Ухвала

від 17.02.2025 по справі 991/457/25

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/457/25

Провадження № 11-сс/991/103/25

Слідча суддя ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 року м. Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника Громадської організації «Центр захисту інвалідів» адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2025, якою відмовлено в задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей після отримання заяви про кримінальне правопорушення,

за участю:

особи, яка подала апеляційну скаргу, - адвоката ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного рішення та встановлені судом обставини

07.01.2025 адвокат ОСОБА_6 в інтересах Громадської організації «Центр захисту інвалідів» на офіційну електронну адресу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) надіслав заяву про вчинення прокурором Офісу Генерального прокурора (далі - ОГП) ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

За змістом вказаної заяви адвокат зазначав про те, що слідчою групою Головного слідчого управління Національної поліції України (далі - ГУ НП України) здійснюється досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 12021162510000384 від 31.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 357, ч. 4 ст. 361 KK України, у якому процесуальним керівником є прокурор ОГП ОСОБА_7 . У цьому кримінальному провадженні Громадська організація «Центр захисту інвалідів» набула статусу потерпілого, адже більшість кримінальних правопорушень, що розслідуються у ньому, пов`язані з рейдерським захопленням майна та майнових прав Громадської організації «Центр захисту інвалідів».

Так, заявник стверджує, що слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 30.05.2024 у справі № 757/24689/24-к, за результатами розгляду клопотання прокурора, наклав арешт на корпоративні права та нерухоме майно ПП «Дагда-2013» (ЄДРПОУ 38849267), ТОВ «Басарі» (ЄДРПОУ 39279197), ТОВ «Ларгєнт» (ЄДРПОУ 44496312), ДП «Компроміс» (ЄДРПОУ 32015107), а також встановив відповідні супутні заборони на внесення будь-яких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Необхідність накладення арешту полягала в тому, що майно було отримано незаконно, в результаті вчинення шахрайських дій, а також з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень, чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, а також являються речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні. На переконання заявника, наразі такі підстави не відпали, а особи, які фактично володіють таким майном одержують від цього незаконні прибутки, які витрачають на подальшу злочинну діяльність та протидію розслідуванню їхніх злочинних діянь. Водночас Громадська організація «Центр захисту інвалідів» не володіє, не користується та не розпоряджається своєю законною власністю і не отримує від неї ніяких надходжень.

Однак, слідчі судді Печерського районного суду м. Києва своїми ухвалами від 06.11.2024 у справі № 757/50476/24-к та від 20.11.2024 у справі № 757/52616/24-к скасували арешт зазначеного вище майна. Під час розгляду слідчими суддями зазначених справ прокурор ОСОБА_7 , бувши проінформованим про такий розгляд та усвідомлюючи ризик зняття арешту, у судових засіданнях участі не брав, позицію сторони обвинувачення щодо необхідності збереження арешту як засобу забезпечення кримінального провадження не відстоював, свою позицію не аргументував, докази суду не подавав, що стало однією з ключових причин прийняття слідчими суддями рішень про скасування арешту майна.

Заявник переконаний, що така бездіяльність прокурора ОСОБА_7 щодо неявки у судові засідання та ненадання слідчому судді інформації, яка б стала підставою для відмови у задоволенні клопотань про скасування арешту майна, та як наслідок, невжиття заходів щодо забезпечення збереження речових доказів, загальна вартість яких складає понад 130 млн грн, призвела до тяжких наслідків.

Разом з тим, за твердженням заявника, під час розгляду слідчими суддями клопотань, скарг ГО «Центр захисту інвалідів» прокурор ОСОБА_7 навпаки проявляє активну поведінку, з`являється на кожне судове засідання і заперечує проти будь-яких ініціатив потерпілих, незалежно від їхнього змісту, або надсилає до суду свої письмові заперечення аналогічного характеру.

Оскільки відповідні відомості за заявою представника Громадської організації «Центр захисту інвалідів» не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), то він звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб САП, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

За результатами розгляду, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду своєю ухвалою від 24.01.2025 відмовив у задоволенні скарги.

Слідчий суддя дійшов висновку, що доводи адвоката ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення є необґрунтованими припущеннями не заснованими на фактичних даних. Натомість самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінального правопорушення, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення..

Вимоги апеляційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись з ухвалою слідчого судді від 24.01.2025, представник Громадської організації «Центр захисту інвалідів» адвокат ОСОБА_6 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою. За змістом вимог просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити скаргу.

На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, стаття 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) передбачає обов`язок органу досудового розслідування невідкладно, але не пізніше 24 годин після отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення внести відповідні відомості до ЄРДР та не вимагає оцінки цими суб`єктами заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину. Ця норма закону є обов`язковою для виконання, а тому слідчий суддя повинен був захистити порушені права заявника, розглянути скаргу та за результатами розгляду дійти висновку про зобов`язання уповноважених осіб органу досудового розслідування внести відповідні відомості про кримінальні правопорушення до ЄРДР.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні особа, яка подала апеляційну скаргу, підтримала її в повному обсязі з наведених у ній підстав, просила задовольнити.

Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули, свої позиції щодо вимог та доводів апеляційної скарги суду не надали. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття учасників судового провадження не перешкоджає проведенню розгляду.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить таких висновків.

Слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Частиною 1 статті 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

На досудовому провадженні, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

З матеріалів судового провадження колегія суддів встановила, що адвокат ОСОБА_6 , як представник Громадської організації «Центр захисту інвалідів», звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб САП. В обґрунтування скарги посилався на порушення вимог ст. 214 КПК України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою про вчинення прокурором ОГП ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Відмовляючи в задоволенні скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що твердження скаржника про вчинення кримінальних правопорушень має занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення. Адже всі його покликання є лише припущеннями, на підтвердження чого не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчинення кримінальних правопорушень. Покликання скаржника на те, що саме неявка прокурора та ненадання слідчому судді інформації щодо доцільності арешту майна у кримінальному провадженні № 12021162510000384, в якому Громадська організація «Центр захисту інвалідів» є потерпілим, стали підставою для скасування такого арешту, є лише особистою оцінкою скаржником постановлених слідчим суддею рішень. До того ж зі змісту ухвали слідчого судді від 20.11.2024 у справі № 757/52616/24-к встановлено, що прокурор, хоча і не з`явився в судове засідання, водночас через канцелярію суду подав письмові заперечення на клопотання про скасування арешту майна. Тим часом будь-яких відомостей щодо використання прокурором свого службового становища, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе чи для іншої фізичної або юридичної особи, завдання ними істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб або ж спричинення тяжких наслідків унаслідок цього, у заяві не зазначено. А тому, обставини, які викладені у заяві не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування у розумінні ч. 1 ст. 214 КПК України та не потребують перевірки засобами кримінального процесу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді. При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги зазначає про таке.

Чинним КПК України закріплено процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (ч. 2 ст. 214 КПК України).

Проте зазначена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається в тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

Водночас для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (з огляду на недостатню обізнаність заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але разом з тим достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Тобто реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.

Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».

Крім того, за правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18), якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.

Колегія суддів також ураховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог положень ст. 214 КПК України, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що відомості за заявою адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах Громадської організації «Центр захисту інвалідів», не підлягають внесенню до ЄРДР уповноваженими особами САП, оскільки в заяві про вчинення кримінального правопорушення відсутні будь-які конкретні обставини, які б могли бути перевірені під час досудового розслідування. Заява фактично містить абстрактні припущення про можливе вчинення кримінального правопорушення.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що прийняте слідчим суддею рішення є правильним по суті.

Висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (ст. 310 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.

Колегія суддів уважає, що під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчий суддя повністю дотримався вимог кримінального процесуального закону. Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, у тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегія суддів не встановила. А тому вимоги апеляційної скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2025 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4