Ухвала

від 18.02.2025 по справі 297/3734/22

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/3734/22

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

18 лютого 2025 року м. Берегово

Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022070000000233 від 04.11.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Смероково, Великоберезнянського району, Закарпатської області, без місця реєстрації, раніше не судимого, із вищою освітою, розлученого, приватного підприємцягромадянина України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

встановив:

Старший слідчийв ОВССУ ГУНПв Закарпатськійобласті ОСОБА_4 звернувся дослідчого суддіБерегівського районногосуду Закарпатськоїобласті зклопотанням,погодженим прокуроромЗакарпатської обласноїпрокуратури ОСОБА_3 про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_6 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Клопотання мотивованетим,що СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022070000000233, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.11.2022 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції зі змінами Законів №270-VI від 15.04.2008 та №2617-VIII від 22.11.2018).

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 2019 по 2022 рік ОСОБА_6 , будучи у попередній злочинній змові з колишньою дружиною ОСОБА_7 , користуючись довірливими відносинами з ОСОБА_8 , мешканцем АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та караність, керуючись корисливим мотивом спрямованим на особисте незаконне збагачення за рахунок чужих коштів, зловживаючи довірою, заснованою на особистих дружніх відносинах з потерпілим ОСОБА_8 , шляхом обману, що виразилось у повідомленні останньому неправдивих відомостей прибутковості бізнесу щодо інвестицій у продаж золотих прикрас у м.Ужгороді, запевнивши останнього у можливості отриманні більше 2,5 відсотків місячного прибутку від суми інвестицій, приховавши від потерпілого, що ніякі золоті прикраси у їх розпорядженні не має, чим викликали у ОСОБА_8 упевненість у вигідності передачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , грошових коштів у сумі 315 000 доларів США.

Будучи переконаним у справжності намірів ОСОБА_6 та його колишньої дружини ОСОБА_7 , останнім на протязі 2019-2022 років та зокрема 16.09.2022 потерпілим ОСОБА_8 по місцю свого проживання було передано 315 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 11 519 109 гривень.

Отримавши вказану суму грошових коштів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 свої зобов`язання перед потерпілим ОСОБА_8 не виконали, бізнесу щодо продажу золотих прикрас не розпочали, а гроші в сумі 11 519 109 гривень використали на власний розсуд.

Після цього, 26.07.2019, 11.09.2019, 30.03.2020, 31.05.2020, 16.09.2022 ОСОБА_6 будучи у попередній злочинній змові з ОСОБА_7 , з метою доведення свого єдиного злочинного умислу на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілого до кінця, розуміючи, що бізнесу щодо продажу золотих прикрас з ОСОБА_8 вони не планували розпочинати, кошти повертати потерпілому не збираються, а тому з метою уникнення викриття потерпілим їх злочинних дій, шляхом навіювання хибного враження ОСОБА_8 про свою доброчесність та виконання покладених перед ним зобов`язань, ОСОБА_6 надав потерпілому рукописні документи із зазначенням термінів виконання взятих зобов`язань про нібито повернення ними коштів, завіривши їх власним підписом.

У результаті своїх злочинних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , незаконно заволоділи грошовими коштами потерпілого ОСОБА_8 на загальну суму 11 519 109 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції зі змінами Законів №270-VI від 15.04.2008 та №2617-VIII від 22.11.2018), а саме, заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство) вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

У ході досудового розслідування, на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження 09.12.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у даному кримінальномуправопорушенні, у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.4 ст.190КК України (в редакції зі змінами Законів №270-VI від 15.04.2008 та №2617-VIII від 22.11.2018).

Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої ОСОБА_6 підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: заявою від 31.10.2022про вчинення кримінального правопорушення, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , позовною заявою, поясненням та протоколом допиту ОСОБА_6 , протоколом допиту у якості свідка ОСОБА_6 , протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , оригіналами розписок про отримання грошових коштів від 26.07.2019, 11.09.2019, 30.03.2020, 31.05.2020, 16.09.2022, бізнес планом про отримання прибутків, протоколом огляду предмета від 16.11.2022 мобільного телефону потерпілого ОСОБА_8 де міститься переписка щодо отримання ОСОБА_6 коштів, забезпечення майна з боку ОСОБА_7 та подальше повернення ними коштів потерпілому, протоколом огляду предмета та перегляду звукозапису від 25.11.2022 де міститься розмови ОСОБА_6 про отримання ним коштів у потерпілого, забезпечення майна з боку ОСОБА_7 та подальше повернення ними коштів потерпілому, чи надання у забезпечення майна, висновком судово-почеркознавчої експертизи за №СЕ-19/107-22/10250-ПЧ від 23.11.2022, висновком судово-почеркознавчої експертизи за №СЕ-19/107-22/10249-ПЧ від 02.12.2022, висновком судово-фоноскопічної експертизи за №СЕ-19/107-22/10941-ВЗ від 16.01.2023, довідкою з відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 29.11.2022 за №1465/24.15-25 наявність актового запису про шлюб за №406 від 05.06.1990 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також розірвання вказаного шлюбу 23.06.1994 за №210, висновком спеціаліста про результати психофізіологічного опитування з використанням поліграфі від 30.11.2022 яким у ОСОБА_6 виявлено реакції щодо незаконного заволодіння ним та ОСОБА_7 грошових коштів ОСОБА_8 , та фіктивного розлучення ОСОБА_6 з ОСОБА_7 ,довідками ВКА ГУНП в Закарпатській області за №987/106/6-5-2022 від 08.12.2022 та №988/106/6-5-2022 від 08.12.2022 де ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у період з 2019 по 2022 рік неодноразово в один період часу на легковому автомобілі марки «PORSCHE» з державними номерними знаками НОМЕР_1 здійснювали виїзд за межі території України та в подальшому в`їзд на територію України, що вказує про їх спільну діяльність та фіктивність розірвання шлюбу і іншими матеріалами досудового розслідування.

При цьому, слід зауважити, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

На думку сторони обвинувачення докази, які зібрані на даному етапі слідства в достатній для обрання запобіжного заходу мірі обґрунтовують підозру ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого діяння.

Однак, на чисельні виклики як в усній формі так і повістки про виклик датовані на 15.12.2022 та 16.12.2022 для проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій у даному кримінальному провадженні, ОСОБА_6 до органу досудового розслідування не з`явився та причину не явки не повідомив.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування та суду, не з`являється до суду для розгляду клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу, а тому 19.12.2022 слідчим суддею Берегівського районного суду Закарпатської області винесено ухвалу за № 297/3734/22 про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Смереково, Великоберезнянського району, Закарпатської області, з вищою освітою, розлученого, раніше не судимого, приватного підприємця, без місця реєстрації, фактично проживаючого АДРЕСА_2 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді - тримання під вартою. Виконання ухвали суду в частині затримання ОСОБА_6 доручено працівникам УКР ГУНП в Закарпатській області.

У подальшому до СУ ГУНП в Закарпатській області надійшли матеріали виконання доручення у яких зазначено, що проведеними заходами встановлено, що ОСОБА_6 не має постійного місця реєстрації. За місцем проживання АДРЕСА_2 , останній відсутній та місце його перебування не відоме.

Вище наведені факти дають органу досудового розслідування підстави вважати, що ОСОБА_6 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, затягування строків досудового розслідування, які є обмеженими, переховується від органів досудового розслідування.

27.12.2022 ОСОБА_6 оголошений у розшук та 27.12.2022 у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.280 КПК України досудове розслідування у даному кримінальному провадженні зупинено, у зв`язку з розшуком підозрюваного.

Досудовим розслідуванням також встановлено, що ОСОБА_6 , з метою уникнення від кримінальної відповідальності 24.12.2022 о 05 годині перетнув кордон на пункті пропуску Ужгород, Ужгородського району, Закарпатської області у напрямку Словацької Республіки і по теперішній час на територію України не повертався, а тому останній 03.01.2023 СУ ГУНП в Закарпатській області оголошений у міжнародний розшук.

Ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 03.04.2023 стосовно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

08.09.2024 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області надійшов лист правоохоронних органів Федеративної Республіки Німеччини за №22422/23/1-2024 про затримання 08.09.2024 у місті Берлін громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10.02.2025 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області надійшов лист з якого встановлено, що компетентним органом Федеративної Республіки Німеччина прийнято рішення про видачу (екстрадицію) правоохоронним органам України громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розшукується ГУНП в Закарпатській області за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Офісом Генерального прокурора дано доручення щодо проведення процедури видачі (екстрадиції) ОСОБА_6 з Федеративної Республіки Німеччина до України від 31.01.2025 № 19/1/2-9280ВИХ-25.

Фактичну передачу ОСОБА_6 представникам органу, який здійснює розшук вказаної особи, здійснено 17.02.2025 на українсько-польському кордоні в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краківець» («Корчова») Львівської області.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам незаконно впливати на свідків, або іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, існує ризик, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який йому інкримінується є особливо тяжким і передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Вищевказана обставина, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливого тяжкого злочину за ч.4ст.190КК України (в редакції зі змінами Законів №270-VI від 15.04.2008 та №2617-VIII від 22.11.2018), може переховуватись від органу досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, через пункти пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України.

Також, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність вищевказаних ризиків.

Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам до нього необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України

А тому, ст. слідчий в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строків досудового розслідування.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий клопотання про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримали, з підстав зазначених в такому та пояснили, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, санкція якого на час вчинення передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Підозра про яку повідомлено останньому є обґрунтованою та доведеною в ході досудового слідства зібраними у кримінальному провадженні доказами. Також, існують ризики, що такий, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи, що йому загрожує реальна міра покарання. Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того зазначили, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим в ході досудового розслідування ризикам. Просили клопотання задоволити, застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строків досудового розслідування.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід не пов`язаний з ізоляцією його від суспільства, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом. Також, просила в разі задоволення клопотання визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_6 ..

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового розгляду клопотання, дослідивши матеріали такого, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно ч.1ст.5Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, ратифікованої Законом№475/97-ВР від 17.07.97,кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом

Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1). Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, 04.11.2022року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022070000000233 відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України.

09.12.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у даному кримінальному правопорушенні, у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.4 ст.190КК України (в редакції зі змінами Законів №270-VI від 15.04.2008 та №2617-VIII від 22.11.2018).

Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої ОСОБА_6 підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: заявою від 31.10.2022про вчинення кримінального правопорушення, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , позовною заявою, поясненням та протоколом допиту ОСОБА_6 , протоколом допиту у якості свідка ОСОБА_6 , протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , оригіналами розписок про отримання грошових коштів від 26.07.2019, 11.09.2019, 30.03.2020, 31.05.2020, 16.09.2022, бізнес планом про отримання прибутків, протоколом огляду предмета від 16.11.2022 мобільного телефону потерпілого ОСОБА_8 де міститься переписка щодо отримання ОСОБА_6 коштів, забезпечення майна з боку ОСОБА_7 та подальше повернення ними коштів потерпілому, протоколом огляду предмета та перегляду звукозапису від 25.11.2022 де міститься розмови ОСОБА_6 про отримання ним коштів у потерпілого, забезпечення майна з боку ОСОБА_7 та подальше повернення ними коштів потерпілому, чи надання у забезпечення майна, висновком судово-почеркознавчої експертизи за №СЕ-19/107-22/10250-ПЧ від 23.11.2022, висновком судово-почеркознавчої експертизи за №СЕ-19/107-22/10249-ПЧ від 02.12.2022, висновком судово-фоноскопічної експертизи за №СЕ-19/107-22/10941-ВЗ від 16.01.2023, довідкою з відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 29.11.2022 за №1465/24.15-25 наявність актового запису про шлюб за №406 від 05.06.1990 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також розірвання вказаного шлюбу 23.06.1994 за №210, висновком спеціаліста про результати психофізіологічного опитування з використанням поліграфі від 30.11.2022 яким у ОСОБА_6 виявлено реакції щодо незаконного заволодіння ним та ОСОБА_7 грошових коштів ОСОБА_8 , та фіктивного розлучення ОСОБА_6 з ОСОБА_7 ,довідками ВКА ГУНП в Закарпатській області за №987/106/6-5-2022 від 08.12.2022 та №988/106/6-5-2022 від 08.12.2022 де ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у період з 2019 по 2022 рік неодноразово в один період часу на легковому автомобілі марки «PORSCHE» з державними номерними знаками НОМЕР_1 здійснювали виїзд за межі території України та в подальшому в`їзд на територію України, що вказує про їх спільну діяльність та фіктивність розірвання шлюбу і іншими матеріалами досудового розслідування.

Так, ОСОБА_6 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції зі змінами Законів №270-VI від 15.04.2008 та №2617-VIII від 22.11.2018), а саме, заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство) вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з пунктом 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Відповідно до п. 1 ч.1ст. 178 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Разом з тим, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах. Однак, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 слідчийсуддя враховує,що такийпідозрюється увчиненні злочину,передбаченого ч.4ст.190КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна (в редакції зі змінами Законів №270-VI від 15.04.2008 та №2617-VIII від 22.11.2018), який згідно ст. 12 КК України,відносяться до особливо тяжких злочинів, а також враховує тяжкість покарання, що йому загрожує.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу (частина 1).

Відповідно до п. 5 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При вирішенні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та тяжкість покарання, що йому загрожує.

Разом з тим, в ході судового розгляду клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжких злочинів, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи, що йому загрожує реальна міра покарання, та має реальні можливості покинути територію України.

Також, слідчий суддя вважає, що існує ризик, що ОСОБА_6 перебуваючинаволі, з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших осіб в даному кримінальному провадженні, шляхом погрози чи тиску, з метою зміни їх показів чи відмови від надання таких в ході досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.

Так, на думку слідчого судді, в судовому засіданні, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людининеодноразово підкреслював (у справі Фокс, Кембелл і ГартліпротиСполученого Королівства, Феррарі-Браво проти Італії, Мюррей проти Сполученого Королівства), щонаявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строкутримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтересисуспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Таким чином, на думку слідчого судді, у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, з врахуванням встановлених обставин, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що ОСОБА_6 працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу не встановлено.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, а також те, що останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого та інших учасників кримінального провадження, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеним, таким, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки застосування такого буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, встановленим в ході судового розгляду даного клопотання.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

За наведених обставин, враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється увчиненні особливотяжкого злочину,слідчий суддявважає,що заставау розмірі,передбаченому п.2,3ч.5ст.182КПК України,а томувважає визначитирозмір застави,достатньої длязабезпечення виконанняним обов`язків,передбачених цимКодексом,у розмірі80розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, слідчий суддя вважає, що в разі внесення підозрюваним застави, на нього слід покласти обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 197 КПК Українистрок дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату її закінчення в межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КПК України, ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Керуючись ст. ст. 176-178, ст. 182, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалив:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022070000000233 від 04.11.2022,про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_6 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - задоволити.

Застосувати відноснопідозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжнийзахід у вигляді триманняпід вартою, терміном на 30 (тридцять) днів, який обчислювати з моменту його затримання, а саме до 18 березня 2025 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 коп.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі ОСОБА_6 повинен бути звільнений з-під варти. З моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти внаслідок внесення застави, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

У разі звільнення ОСОБА_6 з-під варти внаслідок внесення застави покласти на нього наступні обов`язки:

- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- не виїжджати за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_14