Постанова

від 20.02.2025 по справі 555/1017/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2025 року

м. Рівне

Справа № 555/1017/24

Провадження № 22-ц/4815/80/25

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді : Гордійчук С.О.

суддів: Боймиструка С. В., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання Ковальчук Л.В.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1

заінтересовані особи - Орган опіки та піклування Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, Березнівський відділу ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області

розглянув у закритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Орловської Я.Б. на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 17 вересня 2024 року ухвалене у складі судді Ведяніної Т.О., присяжних: Кабанця М.В., Тріщук Ю.В., в м. Сарни Рівненської області, повний текст рішення складено 27.09.2024 року у справі №555/1017/24

в с т а н о в и в :

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про усиновлення.

В обґрунтування заяви посилався на те, що він 02 квітня 2024 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_2 , про що Березнівським відділом ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зроблено актовий запис №47.

До реєстрації шлюбу із заявником ОСОБА_3 перебувала у шлюбі із ОСОБА_4 , який було розірвано рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 05 вересня 2019 року. Від вказаного шлюбу дружина заявника має неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначав, що дитина проживає разом із заявником в одному помешканні, між ними склались хороші відносини. Заявник вказує, що він має бажання усиновити дитину дружини від попереднього шлюбу, жодних перешкод для усиновлення дитини заявник не має, крім цього, дружина та біологічний батько ОСОБА_6 не заперечують щодо усиновлення ним цієї дитини, а тому усиновлення відповідає її інтересам.

Просив суд оголосити його усиновлювачем неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язавши Березнівського відділ ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області ЗМУМЮ внести зміни в актовий запис №38 від 08 липня 2011 року про народження цієї дитини, вказавши батьком ОСОБА_1 , змінивши прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 17 вересня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, Березнівський відділу ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області ЗМУМЮ про усиновлення ним неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зобов`язанням Березнівського відділу ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області ЗМУМЮ внести зміни в актовий запис №38 від 08 липня 2011 року про народження цієї дитини, вказавши батьком ОСОБА_1 , змінивши прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » - відмовлено.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, таким, що не відповідає інтересам дитини, яку він має намір всиновити, заявник оскаржив його в апеляційному порядку та просить суд рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення його заяви.

В поданій апеляційній скарзі пояснює, що викладені у рішенні суду першої інстанції висновки про те, що він не має жодних доходів, не відповідають обставинам справи. Вказує, що на час подання позову він є військовослужбовцем та надав суду довідку про доходи за період з квітня 2023 по квітень 2024 року і це дохід є чималим. Покликається на неправомірний висновок суду проте, що він не перебував на обліку осіб, які бажають усиновити дитину,задля усиновлення дитини другого подружжя, оскільки законодавство такої вимоги не встановлює.

Пояснює, що однією сім`єю вони проживають понад два роки. Покликається на те, що він дитина називає його «тато», що між ними склалися теплі сімейні відносини, а тому її усиновлення ним відповідатиме найкращим інтересам дитини.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду таким вимогам відповідає.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб 02 квітня 2024 року, про що Березнівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зроблено актовий запис №47. Прізвище подружжя після реєстрації шлюбу - ОСОБА_8 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 08 липня 2011 року - ОСОБА_4 та ОСОБА_9 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Березнівського районного суду від 05 вересня 2019 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 розірвано.

ОСОБА_1 проживає разом із дружиною та її дитиною за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації, а зареєстрований за адресою с. Адамівка Рівненського району Рівненської області.

На виконання вимог ст.ст.217, 218, 220 СК України суду надано письмову заяву дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на її усиновлення ОСОБА_1 (у формі довідки про бесіду, проведену із дитиною, яку планує усиновити вітчим від 02 травня 2024 року), а також нотаріально посвідчені заяви батьків дитини : ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які погоджуються на усиновлення їх неповнолітньої дитини заявником.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання заявника встановлено, що по місцю проживання родини заявника створені належні умови проживання, ОСОБА_1 не має обмежень для усиновлення дитини, в зв`язку із чим Березнівською міською радою Рівненського району Рівненської області надано позитивний висновок щодо можливості усиновлення заявником неповнолітньої дитини : ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно висновку про стан здоров`я ОСОБА_1 здоровий.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №2208 від 03 лютого 2023 року, направленням ОСОБА_1 в «Рівненській обласний військовий госпіталь» Рівненської області та відповідно до рекомендаційного листа №5/553 від 08 квітня 2024 року - заявник потребує реабілітації та лікування через травму, отриману в зв`язку із проходженням військової служби.

Інформації про наявність у ОСОБА_1 на даний час доходів суду не надано.

Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_1 станом на 30.20.2024 року до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Витяг наданий для усиновлення, встановлення опіки (піклування), створення прийомної сім`ї або дитячого будинку сімейного тип.

Відповідно до статей 3, 4, 5, 7 Сімейного Кодексу України кожна особа має право на проживання в сім`ї. Сім`я створюється, в тому числі, і на підставі усиновлення. Держава створює пріоритет сімейного виховання дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Відповідно до ст.207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Згідно ч.1 ст.208 Сімейного кодексу України усиновленою може бути дитина. Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз`єднані при їх усиновлені (ч.1 ст.210 СК України).

Згідно із ч.2 ст.207 СК України - усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Визначення кола осіб, які можуть бути усиновлювачами, надано в статті 211 СК України. Зокрема, відповідно до її частини 1 усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.

Стаття 212 СК України визначає коло осіб, які не можуть бути усиновлювачами. Зокрема, п. 7. ч.1 ст. 212 СК України передбачає, що не можуть бути усиновлювачами особи, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу) .

Згідно положень статті 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом.

Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я (частина 1). Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення (частина 2). Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення (частина 3). Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім`ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками (частина 4) (стаття 218 СК України).

Згідно з ч. 1 ст. 224 СК України при вирішенні питання усиновлення особою неповнолітніх дітей суд має з`ясувати 1) стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; 4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; 5) особу дитини та стан її здоров`я; 6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

Частиною 2 статті 224 СК України визначено, що суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини виключно при дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини.

Разом з тим, встановлені обставини справи не дають підстав для задоволення заяви про усиновлення, оскільки така заява не відповідає ч. 2 ст. 224 СК України. Так, на момент звернення із заявою до суду заявник жодних доходів та власного житла не мав, а тому вирішення питання усиновлення ОСОБА_1 неповнолітньої дитини є передчасним.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про неврахування судом першої інстанції обставин проживання заявника із матір`ю дітей однією сім`єю понад два роки до реєстрації шлюбу апеляційним судом оцінюються критично, оскільки належних доказів факту проживання чоловіка та жінки у фактичних подружніх стосунках без реєстрації шлюбу не надано.

Шлюб між заявником та матір`ю дитини зареєстровано 02.04.2024 року, заява про усиновлення дітей подана до суду 07.05.2024 року, а відтак висновок місцевого суду про те, що між одруженням заявника із матір`ю дітей та зверненням останнього до суду минув досить нетривалий період часу, протягом якого неможливо об`єктивно з`ясувати відношення дитини до усиновлювача, відповідає дійсності та є обґрунтованим.

Доказів того, що заявник тривалий час опікується дитиною, яку бажає усиновити, суду не надано.

Заявник фактично проживає у будинку, власником якого є його теща, яка разом із ОСОБА_2 і створили для дитини всі необхідні умови для проживання і які були обстежені комісією 02.05.2024 року. Заявник не надав відомостей щодо того, яким нерухомим майном він володіє і чи забезпечений він житлом. В заяві про усиновлення заявник не вказав, що у нього є рідні діти від попереднього шлюбу і не зазначив, яку він бере участь у вихованні своїх дітей від попереднього шлюбу.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності та взаємозв`язку із нормами закону, що їх регулюють, апеляційний суд приходить до висновку, що заявник ОСОБА_1 на момент звернення до суду із заявою за матеріальним станом не мав можливості матеріально забезпечувати дитину, що є обов`язковою умовою для усиновлення неповнолітніх дітей, не перебував на обліку осіб, які бажають усиновити дитину, у відповідному відділі та управлінні районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад, а також не вказав мотивів, з яких бажає усиновити неповнолітню дитину, котрі б були досліджені органом опіки, який склав висновок про доцільність усиновлення, що, у свою чергу, на даний час не відповідає вимогам закону про процедуру усиновлення та не може забезпечити мету усиновлення - створення та гарантування стабільних та гармонійних умов життя дитини.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Орловської Я.Б. залишити без задоволення.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 17 вересня 2024 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 лютого 2025 року.

Головуючий Гордійчук С.О.

Судді: Боймиструк С.В.

Шимків С.С..