Постанова

від 11.02.2025 по справі 332/4210/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 11.02.2025 Справа № 332/4210/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН 332/4210/23 Головуючий у І інстанції: Сінєльнік Р.В.

Провадження №22-ц/807/345/25 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

Провадження № 22-ц/807/345/25-2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Кочеткової І.В.,

Кухаря С.В.,

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргоюНаціонального банку України на рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 07 листопада 2024 року та на додаткове рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 23 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Національного банку України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрідом Фінанс Україна»,Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку,про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі НБУ, треті особи: ТОВ «Фрідом Фінанс Україна»,Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку,про захист прав споживачів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на 23.11.2022 він був власником 192 цінних паперів-середньострокових державних облігацій внутрішньої державної позики UA4000216774 (далі -ОВДП ISIN UA4000216774), емітентом яких виступала Держава Україна.

Того ж дня відбулося погашення ОВДП ISIN НОМЕР_1 в кількості 192 штук, і ОСОБА_1 мав би того ж дня отримати від Держави як позичальника кошти в рахунок погашення номінальної вартості належних йому цінних паперів та купонного доходу за ними в сумі 202656 грн.

Проте, з 23.11.2022 і до часу подання позову, позивач цих коштів не отримав.

ОСОБА_1 зазначав, що у подальшому йому стало відомо, що належних йому коштів від відповідача він не отримав у зв`язку з зупиненням дії ліцензії на здійснення депозитарної діяльності ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» на підставі Рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 19.10.2022 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі Рішення РНБО від 19.10.2022), введеного в дію Указом Президента України від 19.10.2022 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», прийнятого згідно з ЗУ «Про санкції».

З метою повернення Державою належних йому грошових коштів, позивач почав звертатися до держави як регулятора суспільних відносин на ринку капіталів в особі її різних органів.

Так, 22.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) з заявою про роз`яснення механізму повернення коштів за погашення та виплату купонів по ОВДП, брокерські та депозитарні послуги щодо яких надавало йому ТОВ «Фрідом Фінанс Україна».

На зазначену заяву позивач отримав відповідь НКЦПФР № 13-1/02/11160 від 01.12.2022, в якій його повідомлено, що НКЦПФР проводить роботу та здійснює комунікацію для подальшого ухвалення окремого рішення Комісії щодо дій, які необхідно здійснити ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» у зв`язку з зупиненням дії ліцензій на провадження професійної діяльності на ринках капіталу з урахуванням вищезазначеного рішення Ради національної безпеки і оборони України.

02.05.2023 ОСОБА_1 вдруге звернувся до НКЦПФР з заявою, в якій просив ухвалити рішення про врегулювання питання повернення належних йому коштів.

Листом НКЦПФР №13-1/02/4967 від 11.05.2023 йому повідомлено, що НКЦПФР не буде ухвалювати жодних рішень для повернення позивачу коштів, та роз`яснено, що після погашення ОВДП Міністерством фінансів України гроші, що належать колишнім власникам цінних паперів, виплачуються, але залишаються на транзитному рахунку НБУ. Тобто, Держава як позичальник виплачує позикодавцям гроші, після настання відповідного строку виконання зобов`язання, однак при цьому залишає ці гроші у себе в НБУ.

12.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства фінансів України з заявою, в якій просив: - повідомити чи було здійснене погашення ОВДП ЦА4000216774, розміщених Міністерством фінансів України та виплата купонного доходу за ними. Якщо так, то коли саме; - повідомити точну суму коштів, які він має отримати в якості номінальної вартості погашених цінних паперів - ОВДП ЦА4000216774, розміщених Міністерством фінансів України в кількості 192 штук та купонного доходу за ними, у разі якщо дійсно було погашення цінних паперів та виплата купонного доходу за ними; - повідомити, в якій саме банківській чи іншій установі наразі зберігаються належні мені кошти та в якій точно сумі; -повідомити чи може Міністерство фінансів України переказати безпосередньо позивачу на його банківській рахунок належні йому кошти. Якщо ні, то чому саме.

Листом Міністерства фінансів України №12030-22/Б-834/969 від 31.05.2023 позивача повідомлено, що Міністерство фінансів України не укладає договори, пов`язані з розміщенням ОВДП, не є професійним учасником фондового ринку, не проводить операції з торгівлі ОВДП та рекомендовано звертатися до НБУ як генерального агента з обслуговування розміщення (емісії) та погашення державних облігацій.

12.05.2023 ОСОБА_1 звернувся з заявою до ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» як депозитарної установи, в якій обліковувалася належні йому цінні папери, після погашення яких, вказана депозитарна установа мала б переказати гроші на його рахунок, в якій просив повідомити, чи здійснює на теперішній час ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» свої функції на ринку капіталів та чи має можливість здійснити переказ належних йому коштів в рахунок погашення ОВДП І8П8 ІІА4000216774.

Листом ТОВ«Фрідом ФінансУкраїна» №445від 17.05.2023позивача повідомллено,що ТОВ«Фрідом ФінансУкраїна» ненадає фінансовіпослуги наринку капіталіву зв`язкуз зупиненнямусіх видівліцензій напідставі відповідногорішення РНБО,депозитарна установаТОВ «ФрідомФінанс Україна»не отрималавід НБУкоштів напогашення ОВДПта виплатикупонів заними зметою їхподальшого переказудепонентам.Також повідомлено,що гроші за погашення ОВДП та купонних доходів знаходяться на транзитному рахунку НБУ.

05.06.2023 ОСОБА_1 ще раз звернувся до ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» з заявою, в якій просив повідомити точну суму, яку він повинен отримати в рахунок погашення 192 ОВДП І8ПМ ИА4000216774 та де наразі зберігаються належні йому кошти за погашення вказаних цінних паперів.

Листом ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» №476 від 07.06.2023 позивача повідомлено, що належні йому грошові кошти в сумі 202656 грн зберігаються в НБУ.

07.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до НБУ з заявою, від в якій, серед іншого, просив підтвердити факт зберігання в НБУ належних йому за погашення ОВДП грошових коштів та повідомити, чи може НБУ переказати ці кошти на його банківській рахунок.

У відповіді НБУ №42-0004/50056 від 12.07.2023 позивача повідомлено, що 23.11.2022 відбулося погашення ОВДП І8П4 ІІА4000216774, грошові кошти за таке погашення зберігаються в НБУ, однак НБУ не перерахувати їх ОСОБА_1 , оскільки повернення коштів має здійснюватися безпосередньо ТОВ «Фрідом Фінанс Україна», яке в подальшому має здійснити переказ на рахунок позивача. Проте, у зв`язку з зупиненням ліцензії ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» накладенням санкцій РНБО, така операція неможлива. Вона може бути здійснена НБУ тільки після зняття санкцій.

Позивач зазначав, що Держава свого часу видала ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» ліцензію на здійснення депозитарної діяльності, а потім зупинила її дію, застосувавши санкції, і використовує такі обставини як причину для невиконання своїх власних боргових зобов`язань перед позичальниками - власними громадянами. За твердженням позивача, застосування санкцій до тієї або іншої юридичної особи є правом відповідача, і не надає Державі-позичальнику права не повертати власні борги.

Борги слід повертати, у тому числі й Державі, яка позичає кошти у власних громадян. Грошові кошти, що знаходяться в НБУ після погашення належних позивачу державних облігацій не належать ні Державі в особі НБУ, ні ТОВ «Фрідом Фінанс Україна», яке за умови діючої ліцензії мало б виступити посередником передачі цих коштів від Держави в особі НБУ до нього. Натомість зазначені кошти в сумі 202656 грн є приватною власністю позивача.

Посилаючись на означені обставини, ОСОБА_1 просив суд змінити правовідносини позики, які виникли міжним таДержавою Україна в частині порядку погашення та сплати відсоткового доходу за середньостроковими державними облігаціями ISIN НОМЕР_1 в кількості 192 штук, зобов`язавши Державу Україна в особі Національного банку Україна здійснити у безготівковій формі погашення та сплату відсоткового доходу за середньостроковими державними облігаціями ISIN НОМЕР_1 в кількості 192 штук в сумі 202656 грн на його банківський рахунок.

Рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя від 07 листопада 2024 року позов задоволено.

Змінено правовідносини позики, які виникли між ОСОБА_1 таДержавою Україна в частині порядку погашення та сплати відсоткового доходу за середньостроковими державними облігаціями ISIN НОМЕР_1 в кількості 192 штук, зобов`язавши Державу Україна в особі Національного банку Україна здійснити у безготівковій формі погашення та сплату відсоткового доходу за середньостроковими державними облігаціями ISIN НОМЕР_1 в кількості 192 штук в сумі 202656 грн на банківський рахунок ОСОБА_1 .

Додатковим рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя від 23 грудня 2024 року стягнуто з Держави Україна в особі Національного банку України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеними судовими рішеннями, НБУ через підсистему «Електронний суд» подав апеляційні скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне встановлення обставин справи просить скасувати рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 07 листопада 2024 року та на додаткове рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 23 грудня 2024 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що висновки суду першої інстанції про те, що на спірні відносини, які виникли між позивачем та відповідачем у даній справі, розповсюджуються загальні положення договору позики не узгоджуються із фактичними обставинами справи та є абсолютно необґрунтованими.

Суд першої інстанції неправильно встановив характер спірних правовідносин, зазначивши, що держава Україна не виконала свої зобов`язання щодо повернення позики згідно з Основними умовами розміщення державних облігацій. Окрім того, суд першої інстанції також неправильно застосував до спірних відносин положення статей 634, 652 ЦК України, ототожнивши Основні умови розміщення державних облігацій із договором приєднання та змінивши договірні відносини, у зв`язку з істотною зміню їх обставин.

НБУ зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» існують договірні відносини і обов`язок виплати погашень/доходів власникам облігації внутрішньої державної позики покладений саме на депозитарну установу, а тому відповідальність за невиконання чи неналежне виконання депозитарною установою своїх зобов`язань за договором з депонентом, яким є позивач, повинна нести депозитарна установа - ТОВ «Фрідом Фінанс Україна».

Суд не надав жодної оцінки укладеному Договору, і як наслідок, дійшов помилкового висновку про порушення прав позивача саме відповідачем. Проте, спір у цій справі стосується саме договірних зобов`язань (виконання Договору), які Національний банк на себе не брав.

Усі грошові кошти, належні інвесторам в облігаціях внутрішньої державної позики - депонентам ТОВ «Фрідом Фінанс Україна», які Національним банком не були переказані депозитарній установі ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» у зв`язку із введеними проти неї санкціями та які обліковуються на транзитному рахунку Національного банку, обліковуються агрегованим способом - без ведення обліку належності грошових коштів конкретному власнику облігацій внутрішньої державної позики.

Таким чином, в рамках чинного законодавства у Національного банку відсутні законодавчі підстави здійснити перерахування коштів, які надійшли як виплати купонного доходу/погашення за належними інвесторам облігаціям внутрішньої державної позики, безпосередньо на банківські рахунки таких інвесторів.

У своїх відзивах на апеляційні скарги, ОСОБА_1 заперечує проти доводів НБУ, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Просить залишити апеляційні скарги без задоволення, оскаржуване рішення та додаткове рішення без змін.

У своїхвідзивах наапеляційні скарги, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку просить ухвалити законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства та зазначає, що для вирішення питання складної ситуації щодо клієнтів ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» та їх заблокованих коштів, 16.05.2024 Комісія внесла на розгляд на розгляд Верховної Ради України проект ЗУ № 11263 «Про захист прав клієнтів підсанкційних професійних учасників ринків». Окремо Комісія наголошує на тому, що 13.01.2025 внесено зміни до санкційних обмежень ТОВ «Фрідом Фінанс Україна», застосованих у жовтні 2022 року, Указом Президента від 13.01.2025, яким активи клієнтів і депонентів виключили з переліку об`єктів, на які поширюються санкції. Так, у п. 1313 Указу Президента від 13.01.2025, яким внесено зміни до санкційних обмежень, застосованих до ТОВ «Фрідом Фінанс Україна», міститься виняток, який поширюється на клієнтів та депонентів підсанкційної особи.

04 лютого 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав заяву про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, у якій він повідомляє про надання доказів понесених ним судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

10 лютого 2025 року до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення НБУ України, у яких скаржник, серед іншого, повідомив суд згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 13 січня 2025 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 13 січня 2025 року № 24/2025 (оприлюднено на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України внесено зміни в додаток 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 19 жовтня 2022 року № 726/2022, яким застосовано санкції до ТОВ «Фрідом Фінанс Україна», а саме п. 1 п. 1313 викладено таким чином: - блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (крім активів, включно з грошовими коштами, які належать клієнтам/депонентам юридичної особи, перелік яких визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку).

На думку скаржника, вищенаведене підтверджує безпідставність тверджень позивача про неправомірну поведінку Національного банку, як генерального агента з обслуговування розміщення (емісії) та погашення середньострокових державних облігацій, який не міг здійснювати перерахування коштів депозитарній установі ТОВ «Фрідом Фінанс Україна», а тим більше позивачу до 13 січня 2025 року.

У судовому засіданні представник НБУ Бірюк І.В. наполягала на задоволенні апеляційних скарг, скасуванні оскаржуваних рішень та відмові в задоволенні позову.

Представник Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Грамма Ю.В. підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційні скарги, просив ухвалити законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник ОСОБА_1 адвокат Писаренко С.Ю. заперечував проти задоволення апеляційних скарги, оскаржувані рішення просив залишити без змін.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, доводи учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Статтею 2 ЦПК Українивстановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1статті 4 ЦПК Українивстановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1статті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини 1статті 16 ЦК України, частини 1статті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини, що виникли між позивачем та Державою Україна під час придбання та погашення облігацій внутрішньої державної позики є відносинами позики, а тому на ці правовідносини мають розповсюджуватися загальні положення договору позики. Оскільки, позивачу не були повернуті грошові кошти, то зобов`язання є невиконаним з боку боржника.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками з огляду на таке.

Суд першої інстанції встановив, підтверджено матеріалами справи і не заперечували сторони, що станом на 23.11.2022 ОСОБА_1 був власником 192 цінних паперів-середньострокових державних облігацій внутрішньої державної позики UA4000216774 (далі -ОВДП ISIN UA4000216774), емітентом яких виступала Держава Україна в особі Міністерства фінансів України, що підтверджується випискою про операції з цінними паперами за період з 23.11.2022 до 23.11.2022, виданою депозитарною установою ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» від 27.02.2023.

Того ж дня відбулося погашення ОВДП ISIN НОМЕР_1 в кількості 192 штук.

У день погашення ОВДП та в подальшому до дня ухвалення рішення судом грошові кошти в рахунок погашення цінних паперів та виплати відсоткового доходу за ними позивач не отримав.

Загальна сума, яку мав би отримати позивач у день погашення ОВДП складає 202656 грн, що підтверджується листом ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» № 476 від 07.06.2023.

22.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) з заявою про роз`яснення механізму повернення коштів за погашення та виплату купонів по ОВДП, брокерські та депозитарні послуги щодо яких надавало йому ТОВ «Фрідом Фінанс Україна».

На зазначену заяву позивач отримав відповідь НКЦПФР № 13-1/02/11160 від 01.12.2022, в якій його повідомлено, що НКЦПФР проводить роботу та здійснює комунікацію для подальшого ухвалення окремого рішення Комісії щодо дій, які необхідно здійснити ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» у зв`язку з зупиненням дії ліцензій на провадження професійної діяльності на ринках капіталу з урахуванням вищезазначеного рішення Ради національної безпеки і оборони України.

02.05.2023 ОСОБА_1 вдруге звернувся до НКЦПФР з заявою, в якій просив ухвалити рішення про врегулювання питання повернення належних йому коштів.

Листом НКЦПФР №13-1/02/4967 від 11.05.2023 йому повідомлено, що НКЦПФР не буде ухвалювати жодних рішень для повернення позивачу коштів, та роз`яснено, що після погашення ОВДП Міністерством фінансів України гроші, що належать колишнім власникам цінних паперів, виплачуються, але залишаються на транзитному рахунку НБУ. Тобто, Держава як позичальник виплачує позикодавцям гроші, після настання відповідного строку виконання зобов`язання, однак при цьому залишає ці гроші у себе в НБУ.

12.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства фінансів України з заявою, в якій просив: - повідомити чи було здійснене погашення ОВДП ЦА4000216774, розміщених Міністерством фінансів України та виплата купонного доходу за ними. Якщо так, то коли саме; - повідомити точну суму коштів, які він має отримати в якості номінальної вартості погашених цінних паперів - ОВДП ЦА4000216774, розміщених Міністерством фінансів України в кількості 192 штук та купонного доходу за ними, у разі якщо дійсно було погашення цінних паперів та виплата купонного доходу за ними; - повідомити, в якій саме банківській чи іншій установі наразі зберігаються належні мені кошти та в якій точно сумі; -повідомити чи може Міністерство фінансів України переказати безпосередньо позивачу на його банківській рахунок належні йому кошти. Якщо ні, то чому саме.

Листом Міністерства фінансів України №12030-22/Б-834/969 від 31.05.2023 позивача повідомлено, що Міністерство фінансів України не укладає договори, пов`язані з розміщенням ОВДП, не є професійним учасником фондового ринку, не проводить операції з торгівлі ОВДП та рекомендовано звертатися до НБУ як генерального агента з обслуговування розміщення (емісії) та погашення державних облігацій.

12.05.2023 ОСОБА_1 звернувся з заявою до ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» як депозитарної установи, в якій обліковувалася належні йому цінні папери, після погашення яких, вказана депозитарна установа мала б переказати гроші на його рахунок, в якій просив повідомити, чи здійснює на теперішній час ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» свої функції на ринку капіталів та чи має можливість здійснити переказ належних йому коштів в рахунок погашення ОВДП І8П8 ІІА4000216774.

Листом ТОВ«Фрідом ФінансУкраїна» №445від 17.05.2023позивача повідомллено,що ТОВ«Фрідом ФінансУкраїна» ненадає фінансовіпослуги наринку капіталіву зв`язкуз зупиненнямусіх видівліцензій напідставі відповідногорішення РНБО,депозитарна установаТОВ «ФрідомФінанс Україна»не отрималавід НБУкоштів напогашення ОВДПта виплатикупонів заними зметою їхподальшого переказудепонентам.Також повідомлено,що гроші за погашення ОВДП та купонних доходів знаходяться на транзитному рахунку НБУ.

05.06.2023 ОСОБА_1 ще раз звернувся до ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» з заявою, в якій просив повідомити точну суму, яку він повинен отримати в рахунок погашення 192 ОВДП І8ПМ ИА4000216774 та де наразі зберігаються належні йому кошти за погашення вказаних цінних паперів.

Листом ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» №476 від 07.06.2023 позивача повідомлено, що належні йому грошові кошти в сумі 202656 грн зберігаються в НБУ.

07.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до НБУ з заявою, від в якій, серед іншого, просив підтвердити факт зберігання в НБУ належних йому за погашення ОВДП грошових коштів та повідомити, чи може НБУ переказати ці кошти на його банківській рахунок.

У відповіді НБУ №42-0004/50056 від 12.07.2023 позивача повідомлено, що 23.11.2022 відбулося погашення ОВДП І8П4 ІІА4000216774, грошові кошти за таке погашення зберігаються в НБУ, однак НБУ не перерахувати їх ОСОБА_1 , оскільки повернення коштів має здійснюватися безпосередньо ТОВ «Фрідом Фінанс Україна», яке в подальшому має здійснити переказ на рахунок позивача. Проте, у зв`язку з зупиненням ліцензії ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» накладенням санкцій РНБО, така операція неможлива. Вона може бути здійснена НБУ тільки після зняття санкцій.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов`язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках регулюються Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (далі Закон).

Як передбачено частиною першою статті 11 Закону, облігація це цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує обов`язок емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію (для державних облігацій України умовами їх розміщення) строк та виплатити дохід за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію (для державних облігацій України умовами їх розміщення).

Згідно з частиною третьою статті 16 Закону облігації внутрішньої державної позики України це цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішніх ринках капіталу і підтверджують зобов`язання України щодо відшкодування пред`явникам цих облігацій їхньої номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.

МФУ є емітентом облігацій внутрішньої державної позики, тобто органом державної влади, який уповноважений державою на розміщення від свого імені цінних паперів та бере на себе зобов`язання за такими цінними паперами перед їх власниками.

Відповідно до своїх повноважень емітента, визначених у постанові Правління Національного банку від 18 червня 2003 року № 248 "Про затвердження Положення про порядок проведення операцій, пов`язаних з розміщенням облігацій внутрішньої державної позики", Мінфін України: розробляє та оприлюднює орієнтовні графіки розміщення облігацій внутрішньої державної позики, визначає час та обсяги розміщення облігацій (затверджений графік, а також зміни до нього періодично розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства); визначає форми та шляхи розміщення облігацій внутрішньої державної позики, встановлює терміни обігу облігацій внутрішньої державної позики, дати їх погашення та сплати купонного доходу (для купонних облігацій); встановлює граничний рівень дохідності облігацій внутрішньої державної позики, відповідно до якого задовольняються заявки учасників розміщення облігацій; оприлюднює інформацію про результати розміщення облігацій внутрішньої державної позики; оформляє випуски облігацій внутрішньої державної позики глобальними сертифікатами; забезпечує своєчасне погашення облігацій внутрішньої державної позики та сплату доходу за ними.

Наведеним спростовується висновок суду першої інстанції, що на Національний банк покладено функції зі здійснення операцій з погашення державних облігацій, оскільки такими функціями наділений Мінфін України.

Законом України «Про депозитарну систему України» встановлено правові засади функціонування депозитарної системи України, встановлює порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про депозитарну систему України» облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Крім того, депозитарна установа в установленому Комісією порядку відповідно до отриманих від Центрального депозитарію та/або НБУ депозитарних активів провадить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу цінних паперів і корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах депонентів, номінальних утримувачів, а також на власному рахунку в цінних паперах, на якому обліковуються цінні папери, права на цінні папери та обмеження прав на цінні папери, що належать такій депозитарній установі.

Таким чином, позивач є депонентом депозитарної установи ТОВ «Фрідом Фінанс Україна». МФУ, виступаючи емітентом цінних паперів, здійснює погашення основної суми боргу та виплату доходів за облігаціями внутрішньої державної позики шляхом перерахування сум доходів у відповідний термін, встановлений законодавством, на транзитний рахунок НБУ.

У свою чергу, НБУ в межах компетенції здійснює обслуговування виплат емітента шляхом перерахування вищезазначених сум коштів на рахунки клієнтів депозитарних установ, якою, як стверджує позивач, є ТОВ «Фрідом Фінанс Україна».

Водночас пунктом 165 Глави 20 розділу III Положення про провадження депозитарної і клірингової діяльності та забезпечення здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів НБУ, затвердженим постановою Правління НБУ від 21 грудня 2017 року № 140 визначено, що депозитарні установи зобов`язані забезпечити перерахування сум доходів та/або погашень за державними цінними паперами своїм депонентам.

Позивач є депонентом депозитарної установи ТОВ «Фрідом Фінанс Україна».

Отже, саме ТОВ «Фрідом Фінанс Україна», відповідно до положень чинного законодавства, повинне здійснювати виплати власникам облігацій внутрішньої державної позики належних їм доходів.

Обов`язок виплати погашень/доходів власникам облігації внутрішньої державної позики покладений на депозитарні установи. Мінфін, як емітент облігацій внутрішньої державної позики, у межах своєї компетенції своєчасно здійснює відповідні погашення, обслуговування яких здійснює НБУ шляхом перерахування на рахунки депозитарних установ.

У результаті цього, відповідальність за невиконання чи неналежне виконання депозитарною установою своїх зобов`язань за договором з депонентом, яким є позивач, повинна нести депозитарна установа ТОВ «Фрідом Фінанс Україна».

19 жовтня 2022 року рішенням РНБО "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введених у дію Указом Президента України від 19 жовтня 2022 року № 726/2022, застосовано відповідні санкції у відношенні ТОВ Фрідом Фінанс Україна».

Відповідно до вказаного рішення РНБО, було підтримано внесені СБУ пропозиції щодо застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) та застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до визначеного переліку юридичних осіб, зокрема до депозитарної установи ТОВ Фрідом Фінанс Україна».

Пунктом 1313 додатку 2 рішення РНБО від 19 жовтня 2022 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" передбачено застосування до ТОВ "Фрідом Фінанс Україна" низки обмежувальних заходів, зокрема: блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; обмеження торговельних операцій (повне припинення); обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; заборона здійснення публічних та оборонних закупівель, товарів, робіт і послуг у юридичних осіб резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції; заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона); повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом (повна заборона); заборона видачі дозволів, ліцензій НБУ на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність; запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю; припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони; заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, зокрема заборона здійснення фінансових операцій із придбання та/або набуття права власності іншим чином вказаними суб`єктами щодо облігацій внутрішньої державної позики України, облігацій зовнішньої державної позики України та заборона обліку переходу права власності на цінні папери за вказаними операціями в системі депозитарного обліку України).

Зазначені обмеження застосовані до ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» строком на п`ять років.

09.11.2022 НКЦПФР ухвалено рішення № 1332 «Щодо зупинення дії ліцензії ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» на виконання підпункту 6 пункту 1313 додатка 2 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічний та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введених в дію Указом Президента України від 19 жовтня 2022 року №726/2022.

Як встановлено з відповіді НБУ, усі грошові кошти, належні інвесторам в облігаціях внутрішньої державної позики - депонентам ТОВ «Фрідом Фінанс Україна», які Національним банком не були переказані депозитарній установі «Фрідом Фінанс Україна» у зв`язку із введеними проти неї санкціями та які обліковуються на транзитному рахунку Національного банку, обліковуються агрегованим способом - без ведення обліку належності грошових коштів конкретному власнику ОВДП. Таким чином, в рамках діючого законодавства у Національного банку відсутні законодавчі підстави здійснити перерахування коштів, які надійшли в якості виплат купонного доходу/погашення за належними інвесторам ОВДП, безпосередньо на банківські рахунки таких інвесторів.

НКЦПФР у своїх відзивах зазначало, що для вирішення складної ситуації щодо клієнтів ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» та їх заблокованих коштів, Комісія підготувала законопроєкт, який вносить зміни до трьох Законів України - про санкції, про депозитарну систему та про ринки капіталу, і вже направила його на розгляд до Верховної Ради України. У розробленому Комісією законопроєкті мова йде про зміни до Закону про санкції в частині можливості регламентувати дії з активами клієнтів підсанкційного професійного учасника ринків капіталу, до Закону про депозитарну систему та Закону про ринки капіталу. Саме ці питання наразі не врегулювані на рівні санкційного закону. Також змінами визначається можливість для комерційного банку, в якому відкрито рахунок підсанкційної особи, здійснити перерахування коштів її клієнтів до установ, через які відбуватиметься повернення таких коштів (Національний депозитарій, Національний банк та Розрахунковий центр). Отже, єдиним вирішенням проблеми з клієнтами ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» є зміни до чинного законодавства.

Колегія суддів зауважує, що суд не може підміняти законодавчий орган та покладати своїм рішенням на відповідача додаткові обов`язки з проведення операцій, які не можуть бути ним проведені в силу норм чинного законодавства.

Разом з тим, як вбачається з додаткових пояснень НБУ, згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 13 січня 2025 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 13 січня 2025 року № 24/2025 (оприлюднено на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України) внесено зміни в додаток 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 19 жовтня 2022 року № 726/2022, яким застосовано санкції до ТОВ «Фрідом Фінанс Україна», а саме п. 1 п. 1313 викладено таким чином: - блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (крім активів, включно з грошовими коштами, які належать клієнтам/депонентам юридичної особи, перелік яких визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку).

На думку апеляційного суду, вищезазначений факт додатково підтверджує безпідставність тверджень ОСОБА_1 про неправомірну поведінку Національного банку, як генерального агента з обслуговування розміщення (емісії) та погашення середньострокових державних облігацій, адже він не міг здійснювати перерахування коштів депозитарній установі ТОВ «Фрідом Фінанс Україна», а тим більше позивачу до 13 січня 2025 року.

Крім того апеляційний суд зазначає, що Верховний Суд висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи, і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (постанова Великої Палати Верховного Судувід 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц, провадження № 14-43цс22).

Так, колегія суддів вважає помилковим застосування судом першої інстанції висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2024 року у справі № 910/20302/21: «У зв`язку з укладанням між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Державною іпотечною установою договорів купівлі-продажу цінних паперів, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків, що між позивачем та відповідачем виникли грошові зобов`язання на підставі правовідносин позики. До правовідносин, що склалися між сторонами спору, повинні застосовуватись загальні правила позики, зокрема, які визначені у параграфі 1 Глави 71 Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей відносин, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів».

Адже суд касаційної інстанції дійшов такого висновку під час вирішення спору, що виник між ПАТ «Дельта Банк» (покупцем/власником облігацій) та Державною іпотечною установою (їх емітентом) з приводу виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу цінних паперів, тобто обставини у наведеній постанові Верховного Суду відрізняються від обставину цій справі, оскільки правовідносини у цій справі стосуються виконання зобов`язань з погашення облігацій внутрішньої державної позики, а позов у цій справі пред`явлено до Національного банку УКраїни, який не є емітентом спірних облігацій, та жодних договорів з позивачем не укладав.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що на спірні відносини, що виникли між позивачем та відповідачем у цій справі, розповсюджуються загальні положення договору позики не узгоджуються із фактичними обставинами справи та є необґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги НБУ знайшли своє підтвердження, у зв`язку з чим, її слід задовольнити, рішення Заводського районногосуду м.Запоріжжявід 07листопада 2024рокуна підставі ст. 376 ЦПК України слід скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року№ 4 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз`яснено, що у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Апеляційний суд, беручи до уваги, що додаткове судове рішення є невід`ємною частиною основного судового рішення, яке за результатами апеляційного перегляду скасовується з ухваленням нової постанови про відмову в задоволені позову, дійшов висновку про скасування додаткового рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 23 грудня 2024 року, яким вирішено питання про відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки, новою постановою апеляційний суд відмовляє в задоволенні позову ОСОБА_1 , відсутні підстави для відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на повне задоволення апеляційних скарг Національного банку України, він має право на відшкодування витрат зі сплати судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги за платіжною інструкцією № 15390133199 від 27 листопада 2024 року (т. 3 а.с. 158) в розмірі 2431,87 грн.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, вказані кошти слід компенсувати відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Національного банку України задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 07 листопада 2024 року та додаткове рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 23 грудня 2024 року в цій справі скасувати. Ухвалити в цій справі нову постанову, якою:

«Позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Національного банку України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрідом Фінанс Україна»,Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку,про захист прав споживачів залишити без задоволення.»

Компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на користь Національного банку України судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, в розмірі 2431 (дві тисячі тридцять одна) гривня 87 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 20 лютого 2025 року.

Головуючий:

Судді: