Справа № 357/11942/24
Провадження № 2-с/357/13/25
У Х В А Л А
іменем України
"20" лютого 2025 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода»,-
В С Т А Н О В И В:
19 лютого 2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» про скасування судового наказу по цивільній справі № 357/11942/24 провадження № 2-н/357/2143/24 від 03 вересня 2024 року, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області та заявою про поновлення строку на звернення із заявою про скасування судового наказу, які були зареєстровані 19.02.2025 за вх. № 9268, з огляду на наступне.
Відповідно до норм частин 1,3, 4 ст. 169 ЦПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.
Оскаржуваний судовий наказ у передбаченому законом порядку заявником отримано не було. Також він не відмовлявся від отримання будь-якої кореспонденції від Білоцерківського міськрайонного суду, а ураховуючи ті обставини, що він не повідомляв суд у межах цієї справи про місце проживання (може бути відмінним від місця реєстрації), то існують достатні та поважні підстави, які свідчать про необхідність поновлення пропущеного строку звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.
Про існування оскаржуваного судового наказу заявник дізнався після блокування 14.02.2025 органами Державної виконавчої служби його банківських рахунків.
17.02.2025, 18.02.2025 він звертався до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби щодо ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, проте, у зв`язку з відсутністю державного виконавця на робочому місці, лише 19.02.2025 йому вдалося звернутися із заявою про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, звідки і дізнався про зміст та реквізити судового наказу.
У зв`язку з викладеним, вважає, що днем отримання копії судового наказу слід вважати день, коли фактично дізнався про його існування та зміст, тобто день ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, які містили інформацію щодо оскаржуваного судового наказу.
А тому просив вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк для звернення із заявою про скасування судового наказу від 03 вересня 2024 року у справі № 357/11942/24.
Основоположним аргументом його незгоди є, насамперед, відсутність будь-якого споживання послуг, які надаються заявником і щодо яких нараховано заборгованість, за період з грудня 2021 року по теперішній час.
Згідно з Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 р. № 690, визначення кількості та якості (щодо тиску) послуги здійснюється відповідно до умов договору з урахуванням показань вузла (вузлів) розподільного обліку послуги (у разі їх наявності) - для індивідуальних договорів про надання послуг з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем (пункт 10 Правил).
По особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено вузол розподільного обліку послуги.
Заявника, відповідно до вимог Правил було неодноразово поінформовано, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ніхто не проживає, у зв`язку з чим відсутнє будь-яке споживання його послуг. На підтвердження тому неодноразово надавалася інформація щодо показників вузла розподільного обліку послуги.
Натомість, заявником протягом 2021-2024 років по особовому рахунку № НОМЕР_1 безпідставно здійснювалося нарахування за послуги водопостачання та водовідведення за нормативами, на підставі інформації про кількість зареєстрованих за адресою осіб.
Лише з травня 2024 року заявник припинив нарахування за послуги водопостачання та водовідведення за нормативами.
При цьому, всупереч вказаним нормам Правил, такого перерахунку проведено не було, що ставить під обґрунтований сумнів правильність заявленої до стягнення суми заборгованості.
Таким чином, оскільки споживання по особовому рахунку № НОМЕР_1 відсутнє з грудня 2021 року, між ним та заявником не було здійснено перерахунків обсягу спожитих послуг, вважає, що заявлена до стягнення заборгованість за надані послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення не є безспірною та не може бути вирішеною у межах наказного провадження.
Просив скасувати судовий наказ від 03 вересня 2024 року, виданий Білоцерківським міськрайонним суду Київської області по справі № 357/11942/24 провадження № 2-н/357/2143/24.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 лютого 2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Орєхова О.І.
Заява про скасування судового наказу з додатками, матеріали цивільної справи № 357/11942/24 провадження № 2-н/357/2143/24 згідно контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, отримані для розгляду 20 лютого 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Подана заява про скасування судового наказу відповідає вимогам ст. 170 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Судом встановлено, що 03 вересня 2024 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області видано судовий наказ, яким було стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» заборгованість за надані послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) в розмірі 4 373,90 гривень та судовий збір в розмірі 302,80 гривень.
В матеріалах справи наявний конверт із судовий наказом та додатками до нього, який направлявся на адресу реєстрації заявника ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 , з якого вбачається, що причина повернення працівниками пошти вказана, як адресат відсутній за вказаною адресою.
Також, заявником було надано копію заяви, з якої вбачається, що 19.02.2025 останній звернувся до Відділу державної виконавчої служби із заявою про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, звідки і дізнався про зміст та реквізити судового наказу.
Отже, встановлено, що строк подачі даної заяви не пропущений, так як ОСОБА_1 19.02.2025 подав до канцелярії суду заяву про скасування судового наказу, після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Частиною 1 статті 167 ЦПК України встановлено, що суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п`ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Аналіз норм ЦПК України, які регламентують наказне провадження, дає підстави для висновку про те, що наказне провадження це самостійний вид провадження цивільного судочинства, що існує поряд із позовним і окремим провадженням, якому притаманна певна процесуальна форма, що має певні особливості, пов`язані з тим, що ця форма забезпечує захист прав та інтересів стягувача, що має документи проти боржника, який не виконує свої зобов`язання. Метою наказного провадження є спрощення, скорочення та здешевлення судової процедури у тих випадках, коли це можливо та виправдано, та є ефективним засобом захисту прав боржника у безспірних справах. При вирішенні питання про видачу судового наказу суд не перевіряє обґрунтованість заявлених стягувачем вимог, оскільки на час видачі судового наказу суду невідомо про наявність спору між сторонами, через що в разі незгоди із таким наказом боржник може подати заяву про його скасування чи перегляд за нововиявленими обставинами, наслідком чого є скасування судом такого судового наказу, виданого в порядку наказного провадження.
Як роз`яснено в п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 за № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником; із доданих документів вбачається пропуск позовної давності, то така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, а тому відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Таким чином, заява про скасування судового наказу є обґрунтованою підставою для скасування судового наказу.
Дослідивши матеріали справи та заяву про скасування судового наказу з копіями додатків, суд прийшов до висновку про скасування судового наказу від 03 вересня 2024 року у справі № 357/11942/24, оскільки з даних матеріалів вбачається, що між сторонами існує спір, який підлягає розгляду судом у спрощеному позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.
Також підлягає до задоволення клопотання про поновлення строку на скасування судового наказу, так як пропущений із поважних причин.
При цьому, стягувач, який звертався до суду із заявою про видачу судового наказу не позбавлений права звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження, визначеному ЦПК України.
Керуючись, ст.ст. 19, 160, 167, 170, 171, 260, 261, 353 ЦПК України,-
П О С Т А Н О В И В:
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.
Заяву ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» про скасування судового наказу,- задовольнити.
Скасувати судовий наказ Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2024 року по цивільній справі № 357/11942/24 провадження 2-н/357/2143/24 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» заборгованість за надані послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) в розмірі 4 373,90 гривень та судовий збір в розмірі 302,80 гривень.
Роз`яснити стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження, з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 20 лютого 2025 року.
Суддя О. І. Орєхов
Суд | Білоцерківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2025 |
Оприлюднено | 24.02.2025 |
Номер документу | 125297857 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про скасування судового наказу |
Цивільне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Орєхов О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні