Рішення

від 23.01.2025 по справі 372/3358/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3358/24

Провадження № 2-187/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі :

головуючого судді Сташків Т.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ленди С.О.,

представника позивача Бондарчук Ю.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Обухівське» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Обухівське» (далі позивач, ПрАТ «Обухівське») звернулось до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач, ОСОБА_2 ), у якому просить стягнути з відповідача на виконання умов попереднього договору оренди земельної ділянки грошові кошти в сумі 150 000 грн., що складаються з виплачених позивачем коштів в сумі 50 000 грн., штрафу в сумі 100 000 грн. та судового збору.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 05.04.2016 року між ним та ОСОБА_3 (особою, що мала права на пай в процесі розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь ПАТ «Обухівське») укладено Попередній договір оренди земельної ділянки № 117.

12.09.2017 року між позивачем та відповідачем, як спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 укладено Попередній договір оренди земельної ділянки № 117-2-с, відповідно до умов якого сторони зобов`язались після завершення процесу розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь, що перебувають у постійному користуванні ПАТ «Обухівське» відповідно до Державних актів, що знаходяться на території Першотравенської сільської ради, Нещерівської сільської ради, Обухівської міської ради, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання майбутнім орендодавцем ОСОБА_3 документів, які підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку, укласти договір оренди земельної ділянки. До укладення основного договору позивач на виконання зобов`язання за попереднім договором оренди земельної ділянки виплатив відповідачу грошові кошти в сумі 10 000 грн. за 2016 рік, 10 000 грн. за 2017 рік, 15 000 грн. за 2018 рік та 15 000 грн. за 2019 рік.

У 2022 році у ході ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12016110230001223 від 02.09.2016 року позивачу стали відомі факти грубого порушення відповідачем умов Попереднього договору, а тому позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області 29.07.2024 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд цивільної справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.

Представником відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні подано заяву про застосування строків позовної давності, яка обґрунтована тим, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19.06.2020 року, яке набрало законної сили 10.08.2020 року за ОСОБА_2 визнано право власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом. Відповідно до складу учасників ПАТ «Обухівське» також було стороною у справі та йому було відомо, що 19.06.2020 року за відповідачем визнано право власності на земельну частку. Вважає, що кінцевим строком звернення до суду є 15.07.2023 року, а позивач звернувся до суду 06.06.2024 року. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафу у розмірі 100 000 грн. на яку розповсюджується спеціальна позовна давність, яка становить один рік. Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що 05.04.2016 року між ним та ОСОБА_3 (особою, що мала права на пай в процесі розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь ПАТ «Обухівське») укладено Попередній договір оренди земельної ділянки № 117.

12.09.2017 року між ПАТ «Обухівське» та ОСОБА_2 укладено попередній договір оренди земельної ділянки №117-2с, відповідно до пункту 1 якого сторони зобов`язалися укласти договір оренди земельної ділянки після завершення процесу розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь, що перебувають в постійному користуванні ПАТ «Обухівське» відповідно до державних актів: на території Першотравенської сільської ради, Нещерівської сільської ради, Обухівської міської ради, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання майбутнім орендодавцем документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку, укласти договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 2 договору майбутній орендар ПАТ «Обухівське» до дати укладення основного договору зобов`язується за цим договором виплачувати майбутньому орендодавцеві щорічно до 31 грудня винагороду у розмірі 10 000 грн., з якої вираховуються податки згідно Податкового кодексу України.

Майбутній орендодавець з моменту отримання документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку зобов`язаний протягом п`яти днів надати майбутньому орендарю оригінал та копію документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером та площею (пункт 4 договору).

Згідно з п. 9 договору в разі порушення однією зі сторін обов`язків, зазначених у п. 1, 2, 4, 6 цього договору, вона сплачує іншій стороні протягом 5 (п`яти) календарних днів штраф в розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень.

Пунктом 11 договору передбачено, що у разі порушення майбутнім орендодавцем обов`язків, зазначених у п. 1, 4, 6 цих договорів, внаслідок чого основні договори не будуть укладені, в доповнення до обов`язку згідно пункту 9 цих договорів, майбутній орендодавець повертає майбутньому орендареві отриману відповідно до пункту 2 цих договорів винагороду.

Після підписання цього попереднього договору майбутній орендодавець зобов`язується не укладати жодних угод з третіми особами щодо земельної ділянки, яка буде отримана у власність, до дати укладення основного договору (п. 15 договору).

У пункті 16 договору погоджено, що договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами і припиняє дію з моменту укладення сторонами основного договору.

Надалі, 13.09.2018 року між сторонами підписано Додаткову угоду про внесення змін до Попереднього договору № 117-2-с від 12.09.2017 року, відповідно до умов якої сторони домовились внести зміни до договору, а саме до пункту 2 договору внесені зміни щодо розміру винагороди, яка виплачується майбутньому орендодавцеві, а саме у розмірі 15 000 грн.

Крім того, вказаною додатковою угодою внесено зміни до пункту 9 договорів, а саме викладено пункт у наступній редакції: «9. У разі порушення майбутнім орендодавцем обов`язків, зазначених у п. 1, 4, 6 цього договору, він сплачує майбутньому орендарю протягом 5 (п`яти) календарних днів неустойку у розмірі 100 000 грн. (сто тисяч гривень)».

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов попереднього договору позивач сплатив ОСОБА_5 (особою, що мала права на пай в процесі розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь ПАТ «Обухівське») на виконання умов Попереднього договору оренди земельної ділянки № 117 грошові кошти у сумі 10 000 грн. (8 050 грн. з урахуванням податку) за 2016 рік. Надалі, на виконання умов попереднього договору від 12.09.2017 року №117-2с, позивач сплатив відповідачу (спадкоємцю ОСОБА_5 ) грошові кошти у сумі 10 000 грн. (8 050 грн. з урахуванням податку) за 2017 рік., 15 000 грн. (12 075 грн. з урахуванням податку) за 2018 рік, 15 000 грн. (12 075 грн. з урахуванням податку) за 2019 рік.

19.06.2020 року рішенням Обухівського районного суду Київської області у справі № 372/986/20 за відповідачем визнано в порядку спадкування право на земельну ділянку (пай) № НОМЕР_1 , площею 3,6298 га (кадастровий номер 3223186600:04:009:0030), що знаходиться у постійному користуванні ПАТ «Обухівське». Рішення набрало законної сили 20.07.2020 року.

09.04.2021 року ОСОБА_2 звернувся до Узинської міської ради із заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3223186600:04:009:0030).

12.04.2021 року між відповідачем, як орендодавцем, та ТОВ «Роза-Л», як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, за яким відповідач передала у строкове платне володіння та користування земельну ділянку площею 3,6298 га (кадастровий номер 3223186600:04:009:0030), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років.

За даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав за ОСОБА_2 зареєстровано 12.04.2021 року право власності на земельну ділянку площею 3,6298 га (кадастровий номер 3223186600:04:009:0030) і 12.04.2021 року право оренди цією земельної ділянки ТОВ «Роза-Л».

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Частиною 2 статті 635 ЦК України встановлено, що сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна зі сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення (частина 3 статті 635 ЦК України).

Як слідує з умов укладених між сторонами попередніх договорів, сторони зобов`язалися укласти договори оренди земельних ділянок не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання відповідачем, як майбутнім орендодавцем, документів, які підтверджує виникнення права власності на земельні ділянки.

До того ж, у пункті 15 попереднього договору передбачено, що після підписання цього попереднього договору майбутній орендодавець зобов`язується не укладати жодних угод з третіми особами щодо земельної ділянки, яка буде отримана у власність, до дати укладення основного договору.

Водночас, ОСОБА_2 уклав договір оренди земельної ділянки площею 3,6298 га, кадастровий номер 322318600:04:009:0030 від 12.04.2021 року з ТОВ «Роза-Л» строком на 10 років.

Таким чином, відповідачем порушені пункти 1, 4 попереднього договору щодо надання позивачу протягом п`яти днів після виникнення права власності на земельну ділянку оригіналу та копії документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку, а також щодо укладення договору оренди земельної ділянки з позивачем.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач фактично отримав від позивача на виконання умов попереднього договору оренди та додаткової угоди за період з 2016 року 2019 рік грошові кошти в сумі 40 250 грн. 00 коп.

Натомість, у пункті 11 попереднього договору сторонами погоджено, що в разі порушення майбутнім орендодавцем обов`язків, зазначених у п. 1, 4, 6 цих договорів, внаслідок чого основні договори не будуть укладені, в доповнення до обов`язку згідно пункту 9 цих договорів, майбутній орендодавець повертає майбутньому орендареві отриману відповідно до пункту 2 цих договорів винагороду.

Оскільки внаслідок порушення відповідачем умов попереднього договору основний договір оренди земельної ділянки між сторонами не був укладений, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позивачу фактично сплачених на користь відповідача грошових коштів у сумі 40 250 грн. 00 коп.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як установлено в пункті 9 попереднього договору (у редакції додаткової угоди), у разі порушення майбутнім орендодавцем обов`язків, зазначених у п. 1, 4, 6 цього договору, він сплачує майбутньому орендарю протягом 5 (п`яти) календарних днів неустойку в розмірі 100 000 грн.

За змістом статті 3 ЦК України цивільні відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права.

Враховуючи викладене, суд вважає також обґрунтованою позовну вимогу щодо стягнення з відповідача 100 000 грн. штрафу.

Щодо застосування строків позовної давності, суд дійшов наступного висновку.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною першою статті 261ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Постановою КабінетуМіністрів Українивід 11березня 2020року №211«Про запобіганняпоширенню натериторії Українигострої респіраторноїхвороби COVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

З 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким було доповнено Прикінцеві положення ЦК України пунктом 12 такого змісту: «під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Якщо строк позовної давності закінчувався після набрання чинності вказаним Законом, строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, продовжилися на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови КабінетуМіністрів Українивід 27червня 2023року №651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року.

З урахуванням того, що строк позовної давності розпочався у спірних правовідносинах з моменту реєстрації спірної земельної ділянки (12.04.2021 року), проте з березня 2020 року по липень 2023 року на території України діяв карантин, на час дії якого строки, визначені статтями257,258 ЦК України, продовжилися, станом на день звернення позивача ПрАТ «Обухівське» до суду з даним позовом позовна давність у спірних правовідносинах щодо виплачених позивачем коштів не пропущена.

Статтею 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 1, ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У відповідності до ч. 3, ч. 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки строк позовної давності щодо стягнення неустойки сплив, та враховуючи заяву представника відповідача, суд вважає за необхідне у задоволенні позову у цій частині відмовити на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогами в сумі 812 грн. 51 коп.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 56, 57, 77, 80, 81, 197, 200, 263-266, 280 ЦПК України, відповідно до ст.ст. 16, 252, 611, 635, 638, 797 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Обухівське» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Обухівське» 40 250 (сорок тисяч двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. грошової винагороди.

У задоволенні решти позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Обухівське», - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Обухівське» судовий збір у розмірі 812 (вісімсот дванадцять) грн. 51 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Т.Г. Сташків