Ухвала

від 20.02.2025 по справі 489/1167/25

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/1167/25

Номер провадження 2/489/1444/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 лютого 2025 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді МикульшиноїГ.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради про зобов`язання забезпечити реальне право на спілкування з дітьми та безперешкодне виховання батьком дітей,

встановив:

19.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби у справах дітей Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, в якому просить зобов`язати відповідача реально надати позивачу проголошені і гарантовані в Конституції України, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, в законах України права на спілкування з дітьми; забезпечити реальне право на безперешкодне виховання батьком трьох дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно із вимогами Цивільного процесуальногокодексу України звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред`явлення позову, форма і зміст якого повинні відповідати вимогам ст.ст. 175-177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст.177Цивільного процесуальногокодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, судовий збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно положеньч.1ст.4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Станом на 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 3 028,00 грн.

Таким чином при поданні до суду заяви про зобов`язання вчинити певні дії позивач повинен сплатити судовий збір в розмірі 2422,40 грн., по 1211,20 грн. (3028,00 грн. х 0,4) за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем судовий збір не сплачено, позивач прикладає копію посвідчення про участь особи у бойових діях від 16.12.2020.

Вирішуючи питання щодо наявності пільги у позивача щодо сплати судового збору за подання позовної заяви у даній справі у зв`язку з наявністю статусу учасника бойових дій, суд виходить з наступного.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Позовні вимоги про зобов`язання відповідача забезпечити реальнеправо наспілкування здітьми табезперешкодне вихованнябатьком дітей не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача, як учасника бойових дій, та не пов`язані з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій.

Враховуючи вищевикладене, заявлені вимоги позивача про зобов`язання відповідача забезпечити реальнеправо наспілкування здітьми табезперешкодне вихованнябатьком дітей не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій, а тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Таким чином, позивачем не надано доказів сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175-177 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст. ст. 4, 175-177, 185, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради про зобов`язання забезпечити реальне право на спілкування з дітьми та безперешкодне виховання батьком дітей залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

Сума судового збору становить 2422,40 грн., яка повинна бути перерахована за наступними реквізитами: рахунок: №UA558999980313161206000014482, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, код банку отримувача (МФО): 899998, кодкласифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/Інгульськ.р-н/22030101.

Роз`яснити, що відповідно до частини 3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 20.02.2025.

Суддя Г.А. Микульшина