Постанова

від 20.02.2025 по справі 462/6374/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №462/6374/23 Головуючий у 1 інстанції:Постигач О.Б.

Провадження №22-ц/811/1943/24 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретар: Чиж Л.М.,

за участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова в складі судді Постигач О.Б. від 11 червня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання недієздатним батька ОСОБА_3 , встановлення над ним опіки та призначення опікуна, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 11 червня 2024 року заяву задоволено частково.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 визнано недієздатним та встановлено над ним опіку.

В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

До призначення опікуна недієздатному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покладено на орган опіки та піклування Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради обов`язки зі здійснення опіки над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Встановлено строк дії рішення в частині визнання недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в 2 (два) роки з дня набрання рішенням законної сили.

Дане рішення оскаржив Кусь Юрій Орестович в інтересах ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить рішення Залізничного районного суду м. Львова від 11 червня 2024 року в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_3 про призначення його опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким вказану вимогу задовольнити.

Зазначає, що аналіз матеріалів справи свідчить, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , здійснює догляд за батьком, особи проживають за однією адресою, між ними панують приязні відносини. ОСОБА_5 є працездатною особою, немає судимостей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, виявив бажання стати опікуном батька. В судовому засідання ОСОБА_6 зазначив про те, що бажає щоб ОСОБА_1 був його опікуном. Вважає, що суд не урахував, що при призначенні опікуна важливі і обов?язково повинні враховуватися особисті приязні стосунки між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Звертає увагу, що орган опіки та піклування здійснивши в установленому законом порядку перевірку можливості ОСОБА_1 здійснювати догляд за ОСОБА_3 в результаті чого дійшов висновку про доцільність призначення його опікуном. Зазначає, що при призначенні опікуна важливі і обов?язково повинні враховуватися особисті приязні стосунки між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Зазначає, що як матеріали справи, так і зміст оскарженого рішення не містять даних про те, що поведінка та інтереси заявника суперечать інтересам його батька. Судом не наведено обставин з посиланням на положення статті 64 ЦК України, які б виключали можливість призначення ОСОБА_7 опікуном. Звертає увагу, що неспроможними належить визнати і аргументи суду про те, що психічний стан ОСОБА_4 погіршився ще у 2011 році, проте заявник виявив бажання стати опікуном свого батька лише зараз, під час проведення загальної мобілізації, яка оголошена у зв?язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, так як у судовому засіданні ОСОБА_5 пояснив, що раніше догляд за батьком здійснювала його дружина та матір заявника, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті матері він здійснює догляд за батьком, а тому і звернувся до суду за захистом його особистих майнових та немайнових прав. Вважає, що суд не проаналізував чи не вплине рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 негативно на останнього, за умови наявності тісного зв?язку між ними та відсутності інших осіб, які б виявили бажання бути опікуном ОСОБА_4 і з якими б у нього склались такі відносини, що можуть забезпечити його нормальне життєзабезпечення.

В судове засідання в режимі відеоконференції окрім представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Клопотання представника заявника про відкладення розгляду справи з підстав погіршення стану здоров`я заявника, колегія суддів вважала безпідставним та відхилила, оскільки будь-яких доказів про те, що стан здоров`я заявника перешкоджає йому брати участь у судовому засіданні, стороною заявника подано не було. Крім цього колегія суддів врахувала, що справа вдруге призначена до розгляду у суді апеляційної інстанції, а також те, що інтереси заявника у судовому засідання захищав представник.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення представника заявника на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів заяви та апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 2, 258, 259, 293, 294, 295-300 ЦПК України, ст.ст.39, 55, 60, 63 ЦК України,та задовольняючичастково заяву, виходив зтого, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження. Згідно довідки ЛКП «Сигнівка» від 21.08.2023 ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно акту ЛКП «Сигнівка» від 12.08.2023 встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю 2 групи загального захворювання, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 та довідкою до акту огляду МСЕК від 14.11.2019. Згідно з виписок КЗ ЛОР «ЛОКПНД» ОСОБА_3 встановлено діагноз: біполярний афективний розлад, змішаний тип, континуальний перебіг, нестійка ремісія на фоні виражених психоорганічних змін у вигляді вираженого психоорганічного синдрому з наростаючим недоумством та вираженими емоційно-вольовими розладами (ініціальний етап хвороби ОСОБА_8 ) з вираженою та стійкою соціально-трудовою дезатаптацією. Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 1351 від 13.12.2023 на даний час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним, стійким психічним розладом у формі змішаної деменції, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом потребує опіки /а.с. 57-59/. Підстав для заперечення вказаних висновків судово-психіатричної експертизи немає. Висновок судової експертизи узгоджується з іншими матеріалами справи. Таким чином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід визнати недієздатним та встановити над ним опіку. Відповідно до подання Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 06.06.2024 орган опіки та піклування просив, у разі визнання ОСОБА_3 недієздатним, його опікуном призначити ОСОБА_1 . При вирішенні питання щодо призначення опікуна суд виходив з наступного. Суд зазначаі, що подання органу опіки та піклування про призначення опікуна не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути врахований на розсуд суду. Станом на сьогоднішній день, саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений в державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення такої особи опікуном та, перш за все, необхідність такого. Одночасно, на переконання суду, конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням заявника бути опікуном недієздатної особи за обставин існування в останньої інших членів сім`ї, які також можуть бути опікунами. У даній справі подання органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним батьком ОСОБА_3 не містить належної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, а містить лише посилання на можливість заявника бути опікуном. У вказаному поданні зазначено, що інших повнолітніх родичів, котрі б могли виконувати обов`язки опікуна, не має, однак під час розгляду справи було встановлено, що у недієздатного ОСОБА_3 є ще дочка і жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості нею виконувати опікунські обов`язки над недієздатним батьком суду не надано. Крім того, в судовому засіданні адвокат Полонського І.., зазначив, що у випадку мобілізації сина - ОСОБА_1 - його підзахисний буде позбавлений належного догляду та захисту, що негативно відбразиться на умовах проживання такого. Отже, обґрунтування подання органу опіки та піклування щодо призначення опікуном саме ОСОБА_1 належним чином не мотивовано, що, на переконання суду, свідчить про застосування суто формального підходу до вирішення питання про призначення заявника опікуном ОСОБА_3 . Крім цього, суд звертав увагу на той факт, що психічний стан ОСОБА_3 , згідно наданих виписокКЗ ЛОР «ЛОКПНД» погіршився ще у 2011 році, а другу групу інвалідності ОСОБА_3 було призначено ще у 2019 році, тобто ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хворіє тривалий час. Проте заявник ОСОБА_1 виявив бажання стати опікуном свого батька лише зараз, під час проведення загальної мобілізації, яка оголошення у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України. За таких обставин, проаналізувавши матеріали справи, вимоги законодавства, суд не знайшов підстав для задоволення заяви в частині призначення заявника опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , а висновок органу опіки та піклування щодо можливості призначення його опікуном суд оцінює як такий, що винесений передчасно, без повного дослідження всіх обставин, та ґрунтується виключно на даних отриманих від заявника.

Колегія суддіввважає, що такі висновки відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, доводи ж апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд (заінтересована особа: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування) із заявою про визнання недієздатним батька ОСОБА_3 , встановлення над ним опіки та призначення опікуна, в якій просив:

- визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатним з моменту набрання законної сили рішенням суду;

- встановити опіку та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяв зазначав, що заявник та його батько ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживають за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім?ї №2173 від 21.08.2023 року та актом обстеження житлової квартири від 21 серпня 2023 року. Батько проживає у квартирі без реєстрації. Батько являється інвалідом групи ІІ групи безтерміново, має загальне захворювання, йому дозволена лише легка праця під стороннім контролем в домашньому господарстві, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК №296770 та іншими долученими до заяви медичними документами. За станом здоров?я батько потребує постійного контролю з боку сторонніх осіб, є обмеженим до самообслуговування, здатності спілкування та контролювання своєї поведінки. Захворювання ОСОБА_1 призводить до того, що він не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує постійної сторонньої допомоги та нагляду. Крім того, батько протягом тривалого часу перебуває на обліку у лікаря психіатра. Зокрема, згідно виписки-екіпризу із медичної карти стаціонарного хворого №172 В/2019 ОСОБА_3 завершив курс лікування однак в стані пацієнта не спостерігається вираженої позитивної динаміки, в клінічній картині домінують прояви психоорганічного синдрому з вираженими емоційно - вольовими порушеннями, критика до яких в пацієнта недостатня. Потребує сторонньої опіки, догляду. Зазначав, що по суті заявник повністю здійснюю догляд за батьком, контролюю його в побуті, оскільки він не усвідомлює значення своїх дій і не може керувати ними, страждає на психічне захворювання. Ураховуючи, що в соціально-побутовому житті ОСОБА_3 не спроможний самостійно вести соціальне та побутове життя, він потребує опіки, а тому звернувся до суду з метою захисту його особистих немайнових та майнових прав. При цьому, ОСОБА_1 згідний бути опікуном свого батька.

Як вбачається з матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорено та не спростовано, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження.

Згідно довідки ЛКП «Сигнівка» від 21.08.2023 ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно акту ЛКП «Сигнівка» від 12.08.2023 встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю 2 групи загального захворювання, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 та довідкою до акту огляду МСЕК від 14.11.2019.

Згідно з виписок КЗ ЛОР «ЛОКПНД» ОСОБА_3 встановлено діагноз: біполярний афективний розлад, змішаний тип, континуальний перебіг, нестійка ремісія на фоні виражених психоорганічних змін у вигляді вираженого психоорганічного синдрому з наростаючим недоумством та вираженими емоційно-вольовими розладами (ініціальний етап хвороби ОСОБА_8 ) з вираженою та стійкою соціально-трудовою дезатаптацією.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 1351 від 13.12.2023 на даний час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним, стійким психічним розладом у формі змішаної деменції, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом потребує опіки.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає підставним висновок суду першої інстанції про те, що підстав для заперечення вказаних висновків судово-психіатричної експертизи немає. Висновок судової експертизи узгоджується з іншими матеріалами справи.

Згідно із ст. 41ЦК Українинад недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зістаттею 55ЦК Україниопіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно достатті 58ЦК Україниопіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

У частині першійстатті 60ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи(у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина першастатті 300 ЦПК України).

Відповідно достатті 62ЦК Україниопіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

У частинах другій-п`ятій статті 63ЦК Українивизначено,що опікуномабо піклувальникомможе бутилише фізичнаособа зповною цивільноюдієздатністю. Фізичнаособа можебути призначенаопікуном абопіклувальником лишеза їїписьмовою заявою. Опікунабо піклувальникпризначаються переважноз осіб,які перебуваютьу сімейних,родинних відносинахз підопічним,з урахуваннямособистих стосунківміж ними,можливості особивиконувати обов`язкиопікуна чипіклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Встановивши, що ОСОБА_3 страждає хронічним, стійким психічним розладом у формі змішаної деменції, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними з чим потребує опіки, суд дійшов до правильного висновку про визнання його недієздатним та встановлення над ним опіки.

Відмовляючи ж у задоволенні заяви в призначенні ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що у даній справі подання органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним батьком ОСОБА_3 не містить належної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, а містить лише посилання на можливість заявника бути опікуном.

Колегія судів погоджується із такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17.

Станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до подання Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 06.06.2024 орган опіки та піклування просить, у разі визнання ОСОБА_3 недієздатним, його опікуном призначити ОСОБА_1 .

При цьому суд першої інстанції правильно констатував, що у даній справі подання органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним батьком ОСОБА_3 не містить належної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, а містить лише посилання на можливість заявника бути опікуном, що правильно встановлено судом першої інстанції.

У вказаному поданні зазначено, що інших повнолітніх родичів, котрі б могли виконувати обов`язки опікуна, немає, однак під час розгляду справи було встановлено, що у недієздатного ОСОБА_3 є ще дочка і жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості нею виконувати опікунські обов`язки над недієздатним батьком суду не надано.

За таких обставин, в період воєнного стану є недоцільним призначати його опікуном, адже наявні інші родичі, які можуть бути опікунами.

Крім того, в судовому засіданні в суді першої інстанції, адвокат Полонського І.В., зазначив, що у випадку мобілізації сина ОСОБА_1 його довіритель буде позбавлений належного догляду та захисту, що негативно відобразиться на умовах проживання такого.

Отже, обґрунтування подання органу опіки та піклування щодо призначення опікуном саме ОСОБА_1 належним чином не мотивовано, що, на переконання суду, свідчить про застосування суто формального підходу до вирішення питання про призначення заявника опікуном ОСОБА_3 .

Також, судом першої інстанції правильно встановлено, що психічний стан ОСОБА_3 , згідно наданих виписок КЗ ЛОР «ЛОКПНД» погіршився ще у 2011 році, а другу групу інвалідності ОСОБА_3 було призначено ще у 2019 році, тобто ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хворіє тривалий час. Проте заявник ОСОБА_1 виявив бажання стати опікуном свого батька лише зараз, під час проведення загальної мобілізації, яка оголошення у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України.

Окрім того, суд наголошує, що умови існування в державі можуть визначати домінування суспільного інтересу над приватним, що характерно для сучасної України, яка перебуває зараз в стані війни з росією.

А тому, на переконання суду, конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням заявника бути опікуном батька за обставин існування інших споріднених членів сім`ї, зокрема доньки, оскільки доказів про неможливість здійснення нею обов`язків опікуна щодо ОСОБА_3 до суду подано не було.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення заяви у частині призначення заявника опікуном над недієздатним ОСОБА_3 відсутні.

Також, судом підставно, зважаючи на позбавлення прав ОСОБА_3 та визнання його недієздатним, тимчасово покладено функції опікуна над ним на орган, який на відповідній території наділений повноваженнями щодо здійснення такого роду функцій.

Вказані висновки по суті відповідають правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 26.06.2024 року у справі 742/887/23.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст судового рішення в оскарженій частині не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які б були обов`язковими підставами для скасування судового рішення у цій частині.

Відповідно достатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Залізничногорайонного судум.Львова від11червня 2024року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 20 лютого 2025 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра