Ухвала

від 20.02.2025 по справі 404/11049/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/11049/24

Номер провадження 2/404/3114/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року місто Кропивницький

Суддя Кіровського районног о суду міста Кіровограда Людмила Дмитріївна Кулінка, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького (місцезнаходження: 25022, місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, будинок № 41) про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 404/11049/24, № провадження 2/404/3114/24 визначено суддю Кіровського районного суду міста Кіровограда Кулінка Л.Д.

Ухвалами судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17 лютого 2025 року, та від 19 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького, про позбавлення батьківських прав, повернуто позивачу на підставі пункту 6 частини четвертої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України. Визнано дії позивача ОСОБА_1 , щодо подання аналогічних позовних заяв про позбавлення батьківських прав,- зловживанням процесуальними правами. Стягнуто з ОСОБА_1 штраф у розмірі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,40 грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України, та штраф в сумі 3028,00 грн.

Водночас , судом з`ясовано, що відповідно до відомостей із системи документообігу суду «Д-3», в провадженні Кіровського районного суду міста Кіровограда знаходиться аналогічна позовна заява позивача (справа № 404/925/25, суддя Варакіна Н.Б., що надійшла 30.01.2025 року).

Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України заява повертається у випадках коли позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

При цьому, відповідно до пункту 2 частини першої статті 44 Цивільного процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини застосовує положення, передбачене частиною третьою статті 35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15 вересня 2009 року), про зловживання правом у розумінні пункту 3 статті 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до суду, порушує встановлений порядок роботи суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому, суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

Зловживання правом це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.

Європейський суд з прав людини визнає неприйнятними заяви, на підставі зловживання правом, якщо вони позбавлені серйозних підстав та є явно сутяжними, тобто повторюють зміст тих скарг, щодо яких судом раніше було прийнято рішення про їх неприйнятність. Зокрема, у справі «Філіс проти Греції» (рішення від 17 жовтня 1996 року) Комісія встановила, що заявник уже неодноразово подавав скарги щодо аналогічних або пов`язаних одне з одним питань та відмітила, що такі дії є умисними, так як в багатьох випадках заявник був докладно проінформований особисто про дію Конвенції. Комісія стверджує, що вирішення низки необґрунтованих і сутяжних заяв обумовлюють непотрібну роботу, яка є несумісною з реальними функціями Суду та заважає їх здійсненню, а тому вказані вище дії заявника є зловживанням правом.

Отже, в даному випадку подання ідентичних позовів про позбавлення батьківських прав, є очевидним зловживанням учасниками справи своїми процесуальними правами, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Враховуючи вищевикладене, суд розцінює дії позивача як такі, що вчинені з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями.

Частиною четвертою статті 44 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 статті 148 Цивільного процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

В свою чергу, у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 148 Цивільного процесуального кодексу України).

Враховуючи установлений факт зловживання процесуальними правами позивачем, що полягає у неодноразовому зверненні до суду з аналогічним позовом до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, суд приходить до висновку про необхідність вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами позивачем застосування до позивача ОСОБА_1 заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.

Зважаючи на систематичність зловживання процесуальними правами суд стягує у дохід державного бюджету з позивача штраф у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн), що відповідає приписам частини другої статті 148 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи установлений факт зловживання процесуальними правами позивачем, що полягає у неодноразовому зверненні до суду з аналогічним позовом до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, приходжу до висновку про необхідність вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами позивачем застосування до позивача ОСОБА_1 заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028,00 грн.

За таких обставин, оскільки позивачем подано до Кіровського районного суду міста Кіровограда іншу аналогічну позовну заяву про позбавлення батьківських прав, і щодо цієї позовної заяви не постановлено ухвалу про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення заяви або залишення заяви без розгляду, зважаючи на приписи статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, вважаю за необхідне повернути ОСОБА_1 позовну заяву про позбавлення батьківських прав.

На підставі вищевикладеного, керуючись статями 44, 148, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького (місцезнаходження: 25022, місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, будинок № 41), про позбавлення батьківських прав, повернути позивачу.

Визнати дії позивача ОСОБА_1 , щодо подання аналогічних позовних заяв про позбавлення батьківських прав,- зловживанням процесуальними правами.

Стягнути з ОСОБА_1 штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028,00 грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.

Боржник ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Стягувач Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795; місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Липська, будинок № 18/5).

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст судового рішення складено 20.02.2025 року.

Суддя Кіровського районного

суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Л. Д. Кулінка