Рішення

від 20.02.2025 по справі 300/9657/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2025 р. справа № 300/9657/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про

визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 02.12.2024 № 045650020869 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до пільгового стужу періоди роботи на підставі трудової книжки НОМЕР_1 від 07.08.1989, довідок від 07.11.2024 №№ 46-1, 46-4: з 13.08.1991 по 31.12.1991, з 16.01.2003 по 28.02.2015;

зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 25.11.2024 із врахуванням Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІІ.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно прийняв рішення від 02.12.2024 № 045650020869 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 згідно поданої заяви про призначення пенсії від 25.11.2024 у зв`язку з тим, що заявниця не досягла пенсійного віку, оскільки у спірному випадку слід врахувати пункт 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, яким визначено необхідність застосування статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII. Також, зазначено, що відповідач протиправно не врахував позивачу до стажу роботи за Списком № 2 періоди роботи у Державному підприємстві "Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (код ЄДРПОУ 14308368) на посаді гальванік згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 та довідок від 07.11.2024 №№ 46-1, 46-4: з 13.08.1991 по 31.12.1991, з 16.01.2003 по 28.02.2015.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву, який надійшов на адресу суду 15.01.2025. Відповідно до відзиву відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, що оскаржуваним рішенням відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в зв`язку з не досягненням нею пенсійного віку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV. До стажу роботи за Списком № 2 не зараховано періоди роботи 13.08.1991 по 31.12.1991 відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 07.11.2024 № 46-1, оскільки посада "гальванік" не відповідає назві посади в Списку № 2 розділ X п.5а Постанови № 1173 від 22.08.1956. Також, при обчисленні пільгового стажу не враховано періоди з 16.01.2003 по 28.02.2015 згідно довідки від 07.11.2024 № 46-4, в зв`язку з тим, що необхідно підтвердити зайнятість протягом повного робочого дня за пільговою професією. Необхідність проведення перевірки полягає в тому, що згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявна інформація щодо нарахування заробітної плати в іншому підприємстві (з жовтня 2012 року в ТзОВ "Фреймм").

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.11.2024 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та відповідними документами.

За результатом розгляду заяви позивача, за принципом екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняло рішення від 02.12.2024 № 045650020869, яким відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку (55 років).

Згідно вказаного рішення відповідач встановив, що вік заявниці 51 рік 9 місяців 7 днів. Страховий стаж становить 34 роки 9 місяців 27 днів, стаж роботи за Списком № 2 - 10 років 3 місяці 5 днів.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу роботи за Списком № 2 не зараховано періоди роботи 13.08.1991 по 31.12.1991 відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 07.11.2024 № 46-1, оскільки посада "гальванік" не відповідає назві посади в Списку № 2 розділ XV п.5а Постанови № 1173 від 22.08.1956. Також, при обчисленні пільгового стажу не враховано періоди з 16.01.2003 по 28.02.2015 згідно довідки від 07.11.2024 № 46-4, в зв`язку з тим, що необхідно підтвердити зайнятість протягом повного робочого дня за пільговою професією. Необхідність проведення перевірки полягає в тому, що згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявна інформація щодо нарахування заробітної плати в іншому підприємстві (з жовтня 2012 року в ТзОВ "Фреймм") (а.с.26, 27).

Відповідно до стажу для розрахунку права періоди роботи позивача в Державному підприємстві "Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (код ЄДРПОУ 14308368) на посаді гальванік з 13.08.1991 по 31.12.1991, з 16.01.2003 по 28.02.2015 враховані до загального страхового стажу, не враховані до пільгового стажу за Списком № 2 (а.с.27).

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 07.08.1989, довідок від 07.11.2024 №№ 46-1, 46-4 позивач у періоди з 13.08.1991 по 31.12.1991, з 16.01.2003 по 28.02.2015 працювала у Державному підприємстві "Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (код ЄДРПОУ 14308368) на посаді гальванік повний робочий день, яка передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відпрацьовано за період з 16.01.2003 по 28.02.2015 у шкідливих умовах 11 років 4 місяці 20 днів, зокрема: за 2003 рік - 11 місяців 15 днів, за 2004 рік - 12 місяців, за 2005 рік - 12 місяців, за 2006 рік - 12 місяців, за 2007 рік - 12 місяців, за 2008 рік - 09 місяців 15 днів, за 2009 рік - 12 місяців, за 2010 рік - 12 місяців, за 2011 рік - 12 місяців, за 2012 рік - 12 місяців, за 2013 рік - 12 місяців, за 2014 рік - 07 місяців 10 днів, за 2015 рік - 10 днів (а.с.17, 21, 23).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Підстави надання пенсії особам за віком на пільгових умовах визначені статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Cтаттю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020. Порядок застосування статті 13 визначає пункт 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020.

Відповідно до положень статті 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Так, згідно пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 за № 213-VIII.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 стаття 13, частина 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 за № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 за № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам".

При цьому, Конституційний Суд України в пункті 4.1 Рішення № 1-р/2020 від 23.01.2020 зазначив, що статтею 13 Закону № 1788 до внесення змін Законом № 213 було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок) з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.

