передбачені законом речові права та їх обтяження на об`єкти незавершеного будівництва та майбутні об`єкти нерухомості.

Отже, на відміну від акцій, часток, паїв, із приводу виникнення, зміни чи припинення прав на які можуть виникати корпоративні правовідносини, нежитлові приміщення як нерухоме майно, створене внаслідок виконання інвестиційного договору, є окремим об`єктом цивільних прав (частина 1 статті 181 ЦК України).

Наведене в певній мірі визнається самим Кооперативом у поданій касаційній скарзі, в якій скаржник-1 звертає увагу на те, що в справі № 916/2789/23 предметом первісного позову є вимога ОСОБА_1 про визнання за ним майнових прав на нежитлове приміщення, яке, хоча і частково, але фактично є майном Кооперативу, призначеним для обслуговування житлового будинку та не може бути реалізоване стороннім особам.

38. Разом з тим у пункті 102 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 750/319/18 викладено загальний висновок про те, що, виходячи із системного тлумачення норм Закону України "Про кооперацію", ЦК та ГК України, асоційований член обслуговуючого кооперативу не наділений правомочностями, які би в повному обсязі відповідали ознакам корпоративних прав, у зв`язку з чим спори між асоційованим членом і кооперативом, зокрема щодо сплати пайових внесків, не пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності зазначеного кооперативу, тобто не є такими, що виникають із корпоративних відносин, а тому підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

39. У зв`язку з наведеним вище колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком апеляційного суду про те, що в межах цієї справи між фізичною особою та житлово-будівельним кооперативом виник саме цивільний спір про право власності на спірне нежитлове приміщення як об`єкт інвестування, але аж ніяк не спір про право ОСОБА_1 на пай (частку) в статутному капіталі Кооперативі, щодо відчуження такого паю, виходу позивача зі складу ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" чи повернення паю тощо, який міг би виникнути із суто корпоративних відносин у розумінні положень частин 1, 3 статті 167 ГК України (в редакції, чинній до 31.12.2022) та частини 6 статті 961 ЦК України (в редакції, чинній з 01.01.2023).

Адже, з урахуванням дійсного змісту правовідносин між сторонами назва сплачених позивачем коштів пайовим внеском на їх інвестиційну природу не впливає.

Щодо касаційної скарги ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" (скаржника-1)

40. Кооператив у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме:

якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

41. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника-1 про неврахування апеляційним судом викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 509/577/18, від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18, від 17.12.2019 у справі № 904/4887/18 висновку про те, що члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними, з огляду на таке.

42. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, і в у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено в пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

43. Так, вирішуючи питання юрисдикційності спору в справі № 509/577/18, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2019 зазначила таке:

"Обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту. За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними".

Отже, на відміну від справи, яка переглядається, стороною в справі № 509/577/18 виступала фізична особа без особливостей статусу асоційованого члена кооперативу, а підстави позову повністю охоплювалися диспозицією статті 167 ГК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (схожої позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в пункті 122 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 750/319/18).

44. Так само, ухвалюючи постанову від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18 (предмет позову ОСОБА_3 - визнання недійсним рішення загальних зборів Гаражно-будівельного кооперативу "Лісний" від 02.04.2018 та про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб) та постанову від 17.12.2019 у справі № 904/4887/18 (предмет позову ОСОБА_4 - визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 94 "Урожай" від 02.10.2018, скасування реєстраційних дій з поновленням попередніх відомостей про ОСОБА_4 як керівника відповідача), Верховний Суд не викладав та об`єктивно (в часовому вимірі) не міг на майбутнє викладати висновку щодо застосування норм статті 961 ЦК України (в редакції, чинній з 01.01.2023) та Закону України "Про кооперацію" у відносинах за участю асоційованого члена обслуговуючого кооперативу, оскільки особливості правового регулювання таких відносин визначаються нормами статті 14 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній з 10.10.2022) та підпунктом 4 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2518-IX.

45. Наведене вище переконливо свідчить як про різні суб`єктний склад і фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, так і про їх неоднакове правове регулювання в справах №№ 509/577/18, 910/7554/18, 904/4887/18 і в цій справі, у зв`язку з чим немає підстав для висновку про подібність правовідносин у зазначених справах.

46. Таким чином, за змістовим, суб`єктним і об`єктним критеріями правовідносини в справах №№ 509/577/18, 910/7554/18, 904/4887/18 і в справі № 916/2789/23, що розглядається, не є подібними з огляду на істотні відмінності в нормативно-правовому регулюванні прав та обов`язків сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин, і, як наслідок, виключає застосування вказаних скаржником-1 правових висновків як нерелевантних для вирішення цього спору.

47. Колегія суддів наголошує на тому, що покладений в основу оскаржуваної постанови висновок суду апеляційної інстанції щодо закриття провадження за первісним і зустрічним позовами в цій справі цілком відповідає останній правовій позиції, викладеній в пункті 102 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 750/319/18 зі спору, що виник з подібних правовідносин за участю асоційованого члена житлово-будівельного кооперативу, яку (правову позицію) на підставі частини 4 статті 236 ГПК України цілком обґрунтовано врахував апеляційний суд, здійснюючи апеляційний перегляд рішення місцевого господарського суду.

