Рішення

від 29.01.2025 по справі 947/28311/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/28311/24

Провадження № 2/947/468/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2025 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючий - суддя Луняченка В.О.,

при секретарі Макаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною Комунального некомерційного підприємства «Міський спеціалізований будинок дитини №1» (код ЄДРПОУ 05497241) до ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2 )за участі третьої особи Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування, Служби у справах дітей про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно їх малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи в інтересах малолітньої дитини звернувся КНП «Міський спеціалізований будинок дитини №1», також позивач просить вирішити питання щодо стягнення з відповідачів аліментів.

Позов мотивований тим, що батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків по відношенню до малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не цікавляться його долею, жодного разу його не відвідували у КНП «Міський спеціалізований будинок дитини №1», в якому знаходиться наразі дитина, а також не здійснюють його утримання.

Вказані підстави зумовили звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О..

Ухвалою судді Київського районного суду м.Одеси Луняченко В.О. від 27.09.2024 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 05.12.2024 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду по суті.

З боку представника позивача до судового засідання надійшла заява про можливість розгляду справи за відсутністю представника КНП «МСБД №1» Одеської міської ради , в якому представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просить його задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи.

Щодо сповіщення відповідачів, суд зазначає наступне.

Статтею 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається зокрема фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Судом надсилались судові повістки та ухвала про відкриття провадження у справі як за зареєстрованим місцем проживання відповідачів так і за фактичним місце їх проживання

Приймаючи вказане, оскільки відповідачі особисто не повідомили суд про адресу місця проживання та адресу для листування, останні не мають зареєстрованих Електронних кабінетів в ЄСІТС, судом здійснювалось повідомлення відповідачів про дату, час і місце проведення судового засідання шляхом скерування судових повісток, разом з копією ухвали про відкриття провадження по справі, копією позовної заяви з додатками до неї, на вказані адреси зареєстрованого місця проживання.

Вся судова кореспонденція скерована на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у тому числі судова повістка з повідомленням про судові засідання, повернуті до суду без вручення з підстав відсутності адресатів за вказаною адресою.

Частиною 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, у відповідності до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Отже, відповідачі є належним чином повідомленими про розгляд справи та дату, час і місце проведення судового засідання, однак не з`явились до суду без поважних причин, не скориставшись процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитини, яка досягла дванадцяти років.

Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з роз`ясненнями Верховного Суду України у п. 16 Пленуму № 3 від 30 березня 2007 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 20 від 18 грудня 2008 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і кожен в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З врахуванням вищезазначеного, під час розгляду справ про позбавлення батьківських прав, позивач має довести, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а відповідач повинен довести, що він належним чином виконує батьківські обов`язки. Відповідно до ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Судом з матеріалів справи встановлено, що Малолітній ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про народження № 5248 від 07 жовтня 2020 року, складений Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса).

Мати дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_1 , орган видачі - 5116, дата видачі 04.09.2020, документ дійсний до 04.09.2030). Місцезнаходження невідоме.

Згідно з довідкою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 16.09.2020 № 545846-2020, зазначене місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Батько дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_2 , орган видачі- 5115, дата оформлення 13.04.2018, документ дійсний до 13.04.2028).

Відомості про батька дитини внесені до актового запису про народження відповідно до ст. 126 Сімейного кодексу України (Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 07.10.2021 № 00033020090).

Розпорядженням Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 24.06.2022 року №181/01-06, малолітній ОСОБА_4 , відібраний від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та влаштований на повне державне забезпечення.

Рішенням Малиновського районного суду справа №521/9013/22 від матері ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відібрано ОСОБА_3 , без позбавлення батьківських прав.

Розпорядженням Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 31.01.2023 року №41/01-06, ОСОБА_3 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Наразі в КНП «Міський спеціалізований будинок дитини №1» ОМР з 22 червня 2022 року на повному державному забезпеченні знаходиться малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до висновку Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 01 березня 2024 року за №. 0579/01-20 доцільно позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, малолітній ОСОБА_4 , має рідних сестер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_7 , яка ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла.

Відповідно до інформації Служби у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації від 18.05.2020 року №01-12/666, рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 22.01.2019 року (справа №728/1863/18), ОСОБА_1 , позбавлена батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_6 , дівчинка перебуває під опікою бабусі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно з інформацією Центру соціальних служб Одеської міської ради від 15.12.2023 року №04/01-4292, фахівцем Центру 01.02.2023 року здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 та встановлено, що батьки більше не проживають за даною адресою. В телефонному режимі вдалось зв`язатись з батьком - ОСОБА_2 , який повідомив, що орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Працює автомеханіком та станції технічного обслуговування. Зі слів він не бажає, щоб його позбавляли батьківських прав, але на даний час у чоловіка немає необхідних умов для проживання дитини, та немає можливості на повноцінний догляд за сином через постійну трудову діяльність. Також, повідомив знає про наявність у дитини інвалідності. Місце перебування ОСОБА_1 , йому не відомо.

За час перебування, а саме з 22 червня 2022 року, дитину ніхто з родичів та близьких не відвідував, допомоги у вихованні та утриманні не надавав, не піклувався про фізичний і розумовий розвиток.

Відповідно до інформації Служби у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації від 18.05.2020 № 01-12/666, рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 22.01.2019 (справа 728/1863/18), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавлена батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка перебуває під опікою бабусі - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Згідно з інформацією КНП «Міський спеціалізований будинок дитини № №1 Одеської міської ради від 19.12.2023 № 869, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває у закладі з 22.06.2022 по теперішній час. За час перебування ОСОБА_3 в закладі ніхто з родичів та близьких його не відвідує, допомоги у вихованні та утриманні не надає. Адміністрація закладу просить порушити питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно з інформацією Центру соціальних служб Одеської міської ради від 15.12.2023 № 04/01-4292, фахівцем Центру 01.12.2023 здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 та встановлено, що батьки малолітнього ОСОБА_3 більше не проживають за цією адресою. В телефонному режимі вдалось зв`язатись з батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який повідомив, що орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Працює автомеханіком на станції технічного обслуговування. Зі слів, батька він не бажає щоб його позбавляли батьківських прав, але на даний час у чоловіка немає необхідних умов для проживання дитини, та немає можливості на повноцінний догляд за сином через постійну трудову зайнятість. Також батько дитини повідомив, що малолітньому ОСОБА_3 оформили II другу інвалідності через ДЦП: Місцеперебування матері дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , йому невідоме. Ні батько, ні мати за соціальними послугами до відділу соціальної роботи Центру соціальних служб Одеської міської ради у Хаджибейському районі не звертались.

ОСОБА_2 надав до Служби у справах дітей Одеської міської ради 21.12.2023 заяву, в якій зазначає, що він не згодний з позбавленням його батьківських прав відносно малолітнього сина.

Викладені факти, як кожен окремо так і в сукупності, дають підстави вважати, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідомо ухиляються від виконання батьківських обов`язків відносно свого малолітнього сина.

При прийнятті рішення суд враховує висновок органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 01.03.2024 року за №0579-01-20, органу, який безпосередньо займається проблемами виховання дітей, згідно з яким цей орган вважає доцільним та необхідним позбавити відповідачів батьківських прав відносно їх сина.

За своєю правовою природою позбавлення батьківських прав є: по - перше, засобом захисту прав та інтересів дитини; а по - друге, певною юридичною відповідальністю за протиправну та винну поведінку одного чи обох батьків дитини по відношенні до неї.

За встановлених судовим розглядом обставин слід дійти висновку, що відповідач виключно з власної вини вчиняв дії, які привели до невиконання ним своїх батьківських обов`язків, і позбавлення його батьківських прав матиме для дитини виключно позитивні наслідки для їх фізичного, духовного і творчого розвитку.

У відповідності до вимог ст.ст. 7, 155 Сімейного Кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно із ст. 12 ЗУ „Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону. На обсяг батьківських прав та обов`язків не впливає та обставина, що один із батьків проживає окремо від дитини і виконувати батьківські обов`язки належним чином потрібно не тільки відносно дитини, яка проживає разом з батьком, а й в такому ж обсязі й відносно дитини, яка проживає окремо.

Аналізуючи надані суду докази, суд приходить до висновку, що вказані дії відповідачіів, які не надають матеріальної допомоги на утримання дитини, тривалий час не спілкуються з нею, не займаються та не цікавляться її розвитком, здоров`ям та оздоровленням, і таке інше, що дозволило б говорити про піклування в розвитку дитини, хоча і мав таку можливість, свідчать про те, що вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків.

Згідно з п.2, п. 3 ст. 166 СК України особа позбавлена батьківських прав на звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 потребує встановлення соціального статуту та подальшого влаштування в сімейні форми.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачі дійсно не виконують своїх батьківських обов`язків, оскільки не приділяють увагу вихованню дитини, не здійснюють за нею належного догляду та контролю, не піклуються про її духовний і фізичний розвиток, не забезпечують її необхідним харчуванням, не цікавляться її здоров`ям, не створюють умови для отримання нею освіти, а також не проявляє до дитини батьківської уваги та турботи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 відносно їх малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 слід задовольнити, оскільки позбавлення їх батьківських прав є доцільним та відповідає інтересам дитини.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з вимогами ч. ч. 2, 3 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у останнього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Беручи до уваги необхідність врегулювання виниклих аліментних правовідносин на принципах справедливості, сумлінності і розумності, враховуючи вимоги ст. 182 СК України, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь опікуна або державного закладу, в якому перебуватиме малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягають стягненню аліменти на утримання малолітньої дитини на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на його утримання у мінімальному гарантованому розмірі для дитини відповідного віку ( від 6 років до 18 років) -1598,00 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 09.09.2024 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_13 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 352 - 354 ЦПК України, ст.ст. 164, 165, 166, 180, 182, 243, 244 СК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства «Міський спеціалізований будинок дитини №1 (код ЄДРПОУ 05497241 ) - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 паспорт НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , паспорт № НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) батьківських прав у відношенні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 паспорт НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на його утримання у мінімальному гарантованому розмірі для дитини відповідного віку ( від 6 років до 18 років) -1598,00 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 09.09.2024 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , паспорт № НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на його утримання у мінімальному гарантованому розмірі для дитини відповідного віку ( від 6 років до 18 років) -1598,00 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 09.09.2024 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 паспорт НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , паспорт № НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в рівних частках з кожного в дохід держави судовий збір в розмірі 6056,00 гривень.

Рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 10.02.25

Суддя В. О. Луняченко