Отже, у статті 13 Закону № 1788 до внесення змін Законом № 213 було встановлено такий пенсійний вік: у пункті "а" для чоловіків - 50 років, для жінок - 45 років; у пунктах "б"-"з" для чоловіків - 55 років, для жінок - 50 років.

У Законі № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, збережено вказану пропорцію щодо зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку без урахування різниці між пенсійним віком для чоловіків і жінок. У частині першій статті 13 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, встановлено однаковий пенсійний вік для чоловіків та жінок, а саме: у пункті "а" - 50 років (на 10 років менше, ніж загальний пенсійний вік), у пунктах "б"-"з" - 55 років (на 5 років менше, ніж загальний пенсійний вік).

Таким чином, статтею 13 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, передбачено поетапне збільшення пенсійного віку та стажу для працівників, зайнятих на роботах, визначених у цих нормах.

Відповідно до пункту 4.4 рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, перевіряючи статтю 13, частину 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, на відповідність Конституції України, Конституційний Суд України виходив з такого.

Вказаними положеннями Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років.

Згідно зі статтею 13, частиною 2 статті 14, пунктами "б"-"г" статті 54 Закону № 1788 у редакції до внесення змін Законом № 213 у осіб, які належать до категорій працівників, вказаних у цих нормах, виникли легітимні очікування щодо реалізації права виходу на пенсію. Однак оспорюваними положеннями Закону № 213 змінено нормативне регулювання призначення пенсій таким особам.

Конституційний Суд України дослідивши правовідносини, пов`язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років зазначив, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Отже особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об`єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов`язані саме з положеннями Закону № 1788 у редакції до внесення змін Законом № 213. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Таким чином, стаття 13, частина 2 статті 14, пункт "б"-"г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині 1 статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що у справах "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та 37943/06, рішення від 14.10.2010) та "Серков проти України" (заява № 39766/05, рішення від 07.07.2011) Європейський суд з прав людини дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу "якості закону". В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

За вказаних обставин, така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах: необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Отже на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Як встановлено, за результатом розгляду заяви позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за принципом екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняло рішення від 02.12.2024 № 045650020869, яким відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку (55 років).

Згідно вказаного рішення відповідач встановив, що вік заявниці 51 рік 9 місяців 7 днів. Страховий стаж становить 34 роки 9 місяців 27 днів, стаж роботи за Списком № 2 - 10 років 3 місяці 5 днів.

Враховуючи вищенаведене, позивач має достатній вік для призначення пенсії на пільгових умовах (після досягнення 50 років), необхідні страховий стаж (не менше 20 років) та стаж зі шкідливими умовами праці (менше 10 років).

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно оскаржуваним рішенням від 02.12.2024 № 045650020869 відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з обґрунтувань не досягнення позивачем пенсійного віку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV.

Щодо зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до пільгового стужу періоди роботи на підставі трудової книжки НОМЕР_1 від 07.08.1989, довідок від 07.11.2024 №№ 46-1, 46-4: з 13.08.1991 по 31.12.1991, з 16.01.2003 по 28.02.2015, суд зазначає наступне.

Основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення").

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У відповідності до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, підтвердження наявного пільгового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, застосовуються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, в тому числі, у разі відсутності в трудовій книжці необхідних відомостей про роботу.

Як встановлено, згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 07.08.1989, довідок від 07.11.2024 №№ 46-1, 46-4 позивач у періоди з 13.08.1991 по 31.12.1991, з 16.01.2003 по 28.02.2015 працювала у Державному підприємстві "Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (код ЄДРПОУ 14308368) на посаді гальванік, яка передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (а.с.17, 21, 23).

Відповідно до стажу для розрахунку права періоди роботи позивача в Державному підприємстві "Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (код ЄДРПОУ 14308368) на посаді гальванік з 13.08.1991 по 31.12.1991, з 16.01.2003 по 28.02.2015 враховані до загального страхового стажу, не враховані до пільгового стажу за Списком № 2 (а.с.27).

Відповідачем не заперечується проведення атестації робочих місць у спірні періоди роботи позивача.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оскаржуваним рішенням від 02.12.2024 № 045650020869 не зарахувало позивачу до стажу роботи за Списком № 2 періоди роботи 13.08.1991 по 31.12.1991 відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 07.11.2024 № 46-1, оскільки посада "гальванік" не відповідає назві посади в Списку № 2 розділ XV п.5а Постанови № 1173 від 22.08.1956.

Також, при обчисленні пільгового стажу не врахувало періоди з 16.01.2003 по 28.02.2015 згідно довідки від 07.11.2024 № 46-4, в зв`язку з тим, що необхідно підтвердити зайнятість протягом повного робочого дня за пільговою професією. Зазначено, що необхідність проведення перевірки полягає в тому, що згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявна інформація щодо нарахування заробітної плати в іншому підприємстві (з жовтня 2012 року в ТзОВ "Фреймм") (а.с.26, 27).

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У спірні періоди з 13.08.1991 по 31.12.1991, з 16.01.2003 по 28.02.2015 були чинні:

- Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений Постановою КМ України № 10 від 26.01.1991 (діяв з 26 січня 1991 року по 10 березня 1994 р.), пунктом 2150500а-11629 підрозділу 2150500а, якого, передбачено професію - гальваніки (крім зайнятих тільки на підвішуванні та зніманні деталей, а також у автоматичному режимі закритих ванн);

- Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 (діяв з 16 січня 2003 р. по 1 серпня 2016 р.), у розділі XIV "Оброблення металу" якого, підрозділом 5. "Покриття металів гальванічним способом", пунктом а) робітники передбачено професію (код 14.5а) гальваніки.

Отже, професія гальванік відноситься до посад, передбачених Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

В довідці від 07.11.2024 № 46-1 за період з 13.08.1991 по 31.12.1991 міститься посилання на Список № 2, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, що діяв з 22 серпня 1956 р. по 26 січня 1991 р., однак таке посилання не спростовує віднесення професії гальванік до професій, передбачених чинним на момент виникнення спірних правовідносин Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженим Постановою КМ України № 10 від 26.01.1991 (діяв з 26 січня 1991 року по 10 березня 1994 р.).

Крім того, згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 зазначено "гальваник" на іншій мові, а на українській мові "гальванік".

В постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Отже, недоліки трудової книжки та первинних документів не можуть бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист з огляду на те, що позивач жодним чином не впливала на дотримання роботодавцем порядку заповнення трудової книжки та інших документів, та не може нести негативні наслідки за окремі їх недоліки, а підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні документів.

Згідно довідки від 07.11.2024 № 46-4 позивач у період з 16.01.2003 по 28.02.2015 працювала у Державному підприємстві "Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (код ЄДРПОУ 14308368) на посаді гальванік повний робочий день, зокрема всього за період з 16.01.2003 по 28.02.2015 відпрацьовано у шкідливих умовах 11 років 04 місяці 20 днів, зокрема відпрацьовано у шкідливих умовах: за 2003 рік - 11 місяців 15 днів, за 2004 рік - 12 місяців, за 2005 рік - 12 місяців, за 2006 рік - 12 місяців, за 2007 рік - 12 місяців, за 2008 рік - 09 місяців 15 днів, за 2009 рік - 12 місяців, за 2010 рік - 12 місяців, за 2011 рік - 12 місяців, за 2012 рік - 12 місяців, за 2013 рік - 12 місяців, за 2014 рік - 07 місяців 10 днів, за 2015 рік - 10 днів (а.с.23).

Вказане також підтверджується Відомостями про сплату страхових внесків до пенсійного фонду (код ЄДРПОУ страхувальника 14308368) (а.с.28-29).

Отже, у період з 16.01.2003 по 28.02.2015 позивачем відпрацьовано на посаді гальванік у шкідливих умовах повних робочих 11 років 04 місяці 20 днів.

Те, що згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявна інформація щодо нарахування заробітної плати в іншому підприємстві (з жовтня 2012 року в ТзОВ "Фреймм" (код ЄДРПОУ 38101369) не спростовує відпрацювання позивачем у період з 16.01.2003 по 28.02.2015 на посаді гальванік у шкідливих умовах повних робочих 11 років 04 місяці 20 днів.

Враховуючи наведене, відповідачем безпідставно не зараховано позивачу до пільгового стажу спірний період роботи на посаді гальванік з 16.01.2003 по 28.02.2015 повний робочий день, з обґрунтувань необхідності підтвердити зайнятість протягом повного робочого дня за пільговою професією, оскільки необхідність проведення перевірки полягає в тому, що згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявна інформація щодо нарахування заробітної плати в іншому підприємстві (з жовтня 2012 року в ТзОВ "Фреймм").

Таким чином, відповідачем безпідставно не зараховано позивачу до пільгового стажу спірні періоди робіт.

За таких обставин, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а спірні періоди робіт слід врахувати до пільгового стажу позивача.

Як встановлено, позивач має достатній вік для призначення пенсії на пільгових умовах (після досягнення 50 років), необхідні страховий стаж (не менше 20 років) та стаж зі шкідливими умовами праці (менше 10 років).

Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Надаючи оцінку факту порушеного права позивача, враховуючи відсутність будь-яких ефективних засобів правового захисту порушеного права позивача, окрім судового, оскільки позивач має достатній вік, необхідні страховий стаж та стаж зі шкідливими умовами праці для призначення пенсії на пільгових умовах, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 02.12.2024 № 045650020869 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи у Державному підприємстві "Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (код ЄДРПОУ 14308368) на посаді гальванік на підставі трудової книжки НОМЕР_1 від 07.08.1989, довідок від 07.11.2024 №№ 46-1, 46-4: з 13.08.1991 по 31.12.1991, з 16.01.2003 по 28.02.2015.; зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 25.11.2024.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 02.12.2024 № 045650020869 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи у Державному підприємстві "Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (код ЄДРПОУ 14308368) на посаді гальванік на підставі трудової книжки НОМЕР_1 від 07.08.1989, довідок від 07.11.2024 №№ 46-1, 46-4: з 13.08.1991 по 31.12.1991, з 16.01.2003 по 28.02.2015.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 25.11.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.