48. Отже, наведена скаржником-1 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, в зв`язку з чим касаційне провадження за касаційною скаргою ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" в частині вказаної підстави підлягає закриттю згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України

49. Із мотивів, детально наведених у пунктах 28- 39 цієї постанови, колегія суддів відхиляє аргументи скаржника-1 про відсутність на теперішній час висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України в подібних правовідносинах (в контексті визначення юрисдикції щодо цього спору, який, по-перше, в частині первісного позову про визнання майнового права на нерухоме майно не випливає повністю з інвестиційної природи Персонального меморандуму від 11.09.2020, позаяк правовідносини у справі стосуються реалізації як прав членів кооперативу на управління ним, так і прав всього обслуговуючого кооперативу, тобто осіб, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом проєктування, будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, а по-друге, зустрічний позов у справі про внесення змін до Меморандуму № 334 також нерозривно пов`язаний зі статутною діяльністю Кооперативу, а саме з формуванням його пайового фонду грошовими коштами, частину з яких необхідно буде повернути ОСОБА_1 , що безумовно впливає на корпоративні права та обов`язки всіх членів обслуговуючого кооперативу).

50. Крім того Верховний Суд наголошує, що в пункті 133 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц викладено такий висновок щодо застосування норми пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України:

"У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися".

51. Натомість висновки щодо комплексного застосування положень статті 167 ГК України (в редакції, чинній до 31.12.2022), статті 961 ЦК України (в редакції, чинній з 01.01.2023), статті 14 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній з 10.10.2022) та пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України в подібних правовідносинах викладено в пунктах 100- 102, 106, 107, 109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 750/319/18, тоді як зміст касаційної скарги Кооперативу зводиться передусім до помилкового посилання на неподібність правовідносин у справах № 916/2789/23 і № 750/319/18, а не до обґрунтування необхідності застосування норми пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України для вирішення спору та того, як, на думку скаржника-1, відповідна норма повинна застосовуватися.

Водночас наявні заперечення скаржника-1 свідчать про визнання ним того, що спір у частині первісного позову (про визнання майнового права на нерухоме майно) частково випливає з інвестиційної природи Персонального меморандуму від 11.09.2020.

52. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

53. Отже, наведена скаржником-1 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, оскільки суд апеляційної інстанції фактично переглянув рішення місцевого господарського суду відповідно до висновків щодо застосування норм частини 1 статті 19 ЦПК України та пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України, викладених у пунктах 102- 104, 106, 107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 750/319/18, що з урахуванням положень пункту 4 частини 1 статті 296 цього Кодексу свідчить про необхідність закриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою відповідача (Кооперативу) в частині зазначеної підстави касаційного оскарження.

Щодо касаційної скарги ОСОБА_1 (скаржника-2)

54. Верховний Суд виходить з того, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду, тобто в чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовані неправильно.

55. Із мотивів, наведених у пунктах 28- 39 цієї постанови, колегія суддів не бере до уваги твердження скаржника-2 про відсутність на теперішній час: 1) висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм частини 3 статті 14 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній з 10.10.2022) та підпункту 4 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2518-IX (чинного з 10.10.2022) в подібних правовідносинах (в контексті того, чи після набрання чинності Законом України № 2518-IX допускається існування асоційованого членства у кооперативах, предметом діяльності яких є житлове, дачне, гаражне будівництво (у тому числі кооперативах, які залучають кошти фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, для спорудження об`єктів житлового, дачного, гаражного будівництва), за умови, що між особою та кооперативом в минулому було укладено угоду асоційованого членства в кооперативі); 2) висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм частини 3 статті 14 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній з 10.10.2022) та підпункту 4 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2518-IX (чинного з 10.10.2022) в подібних правовідносинах (в контексті можливого впливу набуття з 10.10.2022 статусу повноправного члена кооперативу на наявність підстав для звернення до суду в порядку господарського судочинства за умови, що спір виник з корпоративних відносин, пов`язаних із створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи); 3) висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України в подібних правовідносинах (в контексті того, що спори між членом кооперативу та кооперативом з приводу паю, його сплати, повернення, визнання права на нього та інші спори, пов`язані з долею паю, є корпоративними та підлягають розгляду в порядку господарського судочинства), з огляду на таке.

56. По-перше, в силу прямих вказівок положень частини 3 статті 14 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній з 10.10.2022) не допускається існування асоційованого членства у кооперативах, предметом діяльності яких є житлове, дачне, гаражне будівництво (у тому числі кооперативах, які залучають кошти фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, для спорудження об`єктів житлового, дачного, гаражного будівництва), незалежно від того, угоду асоційованого членства в кооперативі було укладено між особою та відповідним кооперативом у минулому періоді чи після набрання чинності зазначеним законом.

Адже така недопустимість асоційованого членства у кооперативах певного типу (житлово-будівельних, гаражно-будівельних, дачних кооперативах) зумовлена насамперед дією імперативної норми підпункту 4 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2518-IX (чинного з 10.10.2022), якою первісний статус асоційованих членів зазначених кооперативів (з правом дорадчого голосу) повністю трансформовано шляхом їх автоматичного визнання повноправними членами таких кооперативів, тобто визначено їх статус рівнозначним (однаковим) із іншими членами відповідних кооперативів (див. пункти 35, 36 цієї постанови), що в свою чергу виключає підстави для формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування норм частини 3 статті 14 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній з 10.10.2022) та підпункту 4 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2518-IX (чинного з 10.10.2022) в подібних правовідносинах (у запропонованому скаржником-2 контексті).

57. По-друге, з огляду на достовірно встановлену апеляційним судом обставину того, що в межах цієї справи між фізичною особою та житлово-будівельним кооперативом виник саме цивільний спір про право власності на спірне нежитлове приміщення як об`єкт інвестування, але аж ніяк не спір про право ОСОБА_1 на пай (частку) в статутному капіталі Кооперативі, щодо відчуження такого паю, виходу позивача зі складу ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" чи повернення паю тощо, який міг би виникнути із суто корпоративних відносин, Верховний Суд не вбачає достатніх підстав для формування висновку щодо питання застосування норм частини 3 статті 14 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній з 10.10.2022) та підпункту 4 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2518-IX (чинного з 10.10.2022) в подібних правовідносинах (у запропонованому скаржником-2 контексті), оскільки набуття позивачем з 10.10.2022 статусу повноправного члена кооперативу жодним чином не впливає на наявність підстав для звернення до суду в порядку господарського судочинства, позаяк цей спір виник з цивільно-правових (майнових), а не корпоративних відносин, пов`язаних із створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи (див. пункти 36, 37, 39 цієї постанови).

Крім того, спірні відносини між сторонами Меморандуму № 334 виникли ще до набрання чинності Законом України № 2518-ІХ, в силу прямої вказівки якого асоційованих членів кооперативів, предметом діяльності яких є житлове, дачне або гаражне будівництво, закону визнано повноправними членами таких кооперативів, що виключає наявність у спірних правовідносин ознак корпоративних.

58. Із мотивів, наведених у пунктах 49, 51 цієї постанови, Верховний Суд не вбачає підстав для формування висновку щодо питання застосування положень пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України в подібних правовідносинах (в контексті того, що спори між членом кооперативу та кооперативом з приводу паю, його сплати, повернення, визнання права на нього та інші спори, пов`язані з долею паю, є корпоративними та підлягають розгляду в порядку господарського судочинства).

При цьому колегія суддів зауважує, що апеляційним судом достовірно встановлено та скаржником-2 не спростовано ту обставину, що в межах цієї справи між фізичною особою та житлово-будівельним кооперативом виник саме цивільний спір про право власності на спірне нежитлове приміщення як об`єкт інвестування, але аж ніяк не спір про право ОСОБА_1 на пай (частку) в статутному капіталі Кооперативі, щодо відчуження такого паю, виходу позивача зі складу ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" чи повернення паю тощо, який міг би виникнути із суто корпоративних відносин.

59. Таким чином, зазначена скаржником-2 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови із зазначеної підстави (схожий висновок про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку щодо питання застосування наведеної скаржником норми права викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 916/1852/20, від 11.01.2022 у справі № 924/1263/19, від 05.07.2022 у справі № 904/7077/20, від 15.11.2022 у справі № 916/596/21, від 28.02.2023 у справі № 910/13661/21, від 23.05.2023 у справі № 910/10442/21, від 07.11.2023 у справі № 910/3733/23, від 23.01.2024 у справі № 904/1270/22, від 14.05.2024 у справі № 904/2130/23, від 08.10.2024 у справі № 912/2326/23, від 12.11.2024 у справі № 922/5494/23).

60. Отже, суд апеляційної інстанції, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, дійшов правильного висновку про закриття провадження в справі в зв`язку з належністю цього спору до цивільної юрисдикції, що свідчить про необхідність розгляду цієї справи в порядку цивільного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

61. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

62. З огляду на те, що наведені скаржником-1 (Кооперативом) підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, колегія суддів на підставі пунктів 4, 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОК "ЖБК "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі № 916/2789/23.

63. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

64. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

65. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, та апеляційний суд, на відміну від місцевого господарського суду, дійшов правильного висновку про закриття провадження в справі в зв`язку з належністю цього спору до цивільної юрисдикції, як наслідок, оскаржувану постанову ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права.

66. Отже, наведена скаржником-2 ( ОСОБА_1 ) підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, а інші доводи позивача не спростовують висновку суду апеляційної інстанції про закриття провадження в справі, в зв`язку з чим немає підстав для задоволення зазначеної касаційної скарги і скасування оскаржуваної постанови.

Розподіл судових витрат

67. Судовий збір за подання касаційних скарг у порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржників.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі № 916/2789/23 закрити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі № 916/2789/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай