Рішення

від 17.02.2025 по справі 160/31724/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 рокуСправа №160/31724/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості з відшкодування фактичних видатків пов`язаних з утриманням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України (реквізити для сплати: код ЄДРПОУ 08610502, р/р UA128201720313221003201015295, МФО 820172, ДКСУ м.Київ) суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України у період з 31.07.2024 р. по 08.11.2024 р. у розмірі 43 623,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 навчався в Національній академії Національної гвардії України. Відповідно до ч.5 ст.25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п.30 розділ ІІ «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. №1153/2008, контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений у добровільному порядку між відповідачем та МВС України в особі начальника Національної академії Національної гвардії України 31.08.2024 р. Відповідно до п.1 контракту відповідач, ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), добровільно прийняв на себе зобов`язання зокрема, відшкодувати МВС України витрати, пов`язані з утриманням в академії, в якій проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання, або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених ч.10 ст.25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 08.11.2024 р. № 25 (по особовому складу), відповідно до ч.11 ст.25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з солдатом ОСОБА_1 достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням) відраховано з навчання та вважається таким, що проходить військову службу за призовом, під час мобілізації на особливий період. Відповідно до розрахунків фактичних видатків Державного бюджету, які підлягають відшкодуванню солдатом ОСОБА_1 , за період з 31.07.2024 р. по 08.11.2024 р., становить 43 723,79 грн. Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.3990105020.1 від 07.11.2024 р. відповідач перерахував у добровільному порядку на рахунок академії кошти у розмірі 100 грн. Станом на 11.11.2024 р. сума заборгованості складає 43 623 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвала суду від 03.12.2024 року направлена на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному демографічному реєстрі - АДРЕСА_1 . Проте, 11.02.2025 року на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із ч.4 ст.124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Відповідно до п.4 ч.6 ст.251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За нормами ч.11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно із ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 29.07.2024 р. № 396 «Про зарахування кандидатів на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (тактичний рівень) у 2024 році» солдат ОСОБА_1 був зарахований з числа громадян України, які зараховані на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра тактичного рівня за спеціальністю 251 «Державна безпека», освітня програма «Службово-бойова діяльність підрозділів Національної гвардії України із забезпечення державної безпеки» та призначений на посаду курсанта.

Згідно із наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 31.07.2024 р. № 226 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 зараховано в списки перемінного складу Національної академії Національної гвардії України та на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта та укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України строком на період навчання з 31.07.2024 р.

Відповідно до ч.5 ст. 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пункту 30 розділу ІІ «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. №1153/2008, контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений у добровільному порядку між відповідачем та МВС України в особі начальника Національної академії Національної гвардії України 31.08.2024 р.

21.10.2024 року відповідачем до керівництва Національної академії Національної гвардії України подано рапорт із клопотанням про відрахування його з навчання у навчальному закладі та з числа курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням) на підставі ч.11 ст.25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно із наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 07.11.2024 р. № 778 «Про висновки службового розслідування за фактом небажання продовжувати навчання солдатом ОСОБА_1 » задоволено рапорт солдата ОСОБА_1 та прийнято рішення про подальше відрахування його з вищого військового навчального закладу відповідно до ч.11 ст.25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 08.11.2024 р. № 25 (по особовому складу), відповідно до ч.11 ст.25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з солдатом ОСОБА_1 достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням), відраховано з навчання та вважається таким, що проходить військову службу за призовом, під час мобілізації на особливий період.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Правові засади організації та порядку діяльності Національної гвардії України, її загальну структуру, функції та повноваження визначені Законом України «Про національну гвардію України» від 13.03.2014 р. №876-VII (далі - Закон №876-VII).

Відповідно до статті 1 Закону №876-VII Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 5 Закону №876-VII до складу Національної гвардії України входять: з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, навчальні військові частини (центри), бази, заклади охорони здоров`я та установи, що не входять до складу оперативно-територіальних об`єднань Національної гвардії України.

Організаційно Національна гвардія України складається з органів військового управління (головного органу військового управління Національної гвардії України та органів військового управління оперативно-територіальних об`єднань Національної гвардії України), з`єднань, військових частин (підрозділів), вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров`я та установ (частина друга статті 5 Закону №876-VII).

Відповідно до пунктів 3, 6 Розділу І, пункту 1 Розділу VІІІІ Статуту Національної академії Національної гвардії України є вищим військовим навчальним закладом, державної форми власності, підпорядкованим Головному управлінню Національної гвардії України та знаходиться у сфері управління МВС України.

Основною метою діяльності Інституту є освітня діяльність, спрямована на підготовку курсантів (слухачів), ад`юнктів, докторантів для подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у Національній гвардії України за державним замовленням.

Фінансування Інституту здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фонду державного бюджету.

Відтак, курсанти, які навчаються в Національній академії Національної гвардії України перебувають на повному державному забезпеченні.

Відповідно до пункту 1 Положення про МВС України, затвердженого постановою КМУ від 28.10.2015 р. №878 визначено, що МВС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, а тому згідно із рішенням Конституційного Суду України № З-РП/99, є уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Крім того, п.п.50, 55, 56 п.4, пп.2 п.5 вказаного Положення визначено, що МВС України організовує в установленому порядку матеріально-технічне та ресурсне забезпечення діяльності апарату МВС України та територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери його управління, Національної гвардії, зокрема приміщеннями, полігонами, засобами зв`язку, транспортними засобами, озброєнням, спеціальними засобами, пально-мастильними матеріалами, обмундируванням, іншими видами матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання покладених на них завдань, забезпечує формування пропозицій до обсягів державного замовлення на підготовку, перепідготовку та післядипломну освіту фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів для МВС України, Національної гвардії та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і Координує Міністр, забезпечує на базі навчальних закладів, що належать до сфери управління МВС України, підготовку та професійне навчання кадрів для МВС України, Національної поліції та Національної гвардії.

Поряд з тим, МВС України з метою організації своєї діяльності здійснює добір кадрів в апарат МВС, територіальні органи, заклади, установи і на підприємства, що належать до сфери управління МВС, організовує роботу з підготовки та професійного навчання працівників МВС, поліцейських та військовослужбовців Національної гвардії.

Відповідно до ч.10 ст.25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 р. №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Як встановлено судом, відповідач був відрахований у зв`язку з власним бажанням.

Відтак, відповідно до ч.10 ст.25 Закону №2232-XII відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою КМУ від 12.07.2006 р. №964 (далі - Порядок № 964).

Згідно із пунктом 3, 4 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки.

Відповідно до положень пункту 7 Порядку №964, у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх здійснюється у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Національної академії Національної гвардії України у період з 31.08.2024 по 08.11.2024 у розмірі 43 723,79 грн., що підтверджується: розрахунком фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ-2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» усього по розрахунку 6 014,12 грн., розрахунком фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ-2271, КЕКВ-2272, КЕКВ-2273 усього по розрахунку 2 926,48 грн., довідкою-розрахунком №30, в якій сума до утримання складає 23 726,20 грн., зведеною відомістю №1299 на розрахунок по харчуванню, в якій сума складає 11 056,99 грн.

Із розрахунком зазначеної суми відповідач був ознайомлений та погодився.

Доказів оскарження встановленої позивачем суми до відшкодування відповідачем не надано, як і обґрунтувань щодо незгоди з заявленою сумою в межах розгляду цієї адміністративної справи.

Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.3990105020.1 від 07.11.2024 р. відповідач перерахував у добровільному порядку на рахунок Національної академії Національної гвардії України 100 грн.

Крім того, відповідно до п.1 контракту, відповідачем (під час його укладання з Національною академію Національної гвардії України) було взято на себе зобов`язання відшкодувати МВС України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходив військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту.

Доказів того, що відповідач відшкодував витрати, пов`язані з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі до суду не надано, а тому суд доходить висновку, що ці витрати підлягають стягненню з нього в судовому порядку.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви шляхом стягнення витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у Національної академії Національної гвардії України у розмірі 43 623,79 грн.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задовольнити повністю з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, оскільки позивачем не були понесені витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, то судом питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

У період з 10.02.2025 року по 14.02.2025 року суддя Кучма К.С. перебував на підготовці для підтримання кваліфікації, у зв`язку з чим рішення ухвалено у перший робочий день 17.02.2025 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Національної академії Національної гвардії України (майдан Захисників України, буд.3, м.Харків, 61001, код ЄДРПОУ 08610502) витрати, пов`язані з його утриманням у Національній академії Національної гвардії України у розмірі 43 623,79 грн.

Судовий збір по справі не стягується.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма