Ухвала

від 20.02.2025 по справі 760/4066/25

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/4066/25 Провадження №2-а/760/1037/25

УХВАЛА

/про відмову у відкритті провадження/

«20» лютого 2025 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Тесленко І. О., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування рішення щодо відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2025 року до Солом`янського районного суду Києва звернувся ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Білоуса В.О., з адміністративним позовом до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування рішення щодо відкриття виконавчого провадження.

17 лютого 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали адміністративної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 20 лютого 2025 року.

Дослідивши матеріали справи суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно до ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Інший порядок оскарження встановлено спеціальним в цьому випадку законом - Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII .

З позовної заяви вбачається, що позивач є боржником у виконавчому провадженні та оскаржує постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно до ст. 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що рішення підлягають примусовому виконанню, зокрема, на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Згідно із ч. 1 ст. 14, ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2, п. п. 6, 8 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець має право накладати арешт на майно боржника; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням.

Частинами 1 та 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Як зазначалось вище, сторонами виконавчого провадження, в силу приписів ч. 1 та 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» є стягував і боржник.

Отже, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, а також, виходячи зі змісту заявлених вимог, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Разом, з тим, суддя вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що останній має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на дії або бездіяльність державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 248, 294, 295 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування рішення щодо відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.О. Тесленко