Ухвала

від 19.02.2025 по справі 918/19/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 918/19/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б.- головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Кооперативу «Світанок Голишів»

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024

та рішення Господарського суду Рівненської області від 30.04.2024

у справі за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Зорянської сільської ради

до відповідача Кооперативу «Світанок Голишів»

про скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

04.10.2024 (подана 02.10.2024 засобами поштового зв`язку) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Кооперативу «Світанок Голишів» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 у справі № 918/19/24.

Предметом касаційного оскарження у цій справі є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024, повний текст якої складено 03.09.2024, отже відповідно до положень частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України, останнім днем оскарження зазначеної постанови було 23.09.2024.

Проте, вперше із касаційною скаргою до Верховного Суду відповідач звернувся 02.10.2024, тобто з пропуском 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги, заявивши при цьому про його поновлення.

Пропуск строку на касаційне оскарження скаржник обґрунтовував тим, що повний текст постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 був складений 03.09.2024, що на його думку є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у цій справі.

Розглянувши вказані в клопотанні обґрунтування пропуску скаржником строку на касаційне, Верховний Суд зазначив про ненаведення ним переконливих аргументів щодо того, що саме позбавило його можливості звернутися із касаційною скаргою раніше, ніж 02.10.2024, враховуючи, що постанова апеляційного господарського суду від 27.08.2024, повний текст якої складено 03.09.2024, була 05.09.2024 надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень, який є відкритим, і 06.09.2024 - оприлюднена, що свідчить про можливість скаржника ознайомитись з повним текстом цієї постанови у вказаному реєстрі з 06.09.2024 та у встановлені законом строки звернутись із цією касаційною скаргою.

Крім того, судом було встановлено, що постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 отримана Кооперативом «Світанок Голишів» через електронний суд 06.09.2024, що підтверджуються довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду скаржника.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.10.2024 касаційну скаргу Кооперативу «Світанок Голишів» залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із необхідністю подачі до суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучити: нову (уточнену) редакцію касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та докази надіслання нової редакції касаційної скарги іншим сторонам у справі; докази для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження або зазначення інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження з відповідними доказами; докази на підтвердження вартості спірного майна (за вимогу майнового характеру) та у разі необхідності доказів про сплату (доплату) судового збору з визначеної вартості спірного майна.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2024 касаційну скаргу Кооперативу «Світанок Голишів» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 у справі № 918/19/24 було повернуто заявнику, оскільки у встановлений законом строк скаржник не усунув недоліки, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 24.10.2024 про залишення без руху.

18.12.2024 (подана 13.12.2024 засобами поштового зв`язку) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Кооперативу «Світанок Голишів» (далі - скаржник) на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 у справі № 918/19/24. Також подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2025 касаційну скаргу Кооперативу «Світанок Голишів» залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України оскільки підстави, викладені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними. Для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику запропоновано подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та навести інші підстави, підтверджені належними доказами, для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. При цьому зазначено, що строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

27.01.2025 (подана 25.01.2025 засобами поштового зв`язку) до Верховного Суду на виконання ухвали про залишення без руху від 15.01.2025, у встановлений судом строк, надійшла заява про усунення недоліків, подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень судів попередніх інстанцій.

Отже, ухвалою Верховного Суду від 15.01.2025 про залишення поданої касаційної скарги без руху скаржнику було надано можливість навести суду касаційної інстанції інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, з обґрунтуванням таких підстав та наданням доказів на їх підтвердження.

У заяві про усунення недоліків касаційної скарги, Кооператив «Світанок Голишів» зазначив обставини, які вже Верховним Судом досліджувались і були визнані неповажними (зокрема, посилання скаржника на те, що працівником його підприємства є лише директор та на припинення відносин із адвокатом, а також на те, що керівник Кооперативу «Світанок Голишів» Карпінська Наталія Андріївна перебувала на лікарняних у звязку з лікуванням у стоматологічній клініці у періоди з 24.09.2024 по 02.10.2024, з 31.10.2024 по 04.11.2024, а також з 23.11.2024 по 12.12.2024) у цьому випадку, зазначені обставини, зводяться до внутрішньої організації роботи скаржника і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої касаційної скарги у встановлений законом строк, про що йому було зазначено в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2025. Крім того, скаржник зазначає, що повторне звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду було здійснено ним в короткі строки, відразу після одужання директора кооперативу.

Судом встановлено, що ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2024 про повернення касаційної скарги вперше через електронний суд скаржником отримано 27.11.2024, що підтверджуються довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду скаржника і подано її повторно 13.12.2024, тобто через 16 днів.

Розглянувши клопотання Кооперативу «Світанок Голишів» про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про визнання неповажними причин пропуску строку на касаційне оскарження з огляду на таке.

Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на касаційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів господарського судочинства.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в господарському судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників господарського процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

У постанові від 14.12.2022 у справі № 910/9211/20 Верховний Суд дійшов висновків, що можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску; поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (від 03.04.2008 № 3236/03) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків на оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Верховний Суд зазначає, що обставини, викладені у клопотанні Кооперативу «Світанок Голишів» про поновлення строку на касаційне оскарження, не є причинами, які об`єктивно унеможливили вчасне звернення з касаційною скаргою вперше та вдруге (повторно скаржник звернувся з касаційною скаргою через 16 днів після повернення касаційної скарги).

За змістом частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, об`єктивно непереборних, не залежних від волевиявлення Кооперативу «Світанок Голишів», обставин, пов`язаних із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для подання касаційної скарги, у клопотанні про поновлення строку не наведено.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, викладені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, не є поважними внаслідок того, що відносяться до організаційних питань діяльності скаржника, мають суб`єктивний характер і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин, та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Поновлення строку на касаційне оскарження за наведених обставин не буде виправданим, оскільки пропуск такого строку безпосередньо залежав від суб`єктивної волі скаржника. Таке поновлення свідчило би про порушення принципу правової визначеності.

За пунктом 4 частиною 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Виходячи з викладеного, суд визнає наведені у клопотанні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, а тому суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кооперативу «Світанок Голишів» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 119, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кооперативу «Світанок Голишів» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 у справі № 918/19/24.

2. Оригінал касаційної скарги з додатками повернути Кооперативу «Світанок Голишів».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак