Ухвала

від 20.02.2025 по справі 260/1112/25

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

20 лютого 2025 рокум. Ужгород№ 260/1112/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, -

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Іршавського районного суду Закарпатської області в особі керівника апарату суду Веждел Андрія Андрійовича, Іршавського районного суду Закарпатської області , в якому просить: 1) визнати незаконним та скасувати наказ керівника апарату Іршавського районного суду «Про звільнення» про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу документального забезпечення (канцелярія) Іршавського районного суду Закарпатської області; 2) визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» в частині щодо ОСОБА_1 ; 3) визнати незаконним та скасувати наказ керівника апарату Іршавського районного суду Закарпатської області № 177/05-05 від 04.12.2024 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців категорії «Б» і «В» в частині щодо ОСОБА_1 .

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити виконання наказу керівника апарату Іршавського районного суду «Про звільнення» про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу документального забезпечення (канцелярія) Іршавського районного суду Закарпатської області.

Заявлене клопотання аргументує тим, що у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Окрім того, звертає увагу суду не те, що керівник апарату суду, користуючись можливістю призначення на посади державної служби в період воєнного стану без конкурсного відбору, може призначити на його посаду іншу особу, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи терміновість заявленого клопотання, суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши заявлене ОСОБА_1 клопотання та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Проаналізувавши мотиви, якими ОСОБА_1 обґрунтовує заявлене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

Суд зазначає, що звернувшись до суду з адміністративним позовом про оскарження наказу керівника апарату Іршавського районного суду Закарпатської області про звільнення з посади, ОСОБА_1 реалізував своє право на судовий захист. А тому забезпечення позову шляхом заборони виконання оскарженого наказу буде фактично вирішенням справи по суті до ухвалення рішення в даній справі.

При цьому суд критично оцінює посилання ОСОБА_1 в обґрунтування заявленого клопотання на те, що керівник апарату може призначити на його посаду іншу особу, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, оскільки вони спростовуються нормами чинного законодавства, що передбачають порядок поновлення незаконно звільненого працівника за рішенням суду та забезпечується, в тому числі, органами Державної виконавчої служби України.

Більше того, докази того, що керівник апарату Іршавського районного суду Закарпатської області вчиняє будь-які дії щодо призначення на спірну посаду іншої особи наразі відсутні. С свою чергу судове рішення не може ґрунтуватися на домислах і припущеннях.

Суд вважає, що порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні правові наслідки для особи у вигляді виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю. Іншими словами, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами (постанова Верховного Суду від 21.02.2018 р. у справі №826/15718/16).

Стосовно посилання заявника на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, суд вважає, що таке, в даному випадку, може бути виявлено судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення.

У зв`язку з наведеним, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Р.О. Ващилін