Рішення

від 13.02.2025 по справі 293/1575/24

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1575/24

Провадження № 2/293/72/2025

13 лютого 2025 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів справу за позовом ОСОБА_1

до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 як представник ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, за змістом якого просить:

- визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в три місяці після набрання рішення законної сили.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є спадкоємицею за законом, однак пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки не подала заяву про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини.

Ухвалою від 11.11.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовчезасіданняпризначив на 28 листопада 2024рокуоб 10:30год.

Ухвалою від 28.11.2024, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 28.11.2024 суд відклав підготовче судове засідання на 18.12.2024.

Ухвалою від 18.12.2024, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 18.12.2024, суд відклав підготовче судове засідання на 16.01.2025, задовольнивши клопотання представника позивача про витребування у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Ковалевського А.В. копії спадкової справи, заведеної до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

15.01.2025 на адресу суду надійшла відповідь приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Ковалевського А.В., про те, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 не заводилась.

Ухвалою від 16.01.2025 суд постановив підготовче провадження закрити. Розгляд справи по суті призначив на 13.02.2025 об 12:30 год.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є спадкоємицею за законом після смерті матері ОСОБА_3 , однак з поважних причин пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Позивач вказує, що після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до якої, зокрема, увійшли: земельна ділянка площею 1,96 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1825688200:11:000:0066, яка розташована на території Троковицької сільської ради Житомирського (Черняхівського) району Житомирської області; земельна ділянка площею 1,32 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1825688200:11:000:0019, яка розташована на території Троковицької сільської ради Житомирського (Черняхівського) району Житомирської області.

Позивач пояснює, що у встановлений законом шестимісячний строк не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з поважних причин. Вказане доводить тим, на час відкриття спадщини не знала про наявність земельних ділянок у власності матері. Вказує, що оригінал державного акту зберігався у брата, який тривалий час проживає за кордоном.

Інших спадкоємців першої черги та спадкоємців, які претендували б на обов`язкову частку спадщини та утриманців після смерті ОСОБА_3 не має.

При зверненні до нотаріальної контори позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з пропуском строку подання заяви для прийняття спадщини.

Оскільки позивач у позасудовому порядку не може захистити свої права, за захистом свого порушеного права на спадкування звернулась до суду.

Сторони у судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Представник позивача 13.02.2024 на адресу суду направила заяву про розгляд справи без її участі, зазначає, що позовні вимоги підтримує (а.с. 67).

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини такої неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідач у порядку ст. 178 ЦПК України, у визначений строк, відзиву на позовну заяву не подав.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов`язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, а також враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Зважаючи на подані сторонами заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд здійснює розгляд на підставі наявних у матеріалах справи документів у порядку ч.3 ст. 211 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України за результатами оцінки доказів, поданих до суду, у справі огололошено скорочене рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область померла - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у віці 79 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданного 23.06.2022 Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.11).

Родинний зв`язок між померлою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (позивачкою) підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_3 , що видане Чер.бюро ЗАГС 17.02.1964, де матір`ю значиться " ОСОБА_3 " (а.с. 22), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, згідно якого 23.10.1982 ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 , внаслідок чого змінила прізвище на " ОСОБА_6 " (а.с. 23-24).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшли земельні ділянки загальною площею 3,28га, що розташовані на території Троковицької сільської ради за кадастровими номерами 1825688200:11:000:0066 площею 1,96 га та 1825688200:11:000:0019 площею 1,32га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належали померлій на підставі державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ№171939 від 25.06.2004 (а.с. 12-14).

Згідно інформації, що міститься у довідці від 02.08.2024 Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради № 10-10/5273, на день смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 , одна (а.с. 19).

Постановою приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Ковалевського А.В. позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо здійснення права на спадкування після померлої ОСОБА_3 у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.20-21).

За відомостями позивачки поважність пропуску строку звернення до нотаріуса, полягає у необізнаності спадкоємця про наявність спадкового майна.

Позивач, вказуючи на те, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, звернулась до суду з даним позовом, в якому просить захистити порушене право шляхом визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей 15 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на предмет та підстави позову суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини із спадкування, зокрема щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, які регулюється нормами права, що містяться в книзі 6 ЦК України.

За загальним правилом про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за відсутності інших спадкоємців пред`являється до територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, посилається на свою необізнаність про наявність спадкового майна у покійної матері у вигляді земельних ділянок, так як державний акт про право власності на земельну ділянку перебував у брата який тривалий час проживає за кордоном.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд дослідив поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Варто зазначити, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:

1) тривала хвороба спадкоємців;

2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;

3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;

4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;

5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому суд враховує аргументи позивача, наведені на підтвердження обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, оскільки такі не оспорюються відповідачем та підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов до висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлого.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на які посилається позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов висновку про наявність у позивача об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , що є підставою для задоволення позову у межах заявлених вимог та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлого.

Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача.

Розподіл судових витрат

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Тому, керуючись такими засадами цивільного судочинства як справедливість та верховенство права, враховуючи, що спір виник внаслідок дій позивача, які виразились у невчасному зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд покладає судові витрати на позивача.

Керуючись ст. ст.5,12,13,79,81,258,259,263-265,268,272,273,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область.

3. Перебіг визначеного додаткового строку рахувати з дати набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області (місцезнаходження: вул. Леоніда Ступницького, 68, с. Оліївка, Житомирський район, Житомирська область, 12402, ЄДРПОУ 04348409)

Повне рішення складено та підписано 20.02.2025

Суддя Людмила ЛОСЬ